17 липня 2014
Міський голова – про оптимізацію КП «Прилукижитлобуд», її причини та очікувані наслідки
Іще будучи секретарем міської ради та виконуючим обов’язки міського голови, Дмитро Барнаш дав чітко зрозуміти прилучанам: реформування житлово-комунального господарства неминуче, якщо люди хочуть отримувати насправді якісні послуги. Про це він говорив і в інтерв’ю для «Града», окресливши своє бачення роботи комунальних підприємств шляхом залучення підрядних організацій до виконання конкретних об’ємів робіт. Але реформи, як відомо, – справа нелегка та ще й часто невдячна. У цьому Дмитро Барнаш уже встиг переконатися: початок реалізації програми реформування сфери обслуговування житлового фонду та прибудинкових територій був сприйнятий украй негативно працівниками КП «Прилукижитлобуд». Наша сьогоднішня розмова з міським головою – про ситуацію, що склалася на цьому підприємстві, а також про мету реформування та результати, які воно має принести.
– Останнім часом у місті зчинився шум навколо комунального підприємства «Прилукижитлобуд», працівники якого просять депутатів міської та обласної рад захистити їх буцімто від свавілля міського голови та свого керівництва. Дмитре Васильовичу, поясніть, будь ласка, що відбувається на підприємстві? Чим зумовлені скарги працівників і чи є для цього підстави?
– Знаєте, коли виникла ця проблема? Тоді, коли було сказано, що комунальне підприємство має працювати на громаду, обслуговувати потреби житлового фонду міста. Давайте будемо розмовляти мовою цифр. На сьогодні з тих 600 тисяч гривень, які щомісяця надходять у КП «Прилукижитлобуд», понад 470 тисяч спрямовується на заробітну плату працівникам підприємства, а їх 138. Близько 100 тисяч гривень іде на податки, і лише 30-36 тисяч залишається на матеріали для ремонту житлового фонду міста. Якщо останню суму поділити на кількість будинків, які обслуговує «Прилукижитлобуд», то ми отримаємо суму аж 150-180 гривень на будинок. Чи вистачить цих коштів на матеріали, якщо, наприклад, один рулон руберойду не дуже високої якості коштує до 250 гривень? Ремонтувати житловий фонд конче необхідно, бо всім відомо, в якому критичному стані він перебуває. Але за нинішніх умов комунальне підприємство не може повноцінно виконувати свої функціональні обов’язки.
Ми дослідили, як виходять із подібних ситуацій в інших містах. І в Черкасах, і у Вінниці, і в Івано-Франківську так званий ЖЕК є лише службою єдиного замовника з обмеженим штатом – директор, бухгалтер, економіст, юрист, диспетчери та майстри аварійної бригади. Усі роботи виконують наймані компанії, а якість робіт контролюється як підприємством, так і громадою. Можна взяти для прикладу місто Вінницю, де по кожному будинку обирається будинковий голова, який замовляє роботи в ЖЕКу та контролює, наскільки якісно вони будуть зроблені. Якщо претензій немає, ЖЕК перераховує кошти компанії-виконавцю. В іншому випадку виконавець намагається виправити ситуацію і лише потім отримує плату за надані послуги. Найперша перевага такого механізму – створення конкурентного середовища, адже конкуренція завжди діє на благо громади, даючи змогу отримувати якісні послуги за більш прийнятними цінами. Крім того, це дає можливість напряму впливати на виконавців, зацікавленість яких у якісному проведенні робіт сумніву не піддається. Плюс раціональне та прозоре використання коштів підприємства – немає потреби утримувати роздутий штат працівників. Тож якщо ми прагнемо до того, щоб відремонтувати житловий фонд, нам треба йти саме таким шляхом.
– Ви хочете сказати, що скорочення персоналу неминуче?
– Потрібно говорити чесно: на жаль, так. Якщо ми залишимо всіх на своїх посадах, то нічого змінити не вдасться.
Варто детальніше проаналізувати кількісний склад працівників КП «Прилукижитлобуд». Зі 138 одиниць штату лише 38двірників, послуги яких актуальні упродовж усього року. Серед решти – цілих шість бухгалтерів, окрім головного бухгалтера. Як на мене, це забагато. Також шестеро інспекторів, які розносять квитанції на оплату. Чому б не доплатити за цю роботу тому ж двірнику? Економія очевидна. А ще для мене було дивно, що ніхто раніше не пропонував запровадити розміщення реклами на квитанціях, – це ж прибуток для підприємства! Крім того, ми маємо житлові будинки, фасади яких виходять на тротуари. Можна розташувати на цих поверхнях сіті-лайти, котрі б забезпечували бодай якесь освітлення тротуарів і використовувалися як рекламоносії.
Повернемося до персоналу. Також є троє покрівельників, які примудрилися за місяць укласти триста рулонів покрівельних матеріалів, при цьому не списавши жодного відра мастики… Роботу останніх можна побачити за великим рахунком лише влітку, а ми їх утримуємо в усі сезони. А шестеро пічників – от Ви багато пічників у себе вдома бачили? Максимум трьох на все місто цілком вистачило б. Не можу не згадати й про юриста, котрий розробив договір про надання послуг компанією «Прилукижитлобуд». На сьогодні населення заборгувало підприємству мільйон двісті тисяч гривень, а претензійна робота не велася вже більше трьох років! Юрист потрібен, але фаховий, який би відстоював інтереси підприємства, вів претензійну роботу. Крім того, КП має семеро електриків, які за такої кількості матеріалів, що сьогодні доступна для підприємства, можуть хіба що лампочки міняти…
Після того, як ми почали вести контроль і стало зрозуміло, що деякі посади на підприємстві зайві, відразу для багатьох стало все погано. Так, я розумію, що це болісно, але разом з тим запевняю, що ті працівники, чиї посади залишаться поза структурою та штатним розписом, будуть зараховані до кадрового резерву й матимуть першочергове право на зарахування на вакантні посади – такі вакансії передбачаються в КП «Послуга».
Також можу заспокоїти всіх: ніякої реорганізації, як дехто думає, не проводиться. Підприємство залишається комунальним. Єдине, що ми прагнемо змінити, – це розподіл коштів на користь громади, щоб на матеріали витрачалося не менше 10% надходжень, як сьогодні, а принаймні 60%. Лише тоді наш житловий фонд почне відновлюватися, а саме комунальне підприємство перестане бути збитковим.
– Якщо реорганізація не проводиться, то як усе ж таки можна назвати процес змін у КП «Прилукижитлобуд»?
– На сьогодні відбувається оптимізація підприємства – і контролююча, і виконавча її ланка. Звісно, що не потрібно стільки бухгалтерів, інспекторів, електриків, покрівельників. Необхідний у першу чергу контроль з боку громади – сторони, найбільш зацікавленої в даному питанні. У кожному будинку будуть проведені збори, де буде обрано будинкового голову. Ця людина займатиметься замовленням робіт у комунального підприємства, яке найматиме організації – виконавців відповідних послуг. Однією з таких буде організація по прибиранню, в якій працюватимуть двірники. Наразі це одне з приватних товариств, у якому всі соціальні гарантії для працівників зберігаються. Ми плануємо навіть збільшити кількість двірників, адже зараз їх не вистачає. Двірники, якщо вони будуть у достатній кількості, прибиратимуть не лише житловий фонд, а й поза ним: ми найматимемо цю клінінгову компанію для прибирання деяких вулиць, стихійних сміттєзвалищ, подвір’їв освітніх установ – роботи вистачить для всіх. Чому люди бунтують?
Бо думають, що буде гірше. Не буде гірше. Я вважаю, що ми зробимо краще і для тих самих двірників, і для комунального підприємства, і для всього міста, яке стане значно чистішим.
– Пригадується нещодавній візит на сесію міськради працівників «Послуги», котрі також нарікали на ймовірне реформування. Дмитре Васильовичу, яка наразі ситуація в цьому та всіх інших комунальних підприємствах?
– Оптимізації на інших комунальних підприємствах поки що в планах немає. У «Послуги» є одна проблема – замала кількість двірників, тому, можливо, буде посилення за рахунок клінінгової компанії, про яку ми вже говорили. Разом з тим, на всіх комунальних підприємствах буде проведено детальний аудит. У тому числі й на «Послузі», де назбиралося чимало запитань. Цю процедуру я намагався зробити, ще будучи секретарем міської ради, але тоді не всі підприємства подали правдиві дані.
– Дякую за розмову та сподіваюся, що Ваші ініціативи виправдають себе й знайдуть широку підтримку серед жителів міста.
Спілкувався Олександр Бойко
Газета “Град Прилуки”
№29 від 16 липня 2014 року
