13 серпня 2014
Рідко зустрінеш сім’ю, яка не має домашнього улюбленця. Чотирилапого люблять, опікуються, ставлять на рівні з повноцінним членом родини та віддають немалі гроші, аби порадувати улюбленця чимось смачненьким. Фотографії з милими котиками та песиками набирають тисячі схвальних коментарів у соціальних мережах. Кішечки та собачки цінних порід, що коштують десятки тисяч, розкуповуються зі швидкістю звуку. Вони стають героями реаліті-шоу, зірками червоних доріжок та персонажами модного глянцю.
А що ми даємо тим тваринам, які волею випадку опинилися на вулиці, які гріючись на сонечку біля під’їзду, підіймають голови з надією на шматок хліба, кісточку й трішечки ласки? Яку любов ми даруємо безпритульним псам і котам, котрих щодня бачимо поодинці та зграями у дворах багатоповерхівок, новобудов, місцях роздрібної торгівлі, біля вокзалів?
Більшість із тварин-безхатьків орієнтовані на людей, вони інтуїтивно розуміють людську поведінку, вміють випрошувати їжу та пристойно поводитися. Але деякі тварини здичавілі, орієнтовані тільки на свою зграю. Останні стали такими виключно з людської «доброї волі». Маленького песика не встигли позбавити життя при народженні або пожаліли й викинули подалі від власного дому. «Він же такий милий, його точно хтось підбере»,– втішаємо ми себе. А беззахисна тварина шукає притулку, хоче їсти й лащиться до зустрічних людей. Потім натрапляє на підлітка, якому через свій «ніжний вік» хочеться познущатися над «дурною собакою», а перехожий, побачивши цю картину звіддаля, зробить вигляд, ніби він такий заклопотаний і не чує скигління беззахисного клубка шерсті… На щастя, в Прилуках є місце, де знаходять любов і підтримку постраждалі від нашої байдужості тварини. П’ять будок і невеличка кімната є домівкою для двох десятків собак, яким вибивали очі, ногами забивали внутрішні органи й примушували голодувати. Вони тісняться там і не ображають один одного, причому без міри люблять і поважають людей, які приходять їх годувати.
Уже четвертий рік у нашому місті діє товариство захисту тварин. Співголови громадської організації Наталія Блінова та Тетяна Сич намагаються допомогти беззахисним собакам і кішкам знайти новий дім, уберегти їх від жорстокого відстрілу. Стерилізація – сьогодні єдиний можливий спосіб контролювати кількість безпритульних тварин на вулицях. Тому за час існування товариство стерилізувало близько двохсот п’ятдесяти бездомних тварин і ще більшу їх кількість вилікувало від травм, паразитів та врятувало від голодної смерті на вулиці.
Активісти організації постійно стежать за появою нових безпритульних тварин у різних мікрорайонах міста. Найбільше собак і кішок на вулицях опиняється у весняний період. Кожна собака двічі на рік народжує декілька цуценят, тому дуже важливо не проґавити час, коли щеня виростає й починає «гуляти». Товариство спільними силами намагається слідкувати за ростом молодого потомства до восьми місяців, щоб стерилізація була максимально безпечною для тварини. Великих собак після операції доглядають в орендованому приміщенні, а кішок у власних квартирах та будинках відходжують члени організації. По можливості тваринам знаходять господарів, а якщо ніхто не бажає взяти додому улюбленця, його повертають на те ж місце, де брали. Але, відчувши турботу та любов одного разу, багато собак повертаються на знайоме місце й не хочуть залишати імпровізованого притулку.
Хоча в спільноті числиться багато прилучан, та лише декілька чоловік працюють там постійно. Інші ж люблять тварин, але чужими руками. Це нелегка робота – треба прибирати, варити їсти, годувати, вигулювати, робити уколи та перев’язки… Багатьом бракує вільного часу.
На утримання організації кошти з бюджету не виділяються, тож добровольці лікують безхатьків за власний рахунок, а також пожертвування від меценатів. Анатолій Мирошниченко та Микола Лисяний неодноразово виділяли фінансову допомогу, але коштів усе одно не вистачає. Оренда невеличкої кімнатки в 15 квадратних метрів коштує притулкові триста гривень, не кажучи вже про те, скільки грошей витрачається на медикаменти, операції та корм.
Із приходом нової влади у засновників громадської організації з’явилася надія на створення повноцінного притулку для тварин. Їм необхідна власна територія та підтримка прилучан. Допомогти товариству можна, звернувшись за номером телефону 3-42-12.
Любов Рубан
Газета “Град Прилуки” від 13 серпня 2014 року
