Назад

 

Що таке «Громадське місце» ? Де необхідно носити маску?

МОЗ надав роз'яснення що таке “громадське місце”, де необхідно носити маски чи респіратори у зв'язку з поширенням корона вірусної інфекції відповідно до постанови №211.

Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Також це:

- ліфти і таксофони;

- приміщення та території закладів охорони здоров’я;

- приміщення та території навчальних закладів;

- дитячі майданчики;

- приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

- під’їзди житлових будинків;

- підземні переходи;

- транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

- приміщення закладів ресторанного господарства;

- приміщення об’єктів культурного призначення;

- приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

- стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів тощо.

Опосередковано громадські місця також визначаються у статті 178 КУпАП:

вулиці,

закриті спортивні споруди,

сквери, парки,

всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади, тому виходячи з будинку-одягайте маску/респіратор.

Щоб отримати безоплатну правову допомогу:

  • напишіть на нашу електронну пошту: prylutske@legalaid.cn.ua

  • зателефонуйте на номер центру: (04637)-5-07-70

  • безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

  • у месенджері Фейсбук- сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

  • у публічному чаті Телеграм-каналу "Безоплатна правова допомога": https://t.me/ualegalaidchat

  • у приватному чаті системи БПД у Телеграм:  http://legalaid.gov.ua/telegram.html

Необхідні документи можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою :м.Прилуки, вул.Гімназична, 94 (2-й поверх)

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

 

 

Правові нюанси "громадянського" або "цивільного" шлюбу

Все більше українських пар живуть спільно, без державної реєстрації шлюбу, це називають "громадянський" або "цивільний" шлюб. Тим більше, що з 1 жовтня 2016 року штамп про украдення шлюбу не ставлять у паспорт, а дані вносяться до реєстру. Юристи часто визначають незареєстровані державою відносини між парою як "фактичний шлюб". Про його правові нюанси читайте далі.

У нормативно-правових актах та судовій практиці зустрічається термін "фактичні шлюбні відносини", "цивільний шлюб". Адже в розумінні загальних правових норм – це проживання жінки та чоловіка однією сім’єю (в одній оселі, наявність спільного побуту та ведення домашнього господарства, відносини основані на почуттях любові, взаємоповаги із бажанням створити сім’ю) без офіційної реєстрації шлюбу. Із набранням чинності Сімейного кодексу України в 2004 році, цивільний шлюб став майже прирівняний до офіційного, проте на практиці маємо гострі підводні камені.

Чия ж дитина ?

Ст.52 Конституції України та ст.142 Сімейного кодексу України визначено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також мають рівні права та обов’язки щодо батьків незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

У випадку цивільного шлюбу, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька може визначаться: за заявою матері та батька дитини;
за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду.

Аліментні зобов’язання

Ст. 91 Сімейного кодексу України передбачена можливість отримання аліментів у випадку фактичного шлюбу. Однак, законодавство вимагає, щоб відносини між жінкою і чоловіком мали тривалий характер, а також визначає окремі умови, за яких може виникнути право на утримання. Право на аліменти має той з учасників фактичних шлюбних відносин, хто став непрацездатним під час спільного проживання або якщо з нею (ним) проживає їхня спільна дитина.

Проте, якщо до суду з позовом про право на утримання під час вагітності звернеться жінка, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбу, їй спочатку доведеться доводити факт спільного проживання з чоловіком, від якого вона хоче отримати аліменти.

Окрім того, право на утримання пов’язується з тривалим проживанням однією сім’єю, і тому судом в кожному випадку індивідуально визначається, чи є підстави для надання утримання чи ні.

Поділ майна

Відповідно до ч.1 ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Спільне майно чоловік та жінка мають право поділити в добровільному порядку шляхом укладання нотаріально посвідченого договору та визначення частки майна, що належатиме кожному з них.

Це можна також зробити у судовому порядку. Але тут виникають труднощі. Для визнання права спільної власності на майно, набуте в цивільному шлюбі, необхідно в судовому порядку довести факт спільного проживання, а також те, що майно набуте саме внаслідок спільної праці цивільного подружжя, та особа, яка прагне визнати право власності на таке майно, зробила грошовий вклад у його придбання.

Щоб уникнути такого становища, необхідно у договорі купівлі-продажу одразу ж зазначати двох покупців, тоді кожному з них належатиме відповідна частка майна. Якщо розмір часток у договорі не вказується, то вони вважаються рівними (ч.1 ст.357 Цивільного кодексу України). Більше того, договірний спосіб упорядкування відносин між фактичним подружжям є чи не єдиним способом захисту прав та інтересів його учасників.

Спадкові правовідносини

У цивільному шлюбі найчастіше трапляється так, що після смерті одного з подружжя, другий має досить примарні шанси успадкувати майно, спільно набуте за період проживання в цивільному шлюбі.

Відповідно до положень ст. 1261 Цивільного кодексу, до першої черги спадкування за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця й народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив спадкодавця, і його батьки. Особа, що проживала із спадкодавцем однією сім'єю не менше п’яти років, включається лише у четверту чергу спадкування за законом (ст. 1264 ЦК України). Для того, щоб мати право на частину спадщини, а саме на майно, що спільно набуто за час цивільного шлюбу, знову ж таки необхідно звертатися до суду, і доводити факт проживання із спадкодавцем однією сім’єю та факт спільного набуття разом з ним спірного майна.

Ще один спосіб зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування ( ч. 2 ст. 1259 ЦК України) – за умови, що спадкоємець протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Для цього необхідно довести, що спадкодавець був хворий, потребував опіки та матеріальної допомоги, яку особа йому надавала. Для того, щоб спростити процес спадкування цивільні чоловік та дружина можуть скласти заповіт, яким забезпечують спадкові права один одного.

Нагадаємо, за отриманням консультацій та захистом своїх прав можна звернутися до Прилуцького бюро правової допомоги (м.Прилуки, вул.Гімназична, 94 (2-й поверх) або за телефоном (04637) 5-07-70), а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103.

 

 

Система БПД призупиняє прийом громадян і надає правову допомогу дистанційно

 

З 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно. Ці заходи передбачені наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 20 березня №128-аг «Про організацію роботи з громадянами на період карантину».

Тимчасова зміна режиму функціонування системи БПД пов’язана із загостренням ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції. Для запобігання поширенню COVID-19 в Україні до 3 квітня введено карантин з низкою обмежень.

«Система безоплатної правової допомоги переходить на дистанційну роботу. Ми це робимо задля безпеки здоров’я та життя наших клієнтів і працівників. Дуже просимо людей залишатися вдома. Правову допомогу від держави кожна людина може отримати дистанційно. Для цього система БПД використовує усі доступні нам способи — офіційні вебсайт та сторінки у соцмережах, електронну пошту та телефонний зв’язок», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Відповідно до наказу, з 23 березня на час дії карантину призупинено особистий прийом громадян посадовими особами і працівниками Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Призупинено також надання адресної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги працівниками місцевих центрів.

Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.

Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв’язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/).

Щоб отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань:

- зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

- поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

- напишіть на електронну пошту найближчого місцевого центру (адреси можна дізнатися на сайті системи БПД – https://www.legalaid.gov.ua/)

- прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat

- поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

- скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid - https://wiki.legalaid.gov.ua

Кожній людині варто памʼятати, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Система БПД працює у посиленому режимі, консультує громадян і допомагає вирішити правові питання.

Ми посилили інформаційно-просвітницьку роботу. Інформуємо громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.

Переконані, що щоденна праця фахівців системи БПД є надзвичайно важливою в цей час.

Ми допоможемо захистити Ваші права!

 

 

У яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон

Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

 

Які документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну?

Крім паспорту громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що дають право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

  • дипломатичний паспорт України;

  • службовий паспорт України;

  • посвідчення особи моряка;

  • посвідчення члена екіпажу;

  • посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.

 

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає випадки, коли громадянин України тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

  • громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

  • стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

  • у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

  • коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

  • особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

  • у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів, застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження щодо:

керування транспортними засобами;

користування зброєю;

полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того, боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів, не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг, а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .

 

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

 

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. У центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

(Надано юридичне роз’яснення відповідно до законодавства на запитання Мар’яни Дмитрук)

 

 

Як довести батьківство?

Останнім часом до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (БВПД) та бюро звертаються громадяни із питанням щодо порядку встановлення факту родинних відносин, зокрема, визнання батьківства . Відомо, якщо особи перебувають у шлюбі, то чоловік автоматично вважається батьком дитини. А що робити, якщо жінка не перебуває у шлюбі із чоловіком, який виявив бажання бути записаним у свідоцтві про народження як батько дитини?

В Україні існують три способи встановлення походження дитини від батька:за законом (народження дитини від осіб, що перебувають у шлюбі);за законом на підставі заяви батьків;за рішенням суду.

У разі народження дитини жінкою, яка не перебуває у шлюбі з чоловіком, який є батьком дитини, а він бажає визнати своє батьківство, необхідно подати до органів реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про визнання батьківства. У цьому випадку походження дитини встановлюється в органах реєстрації актів цивільного стану без будь-яких попередніх процедур.

Спільна заява батьків може бути подана одночасно при реєстрації народження дитини або після реєстрації (ст. 135 Сімейного кодексу України), як за місцем проживання батьків, так і за місцем зберігання актового запису про народження.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, її можна подати через представника або надіслати поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. У заяві батьки обов'язково повинні зазначити, яке прізвище вони надають дитині : одне із прізвищ, які мають батьки, або присвоєне подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ ( ст.145 Сімейного кодексу України ) .

Слід пам’ятати, що існує певна різниця між поняттями «встановлення» та «визнання» батьківства. Законодавством визначено, що процедура встановлення батьківства через суд можлива тільки після смерті чоловіка (ст. 130 Сімейного кодексу України). А процедура визнання батьківства (ст. 128 СК) полягає у визначенні спорідненості між батьком та самою дитиною у судовому порядку. Для визнання батьківства і для встановлення батьківства позов може бути пред’явлено матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, що досягла повноліття. Окрім того,позов про визнання батьківства може подати особа, що вважає себе батьком дитини.

Законодавством не встановлені строки позовної давності для такої категорії справ, але є виключення. Якщо чоловік, який вважає себе батьком дитини, а жінка на той час перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, то позов про визнання батьківства подається протягом 1 року з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про своє батьківство.

Рішення суду про встановлення батьківства не замінює собою документи, що видаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є тільки підставою для отримання вказаних документів.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям міста Прилуки та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

 

Право громадян на звернення до державних органів займає особливо важливе місце у системі засобів захисту їх прав, свобод та законних інтересів

Конституція України визначає право осіб направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

З метою висвітлення діяльності Прилуцької місцевої прокуратури на вказаному напрямку, варто зазначити, що протягом січня-грудня 2018 року до Прилуцької місцевої прокуратури та відділів надійшло 718 звернень (майже 70% відсотків з яких скеровано до інших відомств для вирішення) та 6 запитів на надання інформації, за аналогічний період 2017 року – 693 звернення та 4 запити на надання інформації.

При цьому, протягом 2018 року, прийнято 345 громадян на особистому прийомі, з них особисто керівником – 70, в тому числі 11 ув’язнених.

Протягом 2018 року до Прилуцької місцевої прокуратури надійшло 6 запитів про надання доступу до публічної інформації, котрі розглянуті місцевою прокуратурою, з урахуванням норм чинного законодавства

На 2 запит надано запитувану інформацію, на 2 запити надано ґрунтовне роз’яснення та на 2 запити відмовлено у наданні інформації.

Також, Прилуцькою місцевою прокуратурою організовано особистий прийом громадян як прокурорами так і керівництвом, порядок та графік особистого прийому громадяни можна дізнатися у місцевій прокуратурі, зокрема, із розташованих у загальнодоступних місцях інформаційних стендах.

Для спрощення порядку відвідання населенням особистого прийому керівництва місцевої прокуратури, кожний місяць складаються графіки виїзду керівництва Прилуцької місцевої прокуратури для здійснення особистого прийому громадян. Така практика дозволяє кожному громадянину особисто звернутися до одного з керівників місцевої прокуратури за місцем свого проживання, не виїжджаючи до міста Прилуки.

Поруч з цим, проаналізувавши характер звернень котрі надходять до Прилуцької місцевої прокуратури варто зазначити, що значна частина громадян звертається за роз’ясненням законодавства та з питань, котрі не відносяться до компетенції органів, проте Конституцією України гарантовано право отримання правової допомоги населенню.

Для забезпечення Конституційних прав громадян на правову допомогу в нашому регіоні функціонує:

Прилуцьке бюро правової допомоги

м. Прилуки, вул. Гімназична, 94

тел. 0 800 213 01 03, (04637) 5 07 70, (04637) 5 03 043.

Центр надання безоплатної первинної правової допомоги створений Прилуцькою міською радою та знаходиться за адресою:

м. Прилуки, вул. Незалежності, 82 кімната 18,

телефон (04637) 3-20-27.

 

ПРОЕКТ "Я МАЮ ПРАВО!" (додається)

 

 

Безоплатна правова допомога вимушеним переселенцям на Чернігівщині

Юристи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини безкоштовно надають повний спектр юридичної підтримки для внутрішньо переміщених осіб в Чернігівській області, а саме: юридичні консультації, допомогу в оформленні документів, представництво інтересів в суді.

Основні питання, по яким надається юридична допомога:

  • соціальні права і гарантії внутрішньо переміщених осіб;

  • визнання фактів смерті, народження, реєстрації;

  • поновлення втрачених документів;

  • питання звільнення з підприємств в зоні проведення ООС;

  • спадкові питання внутрішньо переміщених осіб;

  • реєстрація внутрішньо переміщених осіб;

  • права та обов’язки внутрішньо переміщених осіб;

  • порядок надання адресної допомоги переміщеним особам.

Контакти приймальні: м. Чернігів, вул. Гонча, 57, 14000,

телефон «гарячої лінії»: (0462) 612-532; 063-959-35-34.

Проект «Захист прав, зменшення ризиків та посилення гуманітарного реагування ВПО та постраждалим від конфлікту в Україні» реалізується Данською Радою у справах біженців / Данською Групою з розмінування у партнерстві з Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за фінансової підтримки Відділу надання допомоги при надзвичайних ситуаціях (OFDA) Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

 

ДО УВАГИ ГРОМАДЯН!

 З 1 вересня 2016 року на Чернігівщині відчинили свої двері 19 бюро правової допомоги. Якщо Вам потрібна юридична консультація – звертайтеся!

Правова допомога з будь-яких юридичних питань. Незахищеним категоріям населення - адвокат за рахунок держави. Доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції. 

 

Адреси бюро правової допомоги Ніжинського місцевого центру з надання БВПД

Носівське бюро правової допомоги

 

м.Носівка, вул.Центральна , 20

тел. (046-42) 2-13-91,

(046-42) 2-12-65

Прилуцьке бюро правової допомоги

 

м. Прилуки, вул. Гімназична, 94

тел. (04637) 5-07-70,

(04637) 5-03-43

Срібнянське бюро правової допомоги

 

смт. Срібне, вул. Миру, 41а

тел. (04639) 2-18-24,

(04639) 2-19-16

Талалаївське бюро правової допомоги

смт. Талалаївка, вул. Центральна, 5

Тел. (04634) 2-10-73,

(04634) 2-10-85

Бахмацьке бюро правової допомоги

 

м. Бахмач, вул. Соборності, 42

тел. (04635) 2-13-80,

(04635) 2-13-81

Борзнянське бюро правової допомоги

 

м.Борзна, вул. П. Куліша, 100

тел. (04653) 2-19-41,

(04653) 2-13-10

Варвинське бюро правової допомоги

 

смт. Варва, вул. Шевченка, 61

тел. (04636) 2-11-06,

(04636) 2-15-32

Ічнянське бюро правової допомоги

 

м.Ічня, вул. Воскресінська, 26

тел. (04633) 2-18-17,

(04633) 2-11-01

 

Бобровицьке бюро правової допомоги

 

м.Бобровиця, вул.30 років Перемоги, 13 тел. (04632) 2-14-41

(04632) 2-13-10

 

Юристи чекають Вас щодня з 09:00 до 18:00 (субота, неділя - вихідний).

За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Ніжин, вул.Богуна, 8 (3-й поверх) або за телефоном : (04631) 2-40-05.

Також, можна цілодобово та безкоштовно у межах України отримати відповіді на запитання, зателефонувавши на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Назад