Назад

Головне управління статистики у Чернігівській області

ІНФОРМУЄ:

 




Заклади дошкільної освіти Чернігівської області

На кінець 2018 року на Чернігівщині діяло 438 закладів дошкільної освіти: 226 дитячих садочків, 145 ясел-садків та 67 інших закладів. Майже дві третини з них розташовані в сільській місцевості. Переважна більшість закладів (87%) – загального розвитку, кожен дев’ятий – комбінованого виду, решта – санаторні та спеціальні заклади.

Щоранку садочки зустрічали майже 30 тис. найменших жителів області. Ще 685 дітей було охоплено соціально-педагогічним патронатом. У групах спеціального призначення перебувало 1396 вихованців, у санаторних – 376, в інклюзивних – 778.

Групи з цілодобовим перебуванням функціонували в 3 садочках, де батьки під наглядом залишали 58 дітей. Групи короткотривалого перебування діяли в 4 закладах для 24 дітей.

Завантаженість закладів становила 114 дітей у розрахунку на 100 місць (у міських поселеннях – 124, у сільській місцевості – 83). У кожному другому закладі кількість дітей перевищувала кількість місць. Вихованням та навчанням дошкільнят займалися 3,6 тис. педагогічних працівників (99% – жінки), серед яких 2,4 тис. – вихователі, 117 – практичні психологи, 114 – вихователі-методисти. Роботу закладів забезпечували понад 4 тис. працівників технічного персоналу.


Демографічна ситуація в Чернігівській області

На 1 квітня 2019 року чисельність наявного населення Чернігівської області, за оцінкою, становила 1001,9 тис. осіб, з яких 65% проживали в міських поселеннях. З початку року кількість жителів зменшилася на 3,8 тис. осіб.

У січні–березні 2019 року на Чернігівщині з’явилися на світ 1523 малюки (787 хлопчиків та 736 дівчаток). Дві третини дітей народилися в міських родинах. На кожну тисячу населення припадало 6,2 новонароджених. У межах області показник народжуваності коливався від 4,0‰ в Талалаївському районі до 7,9‰ в Носівському.

Майже половина жінок (45%) народили первістків, 39% – стали мамами вдруге, а кожна шоста жінка народила третю й більше за рахунком дитину. Середній вік матері на час народження дитини склав 28 років. Кожен четвертий малюк народжений жінками, які не перебували в зареєстрованому шлюбі. З початку року в області померли 5258 осіб (2465 чоловіків та 2793 жінки). Рівень смертності становив 21,2 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення. Середній вік померлих чоловіків – 67 років, жінок – 78 років.


Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції у квітні 2019р. в області становив 100,8%, в Україні – 101%.

На споживчому ринку області у квітні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%. Найбільше (на 12,9%) подорожчали овочі, на 1–2,3% – сири, риба та продукти з риби, хліб, масло, м'ясо та м’ясопродукти. Водночас яйця знизилися в ціні на 12,9%, фрукти – на 4,6%.

Алкогольні напої подорожчали на 1,1%, тютюнові вироби – на 0,4%.

Вартість проїзду в залізничному пасажирському транспорті збільшилася на 10,5%, паливо та мастила зросли в ціні на 2,9%. Мобільний зв'язок став дорожчим на 3,5%.


Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У березні 2019 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 495 млн.грн, що становить 107% нарахованих за цей період сум (за рахунок погашення боргу попередніх періодів), за електроенергію – 98 млн.грн. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги (з урахуванням електроенергії) становили 2335 грн.

На кінець березня 2019 року населення області заборгувало за постачання природного газу 680 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 341 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 51 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 30 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 9 млн.грн, за постачання електричної енергії – 110 млн.грн.

Борги 3 місяці і більше за централізоване опалення та постачання гарячої води мали 37% користувачів, за постачання природного газу – 28%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 20%, за вивезення побутових відходів – 10%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 11%, за постачання електричної енергії – 3%.

Головне управління статистики у Чернігівській області


До Дня матері

Щорічно в другу неділю травня в Україні, як і в більшості країн світу, відзначається родинне свято – День матері. Воно покликане вшановувати всіх жінок, які народжують та виховують дітей. На початок року на Чернігівщині проживало 547,5 тис. жінок, або 54% всього населення області.

У минулому році мамами стали майже 7 тис. жительок нашого регіону. З’явилися на світ 3559 хлопчиків та 3295 дівчаток. Майже 80 родин поповнилися двійнятами.

Близько половини жінок, які народжували, відчули радість материнства вперше, більше третини (37%) – стали мамами вдруге, а кожна сьома жінка народила третю й більше за рахунком дитину. В області зареєстровано п`ять випадків народження десятої і більше дитини. Середній вік породіль становив 28 років, а жінок, які народили первістків – 26 років.

У минулому році наймолодшими мамами стали чотири дівчини у віці до 15 років, найстаршими – три жінки у віці 46 років.


Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 квітня 2019 року зафіксовано на рівні 12,0 млн.грн. Основна частина загальної суми боргу (88%, або 10,6 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні), та підприємства-банкрути.

Головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (71%). На підприємствах обласного центру утворено 74% загальної суми боргу, на підприємствах м.Ніжина – 22%. На початок квітня вчасно не отримали заробітну плату майже тисяча працівників,  кожному з яких заборговано в середньому 12079 грн.



Заробітна плата в області

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в березні 2019 року становила 7794 грн. Це в 1,9 раза вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 20,9% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з березнем 2018 року зросла на 11,6%. За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників нашої області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників становила: у сільському господарстві – 9124 грн, у промисловості – 8775 грн, в освіті – 6957 грн, в охороні здоров’я – 6015 грн. Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (16207 грн), найнижчий – у Тернопільській (7676 грн) та Чернівецькій (7437 грн) областях.

 


Заклади професійної освіти Чернігівської області

На кінець 2018р. на Чернігівщині діяли 17 закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Кількість учнів та слухачів у них становила 4371 особу, з них 98% – випускники навчальних закладів, що проходили первинну професійну підготовку, решта – незайняте населення та працівники підприємств, які підвищували свою кваліфікацію або проходили професійне навчання. Більше половини учнів та слухачів були у віці 17–18 років, за статтю переважали чоловіки (64%).

Із числа учнів, слухачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які проходили первинну професійну підготовку, кожен п’ятий мав тільки одного з батьків, 6% – діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, по 2% – діти з малозабезпечених сімей, неблагополучних сімей та особи з інвалідністю. Майже дві третини (63%) учнів разом із професією здобували повну загальну середню освіту.

У 2018р. закладами професійної (професійно-технічної) освіти на навчання прийнято 2649 осіб, серед яких понад три чверті – випускники навчальних закладів, решта – незайняте населення та працівники підприємств.

За рік випущено 2918 кваліфікованих спеціалістів, з яких можуть працювати в галузях промисловості – 35%, торгівлі й громадського харчування – 17%, будівництва та житлово-комунального господарства і невиробничих видів побутового обслуговування населення – по 13%, транспорту – 12%, сільського господарства – 11%.


 

Про надання населенню області субсидій

 

У січні–березні 2019 року за державною допомогою на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг до органів соціального захисту населення звернулося 30,3 тис. домогосподарств Чернігівської області. Відділами субсидій було задоволено 107% звернень (з урахуванням призначень за заявами 2018 року).

У березні 2019 року субсидії на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг отримували 38% домогосподарств області. Середній розмір такої допомоги, призначеної на одну родину, становив 674 грн, що на 71% більше, ніж у березні 2018 року.

Крім того, у січні–березні 2019 року 6,8 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Середній розмір допомоги в розрахунку на одне домогосподарство в березні 2019 року порівняно з березнем 2018 року майже не змінився і становив 3059 грн.

Заклади середньої освіти Чернігівської області

На початок 2018/19 навчального року на Чернігівщині функціонували 508 закладів загальної середньої освіти, з них 507 державних та 1 приватний. Переважна більшість закладів (69%) розташовані в сільській місцевості.

Першого вересня 2018р. до навчання приступили 95,4 тис. школярів, з яких 10,2 тис. уперше сіли за парти.

Серед закладів загальної середньої освіти області діють 23 гімназії та 10 ліцеїв. Навчальну програму в них освоюють 18,2 тис. учнів.

Для молоді, яка не має можливості навчатися вдень, відкриті двері вечірньої школи та класів, що організовані при 5 денних закладах загальної середньої освіти. Середню освіту в них здобуває 241 особа.

Заняття у дві зміни ведуться у 20 денних закладах загальної середньої освіти (4% від загальної кількості шкіл області). У другу зміну в них займаються 4,6 тис. школярів (5% від загальної кількості).

У минулому році атестат про повну загальну середню освіту отримали 5,5 тис. випускників та 39 осіб закінчили школу екстерном. Золотою медаллю нагороджені 158 дітей, срібною – 138.

Свідоцтво про базову загальну середню освіту одержали 8,5 тис. учнів та 12 осіб закінчили 9 класів екстерном.

Навчальний процес у закладах загальної середньої освіти забезпечують 12,2 тис. вчителів (6,8 тис. – у міських поселеннях, 5,4 тис. – у сільській місцевості).

 

 

 

 

 

Шлюби з іноземцями

У 2018 році з 5028 зареєстрованих в області шлюбів 6% (або 320 шлюбів) були укладені між громадянами України та представниками інших країн. Проти 2017 року кількість таких шлюбів зросла майже на третину (29%).

Віддали перевагу іноземцям 273 українки, які створили сім’ю з громадянами Російської Федерації (37), Азербайджану (32), Грузії (31), Туреччини (20), Ізраїлю (16), Німеччини (14), Білорусі (11), Узбекістану (9), Вірменії, Молдови та Бангладешу (по 8), Китаю (6), Лівану (5), США, Іорданії та Палестини (по 4) тощо.

Наші чоловіки одружилися з 47 громадянками інших країн, серед яких 15 наречених були з Російської Федерації, 9 – з Білорусі. Також українці поєднали свою долю з жінками ще з 12 країн світу. Крім того, 21 шлюб укладено між іноземними громадянами.

 

 

 

Шлюби на Чернігівщині

У 2018 році на весільний рушник стали 5028 пар молодят, що на 11% менше, ніж рік тому, та в розрахунку на 1000 наявного населення становить 5 шлюбів.

Три чверті шлюбів припадає на міські поселення. Найчастіше реєстрували свої стосунки подружжя в обласному центрі (6,4 шлюба в розрахунку на 1000 наявного населення). Найменш активними були молодята Коропського та Талалаївського районів (по 3,1).

Серед тиххто одружився, ніколи не перебували в шлюбі 70% чоловіків та 67% жінок. Жінки частіше, ніж чоловіки, зв’язували себе шлюбними узами повторно. Серед жінок, які повторно взяли шлюб, 173 вдови, серед чоловіків – 88 вдівців.

Привабливим для весілля наречені нашої області вважали період із липня по вересень. Саме тоді зареєстровано 38% усіх шлюбів. Найменш активними молодята були в березні (4% всіх шлюбів). Кількість зареєстрованих розлучень у минулому році становила майже 5 тис.

 

 

 

Народжуваність на Чернігівщині

У 2018 році в Чернігівській області народилися 6854 малюки. Це на 9% менше, ніж у попередньому році. Щоденно на світ з’являлися, у середньому, 19 малюків. На 100 народжених дівчаток припадає 108 хлопчиків. Двійнятами поповнилися майже 80 родин.

Інтенсивність народжень коливалася від 5,1 немовлят у розрахунку на 1000 наявного населення в Срібнянському районі до 7,6 – у Бобровицькому. У міських поселеннях показник народжуваності традиційно вище, ніж у сільській місцевості (7,0 проти 6,3).

Близько половини жінок, які народжували, стали мамами вперше, більше третини (37%) – удруге, а кожна сьома жінка народила третю й більше за рахунком дитину. Середній вік матері при народженні дитини становив 28 років, а мам, які народили первістків – 26 років.

У 2018 році 22% немовлят народилися в матерів-одиначок або в батьків, шлюб яких не зареєстрований. У міських поселеннях кожна п’ята дитина народилася поза шлюбом, у сільській місцевості – майже кожна третя.

 

 

 

Міждержавний рух населення області у 2018 році

Чернігівщина має незначний обсяг міграційного обміну з іншими країнами світу. У 2018 році він становив лише 1% від загального обсягу міграційних переміщень. Прибуло на територію області 223 особи, вибуло 214 осіб.

Домінував обмін мігрантами з країнами, що межують із Чернігівською областю – Російською Федерацією та Білоруссю (56% прибулих і 49% вибулих).

Серед інших країн найбільш популярними для виїзду були Німеччина та Сполучені Штати Америки (по 26 осіб), а найбільша кількість прибулих була з Грузії (16 осіб) та Туреччини (15). Географія міграційного обміну також була представлена такими країнами, як Австрія, Данія, Італія, Нідерланди, Чехія, Ізраїль, Індонезія, Ірак, Йорданія, Китай, Ліван, Сирія тощо. Серед емігрантів переважали жінки (52%), а серед іммігрантів – чоловіки (58%). Майже кожен третій мігрант був у віці 25–39 років.

 

 

 

Міграційні процеси в області у 2018 році

Міграційні процеси є одним із важливих чинників формування чисельності й складу населення, які впливають на різні сторони соціально-економічного життя регіону.

У 2018 році в Чернігівській області зафіксовано 34883 випадки міграційних переміщень: кількість прибулих становила 16500 осіб, кількість вибулих – 18383 особи. У результаті чисельність населення області зменшилася на 1883 особи (1,9 особи в розрахунку на 1000 наявного населення). В обласному центрі, а також у Носівському, Прилуцькому та Чернігівському районах спостерігався міграційний приріст населення.

У межах області змінили своє місце реєстрації 10705 осіб. Причому переважав рух із сільської місцевості в міські поселення, внаслідок чого кількість міських жителів збільшилася на 108 осіб. На формування від`ємного сальдо міграції в цілому в області значною мірою вплинула міжрегіональна міграція: упродовж 2018 року з інших регіонів України прибуло 5572 особи, вибуло – 7464 особи. Найбільш активним міграційний обмін був із м.Києвом та Київською областю (59% усіх мігрантів у міжрегіональному потоці). Це обумовило найбільше міграційне скорочення населення області (на 2247 осіб).

Найменша частка міграційних переміщень припадає на міждержавний обмін мігрантами, який у 2018 році забезпечив лише 1% усієї валової міграції. Кількість іммігрантів та емігрантів була майже однаковою (відповідно 223 та 214 осіб). Частка мігруючих жінок традиційно вища за частку чоловіків (57% проти 43%). Найбільш активно мігрувало населення у віці 20–24 роки (понад 13% усіх міграційних переміщень).

 

 

 

Заробітна плата в області в лютому 2019 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в лютому 2019 року становила 7288 грн (в Україні – 9429 грн). Це в 1,7 рази вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 18,5% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з лютим 2018 року зросла на 9,1%. За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників нашої області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників становила: у сільському господарстві – 7762 грн, у промисловості – 8100 грн, в освіті – 6694 грн, в охороні здоров’я – 5641 грн.

 

 

 

 

 

Реалізація сільськогосподарської продукції підприємствами області у 2018 році

У 2018 році сільськогосподарськими підприємствами Чернігівської області (крім малих) було реалізовано 4087 тис.т культур зернових та зернобобових, що на 20% більше, ніж у 2017р. Із загального обсягу реалізації зернових провідне місце належить кукурудзі – 78% та пшениці – 17%. Середня ціна реалізації зернових в області склала 4130 грн за 1 т. Найбільшого зростання цін у порівнянні з 2017р. зазнали просо – у 2 рази, ячмінь – на 35%, пшениця – на 21% та кукурудза – на 11%.

Насіння олійних культур було реалізовано 666 тис.т, що на 3% більше, ніж рік тому. Із загального обсягу олійних найбільше реалізовано соняшнику – 440 тис.т. За сою, соняшник та ріпак підприємствам пропонували в середньому за 1 т 9861 грн, 8363 грн та 10534 грн відповідно.

Середня ціна реалізації картоплі була 3627 грн за 1 т, плодових та ягідних культур – 1111 грн за 1 т. Тварин сільськогосподарських живих реалізовано 24 тис.т, молока – 224 тис.т, яєць – 49 млн. штук. Обсяги реалізації худоби на м'ясо у порівнянні з 2017р. були меншими на 17%, а молока та яєць – на 5% та 4% більшими відповідно. Середня ціна реалізації свиней зросла на 21% і склала 40927 грн за 1 т, молока – на 4% (7514 грн за 1 т), яєць – на 34% (1568 грн за 1 тис.шт), великої рогатої худоби зменшилася на 18% (31227 грн за 1 т).

 

 

 

 

 

Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області

За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності у 2018 році економічно активними на ринку праці Чернігівської області були понад 480 тис. жителів у віці від 15 до 70 років. Переважна більшість із них (89,4%) була зайнята економічною діяльністю, решта – не мала роботи (прибуткового зайняття) та при цьому активно її шукала, намагалась організувати власну справу та була готова приступити до роботи, тобто відносилася до безробітних.

У минулому році спостерігалася тенденція до збільшення обсягів зайнятості та скорочення безробіття. Кількість зайнятого населення віком 15–70 років становила 429,7 тис., а рівень зайнятості населення цієї вікової групи (57,3%) був дещо вище, ніж у середньому в Україні (57,1%). Найбільше значення показника зафіксовано в м.Києві (62,6%) та в Харківській області (61,4%), найнижче – у Волинській області (49,5%).

Обсяги безробіття населення скоротилися проти 2017 року на 2,5 тис. та становили 51 тис. осіб. Рівень безробіття серед населення віком 15–70 років становив 10,6% (у середньому в Україні – 8,8%). Вищий, ніж на Чернігівщині, показник рівня безробіття спостерігався в Луганській, Донецькій, Кіровоградській, Волинській та Полтавській областях (від 15,1% до 11,2%). Найнижче значення показника зафіксовано в Харківській області (5,3%).

 

 

 

 

 

Демографічна ситуація в м.Прилуках та Прилуцькому районі у 2018 році

За оцінкою, на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення в м.Прилуках становила 54,2 тис. осіб, у Прилуцькому районі – 35,1 тис. осіб (10,7 тис. – у міських поселеннях, 24,4 тис. – у сільській місцевості).

У 2018 році в місті з’явилися на світ 344 малюки (176 хлопчиків та 168 дівчаток). У районі народилося 190 немовлят (96 хлопчиків та 94 дівчинки). Більше половини породіль (53%) у місті та 45% у районі стали мамами вперше. Кожна третя жінка народила другу дитину. Середній вік матері на час народження дитини становив 28 років. Майже п’ята частина малюків у місті та понад чверть малюків у районі народилися поза шлюбом. У минулому році в м.Прилуках померла 491 жінка та 442 чоловіки, середній вік яких становив, відповідно, 76 та 65 років. У районі померли 417 жінок та 341 чоловік, середній вік яких становив, відповідно, 78 та 65 років.

 

 

Наявність у домогосподарствах

товарів тривалого користування

У жовтні 2018 року органами державної статистики було проведено вибіркове опитування членів домогосподарств, які приймають участь в обстеженні умов життя, щодо наявності в домогосподарствах товарів тривалого користування.

За даними опитування 96% домогосподарств Чернігівщини мають холодильники, 94% – кольорові телевізори, 93% – електропраски, 79% – пральні машини, 71% – електропилососи. Мобільними телефонами користуються 95% домогосподарств, з них 67% мають їх по два й більше. Разом з тим низькою залишається частка домогосподарств, які мають посудомийні машини – 3%.

У кожному четвертому домогосподарстві є автомобіль, 9% мають моторолер, мопед або скутер. У той же час велосипедами володіє 62% домогосподарств.

Протягом двох останніх років збільшилася частка домогосподарств, які мають кухонні комбайни, ноутбуки, супутникові антени, планшети, морозильники, автомобілі та пральні машини – на 14–5 в. п.

Значна частина товарів тривалого користування була куплена домогосподарствами протягом останніх п'яти років: 78% планшетів, майже половина мобільних телефонів, кожен п’ятий персональний комп’ютер, 15% автомобілів, 14% мікрохвильових печей та пральних машин, 10% велосипедів, 9% телевізорів та холодильників.

Переважна більшість придбаних товарів тривалого користування були імпортного виробництва: усі наявні планшети, мобільні телефони, персональні комп’ютери, мікрохвильові печі, швейні машини, 93% кольорових телевізорів, 90% пральних машин, 83% холодильників, 68% автомобілів та 49% велосипедів.

Як свідчать результати опитування, кожен другий автомобіль придбаний таким, що вже був у користуванні, решта товарів, у більшості випадків, куплена домогосподарствами новими.

 

 

 

Оцінка власного здоров’я

У системі цінностей кожної людини особливе місце займає здоров’я. Органами державної статистики проведено опитування серед домогосподарств області, які приймають участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя, щодо самооцінки стану здоров’я та рівня захворюваності населення. Підсумки опитування членів домогосподарств свідчать, що у 2018р. більше третини населення Чернігівщини (37%) оцінили стан свого здоров’я як «добрий», майже кожен другий (48%) – як «задовільний», а кожний сьомий (15%) – як «поганий». В Україні таких осіб 50%, 40% та 10% відповідно.

Із загальної кількості опитаних осіб 86% респондентів області повідомили, що хворіли протягом року. Більшість із них (64%), зверталися за допомогою в поліклініку, а 43% – до сімейного лікаря в поліклініці. Близько половини (48%) жителів області мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям. Найбільш поширеними серед них є: гіпертонія, серцеві захворювання, артроз та артрит.

Серед регіонів найкраще оцінили свій стан здоров’я жителі Львівської, Полтавської, Київської, Тернопільської та Волинської областей (66–59%). Найбільше громадян, незадоволених своїм самопочуттям у Херсонській, Чернігівській, Вінницькій, Житомирській, Луганській, та Івано-Франківській областях (15–14%). У країнах ЄС найбільша частка населення (83–75%) із міцним здоров’ям проживає в Ірландії, на Кіпрі, в Італії, Швеції, Нідерландах та на Мальті, а незадоволених станом свого здоров’я – у Хорватії, Латвії, Литві, Портуґалії, Естонії та Польщі (19–14%).

 

 

 

Оцінка власного здоров’я

У системі цінностей кожної людини особливе місце займає здоров’я. Органами державної статистики проведено опитування серед домогосподарств області, які приймають участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя, щодо самооцінки стану здоров’я та рівня захворюваності населення.

Підсумки опитування членів домогосподарств свідчать, що у 2018р. більше третини населення Чернігівщини (37%) оцінили стан свого здоров’я як «добрий», майже кожен другий (48%) – як «задовільний», а кожний сьомий (15%) – як «поганий». В Україні таких осіб 50%, 41% та 10% відповідно.

Із загальної кількості опитаних осіб 86% респондентів області повідомили, що хворіли протягом року. Більшість із них (64%), зверталися за допомогою в поліклініку, а 43% – до сімейного лікаря в поліклініці. Близько половини (48%) жителів області мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям. Найбільш поширеними серед них є: гіпертонія, серцеві захворювання, артроз та артрит.

Серед регіонів найкраще оцінили свій стан здоров’я жителі Львівської, Полтавської, Київської, Тернопільської та Волинської областей (66–59%). Найбільше громадян, незадоволених своїм самопочуттям у Херсонській, Чернігівській, Вінницькій, Житомирській, Луганській, та Івано-Франківській областях (15–14%).

У країнах ЄС найбільша частка населення (83–75%) із міцним здоров’ям проживає в Ірландії, на Кіпрі, в Італії, Швеції, Нідерландах та на Мальті, а незадоволених станом свого здоров’я – у Хорватії, Латвії, Литві, Портуґалії, Естонії та Польщі (19–14%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в лютому 2019 року в області становив 100,7%, в Україні – 100,5%.

На споживчому ринку області в лютому ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,7%. Найбільше (на 5,9%) подорожчали овочі, на 5,7% – фрукти, на 1,1–2,2% – сири, сало, хліб та продукти переробки зернових. Водночас яйця знизилися в ціні на 6%, свинина – на 2,4%, цукор – на 1%.

Алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали на 2,3%.

Паливо та мастила знизилися в ціні на 3,1%, проте вартість проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті зросла на 1,5%.

Інтернет став дорожчим на 4,6%, мобільний зв’язок – на 3,2%.

 

 

 

Тваринництво області

За попередніми даними, на початок 2019р. в усіх категоріях господарств Чернігівщини було 177 тис. голів великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 103 тис., це 6 місце в рейтингу регіонів України. Проти попереднього року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 4%, у т.ч. корів – на 1%.

Кількість свиней зросла на 3% і становила 181 тис. голів, птиці – на 4% (3619 тис. голів), овець та кіз зменшилася на 6% (27 тис. голів). Підприємства області на початок 2019р. утримували 60% великої рогатої худоби, 44% корів, 54% свиней, 9% овець та 7% птиці.

У 2018р. господарствами області реалізовано худоби та птиці на забій у живій масі 49 тис. тонн (на 4% менше в порівнянні з 2017р.), молока вироблено 537 тис. тонн (на 2% менше), яєць одержано 296 млн. штук (на 3% більше попереднього року).

 

Соціально-економічне становище м.Прилуки

НАСЕЛЕННЯ. Чисельність наявного населення в м.Прилуках, за оцінкою, на 1 січня 2019р. становила 54,2 тис. осіб. Упродовж 2018р. кількість жителів міста зменшилася на 1048 осіб.

Упродовж 2018 року народилися 344 малюки. Кількість померлих склала
933 особи.

РИНОК ПРАЦІ. У ІV кварталі 2018р. на підприємства, в установи, організації (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) м.Прилук було прийнято 674 особи, тоді як звільнено 1306 осіб (відповідно 5,6% та 10,8% середньооблікової кількості штатних працівників). Загалом середньооблікова кількість штатних працівників у ІV кварталі 2018р. становила 12135 осіб (6,6% від загальної кількості в області).

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств порівняно з ІV кварталом 2017р. зросла на 20,6% й становила 7966 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 5,6% – середньообласного показника (7545 грн).

ПРОМИСЛОВІСТЬ. Упродовж 2018р. підприємства м.Прилук реалізували промислової продукції на 11133,8 млн.грн, або 30,9% загального обсягу реалізації області.

У розрахунку на 1 особу населення міста обсяг реалізації склав 199738 грн (в області ­– 35053 грн).

БУДІВНИЦТВО. Обсяг виробленої будівельної продукції (виконаних будівельних робіт) підприємств міста у 2018р. становив 254731 тис.грн, що складає 21,2% від загального обсягу виробленої будівельної продукції області.

У 2018р. в м.Прилуках прийнято в експлуатацію 14 житлових будівель загальною площею 1694 м2 (1,7% від загальної площі житлових будівель області).

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла порівняно з 2017р. зменшився на 49,2%.

ТРАНСПОРТ. Вантажний автотранспорт міста, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, у 2018р. доставив замовникам 91,6 тис.т вантажів, що на 11,2% більше, ніж у 2017р. Обсяг виконаного вантажообороту зменшився на 5,5% й становив 55,3 млн.ткм.

Пасажирським автотранспортом приватних перевізників міста у 2018р. перевезено 2,6 млн. пасажирів, що становить 86,4% до рівня 2017р. Обсяг виконаного пасажирообороту становив 33,9 млн.пас.км (92,7%).

 

До свята 8 Березня

 

На початку березня ми традиційно зустрічаємо жіноче свято, що оспівує берегиню домашнього вогнища. На Чернігівщині чарівна стать становить більше половини населення області (55%, або 552 тис.). Майже дві третини жінок проживає в міських поселеннях. Середній вік чернігівчанок 46 років. Жінки живуть у середньому на 11 років довше, ніж чоловіки. Їхня очікувана тривалість життя при народженні складає 77 років. Менша тривалість життя для чоловіків – основна причина чисельної переваги жінок (на 1000 представниць слабкої статі припадає 833 чоловіки). Проте до 38 років чисельна перевага залишається на боці чоловіків, тому дівчата мають шанс знайти свою половинку та створити сім’ю. Середній вік нареченої при вступі до шлюбу становить 31 рік, а матері при народженні першої дитини – 26 років. І з кожним роком все більше жінок стають мамами в більш дорослішому віці. У минулому році майже третину малюків (32%) народили жінки у віці 25–29 років, а чверть – у віці 30–34 роки.

Сучасні чернігівчанки прагнуть отримати найвищій освітній рівень. Серед студентів закладів вищої освіти дівчат майже на чверть більше, ніж юнаків, а в докторантурі та аспірантурі їх більше половини. Свої професійні здібності жінки реалізують у різноманітних сферах суспільного життя. Традиційно вони надають перевагу зайнятості в таких галузях як освіта, охорона здоров`я та надання соціальної допомоги. Але це не заважає їм також активно займатися домашніми справами: на Чернігівщині вони очолюють переважну більшість (54%) домогосподарств області.

 

 

 

Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 лютого 2019 року зафіксовано на рівні 12,2 млн.грн. Більше половини загальної суми боргу (70%, або 8,5 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, 21%, або 2,6 млн.грн – на підприємства-банкрути, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні).

Головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (79%). На підприємствах обласного центру утворено 71% загальної суми боргу, на підприємствах м.Ніжина – 19%. На початок лютого вчасно не отримали заробітну плату понад тисячу працівників,  кожному з яких заборговано в середньому 8367 грн.  

 
 

 

Заробітна плата та її виплата в м.Чернігові

У IV кварталі 2018 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Чернігова (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому майже 74 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника обласного центру порівняно з відповідним періодом 2017 року зросла на 20,7% й становила 7450 грн. Це у 2 рази більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн), але на 1,3% менше середньообласного показника (7545 грн).

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в м.Чернігові на 1 січня 2019 року становила 11,7 млн.грн, з них майже три чверті припадає на діючі (економічно активні) підприємства.

 

 

 

Адміністративно-територіальний устрій Чернігівської області

За попередніми розрахунками, чисельність наявного населення Чернігівської області на 1 січня 2019 року становила 1005,8 тис. осіб. Населення області проживає в 16 містах (4 обласного та 12 районного значення), 29 селищах міського типу та 1465 сільських населених пунктах. Територія області становить 31,9 тис.км2, щільність населення – 32 особи на км2.

На 1 січня 2019 року на Чернігівщині налічувалися 42 об’єднані територіальні громади: міські – 11, селищні – 17, сільські – 14. Дві об’єднані територіальні громади розміщені на територіях суміжних районів: Олишівська селищна територіальна громада охопила частину території Куликівського і Чернігівського районів, а Холминська – Корюківського і Семенівського районів. Найбільше об’єднаних територіальних громад в Чернігівському районі (7). Найбільшу кількість сільських населених пунктів має Чернігівський район (120), а найменшу – Куликівський (24).

 

 

 

Заробітна плата в області

На підприємствах, в установах та організаціях Чернігівської області у 2018 році було зайнято понад 184 тис. штатних працівників. На оплату їхньої праці спрямовано 15481 млн. грн. Номінальна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника становила 6995 грн (в Україні – 8865 грн), що на 24,1% більше, ніж у 2017 році. Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) за рік зросла на 11,7%.

За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників у 2018 році становила: у сільському господарстві – 7912 грн, у промисловості – 7537 грн, в освіті – 6446 грн, в охороні здоров’я –5121грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У грудні 2018 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 246 млн.грн (дві третини від нарахованих за цей період сум), за електроенергію – 56 млн.грн. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги (з урахуванням електроенергії) проти грудня 2017р. збільшилися майже вдвічі й становили 1942 грн.

На кінець 2018 року населення області заборгувало за постачання природного газу – 544 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 238 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 39 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 22 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 6 млн.грн, за постачання електричної енергії – 70 млн.грн.

Борги 3 місяці і більше за централізоване опалення та постачання гарячої води мали 36% користувачів, за постачання природного газу – 30%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 17%, за вивезення побутових відходів – 15%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 9%, за постачання електричної енергії – 7%.

 

 

Оплата населенням області

житлово-комунальних послуг

У грудні 2018 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 246 млн.грн (дві третини від нарахованих за цей період сум), за електроенергію – 56 млн.грн. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги (з урахуванням електроенергії) проти грудня 2017 року збільшилися майже вдвічі й становили 1942 грн.

На кінець 2018 року населення області заборгувало за постачання природного газу – 544 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 238 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 39 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 22 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 6 млн.грн, за постачання електричної енергії – 70 млн.грн.

Борги 3 місяці і більше за централізоване опалення та постачання гарячої води мали 36% користувачів, за постачання природного газу – 30%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 17%, за вивезення побутових відходів – 15%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 9%, за постачання електричної енергії – 7%.

 

Стан виплати заробітної плати

 

працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 січня 2019 року зафіксовано на рівні 17,2 млн.грн.

Дві третини загальної суми боргу (67%, або 11,6 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, 15%, або 2,5 млн.грн – на підприємства-банкрути, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні).

Головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (58%). На підприємствах обласного центру утворено 68% загальної суми боргу, на підприємствах м.Ніжина – 27%.

На початок поточного року вчасно не отримали заробітну плату близько тисячі працівників, кожному з яких заборговано в середньому 13 тис.грн.

 

Стан виплати заробітної плати

 

працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 січня 2019 року зафіксовано на рівні 17,2 млн.грн.

Дві третини загальної суми боргу (67%, або 11,6 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, 15%, або 2,5 млн.грн – на підприємства-банкрути, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні).

Головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (58%). На підприємствах обласного центру утворено 68% загальної суми боргу, на підприємствах м.Ніжина – 27%.

На початок поточного року вчасно не отримали заробітну плату близько тисячі працівників, кожному з яких заборговано в середньому 13 тис.грн.

 

 

 

Про надання населенню області субсидій у грудні

 

У 2018 році за державною допомогою на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг до органів соціального захисту населення звернулося 389 тис. домогосподарств Чернігівської області. Відділами субсидій було задоволено 83% звернень.

У грудні 2018 року субсидії на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг отримували 40% домогосподарств області. Середній розмір такої допомоги, призначеної на одну родину, становив 679 грн, що на 39% менше, ніж у грудні 2017 року.

Крім того, у 2018 році 36,8 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Середній розмір допомоги у грудні 2018 року в розрахунку на одне домогосподарство становив 2625 грн, що на 36% більше, ніж у грудні 2017 року.

 

 

Зареєстрований ринок

праці Чернігівської області

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець 2018 року становила майже 12 тис. осіб (на 8% більше, ніж рік тому). З них понад 80% отримували допомогу з безробіття.

Більше половини від загальної кількості безробітних – жінки, 28% – молодь у віці до 35 років.

На кінець 2018 року роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено 1,2 тис. вакансій. На одне вільне робоче місце претендували 10 осіб.

Найбільшим попитом користувалися кваліфіковані робітники з інструментом (21% від загальної кількості заявлених вакансій), професіонали (16%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (2%), технічні службовці (4%).

Середній розмір допомоги з безробіття в грудні 2018 року склав 2757 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в грудні 2018 року в області становив 100,5%, в Україні – 100,8%; за 2018 рік в області –109,6%, в Україні – 109,8%.

На споживчому ринку області в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,5%. Найбільше (на 15,1%) підвищилися в ціні овочі, на 1%–3,5% – олія соняшникова, сири, цукор, риба та продукти з риби, молоко та хліб. У той же час масло подешевшало на 1,4%, яйця – на 0,2%.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 1,6%.

Проїзд в автодорожньому транспорті подорожчав на 2,3%, в той же час паливо та мастила знизилися в ціні на 5,5%.

Мобільний зв’язок став дорожчим на 1,7%, Інтернет – на 1%.

За 2018 рік зростання цін на продукти харчування та безалкогольні напої становило 7,6%. При цьому найбільше (на 24,3% та 19,6% відповідно) подорожчали хліб та овочі, на 5,3%–14,5% – молоко, сири, масло, продукти переробки зернових, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, риба та продукти з риби. Водночас яйця стали дешевшими на 12,7%, фрукти – на 10,9%, цукор – на 7,2%, олія – на 0,7%.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 28,4%, алкогольні напої – на 9,2%.

Ціни (тарифи) на природний газ підвищилися – на 22,9%, утримання будинків та прибудинкових територій – на 14,8%, каналізацію – на 13,3%.

Послуги зв’язку стали дорожчими на 15%, освіти – на 14,7%, охорони здоров’я – на 9,3%. У сфері транспорту ціни зросли на 9,5%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в січні–листопаді 2018 року

 

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 листопада 2018р. становила 1008,6 тис. осіб. Упродовж січня–жовтня 2018р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 11436 осіб.

Порівняно із січнем–жовтнем 2017р. обсяг природного скорочення збільшився на 712 осіб.

Упродовж січня–жовтня 2018р. народилося 5865 малюків. Кількість померлих склала 15961 особу.

 

РИНОК ПРАЦІ

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець листопада 2018р. становила 10,7 тис. осіб, з них допомогу по безробіттю отримували 80,2%.

Більше половини (61,4%) від загальної кількості безробітних становили жінки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в області на кінець листопада 2018р. становив 1,8% населення працездатного віку, у сільській місцевості – 2,1%, у міських поселеннях – 1,6%.

Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу у зв’язку з безробіттям упродовж листопада 2018р., становила 8,1 тис. осіб. Середній розмір допомоги з безробіття складав 2564 грн, що дорівнює 68,9% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (3723 грн).

Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, упродовж листопада 2018р. зменшилася на 28,7% й на кінець місяця становила 1,3 тис.

За професійними групами найбільша кількість вакансій на кінець листопада 2018р. спостерігалася серед кваліфікованих робітників з інструментом (21% від загальної кількості заявлених вакансій), робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (16,8%), а найменша – серед кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1,3%), технічних службовців (3,6%).

Навантаження зареєстрованих безробітних збільшилося й на кінець листопада 2018р. становило 8 осіб на одну вакансію.

 

 

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–жовтні 2018р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–жовтнем 2017р. зросла на 24,8% й становила 6872 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, фінансова та страхова діяльність, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виготовлення виробів із деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в 1,7–1,3 рази.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у сфері творчості, мистецтва та розваг, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажі машин і устатковання, у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення й не перевищував 69,9% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–жовтні 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 112%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–жовтня 2018р. зросла на 7,8 млн.грн (в 1,8 раза) та на 1 листопада 2018р. становила 17,8 млн.грн, що дорівнює 1,3% від фонду оплати праці, нарахованого за жовтень 2018р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 12,3 млн.грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–жовтня 2018р. на 6,3 млн.грн (у 2,1 раза). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 5,7 млн.грн (45,9% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 листопада 2018р. становила 1,2 тис. осіб (0,7% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 9947 грн, що на 34,1% більше від середньої заробітної плати, нарахованої за жовтень 2018р.

 

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У січні–жовтні 2018р. призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг 175,3 тис. домогосподарств, з них у міських поселеннях – 114,5 тис., у сільській місцевості – 60,8 тис.

Сума призначених субсидій у січні–жовтні 2018р. становила 35,1 млн.грн, з неї в міських поселеннях – 28,8 млн.грн, у сільській місцевості – 6,3 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в жовтні 2018р. становив 177,8 грн (у жовтні 2017р. – 182,8 грн).

Крім того, у січні–жовтні 2018р. 35,9 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міських поселеннях – 6,1 тис., у сільській місцевості – 29,8 тис.

Середній розмір призначеної в жовтні 2018р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 2882,4 грн (у жовтні 2017р. – 2833,1 грн).

У січні–жовтні 2018р. сума субсидій готівкою, отриманих домогосподарствами для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 98,7 млн.грн.

У січні–жовтні 2018р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 1401,9 млн.грн, що становить 80,7% нарахованих за цей період сум. За постачання електричної енергії сплачено 550,7 млн.грн.

На кінець жовтня 2018р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 398,4 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 131,1 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 42,2 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 30,5 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 8,1 млн.грн, за постачання електричної енергії – 65,6 млн.грн.


ПРАВОПОРУШЕННЯ

За повідомленням прокуратури, у січні–листопаді 2018р. обліковано 14166 кримінальних правопорушень (злочини, виявлені органами Національної поліції, органами прокуратури, органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органами безпеки та органами Національного антикорупційного бюро). Із загального числа зафіксованих правоохоронними органами кримінальних проявів 29,9% – тяжкі та особливо тяжкі.

Протягом січня–листопада 2018р. обліковано очевидних умисних убивств (та замахів) – 48, умисних тяжких тілесних ушкоджень – 51, зґвалтувань (та замахів) – 9.

Кількість випадків крадіжок становила 6558, шахрайств – 1014, грабежів – 211, розбоїв – 36, хабарництва – 60.

У загальній кількості злочинів 58,6% становили злочини проти власності, 13,6% – проти життя та здоров’я особи, 4,2% – проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів, 4,1% – у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Правоохоронними органами за цей період виявлено 24 особи, які скоїли злочин у складі 7 організованих груп.

Кількість потерпілих від злочинів у січні–листопаді 2018р. становила 7415 осіб, із числа яких 2777 – жінки, 525 – особи похилого віку та з інвалідністю 1 і 2 груп, 75 – неповнолітні та 47 – діти до 14 років. Найбільша кількість потерпілих (61,6%) – від крадіжок та грабежів, серед яких 36,3% – жінки. У дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, на території області постраждало 306 осіб.

Усього внаслідок злочинних діянь загинули 133 особи. Із загального числа загиблих 27,8% умисно вбито, 33,8% загинуло внаслідок дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних зі злочинами, та 12% – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, становила 2676, з них жінки – 329 (12,3%). У загальній кількості виявлених осіб, які вчинили злочини, 26,7% раніше вже ставали на злочинний шлях (з них 73,1% мали незняту або непогашену судимість), 15,2% знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, 5,6% вчинили злочин у групі. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент учинення злочину не працювали й не навчалися, становила 65,3%, безробітних – 7,1%.

 

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–листопаді 2018р. в області становив 109%, в Україні – 108,9%.

На продовольчому ринку області найбільше (на 20,1%) подорожчав хліб, на 11,5–16% – масло, риба та продукти з риби, кисломолочна продукція, макаронні вироби та борошно; на 3–8,8% – молоко, овочі, сири, безалкогольні напої, м’ясо та м’ясопродукти. Водночас сало знизилося в ціні на 13,6%, яйця – на 12,5%, фрукти – на 11,3%, цукор – на 8,5%.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 26,4%, алкогольні напої – на 9%.

Природний газ подорожчав на 22,9%, ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій збільшилися на 14,8%, каналізацію – на 13,3%, на холодну воду – зменшилися на 6,4%.

Поштові послуги стали дорожчими майже в 1,8 раза, місцевий телефонний зв’язок – на 21,7%, мобільний зв’язок – на 20,3%, Інтернет – на 11,2%.

Транспортні послуги зросли в ціні на 19,4%, паливо та мастила – на 18,8%.

Послуги у сфері освіти подорожчали на 15%, у сфері охорони здоров’я – на 8,8%.

 

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

Фінансовий результат великих та середніх підприємств до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств, банків, бюджетних установ) за січень–вересень 2018р. становив 1044,1 млн.грн прибутку (за відповідний період попереднього року цей показник був позитивний і становив 624,1 млн.грн прибутку).

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 73,7%, отримано 1438 млн.грн прибутку, що на 36% більше, ніж за січень–вересень 2017р.

Частка збиткових підприємств порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилася на 1,5 в.п. і становила 26,3%. Ними допущено 393,9 млн.грн збитків, що на 9,2% менше, ніж за січень–вересень 2017р. Найбільше збиткових підприємств спостерігалось у таких видах економічної діяльності: мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (66,7%); транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (43,7%); будівництво (40%).

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні–листопаді 2018р. порівняно із січнем–листопадом 2017р. індекс промислової продукції становив 98,6%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 103%, у переробній промисловості – 96,7%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів індекс промислової продукції порівняно із січнем–листопадом 2017р. склав 94,5%. Зменшилося виробництво сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 0,3%, сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого (крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 5,9%, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених - туш, напівтуш, четвертин необвалених – на 7,8%, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 8,2%, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – на 9,1%, олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих) – на 9,3%, свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблених сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання) – на 22,1%, виробів ковбасних та подібних продуктів із м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових) – на 24,2%.

Водночас зросло виробництво борошна з культур зернових інших (крім борошна пшеничного чи пшенично-житнього) – на 29,9%, йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованих (молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів, ароматизованих або з доданням фруктів, горіхів або какао) – на 28%, молока та вершків незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л – на 16%, борошна пшеничного чи пшенично-житнього – на 9,1%, вод із додаванням цукру і речовин підсолоджувальних чи ароматизуючих інших, тобто напоїв безалкогольних типу лимонаду, оранжаду (уключаючи мінеральні й газовані) – на 5,1%.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяг промислової продукції порівняно із січнем–листопадом 2017р. склав 96,5%, на підприємствах із виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності – 112,8%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 99,6%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 88,4%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 118,4%, у машинобудуванні – 82,2%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря в січні–листопаді 2018р. порівняно з відповідним періодом минулого року промислове виробництво склало 103,3%.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–листопаді 2018 року за розрахунками, становив 118% до січня–листопада 2017р. У сільськогосподарських підприємствах він був 127,3%, а в господарствах населення – 101%.

Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–листопад 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 123,8%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 132,4%, господарствах населення – 103,4%.

Станом на 1 грудня 2018 року всіма категоріями господарств посіяно 224,6 тис.га (88,6% до попереднього року) культур озимих на зерно та зелений корм, у тому числі сільськогосподарськими підприємствами – 200,6 тис.га (86,9%), господарствами населення – 24 тис.га (105%). Посіви на зерно становили 99,4% всіх озимих.

У структурі культур озимих на зерно 90,1% посівів займає пшениця, 8,8% – жито, 0,9% – тритикале, 0,2% – ячмінь.

Посівна площа ріпаку озимого у всіх категоріях господарств складає 31,6 тис. га (82,2% до відповідної дати попереднього року).

Індекс виробництва продукції тваринництва за січень–листопад 2018 року до січня–листопада 2017 року становив 98,3%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 100,4%, господарствах населення – 96,5%.

За розрахунками, на 1 грудня 2018р. загальна кількість великої рогатої худоби налічувала 189,5 тис. голів (на 3,3% менше 1 грудня 2017р.), у т.ч. корів – 104,8 тис. (на 4,9% менше); свиней – 169,2 тис. (на 0,1% більше), овець і кіз – 35,9 тис. (на 12,7% менше), птиці всіх видів – 4053,9 тис. голів (на 5,3% більше).

У господарствах населення утримувалося 43,7% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 56,6%; 43,6% – свиней, 93% – овець і кіз та 94,2% птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–листопаді 2018р. реалізовані на забій 44,3 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 3,1% менше, ніж у січні–листопаді 2017р., вироблені 499,8 тис.т молока (на 1,4% менше) та 282 млн.шт яєць (на 3,9% більше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 45,1%, молока – 54,7%, яєць – 84,1%.

На 1 грудня 2018р. в сільськогосподарських підприємствах та підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур, були в наявності 2445,1 тис.т зерна (на 14,1% більше проти 1 грудня 2017р.), у т.ч. 2160,7 тис.т кукурудзи, 166,7 тис.т пшениці, 52,3 тис.т ячменю, 21,1 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 169,3 тис.т (на 9,9% менше, ніж рік тому).

 

БУДІВНИЦТВО

У січні–листопаді 2018р. підприємства області виконали будівельні роботи на суму 963,2 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–листопаді 2018р. порівняно із січнем–листопадом 2017р. становив 105,6%.

Будівництво будівель збільшилося на 11,9%, у т.ч. нежитлових будівель – на 12,4%, житлових будівель – на 11%. Будівництво інженерних споруд зменшилося на 9,4%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 70,2% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 20,7% та 9,1% відповідно.

 

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–жовтні 2018р. експорт товарів становив 601 млн.дол. США, імпорт – 418,4 млн.дол. Порівняно із січнем–жовтнем 2017р. експорт збільшився на 26,5% (на 125,7 млн.дол.), імпорт – на 13,3% (на 49,2 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 182,6 млн.дол. (у січні–жовтні 2017р. також позитивне – 106,1 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–жовтнем 2017р. збільшилася частка зернових культур, деревини й виробів із деревини. Натомість зменшилася частка насіння і плодів олійних рослин, паперу та картону, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, жирів та олій тваринного або рослинного походження, текстильних матеріалів та текстильних виробів, готових харчових продуктів, взуття.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 223,6 млн.дол., або 37,2% від загального обсягу експорту (у січні–жовтні 2017р. – 156,1 млн.дол., або 32,9%), та збільшився порівняно із січнем–жовтнем 2017р. на 67,5 млн.дол., або на 43,2%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Румунії, Італії, Німеччини, Польщі.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Російської Федерації, Білорусі, Єгипту, Туреччини, Грузії, Китаю, Молдови, Республіки, Азербайджану, Ірану, Ісламської Республіки.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю в 3,8 раза, Ірану, Ісламської Республіки – у 2,5 раза, Іспанії – у 2,1 раза, Нідерландів та Німеччини – в 1,7 раза до кожної, Єгипту – в 1,6 раза, Грузії – на 45,8%, Білорусі – на 34,2%, Італії – на 31,6%, Румунії – на 26%, Азербайджану – на 14,6%, Молдови, Республіки – на 9%, Російської Федерації – на 0,9%; зменшився до Польщі – на 4,9% та Туреччини – на 11,1%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральних продуктів, засобів наземного транспорту, крім залізничного, шкур необроблених, шкіри вичиненої, недорогоцінних металів та виробів із них. Зменшилася частка готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, паперу та картону.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 191 млн.дол., або 45,7% загального обсягу (у січні–жовтні 2017р. – відповідно 146,1 млн.дол. та 39,6%), та збільшився проти відповідного періоду 2017р. на 44,9 млн.дол., або на 30,8%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Італії, Литви, Польщі, Великої Британії, Нідерландів, Австрії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Російської Федерації, Китаю, США, Бразилії.

Порівняно із січнем–жовтнем 2017р. імпорт товарів збільшився з Литви в 1,9 раза, Німеччини – на 49,7%, США – на 35,4%, Великої Британії – на 29,1%, Білорусі – на 28,1%, Італії – на 20,9%, Австрії – на 14,2%, Польщі – на 10,2%, Нідерландів – на 1,5%; зменшився з Російської Федерації – на 3,1%, Китаю – на 4,8%, Бразилії – на 13,9%.

 

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–листопаді 2018р. становив 16139,9 млн.грн, що в порівнянних цінах на 4,1% більше від обсягу січня–листопада 2017р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) з початку року становив 10280,6 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–листопада 2017р. на 2,6%.

 

ТРАНСПОРТ

У січні–листопаді 2018р. вантажооборот підприємств автомобіль-ного транспорту становив 903,5 млн.ткм, або 114,5% від обсягу січня–листопада 2017р. Підприємствами автомобільного транспорту перевезено 1338,9 тис.т вантажів, що становить 104,5% від обсягу січня–листопада 2017р.

У січні–листопаді 2018р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 677,1 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 75,6 млн пасажирів, що становить, відповідно, 94,8% та 90,4% від обсягу січня–листопада 2017р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 37,3 млн пасажирів, що становить 91,1% рівня січня–листопада 2017р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців становили 14,5 млн пасажирів (86% рівня січня–листопада 2017р.).

Міським електротранспортом перевезено 38,3 млн пасажирів, що становить 89,8% рівня січня–листопада 2017р.

Послугами річкового транспорту в січні–листопаді 2018р. скористалися 18,9 тис. пасажирів, що на 10,5% більше, ніж у січні–листопаді 2017р.

Головне управління статистики

 

 

 

Фінансові результати великих та середніх підприємств м. Прилук

Великі та середні підприємства м.Прилук (крім підприємств сільського господарства та бюджетних установ) у січні–вересні 2018р. отримали прибутковий фінансовий результат (сальдо) до оподаткування в сумі 600 млн.грн (у січні–вересні 2017р. – 18 млн.грн збитку).

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 82%, отримано 604 млн.грн прибутку, решта – мали збитки на суму 4 млн.грн. Рівень рентабельності всієї діяльності великих та середніх підприємств міста склав  9,2%.

 

Заробітна плата в м.Прилуках

У ІII кварталі 2018 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 12,4 тис. штатних працівників. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в місті порівняно з відповідним періодом 2017 року зросла на 22,1% й становила 7849 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 9,1% – середньообласного показника (7197 грн).

 

 

До Міжнародного дня людей з інвалідністю

Міжнародний день людей з інвалідністю, який щороку відзначається
3 грудня, покликаний привернути увагу до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з обмеженими можливостями.

На початок 2018 року на Чернігівщині за адміністративними даними налічувалося понад 79 тис. осіб з інвалідністю, або 78 осіб у розрахунку на 1000 населення (в Україні – 62). Близько 10 тис. із них було встановлено І групу інвалідності, 26 тис. – ІІ, 39 тис. – ІІІ, 4 тис. – діти до 18 років.

Минулого року вперше визнано інвалідність майже в 4 тис. осіб, у кожного четвертого з них – у зв’язку з новоутвореннями, у кожного п’ятого – через хвороби системи кровообігу.

На 1 січня 2018 року пенсію за інвалідністю в органах Пенсійного фонду України отримували 43 тис. осіб. Середній розмір її, з урахуванням цільової грошової допомоги, становив 2113 грн.

Однією з надійних форм соціального захисту людей з особливими потребами є організація їх соціально-побутового та медичного обслуговування через мережу інтернатних установ, територіальних центрів та відділень соціальної допомоги. В області діють 7 будинків-інтернатів для громадян похилого віку та дорослих з інвалідністю на 1764 місця та 2 будинки-інтернати для дітей та молоді з інвалідністю на 247 місць. У 2017 році 31 установа, що надає соціальні послуги, організувала побутову й медико-соціальну допомогу в умовах стаціонарного, тимчасового, денного перебування та вдома й обслуговувала 7,3 тис. осіб з обмеженими можливостями.

 

До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом

 

1 грудня світова громадськість відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

За адміністративними даними, на початок жовтня 2018 року на обліку в медичних закладах області перебували 4175 ВІЛ-інфікованих осіб, серед яких 1178 – хворі на СНІД. За рік їхня кількість зросла, відповідно, на 5% та 9%.

Більше половини інфікованих (60%) отримали ВІЛ-інфекцію статевим шляхом, 35% – у результаті введення наркотичних речовин ін'єкційним шляхом. У числі ВІЛ-інфікованих 207 дітей, народжених ВІЛ-інфікованою матір’ю, з них 18 – хворі на СНІД.

Упродовж січня–вересня 2018 року медичними закладами області вперше в житті встановлено діагноз ВІЛ-інфекції 382 особам, взято під нагляд 148 осіб, хворих на СНІД.

В області ВІЛ-інфекція стала причиною смерті 89 осіб (0,6% загальної кількості померлих). Переважна більшість померлих (90%) у віці до 50 років, дві третини – міські жителі. Серед померлих більше чоловіків, ніж жінок (55 проти 34).

 

 

 

Демографічна ситуація в м.Прилуках та Прилуцькому районі

За оцінкою, на 1 жовтня 2018 року чисельність наявного населення в м.Прилуках становила 54,5 тис. осіб, у Прилуцькому районі – 35,2 тис. осіб (10,8 тис. – у міських поселеннях, 24,4 тис. – у сільській місцевості).

У січні–вересні 2018 року в місті з’явилися на світ 248 немовлят (126 хлопчиків та 122 дівчинки). У районі народилося 145 малюків (78 хлопчиків та 67 дівчаток). Більше половини породіль (56%) у місті та 43% в районі стали мамами вперше. Кожна третя жінка народила другу дитину. Середній вік матері на час народження дитини склав: у місті – 28 років, у районі – 27 років. Майже п’ята частина малюків міста та кожен третій малюк у районі народився поза шлюбом. З початку року в м.Прилуках померло 319 чоловіків та 334 жінки, середній вік яких становив, відповідно, 65 та 76 років. У районі померли 233 чоловіки та 317 жінок, середній вік яких становив, відповідно, 66 та 78 років.

 

 

Демографічна ситуація в Чернігівській області

На 1 жовтня 2018 року чисельність наявного населення Чернігівської області, за оцінкою, становила 1010,2 тис. осіб. З початку року кількість жителів зменшилася на 9,9 тис. осіб.

У січні–вересні 2018 року на Чернігівщині з’явився на світ 5241 малюк (2719 хлопчиків та 2522 дівчинки). Дві третини дітей народилися в міських родинах. На кожну тисячу населення припадало 6,9 новонароджених. У межах області показник народжуваності коливався від 5,5‰ в м.Н.-Сіверському, Прилуцькому та Срібнянському районах до 8,1‰ в Бобровицькому районі.

Майже половина жінок (48%) народили первістків, понад третину (37%) – стали мамами вдруге, а кожна сьома жінка народила третю й більше дитину. Середній вік матері на час народження дитини склав 28 років. Частка малюків, народжених жінками, які не перебували в зареєстрованому шлюбі, становила 23%.

З початку року в області померли 14224 особи (6752 чоловіки та 7472 жінки). Рівень смертності становив 18,7 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення. Середній вік померлих чоловіків – 66 років, жінок – 78 років.

 

До Міжнародного дня студента (додається).

 

 

 

До Міжнародного дня чоловіків

19 листопада у світі відзначається Міжнародний день чоловіків.

В Україні, як і в більшості країн ЄС, чоловіча стать менш чисельна за жіночу. Проте є й країни, де чисельна перевага за чоловіками (Люксембург, Мальта та Швеція).

На Чернігівщині 45% усього населення складають чоловіки (460 тис.). У розрахунку на кожну тисячу чоловічого населення припадає 1201 жінка. І це при тому, що хлопчиків на світ з’являється більше, ніж дівчаток. У 2017 році серед народжених – 3822 хлопчики та 3751 дівчинка.

Чоловіки Чернігівщини одні з найстарших в Україні. За розрахунками, їхній середній вік – 40 років, проте вони в середньому на 6 років молодші за жінок.

Одружуються найчастіше представники сильної статі у віці 25–29 років. У цьому ж віці здебільшого вони стають батьками. Проте хатніми справами чоловіки займаються менш активно, ніж жінки, тому вони очолюють лише 41% домогосподарств в області.

Традиційно «чоловічими» сферами прикладання праці є сільське господарство, промисловість, будівництво та транспорт. За виконану роботу чоловіки отримують винагороду майже на чверть вищу, ніж жінки та відпрацьовують більше робочого часу.

Більш освіченими прагнуть бути жінки. Так, у коледжах, технікумах, училищах юнаки складають понад третину (36%) студентів, в університетах, академіях, інститутах – 47%.

Чоловіки на Чернігівщині, як і в Україні в цілому, живуть менше, ніж жінки: їхня середня очікувана тривалість життя при народженні – 66 років, а жінок – 77.

 

 

До Дня працівників сільського господарства

 

 

У третю неділю листопада, коли завершуються польові роботи аграріїв, відзначається їх свято – День працівників сільського господарства. За підсумками попереднього року Чернігівщина друга в Україні за виробництвом жита та кукурудзи, третя – вівса, п’ята – картоплі, одна з трьох областей, що сіяли льон, четверта – молока та шоста за кількістю великої рогатої худоби, у т.ч. корів. Чернігівщина десята серед регіонів України за обсягом продукції сільського господарства.

Станом на 1 листопада цього року в сільському, лісовому та рибному господарстві зареєстровано 1906 юридичних осіб.

У вересні в сільському господарстві було зайнято понад 25 тис. штатних працівників, або кожен сьомий працюючий області. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників становила 8486 грн, що на 32% більше, ніж рік тому, та на 19% – ніж у середньому в області.

На початок листопада аграрії області мають такі здобутки: всіма категоріями господарств зібрано 3,4 млн.т зерна, реалізовано на забій 39,5 тис.т живої маси худоби та птиці, надоєно 464 тис.т молока, вироблено 267 млн.шт яєць.

Сільськогосподарськими підприємствами вироблено 94% всього зерна області. Ними отримано кращий, ніж торік, урожай пшениці ярої, кукурудзи, ячменю, проса, сої, ріпаку ярого (кользи), соняшнику, плодів та ягід.

Щиро вітаємо всіх аграріїв із професійним святом! Бажаємо міцного здоровя та вагомих здобутків!

 

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в жовтні 2018 року в області становив 101,8%, в Україні – 101,7%.

На споживчому ринку області в жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,3%. Найбільше (на 10,9%) подорожчали овочі, на 2,5–3,9% – сири, продукти переробки зернових, молоко та яйця. У той же час спостерігалося зниження цін на цукор (на 3,1%), рибу та продукти з риби (на 1,5%).

Алкогольні напої та тютюнові вироби зросли в ціні на 2,8%.

Одяг та взуття стали дорожчими на 4,7%, послуги з хімічного чищення одягу – на 6,8%.

Більше (на 9,9% та 7,6% відповідно) доведеться сплачувати за проїзд у залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті, на 6,7% – за паливо та мастила.

Вартість поштових послуг зросла на 9,4%, послуг мобільного зв’язку – на 6,9%.

 

 

 

До Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів

Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва відзначається 9 листопада.

На Чернігівщині на кінець 2017 року налічувалися 764 клубні заклади, розташовані переважно в сільській місцевості. Роботу клубів забезпечували 1562 працівники. За рік ними проведено понад 90 тис. культурно-масових заходів для 3,6 млн. глядачів.

Продовжували працювати 4 професійні театри та філармонійний центр. Свій талант глядачам дарували 362 артисти. У минулому році колективами цих закладів проведено 1279 вистав та 509 концертів для 414 тис. глядачів.

Наукові та культурні потреби громадян задовольняли 720 бібліотек, де джерела духовності невтомно доглядали 1379 працівників. У середньому один працівник бібліотеки обслуговував 300 читачів та видав за рік понад 7 тис. примірників книжок та журналів.

 

Щодо проведення обстеження умов життя домогосподарств

 

 

Головне управління статистики у Чернігівській області повідомляє, що з 5 листопада 2018 року в усіх регіонах країни розпочинається відбір домогосподарств для участі в обстеженні умов їхнього життя впродовж 2019 року. За методологією кожні п’ять років відбираються населені пункти, в яких проводиться обстеження. Починаючи з 2019р. на Чернігівщині обстеження буде здійснюватися в містах Чернігів, Ніжин, Прилуки, Носівка, Мена, Ічня, селищах міського типу Десна, Талалаївка, Любеч та в сільській місцевості кожного району. У наступному році до обстеження в цих населених пунктах залучається 441 домогосподарство, адреси яких визначаються шляхом випадкового відбору.

Метою проведення обстеження умов життя домогосподарств є отримання даних щодо соціодемографічних характеристик, умов життя, структури фактичних витрат, ресурсів тощо.

Органи державної статистики запрошують населення до співробітництва і запевняють, що вся інформація, отримана від будь-якої родини, матиме суто конфіденційний характер і використовуватиметься лише у зведеному вигляді в статистичних цілях. Конфіденційність наданої населенням інформації гарантується Законами України «Про державну статистику», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».

Тому, якщо в листопаді до Вашої родини завітає фахівець з інтерв’ювання (який зобов’язаний пред’явити посвідчення працівника Головного управління статистики у Чернігівській області), просимо залучитися до обстеження. За участь в обстеженні домогосподарство отримує плату.

Довідково: Дані спостереження у 2018р. свідчать, що на Чернігівщині проживає 435,4 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни). Середній їх розмір 2,3 особи. Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи – 29%. У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років, переважна більшість (91%) з яких має одну дитину.

 

 

 

 

 

Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 жовтня 2018 року зафіксовано на рівні 17,5 млн.грн. Понад дві третини загальної суми боргу (69%, або 12,1 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, 13%, або 2,3 млн.грн – на підприємства-банкрути, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні).

За видами економічної діяльності головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (48%). На підприємствах обласного центру утворено 59% загальної суми боргу, а на підприємствах м.Ніжина – 26%. На початок жовтня вчасно не отримали заробітну плату 1,3 тис. працівників, кожному з яких заборговано в середньому 9148 грн.

 

 

 

 

 

Заробітна плата в області у вересні

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області у вересні 2018 року становила 7130 грн. Це в 1,9 раза вище мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 23,1% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з вереснем 2017 року зросла на 12,8%. За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників нашої області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників становила: у сільському господарстві – 8486 грн, у промисловості – 7534 грн, в освіті – 6442 грн, в охороні здоров’я – 4847 грн.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (13614 грн), найнижчий – у Тернопільській (7061 грн) та Чернівецькій (7062 грн) областях.

 

 

Про надання населенню області субсидій

 

 

У січні–вересні 2018 року за державною підтримкою на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг до органів соціального захисту населення звернулося 233 тис. домогосподарств Чернігівської області. Майже три чверті звернень було задоволено.

У вересні 2018 року субсидії на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг отримувало кожне третє домогосподарство області. Середній розмір такої допомоги, призначеної на одну родину, становив 75 грн проти 109 грн торік.

Крім того, з початку року 36 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а їх середній розмір у вересні 2018 року в розрахунку на одне домогосподарство становив 2963 грн проти 2725 грн торік.

 

 

Наявність і надходження зерна та олійних культур на підприємства області станом

 

 

На 1 жовтня 2018 року в сільськогосподарських, зернопереробних та зернозберігаючих підприємствах області було в наявності 911 тис.т зерна (на 20% більше, ніж рік тому), у т.ч. 252 тис.т пшениці, 491 тис.т кукурудзи, 65 тис.т ячменю, 29 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 157 тис.т (на 8,5% більше). Безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах знаходилося 78% збіжжя від загальної кількості зернових та 68% соняшника.

На підприємства, що займаються зберіганням та переробленням зернових та олійних культур, з початку року надійшло більше 665 тис.т зерна та 76 тис.т насіння соняшнику. Частка переробленого зерна та соняшнику в загальному надходженні становила 12% та 10% відповідно. Структура надходження зернових була такою: кукурудза – 47%, пшениця – 33%, ячмінь – 14%, жито та зернобобові – по 3%.

 


 

 

 

Зареєстрований ринок праці Чернігівської області

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних в області на кінець вересня 2018 року становила 11,1 тис. осіб (на 2% менше, ніж у серпні 2018р.). З них майже 80% отримували допомогу з безробіття. Більше половини від загальної кількості безробітних – жінки, 27% – молодь у віці до 35 років. На кінець вересня роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено 2,2 тис. вакансій. На одну вакансію припадало 5 осіб.

Найбільшим попитом користувалися робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (22% від загальної кількості заявлених вакансій), кваліфіковані робітники з інструментом (18%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (2%), технічні службовці (3%). Середній розмір допомоги з безробіття у вересні складав 2440 грн.

 

 

 

До Міжнародного дня сільських жінок

Щороку 15 жовтня у світі відзначається Міжнародний день сільських жінок.

У сільській місцевості на Чернігівщині проживає понад третина всього населення, серед якого 197 тис. (або 55%) – представниці жіночої статі. На
1000 сільських жінок припадає 825 чоловіків.

Чернігівська сільська жінка – найстарша в Україні та має середній вік
50 років. Вона старша за містянку на 6 років, а за сільського чоловіка – на
8 років.

Середній вік вступу до шлюбу сучасної сільської жінки – 29 років. Переважна більшість одружується із чоловіком, старшим за себе. Сім із десяти наречених реєструють відносини вперше.

Першу дитину найчастіше народжують у віці 20–24 роки, другу – у віці
25–29 років. Середній вік сільських породіль 27 років. Усе більше жінок народжують у більш дорослішому віці. У 2017 році кожна дев’ята жінка, яка стала мамою, була у віці 35 років і старше.

Кожне третє немовля в сільській місцевості з’являється на світ поза шлюбом.

Представниці слабкої статі витриваліші за чоловіків та живуть довше:
середня очікувана тривалість життя при народженні сільської жінки на 13 років більше, ніж чоловіка, та становить 75 років.

 

 

 

Про індекси споживчих цін

на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції у вересні 2018 року в області становив 102%, в Україні – 101,9%.

На споживчому ринку області у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2%. Найбільше (на 14,5%) подорожчали яйця, на 2,2–5,1% – олія соняшникова, цукор, сало, продукти переробки зернових, м’ясо та м’ясопродукти, макаронні вироби, хліб, молоко та сири. Водночас фрукти подешевшали на 6,1%, овочі – на 3,1%.

Плата за каналізацію підвищилася на 2,5%, за холодну воду – на 1,5%.

Паливо та мастила зросли в ціні на 6,3%, проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті – на 2,1%.

Поштові послуги подорожчали на 28%, мобільний зв’язок – на 2,8%.

 

 

До Міжнародного дня людей похилого віку

1 жовтня в усьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку – свято, покликане привернути увагу всього людства до проблем старшого покоління.

На Чернігівщині на початок 2018р. проживали 196 тис. осіб у віці
65 років і старше, або кожен п’ятий житель області (в Україні – 17%). Серед них дві третини – жінки. У сільській місцевості кожному четвертому виповнилося 65 років і більше, а в міських поселеннях – кожному шостому. Найчисельнішою є вікова група 65–69 років (32%).

Найбільша частка жителів поважного віку проживає в Ніжинському районі (27%), а найменша – у м.Ніжині (15%).

За оцінкою, кількість довгожителів, яким виповнилося 100 і більше років, в області перевищує дві сотні, з них 71% – жінки. Майже кожен четвертий довгожитель проживає в обласному центрі.

 

 

 

Зайнятість та безробіття

населення Чернігівської області

в I півріччі 2018 року

За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств)
з питань економічної активності в I півріччі 2018 року економічно активними на ринку праці Чернігівської області були 478,4 тис. осіб віком 15–70 років. Серед них 89,1% були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи (прибуткового зайняття) та при цьому активно її шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних.

Кількість зайнятого населення віком 15–70 років становила 426,1 тис.,
а рівень зайнятості населення цієї вікової групи – 56,8% (як і в середньому в Україні). Найвище значення показника зафіксовано в м.Києві (62,3%) та в Харківській області (61,5%), найнижче – у Волинській області (49,3%).

Обсяги безробіття населення скоротилися порівняно з I півріччем 2017 року на 1,9 тис. та становили 52,3 тис. осіб. Рівень безробіття серед населення віком 15–70 років становив 10,9% (у середньому в Україні – 8,9%). Вищий, ніж на Чернігівщині, показник рівня безробіття спостерігався у Волинській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській та Тернопільській областях. Найнижче значення показника зафіксовано в Харківській, Київській областях та в м.Києві.

 

 

До Дня усиновлення

 

 

В останній день вересня в Україні відзначають День усиновлення.

За адміністративними даними, на Чернігівщині на початок 2018 року налічувалося понад 2 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дві третини з них перебувають під опікою, піклуванням, 448 – проживають у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.

Упродовж 2017 року в українських родинах тепло та затишок знайшли 78 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, серед яких 13 малюків до року. Іноземці усиновили 17 чернігівських дітей.

Середній розмір одноразової державної допомоги при усиновленні в минулому році становив понад 10 тисяч грн, щомісячної – 859 грн.

 

До Дня фізичної культури і спорту

 

Щороку в другу суботу вересня відзначається День фізичної культури і спорту, спрямований на популяризацію спорту серед молоді та пропаганду здорового способу життя.

За адміністративними даними, для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять населення в області на кінець 2017 року функціонували 2883 спортивні споруди. Серед них 26 стадіонів із трибунами на 1,5 тис. місць і більше, 411 спортивних залів площею не менше 162 кв.м., 3 лижні бази та стільки ж критих плавальних басейнів, 760 футбольних полів, 252 майданчики з тренажерним обладнанням, 20 тенісних кортів, 97 стрілецьких тирів, кінно-спортивна база, біатлонне стрільбище тощо.

Систематично займалися спортом понад 25 тис. жителів області, з яких дві третини відвідували дитячо-юнацькі спортивні школи та школи вищої спортивної майстерності. Спортивна робота проводилась із 75 видів спорту, серед них 28 – олімпійські (літні та зимові). Найбільш популярними були футбол, легка атлетика, волейбол та бокс. У 14 видах спорту займалися 437 осіб з інвалідністю.

Крім того, майже 65 тис. осіб займалися фізкультурою та спортом у навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях, які проводять фізкультурно-оздоровчу роботу.

До роботи у сфері фізичної культури та спорту в області залучено близько 2 тис. фахівців, з яких 77% мають спеціальну вищу освіту професійного спрямування.

На фінансування сфери фізичної культури та спорту в минулому році використано майже 139 млн.грн, дві третини з них – кошти місцевого бюджету.

 

 

 

Фінансові результати великих та середніх підприємств м. Прилуки

Великі та середні підприємства м.Прилук (крім підприємств сільського господарства та бюджетних установ) у січні–червні 2018 року отримали прибутковий фінансовий результат (сальдо) до оподаткування в сумі 306 млн.грн (у січні–червні 2017р. – 353 млн.грн збитку).

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 74%, отримано 314 млн.грн прибутку, решта – мали збитки на суму 8 млн.грн.

 

 

 

Заробітна плата та її виплата в м.Прилуках станом на 1 липня 2018 року

У ІI кварталі 2018 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 12,6 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в місті порівняно з відповідним періодом 2017 року зросла на 21,8% й становила 7611 грн. Це у 2 рази більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 8,7% – середньообласного показника (7002 грн).

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в м.Прилуках на 1 липня 2018 року становила 200,6 тис.грн. Це борги діючих (економічно активних) підприємств міста.

 

Довіка про соціально-економічне становище Чернігівської області за січень-червень 2018 року (додається).

 

 

 

 

Соціально-економічне становище Чернігівської області

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 червня 2018 року. становила 1014,5 тис. осіб. Упродовж січня–травня 2018р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 5625 осіб.

Порівняно із січнем–травнем 2017 року обсяг природного скорочення збільшився на 68 осіб.

Упродовж січня–травня 2018 року народилося 2867 малюків. Кількість померлих склала 8411 осіб.

 

РИНОК ПРАЦІ

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець червня 2018 року становила 11,4 тис. осіб, з них допомогу по безробіттю отримували 78,9%.

Більше половини (57,1%) від загальної кількості безробітних становили жінки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в області на кінець червня 2018р. становив 1,9% населення працездатного віку, у сільській місцевості – 2,2%, у міських поселеннях – 1,8%.

Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу у зв’язку з безробіттям упродовж червня 2018р., становила 8,4 тис. осіб. Середній розмір допомоги з безробіття складав 2401 грн, що дорівнює 64,5% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (3723 грн).

Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, упродовж червня 2018р. зменшилася на 8,6% й на кінець місяця становила 1,7 тис.

За професійними групами найбільша кількість вакансій на кінець червня 2018р. спостерігалася серед кваліфікованих робітників з інструментом (21,6% від загальної кількості заявлених вакансій), робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (18,6%), а найменша – серед кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1,4%), технічних службовців (2,9%).

Навантаження зареєстрованих безробітних збільшилося й на кінець червня 2018р. становило 7 осіб на одну вакансію.

 

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

 

У січні–травні 2018р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–травнем 2017р. зросла на 25,8% й становила 6475 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, фінансова та страхова діяльність, складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виготовлення виробів із деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в
1,6–1,3 рази.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення, у сфері творчості, мистецтва та розваг, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування й не перевищував 70,5% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–травні 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 110,8%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–травня 2018р. зросла на 7,4 млн.грн (в 1,7 раза) та на 1 червня 2018р. становила 17,4 млн.грн, що дорівнює 1,3% від фонду оплати праці, нарахованого за травень 2018р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 12,2 млн.грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–травня 2018р. на
6,2 млн.грн (у 2 рази). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 5,4 млн.грн (43,9% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату на 1 червня 2018р. становила 1,2 тис. осіб (0,7% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому
9920 грн, що на 41,8% більше від середньої заробітної плати, нарахованої
за травень 2018р.

 

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У січні–травні 2018р. призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг 44,1 тис. домогосподарств, з них у міських поселеннях – 17,1 тис., у сільській місцевості – 27 тис.

Сума призначених субсидій в січні–травні 2018р. становила 23,4 млн.грн, з неї в міських поселеннях – 18,1 млн.грн, у сільській місцевості – 5,3 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в травні 2018р. становив 196,3 грн (у травні 2017р. – 244 грн).

Крім того, у січні–травні 2018р. 31 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міських поселеннях – 5,3 тис., у сільській місцевості – 25,7 тис.

Середній розмір призначеної в травні 2018р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3105,1 грн (у травні 2017р. – 2867,3 грн).

У січні–травні 2018р. сума субсидій готівкою, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 48,6 млн.грн.

У січні–травні 2018р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 862,4 млн.грн, що становить 77,9% нарахованих за цей період сум. За постачання електричної енергії сплачено 273 млн.грн.

На кінець травня 2018р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 290,4 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 152,4 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 40,3 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 17,5 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 3,9 млн.грн, за постачання електричної енергії – 55,1 млн.грн.


ПРАВОПОРУШЕННЯ

За повідомленням прокуратури, у січні–червні 2018р. обліковано 7653 кримінальні правопорушення (злочини, виявлені органами Національної поліції, органами прокуратури, органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органами Національного антикорупційного бюро та органами безпеки). Із загального числа зафіксованих правоохоронними органами кримінальних проявів 29,1% – тяжкі та особливо тяжкі.

У січні–червні 2018р. обліковано очевидних умисних убивств і замахів на вбивство – 27, умисних тяжких тілесних ушкоджень – 30, зґвалтувань (та замахів) – 5.

Кількість випадків крадіжок становила 3565, шахрайств – 455, грабежів – 89, розбоїв – 16, хабарництва – 33.

У загальній кількості злочинів 56,8% становили злочини проти власності, 14,5% – проти життя та здоров’я особи, 4,9% – проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів, 4% – у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Правоохоронними органами за цей період виявлено 21 особу, яка скоїла злочин у складі 6 організованих груп; закінчено 6 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, учинені організованими групами.

Кількість потерпілих від злочинів у січні–червні 2018р. становила 4177 осіб, із числа яких 1607 – жінки, 274 – особи похилого віку та
з інвалідністю 1 і 2 груп, 48 – неповнолітні та 26 – діти до 14 років. Найбільша кількість потерпілих (61,9%) – від крадіжок та грабежів, серед яких 36,5% – жінки. У дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, на території області постраждали 179 осіб.

Усього внаслідок злочинних діянь загинуло 86 осіб, із числа яких 31,4% – у дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, 23,3% – умисно вбито та 14% – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, становила 1345, з них жінок – 159 (11,8%). У загальній кількості виявлених осіб, які вчинили злочини, 27,5% раніше вже ставали на злочинний шлях (з них 75,1% мали незняту або непогашену судимість), 13,6% знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, 6,4% вчинили злочин у групі. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент учинення злочину не працювали й не навчалися, становила 66,2%, безробітних – 7,1%.

 

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–червні 2018р. в області становив 103,9%, в Україні – 104,4%.

Найбільше (на 19,5% та 14,2% відповідно) подорожчали овочі, риба та продукти з риби, на 7,3–8,6% – кисломолочна продукція, фрукти та хліб; на 1,5–6% – сметана, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, масло, безалкогольні напої. Водночас яйця знизилися в ціні на 26,7%, крупи гречані – на 21,4%, сало – на 20,1%, молоко – на 10,6%, цукор – на 5,9%, сири – на 4,5%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій підвищилися на 14,8%, каналізацію – на 6,8%, на холодну воду – знизилися на 10,1%.

Поштові послуги стали дорожчими на 25%, місцевий телефонний зв’язок – на 12,9%, мобільний – на 8,8%, вартість користування Інтернетом зросла на 9,9%.

У сфері освіти ціни збільшилися на 13%, у сфері охорони здоров’я – на 5%, у сфері транспорту – на 2,8%.

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ

 

За підсумками січня–червня 2018р. порівняно з відповідним періодом минулого року випуск промислової продукції становив 94,3%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 99,9%, а в переробній промисловості – 90,7%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції порівняно із січнем–червнем 2017р. склав 85,6%. Зменшилося виробництво сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 1,2%, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 8,7%, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – на 11,8%, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених - туш, напівтуш, четвертин необвалених – на 12,4%, виробів ковбасних та подібних продуктів із м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових) – на 26,9%, свинини свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш (уключаючи оброблених сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання) – на 30,4%, олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих) – на 44,4%. Водночас зросло виробництво борошна з культур зернових інших (крім борошна пшеничного чи пшенично-житнього) (на 91,3%), молока та вершків незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л (на 25,1%), йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованих (молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів, ароматизованих або з доданням фруктів, горіхів або какао) (на 22,7%), сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого (крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру) (на 16,3%), вершкового масла жирністю не більше 85% (на 11,9%), борошна пшеничного чи пшенично-житнього (на 11,3%), вод з додаванням цукру і речовин підсолоджувальних чи ароматизуючих інших, тобто напоїв безалкогольних типу лимонаду, оранжаду (уключаючи мінеральні й газовані) (на 0,8%).

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяг промислової продукції порівняно із січнем–червнем 2017р. склав 99,3%, на підприємствах із виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності – 114,8%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 96,5%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 84%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 107,2%, у машинобудуванні – 84,9%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря в січні–червні 2018р. порівняно з відповідним періодом минулого року промислове виробництво склало 104,7%.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–червні 2018р., за розрахунками, становив 98,2% до січня–червня 2017р. У сільськогосподарських підприємствах він був 99,5%, а в господарствах населення – 97%.

Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–червень 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 99,7%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 90,4%, господарствах населення – 114,2%.

Станом на 1 липня поточного року всіма категоріями господарств зібрано 5,5 тис.ц овочів відкритого ґрунту (на 7,5% більше, ніж рік тому) та 23,4 тис.ц плодів та ягід (на 14,7% більше).

Індекс виробництва продукції тваринництва за січень–червень 2018р. до січня–червня 2017р. становив 98,1%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 100,0%, господарствах населення – 96,5%.

За розрахунками, на 1 липня 2018р. загальна кількість великої рогатої худоби налічувала 198,6 тис. голів (на 2,7% менше 1 липня 2017р.), у т.ч. корів – 106,8 тис. (на 5,3% менше); свиней – 167,5 тис. (на 2,3% менше), овець і кіз – 42,7 тис. (на 7,6% менше), птиці всіх видів – 4930,7 тис. голів (на 3,6% більше).

У господарствах населення утримувалося 43,1% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 55,9%; свиней – 45,7%, овець та кіз – 93,7% та 95,1% птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–червні 2018р. реалізовані на забій 21,8 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 5,6% менше, ніж у січні–червні 2017р., вироблені 269,1 тис.т молока (на 0,3% менше) та 164,7 млн.шт яєць (на 2,5% більше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 42,2%, молока – 53,3%, яєць – 84,7%.

На 1 липня 2018р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур, були в наявності 261,1 тис.т зерна (на 26,8% менше проти 1 липня 2017р.), у т.ч. 188,3 тис.т кукурудзи, 23,5 тис.т пшениці, 13,6 тис.т ячменю, 19,6 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 13 тис.т (на 46,7% менше, ніж рік тому).

 

БУДІВНИЦТВО

 

У січні–червні 2018 року підприємства області виконали будівельні роботи на суму 331,1 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–червні 2018р. становив 93,5% проти січня–червня 2017р. Будівництво будівель зменшилося на 4,7%, у т.ч. житлових будівель – на 12,4%, інженерних споруд – на 13,4%. Проте будівництво нежитлових будівель зросло на 3,7%.

Нове будівництво, реконструкція, розширення та технічне переоснащення склали 73,5% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 15,5% та 11% відповідно

 

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–травні 2018р. експорт товарів становив 304,8 млн.дол. США, імпорт – 205,7 млн.дол. США. Порівняно із січнем–травнем 2017р. експорт збільшився на 38,5%, імпорт – на 20%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 99,1 млн.дол. США (у січні–травні 2017р. також позитивне – 48,7 млн.дол.).

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 119 країн світу (з них 28 країн ЄС).

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 110,9 млн.дол. США, або 36,4% від загального обсягу експорту товарів (у січні–травні 2017р. – 72,6 млн.дол. США, або 33%), та збільшився проти січня–травня 2017р. на 52,8%.

Серед країн ЄС найвагоміші експортні поставки здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Італії, Румунії, Польщі.

Серед інших країн найбільше експортувалися товари до Єгипту, Російської Федерації, Туреччини, Білорусі, Китаю, Грузії, Ізраїлю, Ірану, Ісламської Республіки, Тунісу, Лівії.

Порівняно із січнем–травнем 2017р. зросли поставки товарів до всіх найбільших експортерів, а саме Лівії (у 9,5 раза), Тунісу та Нідерландів (у 3,8 раза до кожної), Китаю (у 3,7 раза), Грузії (у 2,3 раза), Іспанії (в 1,8 раза), Єгипту (в 1,7 раза), Туреччини (в 1,5 раза), Білорусі (на 45%), Польщі (на 43,3%), Ірану, Ісламської Республіки (на 40,2%), Румунії (на 33,2%), Італії (на 29,2%), Ізраїлю (на 13,9%), Російської Федерації (на 10,8%).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–травнем 2017р. збільшилася частка зернових культур, деревини й виробів із деревини. Натомість зменшилася частка насіння і плодів олійних рослин, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, паперу та картону, готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, жирів та олій тваринного або рослинного походження, взуття.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 100,9 млн.дол. США, або 49,1% загального обсягу (у січні–травні 2017р. – 65,6 млн.дол., або 38,3%), та збільшився проти січня–травня 2017р. в 1,5 раза.

Найвагоміші імпортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися з Німеччини, Литви, Італії, Польщі, Нідерландів, Великої Британії, Австрії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні надходження були з Білорусі, Російської Федерації, Китаю, Бразилії, США.

Порівняно із січнем–травнем 2017р. збільшився імпорт товарів із Литви (у 7,4 раза), Німеччини (в 1,8 раза), Великої Британії (на 35,7%), Австрії (на 27,2%), Білорусі (на 24%), Італії (на 19,7%), Нідерландів (на 8,6%), Польщі (на 6,3%), Російської Федерації (на 3,2%); зменшився – з Китаю (на 19,2%), США (на 17,1%), Бразилії (на 1%).

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральних продуктів, шкур необроблених, шкіри вичиненої. Зменшилася частка готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, зернових культур, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, паперу та картону, засобів наземного транспорту, крім залізничного, недорогоцінних металів та виробів із них.

 

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–червні 2018р. становив 8517,5 млн.грн, що в порівнянних цінах на 5,9% більше від обсягу січня–червня 2017р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) з початку року становив 5425,4 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–червня 2017р. на 4,4%.

 

ТРАНСПОРТ

У січні–червні 2018р. вантажооборот підприємств автомобільного транспорту становив 493,7 млн.ткм, або 123,5% від обсягу січня–червня 2017р. Підприємствами автомобільного транспорту перевезено 703,1 тис.т вантажів, що становить 103,2% від обсягу січня–червня 2017р.

У січні–червні 2018р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 372,3 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 42,1 млн пасажирів, що становить, відповідно, 93,6% та 89,8% від обсягу січня–червня 2017р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 20,5 млн пасажирів, що становить 86,3% рівня січня–червня 2017р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців становили 7,6 млн пасажирів (78% рівня січня–червня 2017р.).

Міським електротранспортом перевезено 21,6 млн пасажирів, що становить 93,5% рівня січня–червня 2017р.

Послугами річкового транспорту в січні–червні 2018 року скористалися 8,5 тис. пасажирів, що на 26,9% більше, ніж у січні–червні 2017 року.

 

Споживання продуктів харчування населенням області

 

За розрахунками Державної служби статистики України в середньому у 2017 році пересічний чернігівець вжив 48 кг м’яса та м’ясних продуктів (по Україні – 52), 218 кг молока та молочних продуктів (200), 271 яйця (273), 113 кг хлібних продуктів (101), 176 кг картоплі (143), 163 кг овочів (160), 44 кг плодів та ягід (53), 10 кг риби та рибних продуктів (11), 11 кг олії (12), 35 кг цукру (30).

Порівняно з 2016р. споживання олії, цукру та риби майже не змінилося. Менше вживали чернігівці молока та овочів (на 9 кг). Показники споживання картоплі зросли (на 9 кг), яєць (9 штук), плодів (на 5 кг), хлібних продуктів (на 4 кг), мяса (на 2 кг).

За рівнем споживання цукру Чернігівщина займає 2 місце в Україні, хлібних продуктів – 6, молока та молочних продуктів – 7, картоплі – 9, овочів – 10, яєць – 12, риби та рибних продуктів – 14, олії, м’яса та м’ясних продуктів – 15, плодів та ягід – 19.

Калорійність середньодобового раціону жителя Чернігівщини становила 2892 ккал (у 2016р. – 2850) при середній по Україні – 2707 ккал.

 

 

Доходи населення області

 

 

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, середньомісячні сукупні ресурси (доходи) домогосподарств Чернігівщини у 2017р., порівняно з 2016р., зросли більш ніж на третину та становили 7748 грн. У середньому еквівалентні доходи одного жителя області склали 4057 грн.

Переважна більшість (80%) доходів середньостатистичної сім’ї області – це грошові надходження, основною складовою яких залишаються оплата праці – 44% та пенсії – 18%. У домогосподарствах України ці показники склали 52% та 17% відповідно.

Частка соціальних допомог (включаючи готівкові і безготівкові пільги та субсидії) склала 12% бюджету домогосподарств. Значною залишалася частка допомоги від родичів та інших осіб грошима та продуктами харчування (7%) та надходження від особистого підсобного господарства та самозаготівель (6%). Дохід від продажу сільськогосподарської продукції становив 4%.

В Україні середньомісячні сукупні ресурси одного домогосподарства становили 8165 грн. Найвищі в країні середньодушові сукупні доходи, як і раніше, мали жителі м.Києва (4884 грн), що на чверть перевищувало аналогічний показник пересічного українця (3870 грн). Найнижчі – у жителів Рівненської області (3326 грн).

 

Витрати населення області

 

За підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, сукупні витрати середньостатистичної сім’ї області у 2017р. становили 7308 грн за місяць, що на третину більше, ніж у 2016р. У середньому на одного члена домогосподарства цей показник склав 3826 грн, а середньостатистичного українця – 3384 грн.

Майже половину сукупних витрат (48%) родини Чернігівщини направляли на харчування (включаючи харчування поза домом). В Україні частка таких витрат становила 50%, найбільшою вона була в Рівненській області – 57%.

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг жителів нашої області щомісячно витрачали 38% сімейного бюджету. Найбільшими ці витрати були в жителів Тернопільської та Харківської областей (по 44% в кожній).

Оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми пільг та субсидій) чернігівців становила 14% сукупних витрат. У домогосподарствах України ця частка склала 15%, а в регіонах вона коливалася від 19% у Київській та Харківській областях до 12% на Закарпатті.

Щомісячно на купівлю одягу й взуття домогосподарства спрямовували 5% сімейного бюджету, на охорону здоров’я та транспорт по 4%, на зв’язок, придбання предметів домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла, відпочинок і культуру – по 2%, освіту – 1%.

 

Освітній рівень населення області

За даними опитування щодо освітнього рівня населення, проведеного на базі обстеження умов життя домогосподарств, українці мають достатньо високий рівень освіти. На Чернігівщині в поточному році з майже мільйона* жителів кожен п’ятий має вищу (повну чи базову) освіту та майже стільки ж – неповну вищу. Професійно-технічну освіту отримала чверть населення. Повну загальну середню здобули 13% населення, базову загальну середню – 9%, початкову загальну середню – 7%, не мають початкової загальної – 4%.

В Україні питома вага населення, що має повну чи базову вищу освіту, становить 24%. Серед регіонів вищий, ніж середній у країні, цей показник у Запорізьській та Львівській областях (по 30%), а найвищий – у місті Києві (46%).

*До розрахунків не входять діти до 6 років.

 

 

 

Житлові умови населення

Рівень добробуту людини більшою мірою залежить від наявності та стану його житла. Більшість родин Чернігівщини (95%), за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, проживає у власному житлі. Винаймає житло у фізичних осіб – 4% домогосподарств, у державному та у відомчому мешкає майже по 1%. Кожне друге домогосподарство має трикімнатне житло, біля третини – двокімнатне. У чотирьох та більше кімнатах мешкає 15% родин, а займає лише одну кімнату – 14%.

Забезпечені житловою площею понад необхідну санітарну норму (13,65м2 на одну особу) 77% домогосподарств області. Водночас живе в перенаселеному житлі половина населення та майже дві третини дітей у віці до 18 років. Кожне четверте житло обладнане центральним опаленням, а кожне друге – індивідуальною системою опалення.

Централізованим газопостачанням користуються 77% домогосподарств області, балонним газом – 17%, водопроводом – 78%, каналізацію – 76%, гарячим водопостачанням – 47%, газовою колонкою – 18%. У кожному другому житлі є домашній телефон. За підсумками опитування, 56% домогосподарств засвідчили задоволення своїми житловими умовами. Водночас не дуже задоволені своїм житлом майже третина домогосподарств, незадоволені або дуже незадоволені – 14%.

 

Сім’ї з дітьми

 

 

Кожна третя родина на Чернігівщині (146,8 тис.), за підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, має в своєму складі дітей віком до 18 років. Переважна більшість із них (91%) виховує одну дитину, 7% – двох дітей і майже 2% – трьох дітей і більше.

Умови та рівень життя домогосподарств значною мірою залежать від кількості дорослих осіб. Майже три чверті домогосподарств із дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб, 23% – трьох і більше, 4% – одну. В області 2% сімей, в яких проживають лише діти та непрацюючі пенсіонери. Кожна п’ята родина (31,7 тис.) – неповна, де діти не мають одного чи обох батьків.

Серед домогосподарств із дітьми більше третини (37%) виховує дітей у віці 7–13 років, по 22% – підлітків у віці 14–17 років та дітей у віці 3–6 років, а кожне четверте домогосподарство має малечу у віці до 3 років.

В Україні налічується 5652,3 тис. домогосподарств із дітьми (38%). Серед регіонів найбільше родин із дітьми в Закарпатській та Чернівецькій областях (55% та 51%), а сімей, де виховується троє і більше дітей – на Закарпатті (12%), Одещині та Волині (по 8%).

 

Сім’ї Чернігівщини

 

 

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств на Чернігівщині проживає 435,4 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни), з яких 60% – у міських поселеннях.

Середній розмір домогосподарства області становить 2,3 особи (в Україні – 2,58). Серед регіонів цей показник коливається від 3,49 особи на Закарпатті до 2,28 особи на Кіровоградщині та Луганщині.

Майже третина домогосподарств Чернігівщини складається з трьох осіб (в Україні – чверть). Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи, яка найвища серед регіонів і становить 29% (в Україні – 20%). Майже стільки ж домогосподарств із двох осіб. Великих родин з чотирьох і більше осіб в області лише 12%. Серед регіонів у Закарпатській області найвища (48%) частка домогосподарств із чотирьох осіб і більше, а одинаків – найменша (8%).

У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років. Із числа домогосподарств із дітьми 22% належить до неповних сімей (діти не мають одного чи обох батьків). Переважна більшість (96%) таких домогосподарств має у своєму складі одну дитину, 4% – дві. Серед регіонів найбільша частка неповних родин проживає в Донецькій та Миколаївській областях (по 32%), а найменша в Тернопільській (5%).

Довідково: Серед країн ЄС найбільший середній розмір (за даними 2016р.) був у домогосподарств Польщі та Словакії (2,8 особи), а найменший (2 особи) – у Данії, Німеччині, Фінляндії та Швеції.

 

Зареєстрований ринок праці Чернігівської області в червні 2018 року

 

За даними державної служби зайнятості кількість зареєстрованих безробітних в області на кінець червня 2018 року становила 11,4 тис. осіб (на 6% менше, ніж рік тому). З них майже 80% отримували допомогу з безробіття.

Більше половини загальної кількості безробітних – жінки, 28% – молодь у віці до 35 років.

На кінець червня роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено майже 2 тис. вакансій. На одну вакансію припадало 7 осіб. Найбільшим попитом користувалися кваліфіковані робітники з інструментом (22% від загальної кількості заявлених вакансій), робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (19%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1%), технічні службовці (3%).

Середній розмір допомоги з безробіття в червні складав 2401 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в червні 2018р. в області становив 99,9%, в Україні – 100%.

На споживчому ринку області в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 13,8%) подешевшали яйця. На 0,9–4,6% знизилися в ціні сметана, сири, сало, олія, цукор, фрукти, крупи гречані, рис та молоко. Водночас на 0,3–2% подорожчали хліб, масло, макаронні вироби, овочі, риба та продукти з риби.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 2,8%, алкогольні напої – на 0,4%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій підвищилися на 3,1%.

Проїзд в залізничному пасажирському транспорті став дорожчим на 4,8%, в автодорожньому – на 1,8%, проте ціни на автомобілі знизилися на 3,8%, паливо та мастила – на 0,3%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області в I кварталі 2018 року

 

За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності в I кварталі 2018 року економічно активними на ринку праці Чернігівської області були 467,5 тис. осіб віком 15–70 років. Серед них 88,7% були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи (прибуткового зайняття) та при цьому активно її шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних.

Кількість зайнятого населення віком 15–70 років становила 414,9 тис., а рівень зайнятості населення цієї вікової групи – 55,3% (у середньому в Україні – 55,9%). Найвище значення показника зафіксовано в м.Києві (61,3%) та в Харківській області (60,5%), найнижче – у Волинській області (48,6%).

Обсяги безробіття населення скоротилися порівняно з I кварталом 2017 року на 3,4 тис. та становили 52,6 тис. осіб. Рівень безробіття серед населення віком 15–70 років становив 11,3% (у середньому в Україні – 9,7%). Вищий, ніж на Чернігівщині, показник рівня безробіття спостерігався у Волинській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Тернопільській та Херсон ській областях. Найнижче значення показника зафіксовано в Харківській, Київській областях та в м.Києві.

 

Склад населення Чернігівської області

Структура населення області за статтю характеризується стабільною перевагою представниць жіночої статі. На початок 2018 року частка жінок у загальній чисельності населення становила 55%. У розрахунку на кожну тисячу чоловічого населення припадала 1201 жінка (у міських поселеннях – 1195, у сільській місцевості – 1212).

Для молодших вікових груп характерною є перевага чоловічої статі. У віковій групі 0–14 років  на 1000 дівчат налічувалося 1043 хлопці. У віці 15–64 роки на 1000 жінок припадало 937 чоловіків. Стійке перевищення чисельності жінок над чисельністю чоловіків починається з 38 років. Серед жителів віком 65 років і старше на 1000 жінок припадало лише 456 чоловіків. Найбільша диспропорція в статевому складі населення області зафіксована в м.Прилуках (на тисячу жіночого населення припадало 797 чоловіків), а найменша – у Сосницькому (880) та Талалаївському (867) районах.

 

 

 

Склад населення Чернігівської області за віком

Чисельність постійного населення Чернігівської області впродовж минулого року зменшилася на 1,3% та на 1 січня 2018 року становила 1011,5 тис. осіб (2,4% постійного населення України). Відбулося незначне зменшення чисельності в наймолодшій віковій групі населення (0–14 років), яка, за розрахунками, становила 138 тис. осіб, або 14% постійного населення області. Найбільшою є частка дітей серед населення Корюківського та Носівського районів (по 16%), найменшою – серед жителів Коропського та Ніжинського районів (по 12%). Чисельність населення віком 15–64 роки за рік скоротилася на 2% та становила близько 677 тис. осіб, або 67%. Ця найчисельніша вікова група є основним постачальником трудових ресурсів в області, більше третини якої – молодь у віці 15–34 роки.

Найстарша вікова група населення (65 років і старше) налічує 196 тис. осіб, або 19%. У поважному віці перебуває кожен шостий житель у міських поселеннях та кожен четвертий – у сільській місцевості.

На початок поточного року середній вік жителів області становив 44 роки (у міських поселеннях – 42, у сільській місцевості – 46). Наймолодше населення проживає в містах Чернігів, Ніжин, Н.-Сіверський та Корюківському районі, середній вік якого 42 роки, найстарше – у Ніжинському районі (47 років).

 

До Дня молоді

 

Щороку наприкінці першого літнього місяця вся українська молодь відзначає своє свято – День молоді.

На початок 2018 року на Чернігівщині проживало 247 тис. молодих людей у віці 15–34 роки. Це майже чверть усього населення області. Дві третини з них – міські жителі.

У розрахунку на тисячу молодих жінок області припадає 1083 чоловіки. Найчисельнішою є вікова група 30–34 роки (86 тис. осіб).

Найбільша частка молоді в загальній чисельності населення проживає в містах Ніжин та Н.-Сіверський, а також у Срібнянському районі; найменша – у Варвинському, Куликівському, Ніжинському та Прилуцькому районах.

У минулому році на Чернігівщині утворилося майже 4 тис. сімей, де обидва наречені були у віці до 35 років. Жінки здебільшого брали шлюб у 30 років, чоловіки – у 33 роки.

За матеріалами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності, молоді особи у віці 15–34 роки становлять більше третини економічно активного населення області. Найвищий рівень економічної активності серед молоді спостерігається у віковій групі
30–34 роки.

Гострою залишається проблема безробіття серед молоді. Упродовж 2017р. на обліку державної служби зайнятості перебувало майже 9 тис. молодих людей віком до 35 років, які мали статус безробітного, з них 4 тис. було працевлаштовано протягом року.

 

До Всесвітнього дня рибальства

 

У 2017 році в Україні виловлено 82 тис.т риби, у тому числі прісноводної – 40 тис.т, океанічної та морської – 28 тис.т, прохідної – 14 тис.т. У Чернігівській області вилов здійснювали 14 підприємств та фізичні особи-підприємці, ними одержано 638 т риби. Основним місцем вилову риби були ставки, де добуто 421 т, та водосховища – 156 т, решту риби добуто в річках і озерах.

У складі виловленої риби переважали короп, сазан (357 т) та товстолобик (121 т). Амура виловлено 44 т, карася – 31 т, ляща – 25 т, щуки – 15 т, інших видів риб – 45 т.

 

Прес-випуск До Дня медичного працівника

 

За багаторічною традицією, у третю неділю червня вітають із професійним святом представників найбільш благородної та гуманної професії – медичних працівників.

У галузі охорони здоров’я Чернігівщини зайнято 24,5 тис. працівників, або 13% від загальної кількості штатних працівників області.

Медичну допомогу населенню надавали 3,6 тис. лікарів усіх спеціальностей та 10,3 тис. працівників середнього медичного персоналу, три чверті з яких – медичні сестри. За спеціальностями переважають сімейні лікарі (323), стоматологи (309), терапевти (256), педіатри (219), акушери-гінекологи (195), хірурги (174). Кожен четвертий лікар області має вищу кваліфікаційну категорію.

Більшість медиків – жінки. Серед лікарів їх 62%, а середній медичний персонал складається з жінок на 93%.

На початок року в області функціонувало 48 лікарняних закладів системи Міністерства охорони здоров'я України на 9,3 тис. лікарняних ліжок та 241 амбулаторно-поліклінічний заклад із плановою ємністю 23,7 тис. відвідувань за зміну.

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

 

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в травні 2018р. в області становив 99,5%, в Україні – 100,0%.

На споживчому ринку області в травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 1,2%. Найбільше (на 12% та 8,5%) подешевшали яйця та крупи гречані. На 1,1–7,7% знизилися в ціні безалкогольні напої, масло, сало, цукор, фрукти, овочі, сметана, сири та молоко.

Водночас на 3,7% подорожчали риба та продукти з риби, на 1,3% – хліб.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 1,9%.

Вартість послуг автодорожнього транспорту знизилася на 1,7%, залізничного – на 0,9%.

 

 

Назад