Прилуцька міська рада

Фізична безбар’єрність: як забезпечити доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення? 10 простих кроків

Міністерство розвитку громад та територій України спільно з ГО «ЛУН Місто» презентували практичний посібник «Як забезпечити доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення? 10 простих кроків». Його розроблено в межах інформаційно-просвітницької кампанії «Держава без бар’єрів».

Мета — надати громадам, бізнесу і всім, хто працює над формуванням доступного середовища, простий і практичний інструмент для впровадження базових принципів фізичної доступності будівель і споруд.

Посилання на посібник: https://mindev.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/buklet-mdct-fizicna-bezbarjernist-a5-v6.pdf

Матеріал створено на основі чинних державних будівельних норм із урахуванням сучасних вимог до інклюзивності. Основний акцент зроблено на простих, зрозумілих та практичних рішеннях, які можуть бути застосовані під час проєктування, реконструкції або адаптації просторів.

Посібник охоплює ключові елементи фізичної доступності — від шляхів руху до будівлі та безбар’єрного входу до внутрішнього простору, навігації, безпечного пересування та облаштування приміщень.

Його головна цінність — у практичному підході: складні нормативні вимоги подані простою та зрозумілою мовою, що дозволяє використовувати матеріал як базовий орієнтир для власників і управителів об’єктів.

Посібник містить 10 практичних кроків:

забезпечення доступності шляхів руху до будівлі;
облаштування доступних пішохідних доріжок;
створення паркувальних місць для людей з інвалідністю;
облаштування безбар’єрного входу до будівлі;
адаптація сходів;
встановлення доступних дверей;
організація безпечних шляхів руху всередині будівлі;
впровадження тактильної та візуальної навігації;
облаштування доступних приміщень для надання послуг;
створення санітарно-гігієнічних приміщень для МГН.

Розвиток безбар’єрності залишається одним із ключових напрямів сучасної відбудови України та формування громад, комфортних і доступних для кожного.

Презентовано освітній серіал «Публічна служба без бар’єрів»

У межах освітнього марафону «Публічне управління без бар’єрів» відбулася презентація нового освітнього проєкту «Публічна служба без бар’єрів», розробленого для посадовців структурних підрозділів міської ради, який присвячений практичним підходам до впровадження принципів безбар’єрності у професійній діяльності.

Даний проєкт фокусується на управлінських рішеннях, організаційних процесах та комунікаційних інструментах, що формують доступне та зручне середовище у системі публічної служби.

У семи тематичних панелях розглядаються ключові аспекти безбар’єрності, зокрема питання формування доступного фізичного, цифрового та інформаційного простору, забезпечення зрозумілості публічних послуг, врахування різних потреб громадян, а також розвитку культури поваги та недискримінації у робочому середовищі.

Під час презентації Голова НАДС Наталія Алюшина наголосила на системному значенні безбар’єрності для розвитку сучасної публічної служби.

Освітній серіал «Публічна служба без бар’єрів» є прикладним навчальним інструментом для керівників, HR-фахівців та публічних службовців і спрямований на інтеграцію принципів безбар’єрності у щоденні управлінські та організаційні рішення.

Освітній продукт створено для платформи Дія.Освіта з ініціативи НАДС у співпраці з Радницею–Уповноваженою ПрезидентаУкраїни з питань безбар’єрності та за підтримки проєкту «Права людини для України, фаза ІІ», який виконує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Переглянути освітній серіал можна на платформі Дія.Освіта: https://osvita.diia.gov.ua/courses/public-service-without-barriers

Як зробити свою мову безбар’єрною?

Іноді для цього достатньо змінити кілька звичних слів.Наприклад, замість ярликів «безробітний» — вживайте «людина без роботи»; уникайте слово «сирота» — краще використайте «дитина, позбавлена батьківської опіки»; замініть «бездомний» на «людина без дому».
Принцип простий: на першому місці має бути людина, а не її діагноз, обмеження чи життєві обставини.
Тому ми говоримо «людина з інвалідністю», а не визначаємо людину лише через її стан. Коли кажемо «дитина, позбавлена батьківської опіки», розуміємо, що це обставини, які можуть змінитися. Натомість ярлик звучить як вирок і ніби транслює приреченість.
Саме на цьому підході базується оновлений стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності», який містить понад 100 термінів для недискримінаційної комунікації. Ознайомитись із ними можна за посиланням: https://bit.ly/4uglivw
Безбар’єрність починається не лише з інфраструктури чи політик — вона починається зі слів, якими ми говоримо одне про одного.

Слова важливі, особливо коли світ навколо руйнується!

Коли близька людина зазнає травми, ми часто ніяковіємо в розмові з нею. Хочеться розрадити, вселити надію, «полагодити» ситуацію словами. Але правда в тому, що часом найкраща підтримка — не знайти магічну фразу, а просто не нашкодити.

Підтримка — це не про героїзм чи надзусилля. Це про дозвіл бути слабким, про визнання болю й повагу до права людини проживати цей досвід по-своєму. Крісло колісне чи лікарняне ліжко не змінюють того, що перед вами та сама особистість, яка потребує прийняття, а не жалю.