Норматив осіб з інвалідністю, кого включати та як підтвердити. Нові правила із 2026 року
Розміри нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю та особливості його розрахунку
Питання виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в Законі України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» ( далі – Закон № 875), який із 01 січня 2026 року почав діяти у новій редакції. Так, відповідно до статті 18-2 Закону № 875 цей норматив встановлений у такому розмірі:
- для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб –одне робоче місце для особи з інвалідністю;
- для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників д більше 25 осіб – 4% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал;
- для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних центрів, організацій, що займаються навчанням чи доглядом за особами з інвалідністю – 2% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал.
Якщо у роботодавця середньооблікова кількість штатних працівників за квартал склала 7 працівників і менше – норматив виконувати не потрібно.
Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлений цією статтею, з округленням його до цілого значення згідно із математичними правилами округлення.
Слід звернути увагу, що з 01 січня 2026 року норматив необхідно виконувати щоквартально, а не за рік. Також важливим є те, що розрахунок нормативу, як і раніше буде здійснюватися на підставі показника середньооблікової кількості штатних працівників, який визначається за нормами «Інструкції зі статистики кількості працівників» затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 № 286. Цією інструкцією передбачено головне правило – при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників враховуються лише працівники за основним місцем роботи, зовнішні сумісники не враховуються. Відповідно зовнішні сумісники не будуть включатися і до нормативу. Якщо працівник з інвалідністю працює за основним місцем роботи та ще і як внутрішній сумісник, то його, при розрахунку середньооблікової чисельності рахують як одну особу.
Відповідно до статті 18-2 Закону № 875 при здійснення розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Працівники з неповним робочим часом, новий зарплатний критерій.
Якщо працівник з інвалідністю працює на умовах неповного робочого часу то при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників він зараховується як ціла одиниця незалежно від часу зайнятості, за умови, що дане місце роботи є для нього основним. Але, із 01 січня 2026 року відповідно до нових вимог Закону № 875 тут одночасно буде діяти і інше правило. Щоб зарахувати працівника з інвалідністю до нормативу, необхідно щоб його нарахована заробітна плата перевищувала розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. Це стосується як працівників працюючих з нормальною тривалістю робочого часу, так і працівників із скороченою тривалістю робочого часу.
Якщо працівнику встановлено неповний робочий час, то його фактично нарахована заробітна плата з урахуванням зайнятості також має бути більшою від мінімальної.
Якщо ця зарплатна вимога не виконується, то роботодавець не має права враховувати таку працюючу особу з інвалідністю до нормативу.
Документи для підтвердження статусу осіб з інвалідністю.
Із 01 січня 2025 року відбулись зміни стосовно нормативно-правового регулювання питань встановлення або підтвердження групи інвалідності. Замість припинивших діяльність медико-соціально експертних комісій (МСЕК) їх функції виконують експертні команди, які працюють у межах цифрової оцінки функціональності особи. Відтепер підтвердженням встановлення працівнику інвалідності вважається належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди щодо встановлення інвалідності – документ оформлений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Проте довідки, які були видані до 01.01.2025 залишаються чинними на період на який їх видано. Для осіб, яким інвалідність встановлена безстроково, документами що підтверджують цей факт являються відповідні документи видані МСЕК до 01.01.2025 року.
Також підтверджує інвалідність для виконання нормативу копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії.
Інформацію надав:
Головний державний інспектор відділу з питань праці
Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області
Микола ПРОКОПЕНКО
Виробниче травмування внаслідок збройної агресії рф
За минулий рік на підприємствах Чернігівської області зафіксовано 13 нещасних випадків, що сталися внаслідок воєнних (бойових) дій, в яких було травмовано 24 працівники, з яких 2 особи загинули. З початку 2025 року на території області зареєстровано вже 20 нещасних випадків на виробництві, що сталися внаслідок збройної агресії рф з працівниками. Внаслідок цих нещасних випадків постраждало 36 осіб, 7 з яких загинули. Всі нещасні випадки було своєчасно розслідувано та на кожного працівника-потерпілого складено та затверджено акт за формою Н-1/П.
Що потрібно знати роботодавцю? Всі нещасні випадки, що трапились з їх працівниками в процесі виконанні ними трудових обов'язків, підлягають розслідуванню відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі - Порядок). Постановою КМУ від 20.01.2023 № 59 Порядок доповнено розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Згідно з Порядком, всі виробничі травми, внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я).
Роботодавець протягом доби після отримання інформації про нещасний випадок подає письмово або електронною поштою повідомлення про нещасний випадок територіальному органу Держпраці, територіальному органу Пенсійного фонду України та військовій адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування), первинній організації профспілки, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку.
Територіальним органом Держпраці протягом одного робочого дня з дня отримання від роботодавця повідомлення про нещасний випадок утворюється комісія та проводиться спеціальне розслідування.
Головне: кожен працівник повинен знати послідовність своїх дій під час під час повітряної тривоги та обстрілу. Це допоможе не втрачати контроль, уникнути паніки та швидко скоригувати свої дії. Для цього на кожному підприємстві роботодавець повинен розробити та затвердити інструкцію щодо дій працівників при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій. В інструкції повинні бути розписані дії працівників покроково, зазначені адреси найближчих укриттів. Всі працівників ознайомлюються з цією інструкцією під підпис.
Бережіть себе та один одного!
Держпраці приймає участь у проведенні цільових інформаційно-профілактичних заходах під умовною назвою «Мігрант»!
У відповідності до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», “Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Меморандуму про співробітництво та партнерство між Державною службою України з питань праці та Державною міграційною службою України, з метою запобігання та протидії нелегальній міграції та іншим порушенням законодавства України в міграційній та трудовій сферах, на виконання Доручення Держпраці від 16.09.2025 року представники територіальних органів Держпраці приймають участь у проведенні цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері за умовною назвою «Мігрант».
Зокрема, посадовими особами управління інспекційної діяльності у Чернігівській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці спільно з територіальними органами Державної міграційної служби Чернігівської області та органами ГУ Національної поліції у Чернігівській області протягом вересня-жовтня 2024 року проводяться відповідні інформаційно-роз’яснювальні заходи серед суб’єктів господарювання області.
У ході інформаційних заходів основна увага приділяється роз’ясненню правил працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, а також наголошується про ризики потрапляння в ситуацію торгівлі людьми для тих хто збирається за кордон у пошуках роботи, для внутрішньо пересіщених осіб та осіб для яких існують ризики використання незадекларованої праці.
Всім роботодавцям слід пам’ятати, що порядок процедури отримання або продовження дії дозволу на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, визначається відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України “Про зайнятість населення” та «Порядком видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. N 322.
Інформацію надав:
Головний державний інспектор
відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у
Чернігівській області Центрального міжрегіонального
управління Державної служби з питань праці
Микола ПРОКОПЕНКО
Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області
Центрального міжрегіонального управління Державної служби
з питань праці інформує !
В Україні стартувала чергова інформаційна кампанія Державної служби з питань праці «Виходь на світло!»
В умовах повномасштабної війни одним з головним чинників для перемоги є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України та належного функціонування економіки.
Сплата податків важлива як ніколи. Кожен, хто вважає себе українцем і громадянином нашої держави має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної та економічно сильної держави!
Саме тому, протягом серпня-жовтня 2025 року Держпраці проводить інформаційну кампанію «Виходь на світло!» Це черговий крок до формування у суспільства розуміння важливості оформлення трудових відносин. Кампанія спрямовується на працівників і роботодавців, які продовжують працювати, але при цьому уникають належного оформлення трудових відносин та сплати податків.
Її мета - підвищити обізнаність працівників та роботодавців про ризики нелегального працевлаштування та стимулювати перехід до легальних трудових відносин.
Кампанія передбачає здійснення посадовими особами територіальних органів Держпраці інформаційних відвідувань суб’єктів господарювання різних форм власності з питань інформування роботодавців і найманих працівників про переваги легального працевлаштування, можливих наслідків негативного впливу незадекларованої праці на реалізацію трудових прав і державних соціальних гарантій працівників, розповсюдження відповідних інформаційних матеріалів у т.ч. в засобах масової інформації та соціальних мережах. За підсумками кампанії проводитиметься моніторинг кількості працівників на відвіданих суб’єктів господарювання для оцінки необхідності їх віднесення до таких, що мають високий ступінь ризику використання незадекларованої праці.
Кампанія реалізується за підтримки проекту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці».
Більше інформації про кампанію можна отримати на сайті Держпраці https://dsp.gov.ua та інформаційному порталі https://pratsia.in.ua.
Головний державний інспектор
відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у
Чернігівській області Центрального міжрегіонального
управління Державної служби з питань праці
Микола ПРОКОПЕНКО
Трудові права неповнолітніх працівників, що необхідно знати для їх забезпечення
Щороку 1 червня Україна та весь світ відзначає Міжнародний день захисту дітей, а 12 червня Всесвітній день боротьби з дитячою працею. Ці дати - нагадування кожному дорослому про обов’язок гарантувати дітям безпечне, щасливе, мирне дитинство, вільне від насильства, експлуатації та примусової праці.
В Україні законодавчо заборонено використання дитячої праці, однак ризики її використання, як і ризики порушень трудових прав неповнолітніх працівників залишаються високими, особливо в умовах війни, соціально-економічної нестабільності та вимушеного переміщення родин.
З приходом весняно-літнього сезону активізуються роботи в аграрному секторі, поновлюють діяльність літні майданчики закладів громадського харчування, саме ці сфери стають найпоширенішими місцями підробітку учнів старших класів загальноосвітніх шкіл та здобувачів освіти професійно-технічних, фахових та вищих навчальних закладів, яким не виповнилось 18 років.
При цьому, вступаючи у трудові відносини багато хто з неповнолітніх не знають про те, що вони наділені спеціальними законними правами. До того ж деякі недобропорядні роботодавці використовують нелегальну найману працю, і в результаті неповнолітні залишаються взагалі без належних їм гарантій праці.
Що ж необхідно знати неповнолітнім, їх батькам та громадськості, щоб не відбувалось порушень трудових прав дітей, які виявляють бажання вступати у трудові правовідносини.
Насамперед те, що , пунктом 5 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі. Це означає, що один примірник письмового трудового договору з обумовленими у ньому відповідно до вимог законодавства назвою професії (посади) за якою буде виконуватись робота, робочого часу, заробітної плати, часу відпочинку, терміну дії договору та інших необхідних умов, засвідчений підписами працівника та роботодавця, повинен знаходитись на руках у неповнолітнього працівника.
Праця молоді обумовлена в окремій Главі XIII КЗпП України, де чітко визначені особливості трудових відносин з неповнолітніми їх трудові права та державні гарантії серед них:
- мінімальний вік прийняття на роботу -16 років, як виняток за згодою одного із батьків або особи яка їх замінює в легких умовах праці з - 15 років, для підготовки молоді до продуктивної праці, для виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання, у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу (за згодою одного із батьків або особи що їх замінює), учнів та здобувачів освіти, які досягли - 14 років;
- прийняття на роботу лише за умови проходження попереднього медичного огляду, щоб не було медичних протипоказань відносно виконання певного виду роботи ;
- заборона виконання важких робіт, робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, підземних робіт;
- заборона залучати неповнолітніх до підіймання та переміщення речей маса який перевищує встановлені для них граничні норми ( Граничні норми підіймання та переміщення вантажів для осіб, які не досягли 18 років визначені наказом Міністерства охорони здоров’я України від22.03.1996 № 59);
- заборона залучення до робіт в нічний та надурочний час, до роботи у вихідні дні;
- звільнення з ініціативи роботодавця може відбуватись лише за згодою районної (міської) служби у справах дітей .
Пунктом 1 частини першої статті 51 КЗпП України для неповнолітніх працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.
Відповідно до статті 194 КЗпП України заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується у такому ж розмірі , як працівникам відповідних категорій при повній тривалості робочого дня. Працю неповнолітніх працівників, допущених до відрядних робіт, оплачують за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість робочого часу скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих. Оплату праці учнів загальноосвітніх шкіл і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадять пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Організації можуть встановлювати учням надбавки, доплати до заробітної плати відповідно до діючих положень про оплату праці.
Статтею 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що для неповнолітніх працівників, які не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день.
Відповідно до статті 195 КЗпП України щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час. Неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.
Трудовим законодавством також надано право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітніми їх батькам, усиновителям і піклувальникам, а також державним органам та службовим особам, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, якщо подальша робота загрожує здоров’ю неповнолітнього працівника або порушує його законні інтереси.
Таким чином, офіційно працюючи за укладеним трудовим договором неповнолітній працівник має велику кількість прав та переваг гарантованих державою. Для забезпечення їх реалізації необхідно бути обізнаними з відповідними нормами законодавства, як самим неповнолітнім працівникам, так і їх батькам, а також роботодавцям, які використовують працю молоді. Лише чітке та неухильне дотримання вимог законодавства регламентуючого працю неповнолітніх гарантуватиме відсутність його порушень, знизить ризик виникнення трудових спорів та непорозумінь роботодавців, як з працівниками, так, із органами державного контролю щодо праці неповнолітніх.
Інформацію підготував:
Головний державний інспектор відділу з питань праці
Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області
Центрального міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці Микола Прокопенко
Керівникам підприємств, установ, організацій та фізичним особам-підприємцям!
Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, на виконання окремого доручення Державної служби України з питань праці (Держпраці), проводить опитування з метою виявлення інформаційних потреб роботодавців та працівників у сфері трудових відносин, охорони та гігієни праці, промислової безпеки, гірничого нагляду, надання адміністративних послуг тощо.
Просимо взяти участь у опитуванні за посиланням: https://surl.li/ctfapf/.
Разом з тим, повідомляємо про можливість отримання консультаційної та методологічної підтримки з питань, що належать до повноважень Держпраці, зокрема, релокованих підприємств і таких, що планують переміщення бізнесу до іншого регіону, малого і середнього бізнесу та громадськості.
Тематичні питання можна викласти за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/11_QIRuuLxBbncRHUVSw1gkkqU2FK1ioBapOqxpgnJpM/edit.
Ми вдячні за Вашу залученість до проведення оцінки інформаційних потреб!
Трудове законодавство на захисті прав неповнолітніх працівників
З приходом весни поновлюють свою роботу літні майданчики закладів громадського харчування, що стає найпоширенішим місцем підробітку студентів та учнів старших класів, багатьом з яких ще не виповнилося 18 років.
Статтею 32 Цивільного кодексу України встановлено, що особи віком від 14 до 18 вважаються неповнолітніми.
Для неповнолітніх громадян діюче трудове законодавство України встановлює спеціальні умови праці, але на жаль багато хто з неповнолітніх не знають про те, що вони наділені спеціальними законними трудовими правами та гарантіями. До того ж деякі недобропорядні роботодавці використовують нелегальну найману працю осіб, які не досягли 18 років, і в результаті неповнолітні залишаються взагалі без належних державних гарантій їх праці.
Перш за все, пунктом 5 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково повинні укладатись в письмовій формі. У період дії воєнного стану відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136-IX ( далі –Закон № 2136) сторони можуть за згодою визначати форму трудового договору.
Відповідно до статті 187 КЗпП України неповнолітні, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Трудове законодавство також визначає вікові обмеження для використання праці неповнолітніх працівників. Так, відповідно до положень статті 188 КЗпП України не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.
Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що неповнолітніх працівників повинні приймати на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі такі працівники обов’язково повинні проходити медичний огляд — щороку до досягнення ними 21 року (стаття 191 КЗпП України).
Для осіб, які не досягли 18 років при прийнятті на роботу не встановлюється випробувальний термін (частина 3 статті 26 КЗпП України) Однак, у період дії воєнного стану умова про випробування працівників може встановлюватись для будь-якої категорії працівників ( частина 2 статті 2 Закону № 2136).
Пунктом 1 частини першої статті 51 КЗпП України для неповнолітніх працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.
Статтею 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що для неповнолітніх працівників, які не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день. Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час. Неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву (стаття 195 КЗпП України, стаття 10 Закону «Про відпустки»).
КЗпП України та Закон України «Про охорону праці» забороняють залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні; застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах; залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Гарантії трудового законодавства щодо праці неповнолітніх зберігаються і під час воєнного стану.
Інформацію надав :
Головний державний інспектор відділу з питань праці
управління інспекційної діяльності у Чернігівській області
Центрального міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці Микола Прокопенко
Примусова праця та торгівля людьми : як розпізнати й уникнути
З початку воєнних дій близько 7,7 мільйона українців були змушені покинути домівки й переїхати в інші регіони України та за кордон. У зв’язку з цим для внутрішньо переміщених осіб та осіб-мігрантів зростають ризики примусової праці та потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Конвенція Міжнародної організації праці про примусову чи обов’язкову працю № 29, визначає примусову працю як будь-яку роботу чи службу, яку вимагають від якої-небудь особи під загрозою покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.
Примусова праця, в тому числі примусова праця - як вид торгівлі людьми, з кожним роком на жаль продовжує набирати обертів особливо враховуючи реалії сьогоднішнього важкого часу для України. За даними Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні за період з 1991 року від торгівлі людьми постраждало близько 260 тис. громадян України.
Торгівля людьми є кримінальним злочином і передбачає вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, за допомогою обману, шахрайства, шантажу, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства.
За оціночними даними МОМ 56 % українців упевнені, що вони ніколи не стануть жертвами торгівлі людьми. Кожен 8 українець готовий нелегально перетнути кордон, працювати в замкнених приміщеннях чи віддати паспорт роботодавцеві.
Для того щоб не стати жертвою примусової праці та торгівлі людьми необхідно дотримуватись наступних рекомендацій та порад :
Відмовляйтеся від пропозиції роботи, якщо мають місце:
– психологічний тиск і маніпуляції;
– відсутність ліцензії про посередництво у працевлаштуванні;
– неофіційне працевлаштування;
– ви знаходитесь під постійним наглядом;
– вам забороняють виходити з машини в людних місцях;
– вам пропонують погоджуватися на роботу у дуже стислі терміни;
– відмова показати реєстраційні документи;
– вимога щодо перевезення пакунків з невідомим змістом;
– завищена обяцяна заробітна плата;
– зміна умов праці в останній момент;
– вимога віддати паспорт;
– договір укладено незрозумілою мовою;
– компенсація «понесених» роботодавцем витрат із першої заробітної плати;
– розмиті формулювання умов праці у трудовому договорі;
– переказ коштів авансом за надання послуг з працевлаштування;
– однакові та лише позитивні відгуки про роботодавця та роботу.
Прості правила, які істотно зменшать ризики залучення до примусової праці:
– тримайтесь по двоє або троє;
– не сідайте до автомобілів поодинці;
– запишіть номерні знаки авто, котрим їдете;
– зробіть фото водія з водійським посвідченням і вишліть це фото близьким (звичайно перед тим попросіть у водія дозвіл на це);
– пам’ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови, значно полегшить Ваше перебування за кордоном;
– щоб працювати за кордоном, необхідно щонайменше мати документи, що посвідчують вашу особу та підписати трудову угоду (контракт) із закордонним роботодавцем;
– в жодному разі не віддавайте свої документи посереднику з працевлаштування, роботодавцю, іншим невідомим особам;
– зробіть і візьміть із собою копії важливих документів (національного й закордонного паспортів, ідентифікаційного коду, поліса медичного страхування, візи, договору про роботу тощо), один примірник документів і нещодавно зроблену фотокартку залиште своїм близьким;
– довіряй свої документи лише працівникам прикордонної служби та поліції. Не залишай нікому свого паспорта під заставу, для «оформлення документів» або з інших причин;
– якщо підписуєте договір іноземною мовою, обов’язково також має бути його офіційний переклад;
– переконайтеся, що робочий контракт перекладено правильно, він не містить розмитих формулювань, зрозумілі всі умови працевлаштування: обов’язки, робочий графік, розмір заробітної плати, медичне й соціальне страхування, відпустка й вихідні;
– не погоджуйся на неофіційну роботу;
– перед тим, як підписувати будь-які угоди, проконсультуйтесь у юриста;
– залиште рідним докладну інформацію про місце свого перебування та розкажіть про подробиці роботи. Підтримуйте постійний зв’язок з ними, відразу повідомляйте про зміну місця перебування;
– заздалегідь дізнайтеся та збережіть контакти найближчих до місця вашого працевлаштування дипломатичних установ держави Україна, для того, щоб у разі необхідності звернутися по допомогу;
– дотримуйтесь правил безпеки в Інтернеті/соціальних мережах. Надмірне розповсюдження інформації про поточне місцезнаходження, майбутні плани та інша ваша особиста інформація може стати відправним пунктом для учасників схем з торгівлі людьми,
– у підозрілих ситуаціях зверніться до поліції або прикордонників.
Також, перед виїздом в іншу країну зареєструйся онлайн на сайті Міністерства закордонних справ України у системі «ДРУГ».
Проект Добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон («ДРУГ») є ефективним інструментом попередження, а за потреби – розшуку та надання сприяння громадянам України в разі надзвичайних подій за кордоном – природних катаклізмів, соціальних заворушень, військових конфліктів.
Водночас, якщо Ви або хтось із знайомих чи близьких маєте сумніви щодо запропонованої роботи та/або все ж таки стали жертвою примусової праці, якщо вилучили Ваші документи, примушували до незаконних дій – не соромтесь звертатись за безкоштовною консультацією на гарячу лінію 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
Для отримання додаткової інформації про проблему торгівлі людьми, а також контакти організацій, які працюють у напрямі протидії торгівлі людьми, відвідайте сайт: https://stoptrafficking.org
Детальніше про правила безпечного працевлаштування за кордоном ви можете дізнатися на сайті 527.org.ua.
За інформацією Головного державного інспектора відділу з питань праці
управління інспекційної діяльності у Чернігівській області
Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Миколи ПРОКОПЕНКА
