Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Тест на виявлення конфлікту інтересів
Звернутися за роз'ясненням про конфлікт інтересів
Згідно вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі-Закон) особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону (в тому числі державні службовці та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів.
Законом виділено два види конфлікту інтересів.
Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може (за настанні певних обставин у майбутньому) вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Складовими конфлікту інтересів є:
- приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий);
- службові (представницькі) повноваження (безпосередні та загальнослужбові).
Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи,
у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Службові (представницькі) повноваження - коло службових повноважень (безпосередніх) визначається в посадових інструкціях, трудових договорах, іноді – в дорученнях тощо. Законом або іншим нормативно-правовим актом може додатково визначатися коло як безпосередніх, так і загально службових повноважень, які повинні братися до уваги при розгляді питання про наявність чи відсутність конфлікту інтересів. Перелік представницьких повноважень розкривається у відповідних законах, що визначають правовий статус наділених ними осіб.
Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані:
- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз’ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції. Національне агентство з питань запобігання корупції у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів, передбачених у розділі V Закону.
Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Законом передбачено заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів.
Зовнішнє врегулювання:
- усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
- застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
- обмеження доступу особи до певної інформації;
- перегляду обсягу службових повноважень особи;
- переведення особи на іншу посаду;
- звільнення особи.
Самостійне врегулювання:
- вжиття заходів особою щодо врегулювання конфлікту інтересів шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих на це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
Зверніть увагу! Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відноситься до порушень, пов’язаних із корупцією, за яке законом встановлено дисциплінарну, цивільно-правову та адміністративну (за ст. 172-7 КУпАП) відповідальність.
Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та щодо яких судами прийняті відповідні рішення, які набрали законної сили, а також відомості про накладення дисциплінарних стягнень за корупційні правопорушення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відносно яких набрали законної сили рішення суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення підлягають звільненню з посади у встановленому Законом порядку.