Назад

Міський громадський благодійний фонд “Здоров’я” (лікарняна каса)


Одним з сучасних напрямків розвитку галузі охорони здоров'я є впровадження позабюджетних форм її фінансування, до яких відносяться громадські благодійні організації — лікарняні каси. Лікарняні каси створюються на засадах існуючої законодавчої бази України з урахуванням передового досвіду інших держав світу. Дуже важливим є бачення органами влади України ролі ЛК у сучасному суспільстві відповідно до наказу МОЗ №400 «Про співпрацю лікарняних кас із органами місцевого самоврядування». Сьогодні лікарняні каси є прототипом та реальним фундаментом медичного страхування. Державне медичне страхування не охопить усі проблеми, які нині існують у галузі медицини ; до прикладу, на первинній ланці, вторинному та третинному рівнях частина допомоги буде покриватись медичним страхуванням, а решту забезпечить лікарняна каса. Відмінність лікарняних кас від приватних страхових компаній полягає в тому, що будь — яка страхова компанія —це прибуткова організація, що дбає про розвиток свого капіталу, а лікарняна каса — громадська організація, що працює на засадах солідарності, створює умови для доступності лікування всіх верств населення і витрачає членські внески за принципом рівноправності своїх членів. За рахунок раціональної організації закупівлі ліків та відсутності торговельних націнок вартість медикаментів у ЛК є нижчою за їх вартість в аптечній мережі. У результаті діяльності ЛК формується позитивне мислення: у населення – щодо необхідності участі в співоплаті медичних послуг; у медичних працівників – щодо необхідності стандартизації медичних послуг (лікарський формуляр, протоколи лікування). Майбутнє лікарняних кас – у формуванні єдиного медичного простору, їх діяльності на рівні регіону, України через угоди про співпрацю між ЛК та лікувальними закладами. Станом на 01.01.2015 року в Україні зареєстрована 191 лікарняна каса із загальною кількістю членів 572,5 тис осіб, найбільше охоплені членством в ЛК Полтавська, Миколаївська, Житомирська та Чернігівська області.

Міський громадський благодійний фонд “Здоров’я” створений та розпочав свою роботу у 2001 році за ініціативою міської ради, медичних працівників та громади міста як соціальний проект для населення, коли здоровий лікує хворого, багатий — малозабезпеченого, коли людина може відчувати захищеність, а багата чи просто більш забезпечена людина почувати себе в певній мірі благодійником. На момент створення чисельність організації становила 1200 осіб. Протягом 16 років роботи чисельність зростала і зменшувалась відповідно до соціальних процесів у суспільстві, і станом на 1 січня 2017 року становить 2616 осіб. МГБФ “Здоров’я” - єдина в Україні лікарняна каса, яка в межах своїх повноважень забезпечує медикаментами хворих, що підпадають під дію державних програм (цукровий діабет, онкологія, супутні захворювання при туберкульозі), гострі застудні захворювання, невідкладна допомога при травмах, а також проводить співоплату протезування зубів членам фонду. Механізм розподілу коштів у МГБФ “Здоров’я” прозорий: усі кошти акумулюються на рахунку фонду, закупівля медикаментів проводиться комісією із закупівель на тендерних засадах у фармацевтичних компаній за принципом: найвища якість при найнижчій вартості однакових препаратів. У поняття найвищої якості входить дотримання термінів використання ліків, наявність паперового варіанту сертифіката якості з “мокрою” печаткою, доставка медикаментів транспортом постачальника та інші вимоги, виконання яких обов’язкове для медичних і аптечних закладів.

Отримання медикаментів для лікування членів фонду відбувається відповідно до членських медичних цільових програм, розроблених і затверджених виконавчим органом МГБФ “Здоров’я”, який, за чинним законодавством, є вищим керівним органом громадської організації у період між конференціями.

На сьогоднішній день МГБФ “Здоров’я” працює за такими програмами:

  1. Лікування загострення хронічного захворювання в стаціонарі цілодобового перебування хворих (“Плановий курс лікування цілодобовий стаціонар”). Вартість медикаментів одного планового курсу лікування на сьогодні 250,00 грн. Фонд забезпечує проведення двох планових курсів лікування протягом поточного року з інтервалом 6 міс між курсами, що цілком відповідає засадам диспансерного лікування хронічних хвороб.

  2. Лікування гострого захворювання або невідкладного стану за затвердженим МОЗ України переліком (“Екстрений курс лікування цілодобовий стаціонар”) у стаціонарі цілодобового перебування хворих на суму до 400,00 грн.

  3. Лікування загострення хронічного захворювання у дітей віком до 18 років за рахунок абонентської книжки батьків без додаткових внесків в стаціонарі цілодобового перебування хворих за рахунок одного планового курсу батьків на суму 250,00 грн.

  4. Лікування гострого захворювання або невідкладного стану у дітей віком до 18 років за рахунок абонентської книжки батьків без додаткових внесків в стаціонарі цілодобового перебування хворих за рахунок одного планового курсу батьків на суму до 400,00 грн.

  5. Лікування загострення хронічного захворювання в стаціонарі денного перебування хворих (“Плановий курс лікування денний стаціонар”). Вартість медикаментів одного планового курсу лікування в денному стаціонарі визначається залежно від діагнозу та не перевищує на сьогодні 250,00 грн. Фонд забезпечує проведення двох планових курсів лікування протягом поточного року з інтервалом 6 міс між курсами.

  6. Лікування в медичних закладах ІІІ рівня (обласні та державні) за гарантійним листом один раз на рік за рахунок планового курсу лікування на суму до 400,00 грн за умов направлення на лікування хворого лікуючим лікарем за підписом головного лікаря.

  7. Забезпечення невідкладної допомоги в травмпункті ПЦМЛ при отриманні травми.

  8. Протезування зубів за рахунок одного планового курсу лікування на суму 150,00 грн.

    Нові програми , прийняті виконавчим органом МГБФ “Здоров’я” у 2017 році:

        1. Програма “Турбота”.

    Програма діє для громадян, які вступають до МГБФ “Здоров’я”.

    Особа, що хоче брати участь у програмі “Турбота” вступає до членів фонду, про що пише заяву, де указує назву програми та конкретну особу, якою він опікується.

    Член фонду за програмою “Турбота” має право на 1 курс лікування загострення хронічного захворювання або лікування гострого захворювання в умовах стаціонару протягом календарного року.

    Особа, якою він опікується, має право на 1 курс лікування загострення хронічного захворювання або лікування гострого захворювання в умовах стаціонару протягом календарного року.

    Передавати права на отримання медикаментів іншим особам, крім вказаної у заяві , член фонду не має.

    Усі інші права, обов’язки, повноваження обох учасників програми є дійсними відповідно до діючого статуту МГБФ “Здоров’я”.


      2. Програма “Х 2”.

    Програма діє як для громадян, які вступають до МГБФ “Здоров’я”.

    Особа, що хоче брати участь у програмі “Х 2” , про що пише заяву, де указує назву програми та наміри про власне бажання сплачувати подвійні внески та отримувати медикаменти на подвійну вартість курсу лікування і через 3 місяці має право отримати медикаменти у подвоєній вартості курсу.

    Усі інші права, обов’язки, повноваження учасника програми є дійсними відповідно до діючого статуту МГБФ “Здоров’я”.


    3. Програма “Майбутнє”.

    Програма охоплює студентську молодь з віку 16 років і має на меті сприяти формуванню свідомого відношення молоді до здоров’я, навчати засадам страхової медицини, вчити молодь бути здоровими для успішного життя.

    На відміну від інших програм, член фонду за програмою “Здоров’я майбутнього ” має право на 2 курси амбулаторного лікування (стаціонарного — за потребою) протягом календарного року за призначення сімейного лікаря або лікаря навчального закладу.

    Усі інші права, обов’язки, повноваження учасників програми є дійсними відповідно до діючого статуту МГБФ “Здоров’я”.

    З метою збільшення вартості членських медичних цільових програм відповідно до сучасних протоколів лікування, виконавчий орган МГБФ “Здоров’я” прийняв рішення змінити вартість членських внесків з 01.02.2017 року:

    - для осіб працездатного віку (працюючі і безробітні — 50 грн/міс);

    - для пенсіонерів за віком і інвалідів за захворюванням — 40 грн/міс);

    - для жінок у декретній відпустці і студентів — 30 грн/міс).

    Відповідно через 3 місяці (накопичувальний період) буде збільшено фінансування кожної членської медичної цільової програми.

    Запрошуємо до співпраці керівників, громадян, молодих, здорових — допоможи іншому і прийми допомогу сам! Якщо нас троє — хворий, лікар і фонд “Здоров’я” - ми обов’язково переможемо хворобу!

Протидії захворюванню на туберкульоз і ВІЛ/ВНІД

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) характеризується зниженням захисних функцій організму через низький вміст клітин, що відповідають за імунітет

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) характеризується зниженням захисних функцій організму через низький вміст клітин, що відповідають за імунітет. Саме їх вражає ВІЛ, однак, він дає знати про себе нескоро. Зазвичай з моменту зараження і до того, як з'являться перші ознаки хвороби, проходить кілька років.

 

Стадії перебігу ВІЛ-інфекції:

v     Інкубаційний період - 3-6 тижнів

v     Гостра гарячкова фаза - настає після інкубаційного періоду, проте у 30-50% ВІЛ-інфікованих не виявляється

v     Бессимптомний період - 10 - 15 років

v     Розгорнута стадія - СНІД.

 

Перші симптоми:

v     головний біль,

v     біль у горлі,

v     біль у м'язах та/або суглобах,

v     підвищена температура,

v     нудота, діарея,

v     припухлість лімфовузлів.

 

Здати аналіз на ВІЛ рекомендується, якщо мають місце такі порушення:

v     підвищена температура більше 1 тижня з причини, невиявленої загальними аналізами;

v     збільшення лімфовузлів (пахових, шийних, пахвових) при відсутності запального процесу в організмі;

v     діарея, що не проходить кілька тижнів;

v     ознаки кандидозу (молочниці) ротової порожнини;

v     обширний герпес або його неспецифічна локалізація;

v     різка втрата ваги без видимих причин.

 

Аналіз на вірус імунодефіциту також необхідно здати, якщо мав місце небезпечний секс або переливання крові.

 

ВІЛ-інфекція на даний час є невиліковною, проте не смертельною хворобою.

Існують ліки, які здатні зупинити розмноження вірусу та продовжити життя на десятки років.

 

Лікування ВІЛ- інфекції більш ефективне, якщо розпочате на ранніх стадіях хвороби. Найкраще – на стадії безсимптомного носійства.

 

Тому дуже важлива рання діагностика хвороби - до появи перших симптомів.

 

Обстеження на ВІЛ безкоштовне, анонімне та абсолютно безпечне.

 

Консультування та тестування на ВІЛ у місті Прилуки проводяться:

v     Кабінет «Довіра», КЗ «Прилуцька центральна міська лікарня»,
м. Прилуки, вул. Київська, 56
Тел. : 3-82-11; (095)547-50-81

v     Амбулаторія ЗПСМ №1
вул..Гвардійська, 88/2, т.7-62-99

v     Амбулаторія ЗПСМ №2
вул..Костянтинівська, 185, т.5-21-72

v     Амбулаторія ЗПСМ №3
вул..Земська, 7, 3-04-91

v     Амбулаторія ЗПСМ №4
в/м 12, 58, т. 7-59-94

v     Амбулаторія ЗПСМ №5
вул..Київська, 56, т. 3-83-65
вул.. Шевченка, 107, т. 5-04-76

v      Амбулаторія ЗПСМ №6
    
вул..Земська, 7, т. 3-29-32,

Пам'ятайте: вчасне діагностування, консультування, лікування продовжує життя!

Не залишайтесь наодинці з проблемою! Конфіденційно та анонімно Вам допоможуть у Прилуцькому міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

м. Прилуки, вул. Київська, 78 т. 4-25-31

 

 

Туберкульоз і СНІД

Епідемія ВІЛ-інфекції збільшила небезпеку, пов’язану з туберкульозом. За оцінковими даними, у свт мікобактеріями туберкульозу інфіковано близько 2 млрд осіб, близько 16 млн інфіковані вірусом імунодефіциту і від 5 до 6 млн людей мають подвійну інфекцію, зумовлену M. tuberculosis і ВІЛ.

Близько 70 % людей з подвійною туберкульоз/ВІЛ-інфекцією живуть у країнах «чорної Африки» (на південь від Сахари) і близько 20 % - у країнах Азії. ВІЛ-інфекція - один із найнебезпечніших чинників, що сприяє збільшенню ризику прогресування туберкульозної інфекції у хворих на туберкульоз: для людей з подвійною туберкульоз/ВІЛ-інфекцією ризик розвитку туберкульозу протягом життя зростає до 50 %.

Хворіють на туберкульоз як ВІЛ-інфіковані, так і хворі на СНІД. У раніше вилікуваних від туберкульозу інфікування ВІЛ різко підвищує ризик рецидиву туберкульозу.

Висока смертність хворих від туберкульозу за наявності СНІДу, яка більш, ніж на 70 % перевищує смертність при одному туберкульозі.

Розвиток туберкульозу при СНІДі зумовлений зниженням імунного захисту проти туберкульозу, дефіцитом імунних Т-лімфоцитів внаслідок руйнування Т-хелперів і порушенням співвідношення хелпери - супресори в бік збільшення останніх. У хворих порушується активуючий вплив Т-лімфоцитів на макрофаги завдяки супресії інтерлейкіну.

У хворих на СНІД туберкульоз виникає внаслідок інфікування МБТ людського і бичачого видів. Так само часто виникає мікобактеріоз, спричинений атиповими мікобактеріями, що в умовах імунодефіциту стають патогенними для людини.

Туберкульоз у хворих на СНІД може розвинутися внаслідок первинного інфікування МБТ і реактивації ендогенної інфекції, але в обох випадках він має риси первинної туберкульозної інфекції у вигляді ураження лімфатичних вузлів середостіння і гематогенної дисемінації.

У більшості хворих на СНІД туберкульоз має перебіг у вигляді тяжких гематогенних генералізованих форм із ураженням легень та інших органів, внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. У хворих на СНІД змінюється звична для туберкульозу легень верхівкова локалізація, уражаються часто прикореневі ділянки, виникають множинні вогнища позалегеневого туберкульозу (кісти і суглоби, брижові й периферичні лімфатичні вузли) з нетиповою локалізацією (серце, кістковий мозок, грудна стінка та ін.). Мікроскопічно поряд з типовими туберкульозними вогнищами виявляються гранульоми без некрозу.

При інфікуванні умовнопатогенними мікобактеріями мікобактеріоз легень представлений дифузним інтерстиціальним запальним процесом, часто без гранульом і порожнин розпаду.

Асоціація збудника туберкульозу і вірусу імунодефіциту створює особливу клінічну картину захворювання, що відрізняється злоякісністю перебігу і своєрідністю симптоматики. Туберкульоз може починатися як гостра інфекція (або без цих симптомів) з поступовим схудненням, нічною пітливістю, помірною гарячкою, у зв’язку з чим діагностика туберкульозу з використанням звичайних методів буває утруднена і багато хворих спочатку лікуються з приводу інших захворювань.

Туберкулінові проби малоінформативні, тому що в більшості хворих спостерігається негативна анергія. Позитивні реакції можуть бути в осіб, що захворіли на туберкульоз раніше, ніж на СНІД.

При імунологічному обстеженні хворих виявляється характерне для СНІДу зрушення співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів до 1:1 і менше (норма 2:1).

Деякі жінки репродуктивного віку, інфіковані вірусом імунодефіциту, дають життя інфікованим дітям. Імунодефіцит - головна причина дитячої смертності в окремих країнах.

Найчастіший шлях передачі інфекції - від матері до дитини - відбувається під час вагітності і пологів. Ризик передачі ВІЛ від матері до дитини коливається між 24 і 40 % і значно підвищується з появою в матері клінічних проявів СНІДу.

Переливання крові - ще один важливий шлях передачі інфекції у тих випадках, коли кров не перевірена на наявність антитіл до вірусу. І навіть там, де кров тестується, повинні бути суворі правила для трансфузії, якщо ВІЛ-інфекція поширена серед населення. Це пояснюється тим, що в донора, який недавно інфікувався ВІЛ, у крові ще не встигли виробитися антитіла до нього.

Грудне вигодовування не є головним шляхом передачі цього вiєcy. Відомо, що ВІЛ був виділений із грудного молока, тому випадки інфікування дітей через грудне молоко. Але в більшості цих випадків мати була інфікована при переливанні крові після пологів. Є багато повідомлень про те, що діти на грудному вигодовуванні від ВІЛ-інфікованих матерів не заражалися.

Забруднені шприци і голки - ще один можливий шлях передачі інфекції. Були повідомлення про дисемінацію БЦЖ у дітей з ВІЛ-індукованою ім є носупресією. У неінфікованих дітей імунна система обмежу БЦЖ-інфекцію місцем ін’єкції. Але в дітей з імуносупресією БЦЖ можуть поширюватися по всьому організмі.

ВООЗ рекомендує не проводити вакцинацію БЦЖ дітям із симптомами ВІЛ-інфекції. ВІЛ-інфекція важко діагностується у немовлят. Тому ВООЗ рекомендує всім немовлятам з добрим самопочуттям, що народжені ВІЛ-інфікованими матерями, проводити вакцинацію БЦЖ. Якщо виникне дисемінація БЦЖ, то вона може бути вилікувана.

Тест на антитіла до ВІЛ ненадійний при ранній діагностиці ВІЛ-інфекції в дітей. Оскільки антитіла з крові матері проникають через плаценту в кров плода, майже всі діти, народжені ВІЛ-позитивними матерями, мають антитіла в крові вже при народженні. У більшості неінфікованих дітей материнські антитіла зникають до 15 міс. У той же час у більшості інфікованих дітей продовжується вироблення власних антитіл, тому в них тест залишається позитивним і після 15-го місяця. Однак у частини ВІЛ-інфікованих дітей тест на антитіла може бути негативним. Причина цього невідома. У дітей до 15 міс життя краще встановлювати діагноз за клінічними симптомами і за ВІЛ-позитивністю матері .

Лише деякі діти, інфіковані ВІЛ, занедужують у перші тижні життя. У деяких з них симптоми й ознаки виявляються через кілька років. Однак у більшості дітей із симптомами й ознаками інфекції хвороба розвивається до 2 років. Прояви ВІЛ-інфекції в дітей різноманітні, тому ідентифікувати захворювання за клінічною симптоматикою нелегко. СНІД найчастше проявляєтся гарячкою, кашлем, втратою загального тонусу, хронічною діареєю і сверблячим висипом.

Запропоновані ВООЗ головні критерії визначення хвороби:

  • втрата маси тіла й сповільнення росту;

  • хронічна діарея тривалістю понад 1 міс;

  • тривала гарячка (більше 1 міс).

Другорядні критерії за дефініцією ВООЗ:

  • генералізоване збільшення лімфатичних вузлів;

  • грибкові ураження порожнини рота і горла;

  • рецидивні банальні інфекції (отит, фарингіт);

  • персистуючий кашель;

  • поширений дерматит.

Інші загальні прояви:

  • неврологічні проблеми;

  • затримка розвитку;

  • двостороннє збільшення привушних залоз;

  • збільшення селезінки;

  • збільшення печінки;

  • рецидивні абсцеси;

  • менінгіт;

  • простий герпес.


У диференційній діагностиці найбільші труднощі створюють туберкульоз, виснаження і хронічна діарея, оскільки всі ці три стани можуть бути у ВІЛ-інфікованих дітей.

Звичайний перебіг туберкульозу у ВІЛ-інфікованих дітей залежить від стадії ВІЛ-інфекції. Якщо ВІЛ-інфекція ще не проявилася, а в дитини ще зберігається добрий імунітет, можна очікувати тих самих проявів туберкульозу, що й у неінфікованих дітей. У той же час у ВІЛ-інфікованих велика ймовірність поширення туберкульозу в інші частини тіла - частіше виникає туберкульозний менінгіт, міліарний туберкульоз, генералізоване збільшення лімфатичних вузлів. Однак важко хвора ВІЛ-інфікована дитина може добре реагувати на протитуберкульозну терапію.

Для визначення лікувальних категорій, незалежно від ВІЛ-статусу хворих, використовуються однакові критерії. Як правило, протитуберкульозну терапію у ВІЛ-позитивних і ВІЛ-негативних хворих проводять за однаковими схемами, за винятком відмови від застосування тіоацетазону. З цим препаратом у хворих із супутньою ВІЛ-інфекцією пов’язаний високий ризик розвитку тяжких побічних реакцій з боку шкіри.

Лікування часто утруднене асоціальністю особи хворого і неможливістю провести тривалу й адекватну протитуберкульозну хіміотерапію. Крім того, часто виникають побічні токсичні реакції на протитуберкульозні препарати.

ПЛАН ЗАХОДІВ - боротьба зі СНІДом НА 2016 рік (додається).

ІНФОРМАЦІЯ

Прилуцького протитуберкульозного диспансеру

щодо виконання заходів протидії захворюванню на туберкульоз і ВІЛ/ВНІД

Прилуцький протитуберкульозний диспансер розробив локальний протокол надання медичної допомоги хворим на Ко-інфекцію (Туберкульоз / ВІЛ-інфекція / СНІД) відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги Ко-інфекція (Туберкульоз / ВІЛ-інфекція / СНІД), затвердженого наказом МОЗ України від 31.12.2014р. № 1039.

Усі хворі, які знаходяться на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з приводу активного туберкульозу, охоплені Кіт/ДКТ та тестуванням на ВІЛ.

Усі хворі, у яких виявлено позитивний результат крові на ВІЛ, консультуються інфекціоністом КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» Пустовойтом С.В. для призначення їм обстеження крові на визначення рівня СД-4, АРТ терапії і профілактичного лікування котримоксазолом.

Хворим з ВІЛ/СНІД після вилікованого активного туберкульозу проводимо профілактичне лікування ізоніазидом протягом 6 місяців згідно з наказом.

Хворим з мультирезистентним туберкульозом та ВІЛ/СНІД, яким призначено лікування по Глобальному фонду, у підтримуючій фазі забезпечується медико-соціальний супровід працівниками ТОВ Червоного Хреста з видачею двічі на місяць заохочувальних продуктових наборів.

У навчально-освітніх, медичних закладах, на підприємствах, в установах міста, з хворими та їх родичами проводиться санітарно-освітня робота по профілактиці туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. У диспансері випущено два санбюлетені «ВІЛ-інфекція та СНІД. Про це має знати кожен!». Розроблені буклети «Туберкульоз і СНІД», які розповсюджуються серед населення міста.

Координаційні ради з питань профілактики та протидії соціальних хвороб об'єднали зусилля

Об'єднане засідання двох координаційних рад: Координаційної ради з питань профілактики і протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста і Міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу відбулося 15 листопада 2016 року.

Перед розглядом питань порядку денного слово для виступу взяла голова Координаційної ради з питань профілактики і протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста, Міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Тетяна Фесенко. Для впровадження спільних ініціатив, якісної та дієвої роботи координаційних рад вона запропонувала об'єднати дві наявні в єдину.

Члени рад одноголосно підтримали пропозицію та визначилися з новою назвою. Відтепер вони діятимуть як “Координаційна рада з питань протидії туберкульозу, поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, соціально-небезпечних хвороб та популяризації здорового способу життя”.

На засіданні були розглянуті наступні питання:

1. Про впровадження в освітніх закладах міста просвітницьких програм, проектів з профілактики шкідливих звичок. Моніторинг оцінки просвітницьких заходів та рівня обізнаності молоді з питань протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії.

Доповіла: Сайко Леся Анатоліївна - спеціаліст І категорії управління освіти міської ради

2. Про роботу Прилуцької виховної колонії з питань профілактики соціально-небезпечних хвороб (інформація додається).

Доповів: начальник Прилуцької виховної колонії – Квітницький Євген Леонідович

3. Про програми замісної підтримуючої терапії з метою зменшення ризику інфікування ВІЛ-споживачів ін’єкційних наркотиків.

Доповів: Дробот Сергій Павлович - головний лікар обласного КЛПЗ «Прилуцький наркологічний диспансер».

4. Про роботу Прилуцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з реалізації заходів щодо протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста.

Доповіла: Касьян Юлія Миколаївна – заступник голови Координаційної ради з питань профілактики і протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста, директор ПМЦСССДМ.

5. Про стан роботи з профілактики пияцтва, алкоголізму, наркоманії серед неповнолітніх.

Доповіла: Кулій Людмила Григорівна – начальник служби у справах дітей міської ради.

6. Про розгляд пропозицій щодо складу Координаційної ради з питань протидії туберкульозу, поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, соціально-небезпечних хвороб та популяризації здорового способу життя.

Доповіла: Касьян Юлія Миколаївна – заступник голови Координаційної ради з питань профілактики і протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста, директор ПМЦСССДМ.

7. Про затвердження міського плану заходів до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом.

Доповіла: Касьян Юлія Миколаївна – заступник голови Координаційної ради з питань профілактики і протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста, директор ПМЦСССДМ.

8. Звіт про хід виконання Плану заходів щодо протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста на 2016 рік та погодження Плану заходів щодо протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста на 2017 рік.

Доповіла: Касьян Юлія Миколаївна – заступник голови Координаційної ради з питань профілактики і протидії поширенню пияцтва, алкоголізму та наркоманії серед населення міста, директор ПМЦСССДМ.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Прилуцької міської ради

Відтепер ВІЛ-інфіковані з Ніжинщини зможуть отримувати ліки у центральній міській лікарні

У Ніжинській центральній міській лікарні нещодавно запрацював кабінет «Довіри», в якому можна отримати не лише психологічну підтримку, а й ліки для антиретровірусної терапії (АРТ). До цього ВІЛ-інфіковані з району за необхідними препаратами їхали до Чернігова.

Таких кабінетів з пунктом АРТ в області наразі п’ять. Ніжинський розпочав свою роботу у день виїзного розширеного засідання обласної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, що проводила заступник голови — керівник апарату облдержадміністрації Наталія Романова.

У зібранні взяли участь члени Ніжинської міської ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, заступники голів Ніжинської, Носівської, Борзнянської, Бобровицької райдержадміністрацій з гуманітарних питань, головні лікарі Центрів ПМСД, начальники відділів освіти, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, представники ЗМІ.

Медики області ознайомилися з роботою амбулаторії №6 загальної практики сімейної медицини Ніжинського міського центру первинної медико-санітарної допомоги та оглянули обласний соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Наталія Романова наголосила, що у Ніжині створено необхідні умови для надання інтегрованих послуг — є потужна мережа закладів освіти та медицини, соціальних установ.

Утім, як зауважив начальник Управління охорони здоров’я ОДА Петро Гармаш, для ефективної роботи необхідно налагодити співпрацю між зазначеними закладами: «Система, у рамках якої послуги для ВІЛ-інфікованих, хворих на туберкульоз надаються вузькоспеціалізованими закладами, не спрацьовує. Тільки розбудова інтегрованих моделей із удосконаленням маршрутів пацієнтів та алгоритму дій, що базуються на чинній нормативній базі, сприятимуть підвищенню рівня ефективності медичних, соціальних та інших втручань серед представників уразливих груп населення».

Головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру Микола Дейкун акцентував на необхідності впровадження у практичну діяльність сучасних амбулаторних моделей надання медико-соціальної допомоги хворим на туберкульоз.

Значну частину обговорення присвятили специфіці психологічної підтримки хворих.

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ (додається).

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ ІНСУЛІНИ (додається).

Статистика інформує

За даними обласного протитуберкульозного диспансеру, на кінець 2016р. під наглядом лікувально-профілактичних закладів області перебувала 1000 хворих із усіма формами активного туберкульозу. Розповсюдженість туберкульозу на Чернігівщині становила 98 осіб на кожні 100 тис. населення (на кінець 2015р. – 103 особи).

У 2016 році діагноз "активний туберкульоз" уперше в житті встановлено 656 жителям області, серед яких три чверті – чоловіки, 20 хворих – діти у віці до 18 років. Захворюваність на цю небезпечну хворобу в минулому році становила 64 випадки в розрахунку на 100 тис. населення (у 2015р. – 65).

Найпоширенішою формою захворювання залишається активний туберкульоз легенів: такий діагноз у минулому році встановлено 600 хворим.

На кінець 2016 року у вогнищах активного туберкульозу мешкало 1376 осіб, з них поряд із хворими, що виділяють мікобактерії туберкульозу, проживали 356 дітей у віці до 18 років. У минулому році від туберкульозу померли 104 хворі (87 чоловіків та 17 жінок), що на 13% менше, ніж у попередньому. Рівень смертності в розрахунку на 100 тис. жителів знизився з 11,4 до 10,0 особи.

До чинників, які сприяють летальному завершенню туберкульозу, належать: відмова від стаціонарного лікування, важка супутня патологія, зловживання алкоголем, наркоманія, поширення туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. На кінець 2016р. на диспансерному обліку знаходилися 197 хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз. Упродовж минулого року 61 хворий на активний туберкульоз помер від СНІДу.

1 квітня 2017 року стартує Урядова програма «Доступні ліки»

За програмою «Доступні ліки» пацієнти зможуть отримувати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою.


Що потрібно знати про цю програму


1. Як отримати безкоштовні ліки?

Зверніться до лікаря та отримайте правильно виписаний рецепт.

Завітайте до аптеки з позначкою «Доступні ліки».

Отримайте ліки безкоштовно або з частковою доплатою за рецептом.

Вартість ліків повністю або частково оплачує держава.


2. Коли запрацює програма?

Програма запускається 1 квітня 2017 року. Аптеки на добровільних умовах підписують договір з місцевими органами влади та стають учасниками програми.


3. Чому саме ці категорії захворювань?

Механізм відшкодування вартості ліків (реімбурсації) поширюється на серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу та бронхіальну астму.

Пріоритетність надали лікуванню цих хвороб, оскільки саме вони найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта та ефективно лікуються на амбулаторному рівні.

Смертність від серцево-судинних хвороб складає 65% від загальної смертності населення в Україні. Відповідно до статистичних даних за 2015 рік, на діабет ІІ типу страждає один мільйон осіб. Це у 6 разів більше, ніж на діабет І типу (інсулінозалежний). Хворих на бронхіальну астму зареєстровано 210 тисяч. Здебільшого це діти та молодь.


4. Які МНН (міжнародна непатентована назва (діюча речовина)) входять до програми реімбурсації?

СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

Аміодарон (Amiodarone)

Амлодипін (Amlodipine)

Атенолол (Atenolol)

Верапаміл (Verapamil)

Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide)

Спіронолактон (Spironolactone)

Фуросемід (Furosemide)

Дигоксин (Digoxin)

Еналаприл (Enalapril)

Ізосорбіду динітрат (Isosorbide dinitrate)

Карведілол (Carvedilol)

Клопідогрель (Clopidogrel)

Метопролол (Metoprolol)

Нітрогліцерин (Glyceryl trinitrate)

Симвастатин (Simvastatin)

Бісопролол (Bisoprolol)

БРОНХІАЛЬНА АСТМА:

Беклометазон (Beclometasone)

Будесонід (Budesonide)

Сальбутамол (Salbutamol)

ДІАБЕТ ІІ ТИПУ:

Метформін (Metformin)

Гліклазид (Gliclazide)


5. Де пацієнт може обміняти рецепт на ліки?

Це може бути будь-яка аптека, що підписала договір з місцевим органом влади.

Шукайте аптеки з такою позначкою:

Список аптек згодом буде розміщено на сайті МОЗ.


6. Що робити, якщо в аптеці закінчились безкоштовні ліки або ті, що відшкодовуються?

Пацієнт може зачекати, поки ліки надійдуть в аптеку.

Пацієнт може звернутись в іншу аптеку.

Пацієнт може обрати іншу торгову марку та доплатити різницю.


7. Що потрібно знати лікарю?

Лікар має виписати пацієнту рецепт на лікарський засіб, який відповідає його стану.

Для ефективного використання бюджетних коштів рецепт виписують не за комерційною назвою, а на основі міжнародної непатентованої назви (МНН) діючої речовини ліків.

В аптеці пацієнт може вибрати: отримати найдешевший лікарський засіб безкоштовно або обрати іншу торгову марку, доплативши певну суму.


8. Які ліки пацієнт може отримати безкоштовно, а за які потрібно доплачувати?

Реєстр оптово-відпускних цін визначає максимальну ціну препарату, який може взяти участь в Урядовій програмі «Доступні ліки».

Держава компенсує вартість найдешевшого лікарського засобу, який подав заявку на участь в програмі «Доступні ліки». Тобто такий препарат пацієнт матиме змогу отримати безкоштовно.

Дорожчий препарат, ціна на який не перевищує граничну референтну, пацієнт може отримати, доплативши різницю між мінімальною ціною та роздрібною ціною обраного препарату.

Ліки, ціна на які перевищує референтну ціну в 5-ти сусідніх країнах, не підпадають під програму відшкодування.


9. Чи може пацієнт отримати безкоштовні ліки без рецепта?

Уряд не буде обмежувати вільний ринок ліків. Якщо пацієнт бажає придбати випробувані ним ліки, не маючи рецепта від свого лікаря, – він може це зробити у будь-якій аптеці.

Проте у такому випадку аптека не матиме підстав для того, щоб відпустити даний лікарський засіб безкоштовно або зі знижкою.


10. Як працює механізм відшкодування вартості ліків (реімбурсації)?

Механізм відшкодування вартості ліків успішно діє в багатьох країнах світу та передбачає забезпечення пацієнтів безкоштовними ліками або значною знижкою на препарати.

В Україні відшкодування вартості ліків визначатиме Національний перелік основних лікарських засобів у 2017 році. До нього входять рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я 21 міжнародна непатентована назва (МНН або діюча речовина) для лікування серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми та діабету ІІ типу.


11. Як регулюватимуть ціни на лікарські засоби в Україні?

Ціна на лікарські засоби, які відшкодовує держава, має бути обґрунтованою. Дуже часто ціни на одні й ті самі ліки в Україні є значно вищими, ніж у сусідніх країнах. Хоча рівень зарплат українців є нижчим.

У більшості розвинених країн існує практика державної регуляції цін на лікарські засоби. Це дозволяє уникнути необґрунтованого завищення цін на ліки.

Задля забезпечення доступності ліків в Україні, МОЗ встановить граничну оптово-відпускну ціну лікарських засобів по 21 міжнародній непатентованій назві (МНН або діюча речовина), які ввійдуть до програми реімбурсації.

Граничну оптово-відпускну ціну розрахують, базуючись на медіанній ціні на лікарський засіб у 5-ти сусідніх країнах – Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії.

Це країни ЄС, де вже давно сформована система регулювання цін на лікарські засоби та механізм відшкодування вартості ліків. Оскільки виробникам вигідно реалізувати ліки за такою ціною в сусідніх країнах, так само має бути і в Україні.

Для лікарських засобів, які підлягають відшкодуванню, МОЗ встановить максимальну роздрібну торговельну надбавку на продаж ліків на рівні 15%.


12. Що таке реєстр референтних цін і як ним користуватись?

Міністерство охорони здоров’я порівняло ціни на аналогічні МНН у 5-ти сусідніх країнах України – Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії. На основі медіани ціни за добову дозу лікарського засобу в цих країнах, Уряд встановив граничну ціну на лікарський засіб, яку буде компенсувати держава.

Важливо розуміти, що ціна в Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (стовпчик 11), – це оптово-відпускна ціна. Гранична оптово-відпускна ціна за добову дозу міститься в Реєстрі граничних оптово-відпускних цін (стовпчик 6). Максимально дозволена ціна в аптеці – оптово-відпускна ціна за упаковку + 10% постачальницької надбавки + 15% дозволеної торговельної надбавки + 7% ПДВ.

Розмір відшкодування вартості за упаковку лікарського засобу міститься в Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (стовпчик 15).

Наприклад, Міністерство охорони здоров’я порівняло всі ціни на препарати з діючою речовиною Еналаприл в Польщі, Словаччині, Латвії, Угорщині та Чехії. Медіанна ціна за дозу там становила ХХ гривень. Це означає, що Уряд компенсуватиме повну або часткову вартість препарату, ціна за визначену добову дозу якого не перевищує ХХ грн + 10% оптово-постачальницької надбавки + 15% торгових надбавок + 7% ПДВ = УУ грн за дозу.

Референтне ціноутворення дозволило знизити ціни на основні лікарські засоби та зробити їх доступнішими для пацієнтів.


13. Які вимоги до аптеки-учасника програми?

У кожному аптечному закладі, що бере участь в Урядовій програмі «Доступні ліки», обов’язково має бути наявний найдешевший генерик (найдешевший препарат) та перелік цін відшкодування.

Аптека надає місцевій владі фінансовий звіт та документальне підтвердження продажу лікарських засобів, котрі підлягають відшкодуванню, та отримує повернення коштів з місцевих бюджетів протягом 5 робочих днів після подачі звітності.


14. Скільки коштів виділив Уряд на програму?

На 2017 рік Уряд виділив 500 мільйонів гривень.


До уваги громадян!

З усіх питань за програмою «Доступні ліки» можна звертатися на урядову «гарячу лінію» 15-45


Матеріали Міністерства охорони здоровя України

Назад