Назад

Спадкування за законом

Питання вступу у спадщину для спадкоємців є важливим та чітко регламентується законодавцем. Досить часто після смерті людини у родини виникає безліч питань: що робити, якщо заповіту нема або він недійсний, відсутні умови, які зазначені у заповіті, чи спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, чи фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна, чи спадкоємці не відкликаються ? В цьому випадку настає спадкування за законом.

Що входить у спадщину ? Хто входить до кола спадкоємців? На ці та інші питання відповідають юристи Ніжинського місцевого центру з надання БВПД.

Підставами закликання до спадкування за законом є: споріднення; родинні відносини; шлюб; усиновлення;перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто кола осіб, які закликаються після смерті спадкодавця одночасно і спадкують, як правило, у рівних частках.

До першої черги спадкоємців належать: діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому члену родини. Між спадкоємцями першої черги спадщина ділиться порівну.

До другої черги спадкоємців належать: брати і сестри померлого, дідусь та бабуся. Спадкоємці другої черги запрошуються до спадкування, якщо нема жодного спадкоємця першої черги. Між спадкоємцями другої черги спадщина також ділиться порівну.

До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. У разі наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Держава стає спадкоємцем у таких випадках:
– у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом;
– всі спадкоємці відмовилися від спадщини;
– всі спадкоємці позбавлені права на спадщину;
– ніхто із спадкоємців не прийняв спадщини.

Іноді виникають ситуації, коли спадкоємець не приймає спадщину. Під неприйняттям спадщини слід розуміти неподання заяви про прийняття спадщини нотаріусу в установлений строк з часу відкриття спадщини за відсутності тих обставин, що свідчать про її прийняття фактично. Про відмову від прийняття спадщини спадкоємець подає відповідну заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець повинен прийняти спадщину чи відмовитися від неї протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини.Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини після закінчення шестимісячного терміну від дня відкриття спадщини.

Якщо ви не знаєте, чи є інші спадкоємці, чи подали вони заяву і до якого нотаріуса, то для з’ясування цієї обставини, ви все одно повинні звернутися до нотаріуса.Оскільки нотаріуси користуються єдиною базою, то при отриманні від вас заяви нотаріус перевірить, чи відкрито спадкову справу іншим нотаріусом і повідомить вам, куди звернутися. Спадкову справу може вести тільки один нотаріус.

У спадщину входять майно і майнові права, що належали померлій людині, за винятком:

  • Прав, пов’язаних з членством в юридичних особах (якщо інше не прописано в статуті);

  • Права на відшкодування шкоди, яку було завдано спадкодавцеві до смерті;

  • Права на аліменти, пенсії, допомогу, інші виплати. Тільки якщо суми зазначених виплат були перераховані на рахунок померлого до його смерті, спадкоємці мають право на їх отримання;

  • Особистих немайнових прав (наприклад, авторське право);

  • Інших прав та обов’язків, які були нерозривно пов’язані з померлим і не можуть бути передані іншим особам. Переліку таких прав і обов’язків в законодавстві немає.

Важливим є те, що крім майна і прав, спадкоємці, які приймають спадщину, приймають також і борги померлого спадкодавця. Відмовитися від боргів і прийняти тільки права не можна.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Прилуцьке бюро правової допомоги

Назад