Назад

 

У яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон

Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

 

Які документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну?

Крім паспорту громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що дають право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

  • дипломатичний паспорт України;

  • службовий паспорт України;

  • посвідчення особи моряка;

  • посвідчення члена екіпажу;

  • посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.

 

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає випадки, коли громадянин України тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

  • громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

  • стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

  • у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

  • коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

  • особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

  • у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів, застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження щодо:

• керування транспортними засобами;

• користування зброєю;

• полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того, боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів,  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг, а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .

 

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

 

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. У центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

(Надано юридичне роз’яснення відповідно до законодавства на запитання Мар’яни Дмитрук)

 

Як довести батьківство?

Останнім часом до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (БВПД) та бюро звертаються громадяни із питанням щодо порядку встановлення факту родинних відносин, зокрема, визнання батьківства . Відомо, якщо особи перебувають у шлюбі, то чоловік автоматично вважається батьком дитини. А що робити, якщо жінка не перебуває у шлюбі із чоловіком, який виявив бажання бути записаним у свідоцтві про народження як батько дитини?

В Україні існують три способи встановлення походження дитини від батька:за законом (народження дитини від осіб, що перебувають у шлюбі);за законом на підставі заяви батьків;за рішенням суду.

У разі народження дитини жінкою, яка не перебуває у шлюбі з чоловіком, який є батьком дитини, а він бажає визнати своє батьківство, необхідно подати до органів реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про визнання батьківства. У цьому випадку походження дитини встановлюється в органах реєстрації актів цивільного стану без будь-яких попередніх процедур.

Спільна заява батьків може бути подана одночасно при реєстрації народження дитини або після реєстрації (ст. 135 Сімейного кодексу України), як за місцем проживання батьків, так і за місцем зберігання актового запису про народження.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, її можна подати через представника або надіслати поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника. Повноваження представника мають бути  нотаріально засвідчені. У заяві батьки обов'язково повинні зазначити, яке прізвище вони надають дитині : одне із прізвищ, які мають батьки, або присвоєне подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ ( ст.145 Сімейного кодексу України ) .

Слід пам’ятати, що існує певна різниця між поняттями «встановлення» та «визнання» батьківства. Законодавством визначено, що процедура встановлення батьківства через суд можлива тільки після смерті чоловіка (ст. 130 Сімейного кодексу України). А процедура визнання батьківства (ст. 128 СК) полягає у визначенні спорідненості між батьком та самою дитиною у судовому порядку. Для визнання батьківства і для встановлення батьківства позов може бути пред’явлено матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, що досягла повноліття. Окрім того,позов про визнання батьківства може подати особа, що вважає себе батьком дитини.

Законодавством не встановлені строки позовної давності для такої категорії справ, але є виключення. Якщо чоловік, який вважає себе батьком дитини, а жінка на той час перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, то позов про визнання батьківства подається протягом 1 року з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про своє батьківство.

Рішення суду про встановлення батьківства не замінює собою документи, що видаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є тільки підставою для отримання вказаних документів.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям міста Прилуки та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

Право громадян на звернення до державних органів займає особливо важливе місце у системі засобів захисту їх прав, свобод та законних інтересів

Конституція України визначає право осіб направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

З метою висвітлення діяльності Прилуцької місцевої прокуратури на вказаному напрямку, варто зазначити, що протягом січня-грудня 2018 року до Прилуцької місцевої прокуратури та відділів надійшло 718 звернень (майже 70% відсотків з яких скеровано до інших відомств для вирішення) та 6 запитів на надання інформації, за аналогічний період 2017 року – 693 звернення та 4 запити на надання інформації.

При цьому, протягом 2018 року, прийнято 345 громадян на особистому прийомі, з них особисто керівником – 70, в тому числі 11 ув’язнених.

Протягом 2018 року до Прилуцької місцевої прокуратури надійшло 6 запитів про надання доступу до публічної інформації, котрі розглянуті місцевою прокуратурою, з урахуванням норм чинного законодавства

На 2 запит надано запитувану інформацію, на 2 запити надано ґрунтовне роз’яснення та на 2 запити відмовлено у наданні інформації.

Також, Прилуцькою місцевою прокуратурою організовано особистий прийом громадян як прокурорами так і керівництвом, порядок та графік особистого прийому громадяни можна дізнатися у місцевій прокуратурі, зокрема, із розташованих у загальнодоступних місцях інформаційних стендах.

Для спрощення порядку відвідання населенням особистого прийому керівництва місцевої прокуратури, кожний місяць складаються графіки виїзду керівництва Прилуцької місцевої прокуратури для здійснення особистого прийому громадян. Така практика дозволяє кожному громадянину особисто звернутися до одного з керівників місцевої прокуратури за місцем свого проживання, не виїжджаючи до міста Прилуки.

Поруч з цим, проаналізувавши характер звернень котрі надходять до Прилуцької місцевої прокуратури варто зазначити, що значна частина громадян звертається за роз’ясненням законодавства та з питань, котрі не відносяться до компетенції органів, проте Конституцією України гарантовано право отримання правової допомоги населенню.

Для забезпечення Конституційних прав громадян на правову допомогу в нашому регіоні функціонує:

Прилуцьке бюро правової допомоги

м. Прилуки, вул. Гімназична, 94

тел. 0 800 213 01 03, (04637) 5 07 70, (04637) 5 03 043.

Центр надання безоплатної первинної правової допомоги створений Прилуцькою міською радою та знаходиться за адресою:

м. Прилуки, вул. Незалежності, 82 кімната 18,

телефон (04637) 3-20-27.

 

 

ПРОЕКТ "Я МАЮ ПРАВО!" (додається).

 

 

 

 

Безоплатна правова допомога вимушеним переселенцям на Чернігівщині

Юристи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини безкоштовно надають повний спектр юридичної підтримки для внутрішньо переміщених осіб в Чернігівській області, а саме: юридичні консультації, допомогу в оформленні документів, представництво інтересів в суді.

Основні питання, по яким надається юридична допомога:

  • соціальні права і гарантії внутрішньо переміщених осіб;

  • визнання фактів смерті, народження, реєстрації;

  • поновлення втрачених документів;

  • питання звільнення з підприємств в зоні проведення ООС;

  • спадкові питання внутрішньо переміщених осіб;

  • реєстрація внутрішньо переміщених осіб;

  • права та обов’язки внутрішньо переміщених осіб;

  • порядок надання адресної допомоги переміщеним особам.

Контакти приймальні: м. Чернігів, вул. Гонча, 57, 14000,

телефон «гарячої лінії»: (0462) 612-532; 063-959-35-34.

Проект «Захист прав, зменшення ризиків та посилення гуманітарного реагування ВПО та постраждалим від конфлікту в Україні» реалізується Данською Радою у справах біженців / Данською Групою з розмінування у партнерстві з Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за фінансової підтримки Відділу надання допомоги при надзвичайних ситуаціях (OFDA) Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

 

ДО УВАГИ ГРОМАДЯН!

З 1 вересня 2016 року на Чернігівщині відчинили свої двері 19 бюро правової допомоги. Якщо Вам потрібна юридична консультація – звертайтеся!

 

Правова допомога з будь-яких юридичних питань.

Незахищеним категоріям населення - адвокат за рахунок держави.

Доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції

 

Адреси бюро правової допомоги

Ніжинського місцевого центру з надання БВПД

Носівське бюро правової допомоги

 

м.Носівка, вул.Центральна , 20

тел. (046-42) 2-13-91,

(046-42) 2-12-65

Прилуцьке бюро правової допомоги

 

м. Прилуки, вул. Гімназична, 94

тел. (04637) 5-07-70,

(04637) 5-03-43

Срібнянське бюро правової допомоги

 

смт. Срібне, вул. Миру, 41а

тел. (04639) 2-18-24,

(04639) 2-19-16

Талалаївське бюро правової допомоги

смт. Талалаївка, вул. Центральна, 5

Тел. (04634) 2-10-73,

(04634) 2-10-85

Бахмацьке бюро правової допомоги

 

м. Бахмач, вул. Соборності, 42

тел. (04635) 2-13-80,

(04635) 2-13-81

Борзнянське бюро правової допомоги

 

м.Борзна, вул. П. Куліша, 100

тел. (04653) 2-19-41,

(04653) 2-13-10

Варвинське бюро правової допомоги

 

смт. Варва, вул. Шевченка, 61

тел. (04636) 2-11-06,

(04636) 2-15-32

Ічнянське бюро правової допомоги

 

м.Ічня, вул. Воскресінська, 26

тел. (04633) 2-18-17,

(04633) 2-11-01

 

Бобровицьке бюро правової допомоги

 

м.Бобровиця, вул.30 років Перемоги, 13 тел. (04632) 2-14-41

(04632) 2-13-10

Юристи чекають Вас щодня з 09:00 до 18:00 (субота, неділя - вихідний ).

За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Ніжин, вул.Богуна, 8 (3-й поверх) або за телефоном : (04631) 2-40-05.

Також, можна цілодобово та безкоштовно у межах України отримати відповіді на запитання, зателефонувавши на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги

 0 800 213 103.

Назад