Безбар’єрність – суспільна норма, в рамках якої кожну людину приймають,поважають і цінують незалежно від походження, статі, віку, фізичних особливостей,трудової зайнятості, інших особливостей та індивідуальних ознак, а при прийнятті рішень влада, бізнес, громада враховує інтереси всіх суспільних груп, в тому числі малочисельних.
Впровадження в Україні безбар’єрного простору передбачене Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року No 366- р.
Національна стратегія була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України. Вона розрахована до 2030 року і пропонує комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності для всіх суспільних груп та літніх людей. Стратегія передбачає забезпечення рівних прав та можливостей для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, продовженні освіти, спілкуванні, дозвіллі та розвитку.
Безбар’єрність має на меті усунути бар’єри у шести основних напрямках: фізичному, суспільному, економічному, освітньому, цифровому та інформаційному.
В рамках Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, Міністерство соціальної політики, сім"ї та єдності реалізує два флагманські проєкти:
Додаткові програми та послуги для побудови безбар’єрного суспільства:
Наразі впроваджуються цифрові рішення для оформлення важливих документів, виплат чи послуг.
Головне завдання Мінсоцполітики в побудові безбар’єрності – забезпечити рівні умови для кожного і кожної, щоб людина, навіть у складній життєвій ситуації, могла самостійно розпоряджатися своїм життям, отримувати необхідну допомогу та підтримку.
“Довідник безбар’єрності” - гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Він створений за ініціативою першої леді України Олени Зеленської у співпраці з ГО «Безбар'єрність» , іншими громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.
Типові рішення - матеріали щодо використання кольорів та дизайну оформлення комунікації в рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року
В українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливостях безбар’єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг із боку держави та бізнесу тощо.
Новий курс на Дія.Цифрова освіта ознайомить глядачів з основними принципами безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. 21 грудня 2021 року Міністерство цифрової трансформації презентувало новий освітній курс «Безбар’єрна грамотність».
Безоплатно подивитися курс можна на порталі Дія.Цифрова освіта за посиланням
Курс Міністерства цифрової трансформації України створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської в партнерстві з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, ГО «Безбар’єрність», представниками громадянського суспільства та експертами за підтримки проєкту ПРООН «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Скрін-рідери (програми зчитування екрану) — це спеціалізоване програмне забезпечення та вбудовані технології, які розроблені для забезпечення безперешкодного доступу до цифрового середовища для людей з інвалідністю з порушеннями зору та з дислексією. Ця комп'ютерна програма виконує роль інтелектуального посередника між користувачем та пристроєм: вона розпізнає й інтерпретує текст та графічні елементи, перетворюючи весь візуальний вміст екрана комп'ютера чи смартфона (зокрема текст у документах та вікнах) на аудіопотік синтезованого мовлення, або передає дані на підключений брайлівський пристрій виводу. Завдяки наявності україномовних синтезаторів мовлення, використанню звукових піктограм і можливості керувати інтерфейсом за допомогою лише клавіатури чи спеціальних жестів, це дозволяє людям з інвалідністю з порушеннями зору та з дислексією самостійно працювати з документами, користуватися інтернетом, мобільними застосунками та безперешкодно отримувати державні електронні послуги.
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні
Указ Президента України "Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні"
Право на працю починається з готовності почути тих, хто щодня стикається з бар'єрами
Під час Національного форуму «Економічна інклюзія – необхідна умова відновлення та стійкості України», який організували ГО «Людина в біді» спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Уряду Швейцарії, Дмитро Лубінець презентовав два загальнонаціональні опитування, присвячені реалізації права на працю людей з інвалідністю.
Ці опитування покликані зібрати реальний досвід як людей з інвалідністю, так і роботодавців, щоб виявити бар'єри, прогалини у законодавстві та напрацювати рішення для вдосконалення державної політики.
Якщо ви людина з інвалідністю — поділіться своїм досвідом реалізації права на працю:
https://docs.google.com/.../1jV5xI9CquKstyuTXQk9XqVl0C6TH...
Якщо ви роботодавець, який працевлаштовує або планує працевлаштовувати людей з інвалідністю, — запрошуємо пройти окреме опитування:
https://docs.google.com/.../1D4OFJvrkNeOVNpnz5qAXzz4KUzE4...
Економічна безбар'єрність неможлива без відкритого діалогу. Саме тому кожна відповідь має значення. Вона допоможе краще зрозуміти, які рішення потрібні, щоб право на працю було не лише гарантоване законом, а й реалізоване на практиці.
Долучайтеся. Ваш особистий досвід може стати основою для системних змін.
#Безбарєрність #barrierfree #bezbariernist
Матеріал створений за підтримки Ради Європи в межах проєкту «Посилення соціального виміру в Україні». Погляди, викладені в ньому, є відповідальністю його авторів і можуть не збігатися з офіційною позицією Ради Європи
Уряд продовжив програму забезпечення дітей з інвалідністю підгрупи А портативними зарядними станціями
Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перерозподіл видатків державного бюджету, що дозволить продовжити закупівлю та доставку портативних зарядних станцій.
Що це означає?
Родини, які вже подали заявку, але не отримали зарядну станцію під час попереднього етапу реалізації програми, зможуть отримати її.
Закупівлю обладнання здійснюватиме Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.
Нагадаємо, програму забезпечення дітей з інвалідністю підгрупи А портативними зарядними станціями Уряд започаткував на початку цього року. Першу партію обладнання було доставлено родинам в лютому.
У Чернігові презентували Щорічну доповідь Омбудсмана України та обговорили виклики захисту прав людини в умовах війни
Сьогодні у Чернігові відбувся Правозахисний форум «На захисті прав людини: стан, дії, виклики. Прифронтова Чернігівщина», під час якого презентовано Щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2025 рік у регіональному контексті Чернігівської області.
Захід об’єднав представників органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, міжнародних і громадських організацій, експертів та правозахисників задля спільного обговорення актуальних викликів у сфері захисту прав людини в умовах війни.
Символічно, що форум відбувся саме 1 липня — у день четвертої річниці обрання Дмитро Лубінець Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. За ці роки інституція Омбудсмана стала одним із ключових центрів захисту прав людини, зокрема у питаннях повернення військовополонених і депортованих українських дітей, захисту цивільного населення та посилення міжнародної підтримки України.
Чернігівщина залишається прикордонною областю, яка щодня стикається з наслідками збройної агресії. Саме тому захист прав військовослужбовців, ветеранів, родин військовополонених і зниклих безвісти, дітей, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій населення є одним із головних напрямів роботи Представництва.
У ході презентації було підбито підсумки діяльності Представництво Уповноваженого ВРУ з прав людини в Чернігівській області. У 2025 році до Секретаріату Уповноваженого з Чернігівщини надійшло 4 061 звернення, здійснено 163 моніторингові візити, за результатами яких внесено 15 актів реагування та надано сотні рекомендацій щодо усунення порушень прав людини. Значну увагу приділено моніторингу закладів соціального захисту, освіти, місць тимчасового проживання ВПО, укриттів, медичних і пенітенціарних установ.
Окремими темами форуму стали виконання рекомендацій, викладених у Щорічній доповіді, підвищення якості соціальних послуг у громадах, забезпечення безбар’єрності, підтримка внутрішньо переміщених осіб, розвиток партнерства держави, громад та міжнародних організацій.
Війна не скасовує права людини. Навпаки - саме в цей час їхній захист набуває особливого значення. За кожним зверненням, кожною рекомендацією і кожним моніторинговим візитом стоїть людська історія, а наше спільне завдання - зробити все можливе, щоб права кожної людини були захищені.
Дякуємо всім учасникам форуму за конструктивний діалог, професійну співпрацю та спільну роботу задля зміцнення системи захисту прав людини на Чернігівщині.
Маломобільні групи населення: хто вони і чому важливо враховувати їхні потреби
У повсякденному житті кожен може опинитися в ситуації, коли пересування чи отримання послуг стає складним. Саме для цього існує поняття маломобільних груп населення — людей, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, комунікації або одержанні послуг.
До цієї категорії зокрема належать:
- люди з інвалідністю та порушеннями зору, слуху чи опорно-рухового апарату;
- громадяни з тимчасовими травмами чи хворобами, які потребують допомоги у пересуванні;
- громадяни старшого віку;
- вагітні жінки;
- діти до 7 років та дорослі, які їх супроводжують;
- особи з нестандартними антропометричними параметрами (дуже високі та низькі люди, а також ті, чия маса тіла суттєво відрізняється від середньостатистичної).
Важливо розуміти, що статус «маломобільності» може бути як постійним, так і тимчасовим. Наприклад, людина після операції чи з переломом ноги на певний час стає маломобільною.
Найчастіше труднощі для маломобільних груп населення виникають через неналежну організацію громадського простору: високі пороги, відсутність пандусів чи ліфтів, вузькі двері, недоступні інформаційні системи. Такі перешкоди роблять магазини, транспорт або установи фактично недосяжними саме для цієї категорії громадян.
Усунення цих бар’єрів означає не лише зручність, а й гарантію рівних прав і можливостей для кожного, створення середовища, у якому людина почуватиметься комфортно та захищено. 
Докладніше у довіднику безбар’єрності: https://bf.in.ua/
Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial
#безбарєрність #barrierfree #bezbariernist #коли_можеш #маломобільні_групи_населення
Конституція України без бар’єрів
Безбар’єрність — це про рівний доступ кожного громадянина до прав, можливостей та інформації. Конституція — Основний Закон держави, який визначає права і свободи людини. Важливо, щоб її зміст був зрозумілий і доступний для всіх, незалежно від особливостей сприйняття.
З нагоди 30‑ї річниці ухвалення Конституції України на вебсайті Верховної Ради України представлено переклад Основного Закону українською жестовою мовою.
Ознайомитися з перекладом можна за посиланням:
https://zakonst.rada.gov.ua/.../consti.../sign-language.html
Забезпечення безбар’єрності є одним із ключових напрямів державної політики України та складовою захисту прав людини.
Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial
#MinJust4U #безбарєрність #barrierfree #bezbariernist #коли_можеш #КонституціяУкраїни
Фінансова безбар'єрність у дії: як скористатися Службою інклюзивного сервісу ПриватБанку
Щоб усунути зайві бар'єри при отриманні базових фінансових послуг в період лікування та відновлення, Захисники та Захисниці можуть звернутися до сервісу Служба інклюзивного сервісу ПриватБанк.
У межах виїзного обслуговування військові, ветерани та ветеранки зможуть відкривати рахунки, отримувати або перевипускати картки, проходити ідентифікацію та оновлювати дані прямо в медичних закладах, реабілітаційних центрах чи просторах турботи у громадах.
Як скористатися сервісом?
Крок 1. Формування запиту
Перебуваючи у медичному закладі чи на реабілітації, повідомте про свою фінансову потребу місцеву службу супроводу. Це може бути фахівець із супроводу ветеранів війни у лікарні/громаді або представник служби супроводу ЗСУ у госпіталі.
Крок 2. Попередня верифікація
Фахівець із супроводу виступає головним містком між вами та банком, а також гарантом безпеки. Він допоможе зібрати первинні дані (ПІБ, ІПН) та перевірить юридичну готовність до проведення операцій. (Важливо: якщо паспорт було втрачено під час поранення, фахівець із супроводу спочатку оперативно допоможе відновити його через Міграційну службу, і лише після цього залучить банк, щоб унеможливити будь-які шахрайські дії третіх осіб).
Крок 3. Візит спеціаліста банку та вирішення питання
Перевірену заявку фахівець із супроводу передає банку. Спеціаліст ПриватБанку із мобільним планшетом приїжджає безпосередньо до медзакладу чи простору турботи у громадах. Усі необхідні банківські операції проводяться прямо на місці, з урахуванням фізичного стану та потреб пораненого Захисника чи Захисниці.
Сервісом можна скористатися у всіх регіонах, де працює ПриватБанк. Усі послуги мобільних бригад є абсолютно безплатними, а фахівці пройшли спеціалізоване навчання з травмочутливої комунікації.
Проєкт реалізовано у тісній співпраці Міністерства у справах ветеранів України, ПриватБанку та Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ задля розбудови дієвої системи всебічного супроводу та фінансової безбар'єрності для наших Героїв.
#ПолітикаГероїв #поважай_та_дій
В Україні офіційно розпочинається реалізація проєкту SPIRIT, який спрямований на модернізацію системи соціального захисту, підтримку найбільш вразливих категорій населення та посилення спроможності громад.
Проєкт реалізується Мінсоцполітики. Це одна із найбільших міжнародних інвестицій у соціальну сферу за час незалежної України.
Загальний обсяг фінансування становить 880 млн доларів США, з яких 860 млн доларів – позика Міжнародного банку реконструкції та розвитку, підкріплена гарантіями Уряду Великої Британії та механізмом ADVANCE Ukraine за підтримки Уряду Японії, а також 20 млн доларів грантового співфінансування від Великої Британії та Німеччини через Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
Завдяки проєкту планується:
запровадження Базової соціальної допомоги;
розвиток кейс-менеджменту, що поєднуватиме соціальну допомогу, соціальні послуги та підтримку працевлаштування;
реформа фінансування соціальних послуг за принципом «гроші слідують за людиною»;
розширення доступу до соціальних послуг для сімей з дітьми;
посилення підтримки працевлаштування та соціальної інтеграції людей з інвалідністю.
«Дякую Світовому банку, урядам Великої Британії, Німеччини та Японії за партнерство й підтримку України. Це ще один крок до того, щоб люди, які потребують допомоги, могли отримувати її швидше та простіше», – сказав Міністр соціальної політики, сімʼї та єдності Денис Улютін.
Посольство Японії в Україні / 在ウクライナ日本国大使館 / Embassy of Japan in Ukraine
Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kyjiw
05.05.2026
Безбар’єрність: що це означає на практиці і чому це важливо
Безбар’єрність — це про умови, у яких людина може жити без зайвих обмежень: пересуватися, отримувати послуги, працювати, навчатися і взаємодіяти з державою та суспільством. Це підхід, який має враховувати різний досвід людей і різні життєві обставини.
Зокрема повернення до цивільного життя після служби може бути пов’язане зі зміною потреб — фізичних, психологічних, соціальних і саме від доступності середовища залежить, наскільки швидко і повноцінно людина зможе відновитись.
Безбар’єрність формується у кількох ключових вимірах.
Фізична безбар’єрність — це про доступ до простору без перешкод. Вхід до будівлі, громадський транспорт, лікарня чи ЦНАП мають бути облаштовані так, щоб людина могла самостійно ними користуватися. Це базова умова для повернення до активного життя після поранення чи реабілітації.
Інформаційна безбар’єрність — це про зрозумілість. Коли людина може швидко знайти потрібну інформацію про свої права, послуги чи програми підтримки і реально нею скористатися. Це також про мову — без складних формулювань і зайвої бюрократії.
Цифрова безбар’єрність — це про доступ до послуг онлайн. Можливість подати заяву, отримати довідку, записатися до лікаря або дізнатися про програму підтримки без фізичної присутності — особливо важлива для тих, хто проходить лікування або проживає в іншій громаді.
Суспільна та громадська безбар’єрність — це про включеність. Коли ветеран чи ветеранка може бути частиною громади, брати участь у її житті, впливати на рішення і не стикатися з упередженим ставленням.
Освітня безбар’єрність — це про можливість навчатися у зручному форматі та темпі. Здобути нову професію, підвищити кваліфікацію або змінити напрям діяльності після служби.
Економічна безбар’єрність — це про доступ до роботи і розвитку. Коли роботодавці відкриті до ветеранів, створюють умови для працевлаштування і визнають їхній досвід як цінний.
Безбар’єрність — це про якість державних рішень і щоденного середовища. Коли безбар’єрність забезпечена, людині не потрібно докладати додаткових зусиль, щоб отримати базові речі — послугу, інформацію чи можливість працювати. Це скорочує шлях до адаптації, підвищує довіру до держави і створює відчуття, що система враховує потреби кожного і кожної.
Саме тому розвиток безбар’єрності — це спільна відповідальність держави, громад, бізнесу і суспільства.
#ПолітикаГероїв #поважай_та_дій
29.04.2026
Безбар’єрність — це можливість навчатися, працювати, отримувати послуги й бути частиною суспільного життя!
Під час засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи говорили про те, як в Україні поступово вибудовується системна політика безбар’єрності.
За цей час оновили Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору та план її реалізації. До цієї роботи залучені міністерства, регіони, громади, міжнародні партнери та громадський сектор.
Скоро почнеться робота вже на наступні два роки. І в ній враховується, що безбар’єрність дедалі більше стає частиною ширших реформ — соціальної та трудової політики.
Окремо говорили про працевлаштування людей з інвалідністю, розвиток доступних сервісів і підтримку роботодавців у створенні адаптованих робочих місць. Бо безбар’єрність — це зокрема й можливість навчатися, працювати, отримувати послуги й бути частиною суспільного життя.
За останній рік також вдалося зробити багато практичних речей: підготувати моніторингові звіти щодо виконання Стратегії безбар’єрності, розпочати роботу над стандартом «Термінологія безбар’єрності», проводити навчання для державних службовців, поліцейських, консульських працівників — і це лише частина реалізованих проєктів й планів.
Окремий великий пласт — це зміна ставлення: комунікації, сервісів, державних рішень. Адже будь-які зміни починаються зі змін в свідомості.
#Безбарєрність #barrierfree #bezbariernist
26.04.2026
Часто буває, що кажуть щось одне, але мають на увазі трохи чи зовсім інше. Так буває й коли говорять про безбар’єрність.
Ліга сильних спитали, що чує Володимир Висоцький, фахівець із доступності та інклюзивних практик, коли чує звичні фрази, що пояснюють відсутність доступності.
Коли кажуть: «Неважливо, під яким кутом зведений пандус». Володимир чує: «Нам не важливо, чи цей пандус буде працювати за призначенням».
Коли кажуть: «Звукові світлофори створюють зайвий шум». Володимир чує: «Нам абсолютно не важливо, чи будуть люди з порушенням зору в безпеці та чи безпечно вони переходитимуть дорогу».
Коли кажуть: «До нас люди з інвалідністю майже не приходять». Володимир чує: «Ми не хочемо, щоб до нас приходили люди з інвалідністю, тому не створили жодних для цього умов».
Коли кажуть: «Доступність — це дорого». Володимир чує: «Ціннісні орієнтири трішки збиті, економити треба на чомусь іншому».
Коли кажуть: «Він чи вона молодець, живе попри все». Володимир чує: «Людину сприймають виключно через призму її інвалідності, стану здоров'я, і не бачать в ній особистісті».
Коли кажуть: «Люди з інвалідністю не бажають здобувати вищу освіту». Володимир чує: «В навчальному закладі не створено ані фізичних умов, ані умов, які стосуються освітньої безбар’єрності: програм, методичних матеріалів і так далі».
Коли кажуть: «Ми всюди поклали тактильну плитку — все по ДБН». Володимир чує: «Ми не читали ДБН. Адже якби ви його читали, то знали б, що тактильні смуги потрібні лише в певних випадках».
Коли кажуть: «Ми не можемо зробити простір доступним, бо в нас пам'ятка архітектури». Володимир чує: «Ми не хочемо робити простір доступним. Адже за бажання і пам’ятка архітектури може бути забезпечена розумними пристосуваннями».
Цей короткий діалог чудово підсвічує: в першу чергу потрібно зруйнувати бар’єри у власній голові.
#Безбарєрність #barrierfree #bezbariernist
Бачити менше https://www.facebook.com/share/v/1Ehberjku9/
23.04.2026
Іноді створення умов для роботи людей з інвалідністю в бізнесі здається складним і ресурснозатратним. Через це багато рішень відкладаються. Але саме з внутрішнього аудиту процесів і просторів треба починати.
На практиці труднощі виникають не через відсутність умов як таких. Вони з’являються тоді, коли робочі процеси не витримують навіть невеликої зміни звичного сценарію.
Інший темп роботи.
Інша послідовність задач.
Більше пауз посеред робочого дня.
Цього іноді достатньо, щоб у процесі з’явилася напруга. Не тому, що це складно організувати. А тому, що більшість систем побудовані без запасу на варіативність.
Саме тому перевірка на інклюзивність відбувається не на рівні політик. Вона відбувається всередині звичайного робочого дня.
Чи можна змінити порядок задач без додаткових погоджень?
Чи нормально, якщо темп роботи відрізняється?
Чи не сприймається пауза як випадіння з процесу?
Чи не створює навіть невелике відхилення зайву напругу в команді?
Такі питання рідко формалізують. Але саме вони показують, наскільки система готова працювати з людським різноманіттям і людською унікальністю.
У випадку ампутації кінцівки це стає особливо помітно. Фізичне навантаження і витривалість людини можуть змінюватися протягом дня. І тоді процес або адаптується до стану людини, або починає давати збої.
Насправді саме такі організаційні рішення визначають, чи працює інклюзивність у команді. Будь-які прописані політики - це правила в дії.
Саме так виглядає практична реалізація розумного пристосування на робочому місці.
Публікацію підготовлено в рамках проєкту
«Шлях реабілітації: від області до громади», який реалізовується TRUE. Реабілітація травм для України, Пацієнти України та Protez Hub завдяки Бельгійському агентству з міжнародного співробітництва Enabel в Україні у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.
02.04.2026
Пільгові квитки зі спеціального резерву АТ "Укрзалізниця" відтепер можна придбати онлайн, без звернення до каси.
"Ми довго працювали над зміною цього процесу: система продажу квитків потребувала суттєвих доопрацювань. Це був непростий шлях для команди, але нам вдалося знайти рішення і сьогодні цей сервіс став доступним", – повідомила "Укрзалізниця" в телеграм у середу.
Зазначається, що для придбання онлайн-квитка потрібно оновити застосунок УЗ, у профілі натиснути "Додати пільгу" та ввести номер посвідчення, за потреби ввімкнути позначку "Людина на кріслі колісному".
В "Укрзалізниці" уточнили: якщо користувачу не вдається додати пільгу, потрібно звернутися до Управління соціального захисту.
Як повідомляється, для пасажира та осіб, що супроводжують, відкрито доступ до місць у спеціальних купе, адаптованих насамперед для людей, котрі користуються колісним кріслом. Зокрема, відповідні вагони автоматично відображатимуться першими серед доступних варіантів.
У компанії наголосили, що відповідні місця також будуть доступні для людей з порушеннями опорно-рухового апарату і пасажирів, які користуються іншими допоміжними засобами реабілітації (протези, милиці).
Крім того, пасажири можуть скористатися можливістю оформити заявку за посиланням: https://services.uz.gov.ua/special-carriage
"Укрзалізниця" нагадала, що наразі має 54 вагони з інклюзивним купе, а також окремий інклюзивний вагон для подорожі восьми пасажирів, які користуються кріслом колісним або іншими засобами реабілітації.
Коли говорять про безбар’єрність, її часто помилково пов’язують лише з людьми з інвалідністю. Насправді ж бар’єри можуть виникнути у житті будь-якої людини — інколи тимчасово, інколи на тривалий період.
Про це розповідає Сергій Худа, дитячий фізичний терапевт та амбасадор безбар’єрності від Міністерства охорони здоров’я України. Він зазначає: щодня виникають різні ситуації, у яких люди можуть потребувати доступнішого середовища, ніж зазвичай.
«Наприклад, після операції або перелому ноги людина певний час пересувається з милицями. У такій ситуації навіть кілька сходинок на вході до лікарні можуть стати серйозним бар’єром», — говорить Сергій Худа.
У сфері охорони здоров’я безбар’єрність охоплює кілька важливих напрямків:
Фізична безбар’єрність: доступність будівель, лікарень, амбулаторій та транспорту. Наприклад, пандуси, ліфти або зручні входи до медичних закладів допомагають людям після травм, батькам з дитячими візочками та людям старшого віку безперешкодно потрапити до лікаря.
Інформаційна безбар’єрність: у складний момент лікування людина повинна розуміти, що відбувається і які кроки потрібно робити далі. Саме тому важливо, щоб медична інформація пояснювалася зрозумілою мовою, а пацієнт отримував чіткі пояснення щодо свого стану, лікування та реабілітації.
Цифрова безбар’єрність: сьогодні багато медичних сервісів працюють онлайн: запис до лікаря, електронні направлення, результати обстежень. Важливо, щоб електронні медичні послуги були простими та зрозумілими для різних користувачів.
Суспільна та громадянська безбар’єрність: йдеться про можливість кожної людини отримати медичну допомогу без упереджень і стигматизації. Кожен пацієнт має рівний доступ до медичних послуг незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Економічна безбар’єрність: у сфері охорони здоров’я це означає, що людина повинна мати можливість отримати необхідну допомогу незалежно від фінансового стану. Саме тому реабілітаційні послуги включені до Програми медичних гарантій і оплачуються державою через НСЗУ.
Освітня безбар’єрність: вона означає доступ до знань, які допомагають людям краще розуміти свій стан і процес відновлення. Після травм або складних захворювань пацієнти та їхні родини часто потребують пояснень і навчання — фахівці навчають і пояснюють, як поступово повертатися до повсякденного життя.
Нагадаємо, «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» є флагманським проєктом МОЗ, що реалізується в межах Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Ключове повідомлення проєкту: «Безбар’єрність — це коли можеш пройти шлях підтримки без перешкод», що відповідає головним засадам всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш».
В Україні презентували перший державний стандарт у сфері безбар’єрності — «Термінологія безбар’єрності»
Документ став результатом річної роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, та продовжує ініціативу Першої леді України Олени Зеленської «Безбар’єрів». Вперше на нормативному рівні уніфіковано недискримінаційну лексику в офіційній комунікації.
Стандарт охоплює близько 100 термінів, що стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, маломобільних груп, нейровідмінних людей, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших громадян, які можуть стикатися з упередженнями.
Під час презентації Олена Зеленська наголосила, що безбар’єрність починається зі слів:
«Запроваджуючи єдиний стандарт безбар’єрної лексики, ми створюємо спільний для всієї країни простір поваги. Справжня безбар’єрність починається там, де ми припиняємо описувати людей мовою бар’єрів і свідомо обираємо мову гідності».
Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна у своєму виступі назвала мову фундаментом безбар’єрності. Вона зазначила, що держава вимірюється не лише якістю послуг чи інфраструктури, а й тим, як говорить зі своїми громадянами:
«Мова формує суспільну думку. Слово може створювати бар’єри, а може їх руйнувати. Ми працюємо над тим, щоб слово держави було словом поваги», — наголосила вона.
Робота над змістом стандарту проходила за участю експертів Ради Європи, ЮНЕСКО та проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), що фінансується Урядом Канади та впроваджується Alinea International.
Документ уже доступний на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови: https://bit.ly/40Dvvoh
Презентація стандарту дає старт навчально-інформаційній програмі щодо недискримінаційної мови, яку реалізує Національне агентство державної служби України в межах проєкту «Держава без бар’єрів».
Безбар’єрність починається зі слова — і держава формує цей стандарт поваги.
За матеріалами Міністерства культури України
#тиждень_безбар’єрності
Прилуцький ліцей №1 імені Г. Вороного – бесіда «6 правил безбар’єрного стілкування», тренінг «Не будь байдужим до проблем інших», години спілкування «Толерантне ставлення до людей з обмеженими можливостями», «Я – хлопчик, я – дівчинка, ми – різні, ми – рівні», «Спочатку говоримо про людину а не про її риси», «Основні правила етичного спілкування з людьми з інвалідністю та особливими потребами», «Безбар’єрність – чому це стосується кожного?», «Мені це потрібно, адже Я – такий як ти!», перегляд презентації «Люди поважного віку, також, мають право на активне дозвілля»:
https://www.facebook.com/share/p/14DwitshVf2/.
Прилуцька гімназія №2 - інформаційно-ілюстративна виставка «Всеукраїнський Тиждень безбар’єрності», години спілкування «Що таке безбар’єрність і чому це стосується кожного?», перегляд відеосюжетів про успішних людей з інвалідністю:
https://www.bestschool2.pp.ua/.
Прилуцька гімназія №3 імені С.Г. Шовкуна - круглий стіл «Зрозуміти кожного», інформаційна година «Ми різні, але ми рівні»:
https://www.facebook.com/share/p/1ESMnRvqrS/.
Прилуцький ліцей №5 імені В. А. Затолокіна - інформаційні бесіди «Безбар’єрність створює простір можливостей для кожного з нас»:
https://www.facebook.com/share/p/1Gz4AWzy6j/, бесіда для учнів «6 напрямків Стратегії Безбар'єрності. Як їх розрізняти?»: https://www.facebook.com/share/p/1Gz4AWzy6j/; тренінг для учнів «Безбар'єрність - суспільна норма сьогодення»: https://www.facebook.com/share/p/1Gz4AWzy6j/; цифрова безбар'єрність «Безбар’єрність – це коли можеш вчитись»: https://www.facebook.com/share/p/1Gz4AWzy6j/.
Прилуцький ліцей №6 - ознайомлення з Довідником безбар'єрності:
https://www.facebook.com/share/p/15TktFeRb5/.
Прилуцький ліцей №7 - обговорення важливого питання «Створення простору можливостей для кожного з нас»:
https://www.facebook.com/share/p/16ZuBDzMAa/.
Прилуцький ліцей №9 - зустріч за круглим столом «Доступно - зручно для всіх»:https://www.facebook.com/share/p/1CBDRWniNU/?mibextid=wwXIfr; Всеукраїнський урок інклюзивності «Різні разом. Тут і зараз!»: https://www.facebook.com/share/p/19bhNCwxo7/?mibextid=wwXIfr; розповсюдження інформаційно-просвітницьких матеріалів для батьків на сторінці закладу у ФБ та батьківських спільнотах у вайбері: https://www.facebook.com/share/p/1HSTFjQqjR/?mibextid=wwXIfr; заняття елементами тренінгу для учнів «Від серця до серця хай йде доброта» https://www.facebook.com/share/p/1HVesYisVG/?mibextid=wwXIfr.
Прилуцька гімназія №10 - години спілкування «Школа без барʹєрів: перевіримо себе», «Безбарʹєрність - психологічна підтримка: вчимось говорити та чути інших», «Світ без перешкод», «Різні-рівні»: https://liceym10.e-schools.info/m/news/444677 та мережі фейсбук:
https://www.facebook.com/share/p/1a78W4UmHB/.
Прилуцька гімназія №12 - тренінг «Безбар՚єрність –це стосується кожного!», лекція «6 правил безбар՚єрності», перегляд мультфільму «Про довідник безбар՚єрності»:
https://vbschool12.wixsite.com.
Прилуцька гімназя №13 імені Святителя Іоасафа Бєлгородського - інформаційний меседж «Що таке безбар’єрність?», презентація з онлайн-грою «Безбар’єрність – це…», написання твору « Пошана до інших», інтерактивне заняття «Спілкування без перешкод», спортивні змагання «Спорт без перешкод», перегляд і обговорення відеоматеріалу «Безбар’єрність – можливість безперешкод», бесіда з презентацією «Безбар’єрність – право кожного українця», перегляд і обговорення відеоматеріалу «Світ без перешкод», заняття з елементами тренінгу «Ти серед людей і люди навколо тебе», вікторина «Безбар’єрність – право кожного», перегляд і обговорення відеоматеріалу «Безбар’єрному середовищу – бути!», анкетування «Як виявити емпатію?»: https://www.facebook.com/share/p/19MAMnJEmF/.
Прилуцький ліцей №14 - година спілкування «Безбар'єрність стосується кожного»:
https://www.facebook.com/share/p/15SckqgoVZ/, https://www.facebook.com/share/p/16Fqxm3uex/, https://www.facebook.com/share/p/198FNGK5nc/.
В територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Прилуцької міської ради проведено інформаційно- просвітницький захід «Година безбар'єрності» для працівників та відвідувачів установи, деталі за посиланням:
https://www.facebook.com/share/p/1C45dGis1P/ .
В комунальному закладі «Прилуцький міський центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «СВІТАНОК» проведено серію інформаційно-просвітницьких заходів для дітей з інвалідністю на тему «Безбар’єрна Україна», деталі та фото за посиланням:
https://www.facebook.com/share/p/1ASWPFvCN9/
