Назад

Головне управління статистики у Чернігівській області

ІНФОРМУЄ:





До Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів

Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва відзначається 9 листопада.

На Чернігівщині на кінець 2017 року налічувалися 764 клубні заклади, розташовані переважно в сільській місцевості. Роботу клубів забезпечували 1562 працівники. За рік ними проведено понад 90 тис. культурно-масових заходів для 3,6 млн. глядачів.

Продовжували працювати 4 професійні театри та філармонійний центр. Свій талант глядачам дарували 362 артисти. У минулому році колективами цих закладів проведено 1279 вистав та 509 концертів для 414 тис. глядачів.

Наукові та культурні потреби громадян задовольняли 720 бібліотек, де джерела духовності невтомно доглядали 1379 працівників. У середньому один працівник бібліотеки обслуговував 300 читачів та видав за рік понад 7 тис. примірників книжок та журналів.


Щодо проведення обстеження умов життя домогосподарств


Головне управління статистики у Чернігівській області повідомляє, що з 5 листопада 2018 року в усіх регіонах країни розпочинається відбір домогосподарств для участі в обстеженні умов їхнього життя впродовж 2019 року. За методологією кожні п’ять років відбираються населені пункти, в яких проводиться обстеження. Починаючи з 2019р. на Чернігівщині обстеження буде здійснюватися в містах Чернігів, Ніжин, Прилуки, Носівка, Мена, Ічня, селищах міського типу Десна, Талалаївка, Любеч та в сільській місцевості кожного району. У наступному році до обстеження в цих населених пунктах залучається 441 домогосподарство, адреси яких визначаються шляхом випадкового відбору.

Метою проведення обстеження умов життя домогосподарств є отримання даних щодо соціодемографічних характеристик, умов життя, структури фактичних витрат, ресурсів тощо.

Органи державної статистики запрошують населення до співробітництва і запевняють, що вся інформація, отримана від будь-якої родини, матиме суто конфіденційний характер і використовуватиметься лише у зведеному вигляді в статистичних цілях. Конфіденційність наданої населенням інформації гарантується Законами України «Про державну статистику», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».

Тому, якщо в листопаді до Вашої родини завітає фахівець з інтерв’ювання (який зобов’язаний пред’явити посвідчення працівника Головного управління статистики у Чернігівській області), просимо залучитися до обстеження. За участь в обстеженні домогосподарство отримує плату.

Довідково: Дані спостереження у 2018р. свідчать, що на Чернігівщині проживає 435,4 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни). Середній їх розмір 2,3 особи. Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи – 29%. У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років, переважна більшість (91%) з яких має одну дитину.



Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 жовтня 2018 року зафіксовано на рівні 17,5 млн.грн. Понад дві третини загальної суми боргу (69%, або 12,1 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, 13%, або 2,3 млн.грн – на підприємства-банкрути, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні).

За видами економічної діяльності головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (48%). На підприємствах обласного центру утворено 59% загальної суми боргу, а на підприємствах м.Ніжина – 26%. На початок жовтня вчасно не отримали заробітну плату 1,3 тис. працівників, кожному з яких заборговано в середньому 9148 грн.



Заробітна плата в області у вересні

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області у вересні 2018 року становила 7130 грн. Це в 1,9 раза вище мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 23,1% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з вереснем 2017 року зросла на 12,8%. За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників нашої області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників становила: у сільському господарстві – 8486 грн, у промисловості – 7534 грн, в освіті – 6442 грн, в охороні здоров’я – 4847 грн.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (13614 грн), найнижчий – у Тернопільській (7061 грн) та Чернівецькій (7062 грн) областях.



Про надання населенню області субсидій

У січні–вересні 2018 року за державною підтримкою на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг до органів соціального захисту населення звернулося 233 тис. домогосподарств Чернігівської області. Майже три чверті звернень було задоволено.

У вересні 2018 року субсидії на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг отримувало кожне третє домогосподарство області. Середній розмір такої допомоги, призначеної на одну родину, становив 75 грн проти 109 грн торік.

Крім того, з початку року 36 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а їх середній розмір у вересні 2018 року в розрахунку на одне домогосподарство становив 2963 грн проти 2725 грн торік.



Наявність і надходження зерна та олійних культур на підприємства області станом

На 1 жовтня 2018 року в сільськогосподарських, зернопереробних та зернозберігаючих підприємствах області було в наявності 911 тис.т зерна (на 20% більше, ніж рік тому), у т.ч. 252 тис.т пшениці, 491 тис.т кукурудзи, 65 тис.т ячменю, 29 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 157 тис.т (на 8,5% більше). Безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах знаходилося 78% збіжжя від загальної кількості зернових та 68% соняшника.

На підприємства, що займаються зберіганням та переробленням зернових та олійних культур, з початку року надійшло більше 665 тис.т зерна та 76 тис.т насіння соняшнику. Частка переробленого зерна та соняшнику в загальному надходженні становила 12% та 10% відповідно. Структура надходження зернових була такою: кукурудза – 47%, пшениця – 33%, ячмінь – 14%, жито та зернобобові – по 3%.



 

Зареєстрований ринок праці Чернігівської області

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних в області на кінець вересня 2018 року становила 11,1 тис. осіб (на 2% менше, ніж у серпні 2018р.). З них майже 80% отримували допомогу з безробіття. Більше половини від загальної кількості безробітних – жінки, 27% – молодь у віці до 35 років. На кінець вересня роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено 2,2 тис. вакансій. На одну вакансію припадало 5 осіб.

Найбільшим попитом користувалися робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (22% від загальної кількості заявлених вакансій), кваліфіковані робітники з інструментом (18%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (2%), технічні службовці (3%). Середній розмір допомоги з безробіття у вересні складав 2440 грн.



До Міжнародного дня сільських жінок

Щороку 15 жовтня у світі відзначається Міжнародний день сільських жінок.

У сільській місцевості на Чернігівщині проживає понад третина всього населення, серед якого 197 тис. (або 55%) – представниці жіночої статі. На
1000 сільських жінок припадає 825 чоловіків.

Чернігівська сільська жінка – найстарша в Україні та має середній вік
50 років. Вона старша за містянку на 6 років, а за сільського чоловіка – на
8 років.

Середній вік вступу до шлюбу сучасної сільської жінки – 29 років. Переважна більшість одружується із чоловіком, старшим за себе. Сім із десяти наречених реєструють відносини вперше.

Першу дитину найчастіше народжують у віці 20–24 роки, другу – у віці
25–29 років. Середній вік сільських породіль 27 років. Усе більше жінок народжують у більш дорослішому віці. У 2017 році кожна дев’ята жінка, яка стала мамою, була у віці 35 років і старше.

Кожне третє немовля в сільській місцевості з’являється на світ поза шлюбом.

Представниці слабкої статі витриваліші за чоловіків та живуть довше:
середня очікувана тривалість життя при народженні сільської жінки на 13 років більше, ніж чоловіка, та становить 75 років.


Про індекси споживчих цін

на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції у вересні 2018 року в області становив 102%, в Україні – 101,9%.

На споживчому ринку області у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2%. Найбільше (на 14,5%) подорожчали яйця, на 2,2–5,1% – олія соняшникова, цукор, сало, продукти переробки зернових, м’ясо та м’ясопродукти, макаронні вироби, хліб, молоко та сири. Водночас фрукти подешевшали на 6,1%, овочі – на 3,1%.

Плата за каналізацію підвищилася на 2,5%, за холодну воду – на 1,5%.

Паливо та мастила зросли в ціні на 6,3%, проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті – на 2,1%.

Поштові послуги подорожчали на 28%, мобільний зв’язок – на 2,8%.


До Міжнародного дня людей похилого віку

1 жовтня в усьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку – свято, покликане привернути увагу всього людства до проблем старшого покоління.

На Чернігівщині на початок 2018р. проживали 196 тис. осіб у віці
65 років і старше, або кожен п’ятий житель області (в Україні – 17%). Серед них дві третини – жінки. У сільській місцевості кожному четвертому виповнилося 65 років і більше, а в міських поселеннях – кожному шостому. Найчисельнішою є вікова група 65–69 років (32%).

Найбільша частка жителів поважного віку проживає в Ніжинському районі (27%), а найменша – у м.Ніжині (15%).

За оцінкою, кількість довгожителів, яким виповнилося 100 і більше років, в області перевищує дві сотні, з них 71% – жінки. Майже кожен четвертий довгожитель проживає в обласному центрі.



Зайнятість та безробіття

населення Чернігівської області

в I півріччі 2018 року

За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств)
з питань економічної активності в I півріччі 2018 року економічно активними на ринку праці Чернігівської області були 478,4 тис. осіб віком 15–70 років. Серед них 89,1% були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи (прибуткового зайняття) та при цьому активно її шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних.

Кількість зайнятого населення віком 15–70 років становила 426,1 тис.,
а рівень зайнятості населення цієї вікової групи – 56,8% (як і в середньому в Україні). Найвище значення показника зафіксовано в м.Києві (62,3%) та в Харківській області (61,5%), найнижче – у Волинській області (49,3%).

Обсяги безробіття населення скоротилися порівняно з I півріччем 2017 року на 1,9 тис. та становили 52,3 тис. осіб. Рівень безробіття серед населення віком 15–70 років становив 10,9% (у середньому в Україні – 8,9%). Вищий, ніж на Чернігівщині, показник рівня безробіття спостерігався у Волинській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській та Тернопільській областях. Найнижче значення показника зафіксовано в Харківській, Київській областях та в м.Києві.



До Дня усиновлення

В останній день вересня в Україні відзначають День усиновлення.

За адміністративними даними, на Чернігівщині на початок 2018 року налічувалося понад 2 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дві третини з них перебувають під опікою, піклуванням, 448 – проживають у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.

Упродовж 2017 року в українських родинах тепло та затишок знайшли 78 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, серед яких 13 малюків до року. Іноземці усиновили 17 чернігівських дітей.

Середній розмір одноразової державної допомоги при усиновленні в минулому році становив понад 10 тисяч грн, щомісячної – 859 грн.


До Дня фізичної культури і спорту

Щороку в другу суботу вересня відзначається День фізичної культури і спорту, спрямований на популяризацію спорту серед молоді та пропаганду здорового способу життя.

За адміністративними даними, для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять населення в області на кінець 2017 року функціонували 2883 спортивні споруди. Серед них 26 стадіонів із трибунами на 1,5 тис. місць і більше, 411 спортивних залів площею не менше 162 кв.м., 3 лижні бази та стільки ж критих плавальних басейнів, 760 футбольних полів, 252 майданчики з тренажерним обладнанням, 20 тенісних кортів, 97 стрілецьких тирів, кінно-спортивна база, біатлонне стрільбище тощо.

Систематично займалися спортом понад 25 тис. жителів області, з яких дві третини відвідували дитячо-юнацькі спортивні школи та школи вищої спортивної майстерності. Спортивна робота проводилась із 75 видів спорту, серед них 28 – олімпійські (літні та зимові). Найбільш популярними були футбол, легка атлетика, волейбол та бокс. У 14 видах спорту займалися 437 осіб з інвалідністю.

Крім того, майже 65 тис. осіб займалися фізкультурою та спортом у навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях, які проводять фізкультурно-оздоровчу роботу.

До роботи у сфері фізичної культури та спорту в області залучено близько 2 тис. фахівців, з яких 77% мають спеціальну вищу освіту професійного спрямування.

На фінансування сфери фізичної культури та спорту в минулому році використано майже 139 млн.грн, дві третини з них – кошти місцевого бюджету.


Фінансові результати великих та середніх підприємств м. Прилуки

Великі та середні підприємства м.Прилук (крім підприємств сільського господарства та бюджетних установ) у січні–червні 2018 року отримали прибутковий фінансовий результат (сальдо) до оподаткування в сумі 306 млн.грн (у січні–червні 2017р. – 353 млн.грн збитку).

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 74%, отримано 314 млн.грн прибутку, решта – мали збитки на суму 8 млн.грн.


Заробітна плата та її виплата в м.Прилуках станом на 1 липня 2018 року

У ІI кварталі 2018 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 12,6 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в місті порівняно з відповідним періодом 2017 року зросла на 21,8% й становила 7611 грн. Це у 2 рази більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 8,7% – середньообласного показника (7002 грн).

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в м.Прилуках на 1 липня 2018 року становила 200,6 тис.грн. Це борги діючих (економічно активних) підприємств міста.


Довіка про соціально-економічне становище Чернігівської області за січень-червень 2018 року (додається).


Соціально-економічне становище Чернігівської області

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 червня 2018 року. становила 1014,5 тис. осіб. Упродовж січня–травня 2018р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 5625 осіб.

Порівняно із січнем–травнем 2017 року обсяг природного скорочення збільшився на 68 осіб.

Упродовж січня–травня 2018 року народилося 2867 малюків. Кількість померлих склала 8411 осіб.


РИНОК ПРАЦІ

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець червня 2018 року становила 11,4 тис. осіб, з них допомогу по безробіттю отримували 78,9%.

Більше половини (57,1%) від загальної кількості безробітних становили жінки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в області на кінець червня 2018р. становив 1,9% населення працездатного віку, у сільській місцевості – 2,2%, у міських поселеннях – 1,8%.

Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу у зв’язку з безробіттям упродовж червня 2018р., становила 8,4 тис. осіб. Середній розмір допомоги з безробіття складав 2401 грн, що дорівнює 64,5% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (3723 грн).

Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, упродовж червня 2018р. зменшилася на 8,6% й на кінець місяця становила 1,7 тис.

За професійними групами найбільша кількість вакансій на кінець червня 2018р. спостерігалася серед кваліфікованих робітників з інструментом (21,6% від загальної кількості заявлених вакансій), робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (18,6%), а найменша – серед кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1,4%), технічних службовців (2,9%).

Навантаження зареєстрованих безробітних збільшилося й на кінець червня 2018р. становило 7 осіб на одну вакансію.


ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–травні 2018р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–травнем 2017р. зросла на 25,8% й становила 6475 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, фінансова та страхова діяльність, складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виготовлення виробів із деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в
1,6–1,3 рази.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення, у сфері творчості, мистецтва та розваг, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування й не перевищував 70,5% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–травні 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 110,8%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–травня 2018р. зросла на 7,4 млн.грн (в 1,7 раза) та на 1 червня 2018р. становила 17,4 млн.грн, що дорівнює 1,3% від фонду оплати праці, нарахованого за травень 2018р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 12,2 млн.грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–травня 2018р. на
6,2 млн.грн (у 2 рази). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 5,4 млн.грн (43,9% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату на 1 червня 2018р. становила 1,2 тис. осіб (0,7% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому
9920 грн, що на 41,8% більше від середньої заробітної плати, нарахованої
за травень 2018р.


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У січні–травні 2018р. призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг 44,1 тис. домогосподарств, з них у міських поселеннях – 17,1 тис., у сільській місцевості – 27 тис.

Сума призначених субсидій в січні–травні 2018р. становила 23,4 млн.грн, з неї в міських поселеннях – 18,1 млн.грн, у сільській місцевості – 5,3 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в травні 2018р. становив 196,3 грн (у травні 2017р. – 244 грн).

Крім того, у січні–травні 2018р. 31 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міських поселеннях – 5,3 тис., у сільській місцевості – 25,7 тис.

Середній розмір призначеної в травні 2018р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3105,1 грн (у травні 2017р. – 2867,3 грн).

У січні–травні 2018р. сума субсидій готівкою, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 48,6 млн.грн.

У січні–травні 2018р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 862,4 млн.грн, що становить 77,9% нарахованих за цей період сум. За постачання електричної енергії сплачено 273 млн.грн.

На кінець травня 2018р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 290,4 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 152,4 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 40,3 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 17,5 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 3,9 млн.грн, за постачання електричної енергії – 55,1 млн.грн.


ПРАВОПОРУШЕННЯ

За повідомленням прокуратури, у січні–червні 2018р. обліковано 7653 кримінальні правопорушення (злочини, виявлені органами Національної поліції, органами прокуратури, органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органами Національного антикорупційного бюро та органами безпеки). Із загального числа зафіксованих правоохоронними органами кримінальних проявів 29,1% – тяжкі та особливо тяжкі.

У січні–червні 2018р. обліковано очевидних умисних убивств і замахів на вбивство – 27, умисних тяжких тілесних ушкоджень – 30, зґвалтувань (та замахів) – 5.

Кількість випадків крадіжок становила 3565, шахрайств – 455, грабежів – 89, розбоїв – 16, хабарництва – 33.

У загальній кількості злочинів 56,8% становили злочини проти власності, 14,5% – проти життя та здоров’я особи, 4,9% – проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів, 4% – у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Правоохоронними органами за цей період виявлено 21 особу, яка скоїла злочин у складі 6 організованих груп; закінчено 6 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, учинені організованими групами.

Кількість потерпілих від злочинів у січні–червні 2018р. становила 4177 осіб, із числа яких 1607 – жінки, 274 – особи похилого віку та
з інвалідністю 1 і 2 груп, 48 – неповнолітні та 26 – діти до 14 років. Найбільша кількість потерпілих (61,9%) – від крадіжок та грабежів, серед яких 36,5% – жінки. У дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, на території області постраждали 179 осіб.

Усього внаслідок злочинних діянь загинуло 86 осіб, із числа яких 31,4% – у дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, 23,3% – умисно вбито та 14% – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, становила 1345, з них жінок – 159 (11,8%). У загальній кількості виявлених осіб, які вчинили злочини, 27,5% раніше вже ставали на злочинний шлях (з них 75,1% мали незняту або непогашену судимість), 13,6% знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, 6,4% вчинили злочин у групі. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент учинення злочину не працювали й не навчалися, становила 66,2%, безробітних – 7,1%.


СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–червні 2018р. в області становив 103,9%, в Україні – 104,4%.

Найбільше (на 19,5% та 14,2% відповідно) подорожчали овочі, риба та продукти з риби, на 7,3–8,6% – кисломолочна продукція, фрукти та хліб; на 1,5–6% – сметана, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, масло, безалкогольні напої. Водночас яйця знизилися в ціні на 26,7%, крупи гречані – на 21,4%, сало – на 20,1%, молоко – на 10,6%, цукор – на 5,9%, сири – на 4,5%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій підвищилися на 14,8%, каналізацію – на 6,8%, на холодну воду – знизилися на 10,1%.

Поштові послуги стали дорожчими на 25%, місцевий телефонний зв’язок – на 12,9%, мобільний – на 8,8%, вартість користування Інтернетом зросла на 9,9%.

У сфері освіти ціни збільшилися на 13%, у сфері охорони здоров’я – на 5%, у сфері транспорту – на 2,8%.


ПРОМИСЛОВІСТЬ

За підсумками січня–червня 2018р. порівняно з відповідним періодом минулого року випуск промислової продукції становив 94,3%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 99,9%, а в переробній промисловості – 90,7%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції порівняно із січнем–червнем 2017р. склав 85,6%. Зменшилося виробництво сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 1,2%, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 8,7%, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – на 11,8%, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених - туш, напівтуш, четвертин необвалених – на 12,4%, виробів ковбасних та подібних продуктів із м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових) – на 26,9%, свинини свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш (уключаючи оброблених сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання) – на 30,4%, олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих) – на 44,4%. Водночас зросло виробництво борошна з культур зернових інших (крім борошна пшеничного чи пшенично-житнього) (на 91,3%), молока та вершків незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л (на 25,1%), йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованих (молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів, ароматизованих або з доданням фруктів, горіхів або какао) (на 22,7%), сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого (крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру) (на 16,3%), вершкового масла жирністю не більше 85% (на 11,9%), борошна пшеничного чи пшенично-житнього (на 11,3%), вод з додаванням цукру і речовин підсолоджувальних чи ароматизуючих інших, тобто напоїв безалкогольних типу лимонаду, оранжаду (уключаючи мінеральні й газовані) (на 0,8%).

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяг промислової продукції порівняно із січнем–червнем 2017р. склав 99,3%, на підприємствах із виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності – 114,8%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 96,5%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 84%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 107,2%, у машинобудуванні – 84,9%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря в січні–червні 2018р. порівняно з відповідним періодом минулого року промислове виробництво склало 104,7%.


СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–червні 2018р., за розрахунками, становив 98,2% до січня–червня 2017р. У сільськогосподарських підприємствах він був 99,5%, а в господарствах населення – 97%.

Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–червень 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 99,7%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 90,4%, господарствах населення – 114,2%.

Станом на 1 липня поточного року всіма категоріями господарств зібрано 5,5 тис.ц овочів відкритого ґрунту (на 7,5% більше, ніж рік тому) та 23,4 тис.ц плодів та ягід (на 14,7% більше).

Індекс виробництва продукції тваринництва за січень–червень 2018р. до січня–червня 2017р. становив 98,1%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 100,0%, господарствах населення – 96,5%.

За розрахунками, на 1 липня 2018р. загальна кількість великої рогатої худоби налічувала 198,6 тис. голів (на 2,7% менше 1 липня 2017р.), у т.ч. корів – 106,8 тис. (на 5,3% менше); свиней – 167,5 тис. (на 2,3% менше), овець і кіз – 42,7 тис. (на 7,6% менше), птиці всіх видів – 4930,7 тис. голів (на 3,6% більше).

У господарствах населення утримувалося 43,1% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 55,9%; свиней – 45,7%, овець та кіз – 93,7% та 95,1% птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–червні 2018р. реалізовані на забій 21,8 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 5,6% менше, ніж у січні–червні 2017р., вироблені 269,1 тис.т молока (на 0,3% менше) та 164,7 млн.шт яєць (на 2,5% більше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 42,2%, молока – 53,3%, яєць – 84,7%.

На 1 липня 2018р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур, були в наявності 261,1 тис.т зерна (на 26,8% менше проти 1 липня 2017р.), у т.ч. 188,3 тис.т кукурудзи, 23,5 тис.т пшениці, 13,6 тис.т ячменю, 19,6 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 13 тис.т (на 46,7% менше, ніж рік тому).


БУДІВНИЦТВО

У січні–червні 2018 року підприємства області виконали будівельні роботи на суму 331,1 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–червні 2018р. становив 93,5% проти січня–червня 2017р. Будівництво будівель зменшилося на 4,7%, у т.ч. житлових будівель – на 12,4%, інженерних споруд – на 13,4%. Проте будівництво нежитлових будівель зросло на 3,7%.

Нове будівництво, реконструкція, розширення та технічне переоснащення склали 73,5% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 15,5% та 11% відповідно


ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–травні 2018р. експорт товарів становив 304,8 млн.дол. США, імпорт – 205,7 млн.дол. США. Порівняно із січнем–травнем 2017р. експорт збільшився на 38,5%, імпорт – на 20%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 99,1 млн.дол. США (у січні–травні 2017р. також позитивне – 48,7 млн.дол.).

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 119 країн світу (з них 28 країн ЄС).

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 110,9 млн.дол. США, або 36,4% від загального обсягу експорту товарів (у січні–травні 2017р. – 72,6 млн.дол. США, або 33%), та збільшився проти січня–травня 2017р. на 52,8%.

Серед країн ЄС найвагоміші експортні поставки здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Італії, Румунії, Польщі.

Серед інших країн найбільше експортувалися товари до Єгипту, Російської Федерації, Туреччини, Білорусі, Китаю, Грузії, Ізраїлю, Ірану, Ісламської Республіки, Тунісу, Лівії.

Порівняно із січнем–травнем 2017р. зросли поставки товарів до всіх найбільших експортерів, а саме Лівії (у 9,5 раза), Тунісу та Нідерландів (у 3,8 раза до кожної), Китаю (у 3,7 раза), Грузії (у 2,3 раза), Іспанії (в 1,8 раза), Єгипту (в 1,7 раза), Туреччини (в 1,5 раза), Білорусі (на 45%), Польщі (на 43,3%), Ірану, Ісламської Республіки (на 40,2%), Румунії (на 33,2%), Італії (на 29,2%), Ізраїлю (на 13,9%), Російської Федерації (на 10,8%).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–травнем 2017р. збільшилася частка зернових культур, деревини й виробів із деревини. Натомість зменшилася частка насіння і плодів олійних рослин, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, паперу та картону, готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, жирів та олій тваринного або рослинного походження, взуття.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 100,9 млн.дол. США, або 49,1% загального обсягу (у січні–травні 2017р. – 65,6 млн.дол., або 38,3%), та збільшився проти січня–травня 2017р. в 1,5 раза.

Найвагоміші імпортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися з Німеччини, Литви, Італії, Польщі, Нідерландів, Великої Британії, Австрії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні надходження були з Білорусі, Російської Федерації, Китаю, Бразилії, США.

Порівняно із січнем–травнем 2017р. збільшився імпорт товарів із Литви (у 7,4 раза), Німеччини (в 1,8 раза), Великої Британії (на 35,7%), Австрії (на 27,2%), Білорусі (на 24%), Італії (на 19,7%), Нідерландів (на 8,6%), Польщі (на 6,3%), Російської Федерації (на 3,2%); зменшився – з Китаю (на 19,2%), США (на 17,1%), Бразилії (на 1%).

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральних продуктів, шкур необроблених, шкіри вичиненої. Зменшилася частка готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, зернових культур, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, паперу та картону, засобів наземного транспорту, крім залізничного, недорогоцінних металів та виробів із них.


ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–червні 2018р. становив 8517,5 млн.грн, що в порівнянних цінах на 5,9% більше від обсягу січня–червня 2017р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) з початку року становив 5425,4 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–червня 2017р. на 4,4%.


ТРАНСПОРТ

У січні–червні 2018р. вантажооборот підприємств автомобільного транспорту становив 493,7 млн.ткм, або 123,5% від обсягу січня–червня 2017р. Підприємствами автомобільного транспорту перевезено 703,1 тис.т вантажів, що становить 103,2% від обсягу січня–червня 2017р.

У січні–червні 2018р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 372,3 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 42,1 млн пасажирів, що становить, відповідно, 93,6% та 89,8% від обсягу січня–червня 2017р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 20,5 млн пасажирів, що становить 86,3% рівня січня–червня 2017р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців становили 7,6 млн пасажирів (78% рівня січня–червня 2017р.).

Міським електротранспортом перевезено 21,6 млн пасажирів, що становить 93,5% рівня січня–червня 2017р.

Послугами річкового транспорту в січні–червні 2018 року скористалися 8,5 тис. пасажирів, що на 26,9% більше, ніж у січні–червні 2017 року.


Споживання продуктів харчування населенням області

За розрахунками Державної служби статистики України в середньому у 2017 році пересічний чернігівець вжив 48 кг м’яса та м’ясних продуктів (по Україні – 52), 218 кг молока та молочних продуктів (200), 271 яйця (273), 113 кг хлібних продуктів (101), 176 кг картоплі (143), 163 кг овочів (160), 44 кг плодів та ягід (53), 10 кг риби та рибних продуктів (11), 11 кг олії (12), 35 кг цукру (30).

Порівняно з 2016р. споживання олії, цукру та риби майже не змінилося. Менше вживали чернігівці молока та овочів (на 9 кг). Показники споживання картоплі зросли (на 9 кг), яєць (9 штук), плодів (на 5 кг), хлібних продуктів (на 4 кг), мяса (на 2 кг).

За рівнем споживання цукру Чернігівщина займає 2 місце в Україні, хлібних продуктів – 6, молока та молочних продуктів – 7, картоплі – 9, овочів – 10, яєць – 12, риби та рибних продуктів – 14, олії, м’яса та м’ясних продуктів – 15, плодів та ягід – 19.

Калорійність середньодобового раціону жителя Чернігівщини становила 2892 ккал (у 2016р. – 2850) при середній по Україні – 2707 ккал.



Доходи населення області

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, середньомісячні сукупні ресурси (доходи) домогосподарств Чернігівщини у 2017р., порівняно з 2016р., зросли більш ніж на третину та становили 7748 грн. У середньому еквівалентні доходи одного жителя області склали 4057 грн.

Переважна більшість (80%) доходів середньостатистичної сім’ї області – це грошові надходження, основною складовою яких залишаються оплата праці – 44% та пенсії – 18%. У домогосподарствах України ці показники склали 52% та 17% відповідно.

Частка соціальних допомог (включаючи готівкові і безготівкові пільги та субсидії) склала 12% бюджету домогосподарств. Значною залишалася частка допомоги від родичів та інших осіб грошима та продуктами харчування (7%) та надходження від особистого підсобного господарства та самозаготівель (6%). Дохід від продажу сільськогосподарської продукції становив 4%.

В Україні середньомісячні сукупні ресурси одного домогосподарства становили 8165 грн. Найвищі в країні середньодушові сукупні доходи, як і раніше, мали жителі м.Києва (4884 грн), що на чверть перевищувало аналогічний показник пересічного українця (3870 грн). Найнижчі – у жителів Рівненської області (3326 грн).


Витрати населення області

За підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, сукупні витрати середньостатистичної сім’ї області у 2017р. становили 7308 грн за місяць, що на третину більше, ніж у 2016р. У середньому на одного члена домогосподарства цей показник склав 3826 грн, а середньостатистичного українця – 3384 грн.

Майже половину сукупних витрат (48%) родини Чернігівщини направляли на харчування (включаючи харчування поза домом). В Україні частка таких витрат становила 50%, найбільшою вона була в Рівненській області – 57%.

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг жителів нашої області щомісячно витрачали 38% сімейного бюджету. Найбільшими ці витрати були в жителів Тернопільської та Харківської областей (по 44% в кожній).

Оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми пільг та субсидій) чернігівців становила 14% сукупних витрат. У домогосподарствах України ця частка склала 15%, а в регіонах вона коливалася від 19% у Київській та Харківській областях до 12% на Закарпатті.

Щомісячно на купівлю одягу й взуття домогосподарства спрямовували 5% сімейного бюджету, на охорону здоров’я та транспорт по 4%, на зв’язок, придбання предметів домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла, відпочинок і культуру – по 2%, освіту – 1%.

Освітній рівень населення області

За даними опитування щодо освітнього рівня населення, проведеного на базі обстеження умов життя домогосподарств, українці мають достатньо високий рівень освіти. На Чернігівщині в поточному році з майже мільйона* жителів кожен п’ятий має вищу (повну чи базову) освіту та майже стільки ж – неповну вищу. Професійно-технічну освіту отримала чверть населення. Повну загальну середню здобули 13% населення, базову загальну середню – 9%, початкову загальну середню – 7%, не мають початкової загальної – 4%.

В Україні питома вага населення, що має повну чи базову вищу освіту, становить 24%. Серед регіонів вищий, ніж середній у країні, цей показник у Запорізьській та Львівській областях (по 30%), а найвищий – у місті Києві (46%).

*До розрахунків не входять діти до 6 років.


Житлові умови населення

Рівень добробуту людини більшою мірою залежить від наявності та стану його житла. Більшість родин Чернігівщини (95%), за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, проживає у власному житлі. Винаймає житло у фізичних осіб – 4% домогосподарств, у державному та у відомчому мешкає майже по 1%. Кожне друге домогосподарство має трикімнатне житло, біля третини – двокімнатне. У чотирьох та більше кімнатах мешкає 15% родин, а займає лише одну кімнату – 14%.

Забезпечені житловою площею понад необхідну санітарну норму (13,65м2 на одну особу) 77% домогосподарств області. Водночас живе в перенаселеному житлі половина населення та майже дві третини дітей у віці до 18 років. Кожне четверте житло обладнане центральним опаленням, а кожне друге – індивідуальною системою опалення.

Централізованим газопостачанням користуються 77% домогосподарств області, балонним газом – 17%, водопроводом – 78%, каналізацію – 76%, гарячим водопостачанням – 47%, газовою колонкою – 18%. У кожному другому житлі є домашній телефон. За підсумками опитування, 56% домогосподарств засвідчили задоволення своїми житловими умовами. Водночас не дуже задоволені своїм житлом майже третина домогосподарств, незадоволені або дуже незадоволені – 14%.


Сім’ї з дітьми

Кожна третя родина на Чернігівщині (146,8 тис.), за підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, має в своєму складі дітей віком до 18 років. Переважна більшість із них (91%) виховує одну дитину, 7% – двох дітей і майже 2% – трьох дітей і більше.

Умови та рівень життя домогосподарств значною мірою залежать від кількості дорослих осіб. Майже три чверті домогосподарств із дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб, 23% – трьох і більше, 4% – одну. В області 2% сімей, в яких проживають лише діти та непрацюючі пенсіонери. Кожна п’ята родина (31,7 тис.) – неповна, де діти не мають одного чи обох батьків.

Серед домогосподарств із дітьми більше третини (37%) виховує дітей у віці 7–13 років, по 22% – підлітків у віці 14–17 років та дітей у віці 3–6 років, а кожне четверте домогосподарство має малечу у віці до 3 років.

В Україні налічується 5652,3 тис. домогосподарств із дітьми (38%). Серед регіонів найбільше родин із дітьми в Закарпатській та Чернівецькій областях (55% та 51%), а сімей, де виховується троє і більше дітей – на Закарпатті (12%), Одещині та Волині (по 8%).


Сім’ї Чернігівщини

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств на Чернігівщині проживає 435,4 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни), з яких 60% – у міських поселеннях.

Середній розмір домогосподарства області становить 2,3 особи (в Україні – 2,58). Серед регіонів цей показник коливається від 3,49 особи на Закарпатті до 2,28 особи на Кіровоградщині та Луганщині.

Майже третина домогосподарств Чернігівщини складається з трьох осіб (в Україні – чверть). Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи, яка найвища серед регіонів і становить 29% (в Україні – 20%). Майже стільки ж домогосподарств із двох осіб. Великих родин з чотирьох і більше осіб в області лише 12%. Серед регіонів у Закарпатській області найвища (48%) частка домогосподарств із чотирьох осіб і більше, а одинаків – найменша (8%).

У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років. Із числа домогосподарств із дітьми 22% належить до неповних сімей (діти не мають одного чи обох батьків). Переважна більшість (96%) таких домогосподарств має у своєму складі одну дитину, 4% – дві. Серед регіонів найбільша частка неповних родин проживає в Донецькій та Миколаївській областях (по 32%), а найменша в Тернопільській (5%).

Довідково: Серед країн ЄС найбільший середній розмір (за даними 2016р.) був у домогосподарств Польщі та Словакії (2,8 особи), а найменший (2 особи) – у Данії, Німеччині, Фінляндії та Швеції.


Зареєстрований ринок праці Чернігівської області в червні 2018 року

За даними державної служби зайнятості кількість зареєстрованих безробітних в області на кінець червня 2018 року становила 11,4 тис. осіб (на 6% менше, ніж рік тому). З них майже 80% отримували допомогу з безробіття.

Більше половини загальної кількості безробітних – жінки, 28% – молодь у віці до 35 років.

На кінець червня роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено майже 2 тис. вакансій. На одну вакансію припадало 7 осіб. Найбільшим попитом користувалися кваліфіковані робітники з інструментом (22% від загальної кількості заявлених вакансій), робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (19%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1%), технічні службовці (3%).

Середній розмір допомоги з безробіття в червні складав 2401 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в червні 2018р. в області становив 99,9%, в Україні – 100%.

На споживчому ринку області в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 13,8%) подешевшали яйця. На 0,9–4,6% знизилися в ціні сметана, сири, сало, олія, цукор, фрукти, крупи гречані, рис та молоко. Водночас на 0,3–2% подорожчали хліб, масло, макаронні вироби, овочі, риба та продукти з риби.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 2,8%, алкогольні напої – на 0,4%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій підвищилися на 3,1%.

Проїзд в залізничному пасажирському транспорті став дорожчим на 4,8%, в автодорожньому – на 1,8%, проте ціни на автомобілі знизилися на 3,8%, паливо та мастила – на 0,3%.

Головне управління статистики у Чернігівській області


Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області в I кварталі 2018 року

За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності в I кварталі 2018 року економічно активними на ринку праці Чернігівської області були 467,5 тис. осіб віком 15–70 років. Серед них 88,7% були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи (прибуткового зайняття) та при цьому активно її шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних.

Кількість зайнятого населення віком 15–70 років становила 414,9 тис., а рівень зайнятості населення цієї вікової групи – 55,3% (у середньому в Україні – 55,9%). Найвище значення показника зафіксовано в м.Києві (61,3%) та в Харківській області (60,5%), найнижче – у Волинській області (48,6%).

Обсяги безробіття населення скоротилися порівняно з I кварталом 2017 року на 3,4 тис. та становили 52,6 тис. осіб. Рівень безробіття серед населення віком 15–70 років становив 11,3% (у середньому в Україні – 9,7%). Вищий, ніж на Чернігівщині, показник рівня безробіття спостерігався у Волинській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Тернопільській та Херсон ській областях. Найнижче значення показника зафіксовано в Харківській, Київській областях та в м.Києві.

Склад населення Чернігівської області

Структура населення області за статтю характеризується стабільною перевагою представниць жіночої статі. На початок 2018 року частка жінок у загальній чисельності населення становила 55%. У розрахунку на кожну тисячу чоловічого населення припадала 1201 жінка (у міських поселеннях – 1195, у сільській місцевості – 1212).

Для молодших вікових груп характерною є перевага чоловічої статі. У віковій групі 0–14 років  на 1000 дівчат налічувалося 1043 хлопці. У віці 15–64 роки на 1000 жінок припадало 937 чоловіків. Стійке перевищення чисельності жінок над чисельністю чоловіків починається з 38 років. Серед жителів віком 65 років і старше на 1000 жінок припадало лише 456 чоловіків. Найбільша диспропорція в статевому складі населення області зафіксована в м.Прилуках (на тисячу жіночого населення припадало 797 чоловіків), а найменша – у Сосницькому (880) та Талалаївському (867) районах.


Склад населення Чернігівської області за віком

Чисельність постійного населення Чернігівської області впродовж минулого року зменшилася на 1,3% та на 1 січня 2018 року становила 1011,5 тис. осіб (2,4% постійного населення України). Відбулося незначне зменшення чисельності в наймолодшій віковій групі населення (0–14 років), яка, за розрахунками, становила 138 тис. осіб, або 14% постійного населення області. Найбільшою є частка дітей серед населення Корюківського та Носівського районів (по 16%), найменшою – серед жителів Коропського та Ніжинського районів (по 12%). Чисельність населення віком 15–64 роки за рік скоротилася на 2% та становила близько 677 тис. осіб, або 67%. Ця найчисельніша вікова група є основним постачальником трудових ресурсів в області, більше третини якої – молодь у віці 15–34 роки.

Найстарша вікова група населення (65 років і старше) налічує 196 тис. осіб, або 19%. У поважному віці перебуває кожен шостий житель у міських поселеннях та кожен четвертий – у сільській місцевості.

На початок поточного року середній вік жителів області становив 44 роки (у міських поселеннях – 42, у сільській місцевості – 46). Наймолодше населення проживає в містах Чернігів, Ніжин, Н.-Сіверський та Корюківському районі, середній вік якого 42 роки, найстарше – у Ніжинському районі (47 років).


До Дня молоді

Щороку наприкінці першого літнього місяця вся українська молодь відзначає своє свято – День молоді.

На початок 2018 року на Чернігівщині проживало 247 тис. молодих людей у віці 15–34 роки. Це майже чверть усього населення області. Дві третини з них – міські жителі.

У розрахунку на тисячу молодих жінок області припадає 1083 чоловіки. Найчисельнішою є вікова група 30–34 роки (86 тис. осіб).

Найбільша частка молоді в загальній чисельності населення проживає в містах Ніжин та Н.-Сіверський, а також у Срібнянському районі; найменша – у Варвинському, Куликівському, Ніжинському та Прилуцькому районах.

У минулому році на Чернігівщині утворилося майже 4 тис. сімей, де обидва наречені були у віці до 35 років. Жінки здебільшого брали шлюб у 30 років, чоловіки – у 33 роки.

За матеріалами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності, молоді особи у віці 15–34 роки становлять більше третини економічно активного населення області. Найвищий рівень економічної активності серед молоді спостерігається у віковій групі
30–34 роки.

Гострою залишається проблема безробіття серед молоді. Упродовж 2017р. на обліку державної служби зайнятості перебувало майже 9 тис. молодих людей віком до 35 років, які мали статус безробітного, з них 4 тис. було працевлаштовано протягом року.


До Всесвітнього дня рибальства

У 2017 році в Україні виловлено 82 тис.т риби, у тому числі прісноводної – 40 тис.т, океанічної та морської – 28 тис.т, прохідної – 14 тис.т. У Чернігівській області вилов здійснювали 14 підприємств та фізичні особи-підприємці, ними одержано 638 т риби. Основним місцем вилову риби були ставки, де добуто 421 т, та водосховища – 156 т, решту риби добуто в річках і озерах.

У складі виловленої риби переважали короп, сазан (357 т) та товстолобик (121 т). Амура виловлено 44 т, карася – 31 т, ляща – 25 т, щуки – 15 т, інших видів риб – 45 т.


Прес-випуск До Дня медичного працівника

За багаторічною традицією, у третю неділю червня вітають із професійним святом представників найбільш благородної та гуманної професії – медичних працівників.

У галузі охорони здоров’я Чернігівщини зайнято 24,5 тис. працівників, або 13% від загальної кількості штатних працівників області.

Медичну допомогу населенню надавали 3,6 тис. лікарів усіх спеціальностей та 10,3 тис. працівників середнього медичного персоналу, три чверті з яких – медичні сестри. За спеціальностями переважають сімейні лікарі (323), стоматологи (309), терапевти (256), педіатри (219), акушери-гінекологи (195), хірурги (174). Кожен четвертий лікар області має вищу кваліфікаційну категорію.

Більшість медиків – жінки. Серед лікарів їх 62%, а середній медичний персонал складається з жінок на 93%.

На початок року в області функціонувало 48 лікарняних закладів системи Міністерства охорони здоров'я України на 9,3 тис. лікарняних ліжок та 241 амбулаторно-поліклінічний заклад із плановою ємністю 23,7 тис. відвідувань за зміну.


Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в травні 2018р. в області становив 99,5%, в Україні – 100,0%.

На споживчому ринку області в травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 1,2%. Найбільше (на 12% та 8,5%) подешевшали яйця та крупи гречані. На 1,1–7,7% знизилися в ціні безалкогольні напої, масло, сало, цукор, фрукти, овочі, сметана, сири та молоко.

Водночас на 3,7% подорожчали риба та продукти з риби, на 1,3% – хліб.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 1,9%.

Вартість послуг автодорожнього транспорту знизилася на 1,7%, залізничного – на 0,9%.


Назад