У яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон

Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

 

Які документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну?

Крім паспорту громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що дають право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

  • дипломатичний паспорт України;

  • службовий паспорт України;

  • посвідчення особи моряка;

  • посвідчення члена екіпажу;

  • посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.

 

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає випадки, коли громадянин України тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

  • громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

  • стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

  • у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

  • коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

  • особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

  • у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів, застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження щодо:

• керування транспортними засобами;

• користування зброєю;

• полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того, боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів,  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг, а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .

 

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

 

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. У центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

(Надано роз’яснення відповідно до законодавства на запитання Мар’яни Дмитрук)

 

Більше незахищених суспільних груп отримують доступ до безоплатної правової допомоги (додається)

 

Щодо нерозподілених (невитребуваних) паїв

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” в Україні було запроваджено процес паювання сільськогосподарських угідь переданих у колективну власність.

Паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Процес паювання передбачав визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена відповідного підприємства, кооперативу, товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на відповідну земельну частку (пай) мали члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишалися членами відповідного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю.

Розміри і вартість земельних часток паїв усіх членів були рівними і визначалися в умовних кадастрових гектарах.

Рішення щодо затвердження розмірів земельної частки (паю) приймалися районною державною адміністрацією.

Після цього громадянам видавали сертифікати на право на земельну частку (пай) реєстрація яких проводилася відповідними районними державними адміністраціями.

Ч.2 статті 3 ЗУ “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” передбачала, що особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Після подання заяви про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) проводився розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв) відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок проводився відповідно до статті 9 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” та постанови Кабінету Міністрів України “Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)” від 4 лютого 2004 р. №122.

Після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), складалися державні акти на право власності на земельні ділянки.

Громадянин який подав заяву про виділення йому земельної ділянки на місцевості, але не прибув на збори власників паїв з розподілу земельних ділянок, або не подавав відповідної заяви, то така земельна ділянка цієї особи набувала статусу нерозподіленої (невитребуваної).

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилуки та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України

Зараз багато наших громадян проживають на Тимчасово окупованій території України (ТОТУ). Вони створюють сім'ї, народжують дітей. Проте мало хто з них отримує свідоцтва про народження для своїх діточок, народжених після 01.03.2014, згідно з українським законодавством. Відбувається це переважно через незнання процедури реєстрації народження.

Так яким чином це можна зробити?

1. Звернення до органу Державної реєстрації актів цивільного стану.

Одразу ж хочу наголосити на тому, що це має бути не якийсь конкретний, а будь-який орган ДРАЦС на території України. Для чого це потрібно? Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту народження. Отже, без відмови органу ДРАЦС в реєстрації народження суд не буде розглядати відповідну заяву. Тому звернення до органу ДРАЦС є необхідним. Через декілька днів вам буде надано відмову в реєстрації народження, після чого настає другий етап.

2. Звернення до суду.

Моя рекомендація звертатися до суду за місцем знаходження органу ДРАЦС, який видав відмову в реєстрації факту народження. Заява розглядається в порядку окремого провадження. Хочу звернути увагу на те, що відповідно до ст. 257-1 ЦПК України така заява може бути подана як батьками, так і родичами, їх представниками або іншими законними представниками дитини. Тому, якщо Ви маєте будь-яких родичів на території України поза межами ТОТУ, то всю цю процедуру можуть здійснити вони. У такій заяві обов'язково має бути викладене прохання встановити факт народження дитини в певному місці, у певний час, у конкретних осіб, наприклад: " Прошу: встановити факт народження в м. Ялта АР Крим у Іванової Катерини Петрівни, громадянки України, 01.01.1980 р.н., та у Іванова Михайла Івановича, громадянина України, 01.12.1979 р.н., 18 травня 2017 року доньки - Іванової Марії Михайлівни.". Заява підписується та направляється до суду. 

3. Розгляд заяви судом.

Згідно з ч.2 ст. 257-1 ЦПК України такі справи розглядаються невідкладно з моменту надходження заяви. Проте, як показує практика, справу буде розглянуто в строк від 3-х днів до 1-го місяця. Наслідком розгляду буде винесення рішення судом. Необхідно звернути увагу на те, що в рішенні має бути зазначене дата і місце народження дитини, дані про батьків, а також має бути напис "Рішення підлягає негайному виконанню". Усе, тепер факт народження дитини встановлено, але саме по собі рішення не замінює свідоцтва про народження, тому необхідно ще раз звернутися до органу ДРАЦС.

4. Отримання свідоцтва про народження.

Звернення можливе до будь-якого органу ДРАЦС на території України поза межами ТОТУ. Звернутися можуть як обидва батьки дитини, так і один з них, або родич, який був заявником в суді. До заяви має бути додана оригінал рішення суду, який був виданий судом. Орган ДРАЦС видасть свідоцтво про народження в той самий або на наступний день після звернення.

Як бачите, процедура не є дуже складною, але займає досить великий проміжок часу (з власного досвіду, до 3-х місяців). Рекомендуємо звертатися за допомогою у таких справах до адвоката, який грамотно збере, підготує всі необхідні документи.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

Як вирішувати межові спори ?

Межові спориспори з приводу меж земельної ділянки, невірного місцезнаходження, накладень земельних ділянок одна на одну, помилок в площі тощо.

Межові спори відносяться до одних із найбільш складних і поширених проблем в Україні та є різновидом земельних спорів.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до норм Земельного кодексу України вирішення межових спорів можуть здійснювати не лише суди, а також органи місцевого самоврядування (щодо земельних ділянок в межах населених пунктів) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Частина 4 зазначеної статті визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, будь-яка зі сторін спору у разі незгоди із прийнятим відповідними органами рішенням, має право на його оскарження в судовому порядку.

При цьому слід мати на увазі, що в силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, право особи на звернення до суду не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, не зважаючи на те, що Земельним кодексом України передбачено можливість вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, це не позбавляє осіб можливості безпосередньо звертатися до суду за вирішенням земельних спорів, що допоможе зекономити час та ресурси для захисту порушених прав та інтересів, оскільки на відміну від рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, рішення суду є остаточними та підлягають примусовому виконанню.

Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин визначається порядок його виконання.

Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття (ст. 159 Земельного кодексу України).

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його (ст. 160 Земельного кодексу України).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.

Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.

Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом (ст. 161 Земельного кодексу України).

 

 

 

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, в тому числі і на земельні відносини.

Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

У порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (ст. 17 КАС України).

У порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Особливості розгляду судами загальної юрисдикції цивільних справ у сфері земельних відносин розглядаються у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

У порядку господарського судочинства розглядаються справи за зверненнями підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ст. 1 ГПК України).

Особливості вирішення господарськими судами спорів у сфері земельних відносин відображені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилуки та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, будинок №94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

Підтвердження стажу роботи до 2004 року

Під час визначення розміру пенсії страховий стаж після 1 січня 2004 року враховують за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Для підтвердження частини стажу роботи, яка припадає на період до 2004 року, трудова книжка відіграє велику роль.

За її відсутності або якщо в ній немає записів про окремі періоди роботи, трудовий стаж особи встановлюють на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби або в архівних установах.

Для підтвердження трудового стажу органи Пенсійного фонду також повинні приймати довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять дані про періоди роботи. Ці документи мають підписати посадові особи й засвідчити печаткою підприємства. Для підтвердження трудового стажу приймають лише ті відомості про період роботи, які внесено в довідки на підставі документів.

Якщо в поданому документі про стаж згадано лише рік без точної дати, то за дату беруть 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважають 15-те число відповідного місяця.

Для підтвердження трудового стажу можуть приймати також профспілкові членські квитки. У такому разі в стаж враховують лише той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

У разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися з причин, незалежних від особи, підтвердження трудового стажу здійснюють на підставі свідчень двох очевидців.

При цьому важливі підстави, з яких неможливо отримати підтвердження стажу роботи.

Якщо немає документів про наявний стаж роботи й неможливо їх отримати у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюють на підставі свідчень не менш як двох очевидців, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (зокрема й колгоспі) або в одній системі.

Якщо немає документів про наявний стаж роботи й неможливо їх отримати внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або немає з інших причин, ніж ті, які зазначено вище, трудовий стаж установлюють на підставі свідчень не менш як двох очевидців, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі, при цьому такі очевидці повинні мати документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У разі якщо періоди роботи зараховують у трудовий стаж на підставі свідчень очевидців, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважають період, який підтвердили два або більше свідків.

Порядок, який визначає механізм підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул.Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

Паспорт громадянина України

Паспорт громадянина України (далі – паспорт) – документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

ВПО, а також особа, що продовжує проживати на тимчасово окупованій території чи території проведення антитерористичної операції, для оформлення паспорта має право звернутися до будь-якого територіального відділу Державної міграційної служби України за місцем свого фактичного знаходження.

Оформлення паспорта

Які документи необхідно надати?

  • заяву про видачу паспорта;

  • свідоцтво про народження;

  • дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

  • платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита;

  • довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках – інші документи (за необхідності);

  • копії паспортів батьків або одного з них (якщо особа отримує паспорт вперше);

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон – для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну;

  • посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Обмін паспорта

Підстави для обміну паспорта:

  • зміна (переміна) прізвища, імені або по батькові;

  • установлення розбіжностей у записах;

  • непридатність паспорта для користування.

Які документи необхідно надати?

  • заяву;

  • паспорт, що підлягає обміну;

  • дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

  • платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита;

  • документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну.

Відновлення паспорта у разі його викрадення або втрати

Які документи необхідно надати?

1) заяву про втрату або викрадення паспорта;

2) дві (три – у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

3) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита;

4) копію документа, що підтверджує звернення особи до органів внутрішніх справ про викрадення паспорта (пред’являє за наявності).

До видачі паспорта територіальний підрозділ на підставі заяви видає громадянину тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України і виконує функцію паспорта до відновлення такого.

Для оформлення тимчасового посвідчення особа подає:

- одну фотокартку розміром 3,5 х 4,5 см;

- документ, що посвідчує особу, яка втратила паспорт.

У разі відсутності будь-якого документа, що посвідчує особу, яка втратила паспорт, у тимчасовому посвідченні вчиняється запис «Оформлено без документа, що посвідчує особу заявника».

Тимчасове посвідчення оформлюється протягом 3 робочих днів з дня надходження заяви про його видачу та діє протягом місяця (керівник територіального підрозділу може продовжити його дію не більше ніж на місяць у разі незакінчення в місячний строк провадження у справі про втрату паспорта).

Строк оформлення та видачі паспорта

Вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки після досягнення громадянином 25- і 45-річного віку проводиться у день звернення особи.

Оформлення і видача паспорта громадянина України після досягнення 16-річного віку та обмін паспорта здійснюються у десятиденний строк.

Обмін, оформлення і видача паспорта громадянина України замість утраченого, викраденого або зіпсованого здійснюються у місячний строк за умови пред’явлення документів, які були підставою для видачі попереднього паспорта громадянина України, чи їх копій.

Видача вперше паспорта громадянина України у формі картки особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюється не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

Реструктуризація (розстрочка) заборгованості

Реструктуризація (розстрочка) заборгованості - добровільні виплати боргів за житлово-комунальні послуги (за утримання житла та комунальних послуг: водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), рівномірно розподілені на певний термін. Порядок ліквідації заборгованості за житлово-комунальні послуги та квартплату регулюється Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги,спожиті газ та електроенергію» № 554-IV.

Як оформити розстрочку на комунальні платежі?

Для того, щоб оплачувати житлово-комунального господарства-рахунки в розстрочку, необхідно укласти з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг договору про реструктуризацію, згідно з якими буде проводитися щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасна сплата поточних платежів за комуналку.

Який розмір комунальних платежів по розстрочці?

Загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних рахунків і платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% сукупного доходу всіх членів сім'ї, а для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги - 20%.

На який термін оформляється комунальна розстрочка?

Заборгованість за ЖКП реструктуризується на термін до 60 місяців в залежності від суми боргу та рівня доходів громадян на дату оформлення розстрочки. Якщо сімейного бюджету не вистачає на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору може продовжується до повного її погашення. Крім того, після підписання договору про реструктуризацію є можливість оформити субсидію на житлово-комунальні послуги.

Як отримати розстрочку на опалення?

Порядок і умови надання розстрочки на оплату послуг централізованого опалення (ЦО) визначено постановою Кабінету Міністрів України №630 «Про затвердження Правил Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води и водовідведення та типового договору про Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води и водовідведення ».

Оформлення розстрочки на опалення дозволяє громадянам користуватися ЦО в зимовий час, а платити рівними частинами протягом року: 50% - в опалювальний період (наприклад, з жовтня по квітень) і 50% - міжопалювальний (з травня по вересень). Розрахунок і розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків вартості за послугу з централізованого опалення здійснюється підприємством, що надає даний сервіс - обігрів житлових приміщень.

необхідно звернутися з письмовою заявою до виконавця послуги з централізованого опалення і надати договір на ЦО. Якщо у Вас немає укладеного договору з постачальником послуги, необхідно додати оригінали та копії таких документів:

  • право власності або користування житлом

  • паспорт власника житла

  • ІПН власника житла

Зверніть увагу, що розстрочка надається особам, які не беруть участі в програмі державного субсидування.

Як оформити розстрочку на електроенергію?

Для оформлення угоди на розстрочку комунальних платежів за електроенергію необхідно звернутися в обслуговуючу компанію з повним пакетом документів:

  • громадянський паспорт

  • довідка про присвоєння ідентифікаційного номера

  • довідка про осіб, зареєстрованих в квартирі (форма-3)

  • документ, що підтверджує право власності на житло або право користування житлом

  • довідки про доходи всіх повнолітніх осіб, прописаних в квартирі (для пенсіонера - довідка з управління пенсійного фонду України)

  • якщо особи, зареєстровані в квартирі офіційно не працевлаштовані, це потрібно вказати в заяві і відзначити загальний сукупний дохід сім'ї, а також надати оригінал і копії трудових книжок цих осіб

Для укладення договору про погашення боргу за світло необхідно буде сплатити 30% заборгованості.

Чи можна розстрочити борг за воду?

При виникненні заборгованості за холодне водопостачання (ХВП) і водовідведення можна реструктуризувати (розстрочити) платежі. Це допоможе знизити ризики і наслідки несплати житлово-комунальних послуг. Укладення договору реструктуризації проводиться в розрахунковому департаменті водоканалу при подачі наступного переліку документів:

  • документ, що підтверджує особу

  • ІПН (або сторінки паспорта з відміткою про відмову в його отриманні)

  • документ, що підтверджує право власності або користування житлом (свідоцтво про приватизацію, договір купівлі-продажу, виписка з держреєстру прав власності, ордер, договір найму або оренди і т.д.).

Основна вимога водоканалу, при наданні розстрочки - дотримання клієнтом узгоджених термінів повернення частин боргу, а також повна і своєчасна сплата поточних нарахувань. В іншому випадку, при несплаті боргу в установлений період, підприємство змушене стягнути його в судовому порядку з урахуванням штрафних, фінансових санкцій та судового та виконавчого збору.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

 

Відповіді на найбільш часті питання щодо запровадження ЄС безвізового режиму для України

Усі рішення ухвалені. Коли очікувати запровадження ЄС візового режиму для України?

6 квітня 2017 року Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. За внесення України до списку держав, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосував 521 депутат Європарламенту. Таким чином у близькому майбутньому громадяни України отримають змогу подорожувати до європейського простору без попереднього оформлення віз. Рішення про запровадження безвізового режиму буде опубліковано та набере чинності через 20 днів після публікації в «Офіційному журналі ЄС» (цей час є об’єктивне необхідним для повідомлення прикордонних служб держав-членів ЄС про запровадження безвізового режиму поїздок громадян України).

Якими будуть умови безвізового режиму для громадян України?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в`їзної візи держави призначення.

Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Перевірити сукупний строк перебування особи в ЄС можна за наступним посиланням: http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

У разі, якщо особі необхідно перебувати в ЄС більш тривалий час, їй необхідно буде оформити візу. Безвізовий режим також не означатиме права на проживання чи на працевлаштування в ЄС. Якщо мені необхідно перебувати довше, ніж 90 днів.

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому. У разі необхідності більш тривалого перебування на території Шенгену, громадянин України повинен звернутись до консульства відповідної країни з метою оформлення візи належного типу. Якщо про те, що сукупний строк Вашого перебування може перевищити 90 днів протягом 180 днів, стало відомо до початку поїздки, Вам необхідно якнайшвидше звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, залежно від випадку, оформлення візи необхідного типу.

Якщо про ризик перевищення дозволеного строку стало відомо після початку подорожі, Вам необхідно невідкладно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання Вашого міграційного статусу.

У виключних випадках термін перебування може бути подовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.

Якщо я перевищив дозволений термін перебування 90 днів в одній з держав Шенгенської угоди?

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною внесення громадянина до переліку осіб, яким заборонено в’їзд до країн Шенгену, що слугуватиме причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому, а також підставою для примусового повернення такого громадянина до України.

Що потрібно для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони?

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенського простору, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт (http://dmsu.gov.ua/posluhy/dokumenti-dlya-vijizdu-za-kordon ). Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання. Громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем. Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний) зможуть в’їжджати на територію ЄС лише за наявності шенгенської візи.

Чи мають право прикордонні служби держав-членів ЄС вимагати додаткові документи?

Під час в’їзду до Шенгенського простору громадянину України потрібно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на цей термін перебування і намір повернутися до місця постійного проживання. Такими документами можуть слугувати підтвердження бронювань готелю, запрошення друзів чи родичів, зворотні квитки тощо.

Крім цього, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

Якщо я подорожую з дитиною?

У рамках правил безвізових поїздок до Шенгенського простору кожна особа, включаючи дітей незалежно від віку, повинна мати окремий паспорт. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Відтак, залежно від кожного особистого випадку, можуть знадобитися додаткові документи – свідоцтво про народження, згода обох або одного з батьків, свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісти відсутньою або померлою тощо.

Чи надаватиме безвізовий режим право на роботу, навчання тощо?

Новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд лише з приватною метою: туризм, відвідання друзів чи родичів, пошук бізнес партнерів, відвідання семінарів, конференцій тощо. Безвізовий режим не надаватиме права на господарську, комерційну діяльність, працевлаштування, роботу за контрактом і т.п.

У мене є сумніви, чи потрібна мені віза. Що робити?

Якщо є сумніви, чи потрібна віза у Вашому особистому випадку, радимо перед поїздкою проконсультуватися з консульською посадовою особою держави, до якої Ви маєте намір подорожувати.

Чи буде шенгенська віза (багаторічна) дійсна для в’їзду до ЄС після запровадження безвізового режиму з Україною?

Так, громадяни, які мають дійсні шенгенські візи, зможуть в’їжджати на територію ЄС протягом усього строку їхньої дії. До яких країн українські громадяни зможуть в’їжджати без віз після запровадження безвізового режиму з Євросоюзом? Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Чи зможуть громадяни з паспортами старого зразка (не біометричними) в’їжджати до Шенгенської зони після запровадження безвізового режиму?

Громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, також можуть в’їжджати на територію ЄС. Чи діятиме надалі Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз після запровадження безвізового режиму? Так, Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз застосовуватиметься і після запровадження безвізового режиму, зокрема щодо оформлення віз особам, які користуватимуться паспортами старого зразка.

Чи припинять своє існування угоди про малий прикордонний рух між Україною та сусідніми країнами після запровадження безвізового режиму?

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

Що дасть українським громадянам запровадження ЄС безвізового режиму?

Позитивні зміни для українських громадян після запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок (до 90 днів протягом 6 місяців) до Шенгенської зони, за наявності «біометричного» паспорта: Забезпечить мобільність та знищить «лінію розподілу» між Україною та ЄС, яка наразі створена завдяки складним процедурам оформлення віз.

Сприятиме розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співробітництву в економічній, політичній, науковій, культурно-гуманітарній та інших сферах.

Сприятиме подальшій успішній інтеграції України в європейське співтовариство. Дасть змогу побачити на власні очі, що насправді являє собою Європа, якими є європейські принципи і цінності, а також переконатися у моделі соціального устрою, за якою має розвиватися Україна. Як запровадження ЄС безвізового режиму для України сприятиме подальшій візовій лібералізації з іншими країнами? Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме про високу довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні. Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян.

Чи матимуть право здійснювати подорожі до Європи без віз громадяни України, які постійно проживають на території тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО?

Так, громадяни України, які постійно проживають на територіях тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО, як і решта громадян України матимуть право користуватися перевагами безвізового режиму з ЄС на загальних умовах, оформивши біометричний паспорт України та дотримуючись інших відповідних вимог для безвізових подорожей.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

Як не стати жертвою нещасних випадків і злочинів, вчинених із необережності

Усі ми плануємо своє життя. Але не завжди можемо передбачити всілякі негаразди. Стихійні лиха, хвороби тощо – дуже неприємні обставини, які вносять свої корективи в наші плани. До таких обставин належать і так звані нещасні випадки, які відбуваються поза волею людини. Але все ж таки людина може постраждати і від необережних дій іншої особи, а такі дії кримінальним законом вважаються злочинами. Вони спричиняються через необережну поведінку винної особи, через прийняття помилкового рішення. До таких злочинів можуть належати автокатастрофи, пожежі, травми на виробництві, деякі господарські, екологічні злочини, в багатьох випадках – безвідповідальне ставлення до інтересів оточення.

На перший погляд здається, що неможливо захистити себе від чужих помилок, але деякі способи самозахисту все ж таки існують. Ось кілька з них:

Практика показує, що в багатьох випадках необережна злочинність пов’язана з використанням технічних пристроїв, машин, механізмів. Перш за все це злочини проти безпеки руху (ДТП), охорони праці, проти безпеки виробництва тощо:

  • механізація виробництва, постійний прогрес науки і техніки, збільшення кількості транспортних засобів на дорогах вимагають від людини особливої обережності. Тому завжди дотримуйтесь правил дорожнього руху, використання та експлуатації будь – яких механізмів;

  • якщо особа, яка сідає за кермо, погано себе почуває, схвильована або не має достатнього рівня професійної підготовки, умовте її не робити цього;

  • якщо ви помітили, що якийсь механізм знаходиться в неналежному технічному стані, сповістіть про це відповідального працівника або адміністрацію підприємства, установи тощо.

Особливу небезпеку становлять злочини у сфері захисту здоров'я, а саме:

  • недбале, некваліфіковане виконання медичним персоналом своїх професійних обов’язків. Пам’ятайте, що будь – які ін’єкції, косметичні та медичні процедури мають проводитися одноразовими інструментами або інструментами, які пройшли необхідну санітарну обробку. Не довіряйте випадковим людям своє здоров'я, користуйтеся послугами медичних установ усіх форм власності, що мають відповідну ліценцію;

Вжиття заходів щодо запобігання злочинам і нещасним випадкам, пов’язаним із недотриманням правил пожежної безпеки:

  • не забувайте, що палити в ліжку, тим більше у стані алкогольного сп’яніння – небезпечно;

  • необхідно періодично перевіряти роботу димоходу, якщо і вас в оселі є камін або пічне опалення;

  • тримайте сірники в недоступному для дітей місці.

Кожен з нас може стати потерпілим від необережного злочину, тому будьте уважні та обережні, намагайтеся застерегти себе та оточуючих від трагічних помилок.

Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (Кримінальний кодекс України)

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження - карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці

1.Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2.Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

2.Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

3.Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

П р и м і т к а. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником

1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Додаткова категорія працюючих, яким надається переважне право на залишення на роботі

Згідно з внесеними змінами до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), а саме статті 42, категорія працівників, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку не підлягають звільненню.

Зазначеними змінами законодавець надає переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці особам передпенсійного віку.

Законом України № 2005-VIII від 6 квітня 2017 року «Про внесення зміни до Кодексу законів про працю щодо захисту трудових прав працівників передпенсійного віку» статтю 42 Кодексу, а саме частину другу доповнено новим пунктом, відповідно до якого, до переліку категорій працюючих, яким надається переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, додається категорія працівників, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

У пояснювальній записці до законопроекту №5564 зазначено, що під час скорочення робочих місць роботодавцем найчастіше звільняються працівники передпенсійного віку з огляду на поширені помилкові стереотипи, що ця категорія працюючих демонструє нижчий коефіцієнт праці, порівняно з іншими працівниками.

Відповідний закон набрав чинності 30 квітня 2017 року. Зазначені зміни забезпечать додаткові гарантії захисту трудових прав літніх працівників у разі зміни в організації виробництва і праці та заборонять дискримінацію за будь-якою ознакою у сфері праці.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

Боротьба за пенсію внутрішньо переміщених осіб!

Якщо підприємство, на якому ви починали свою трудову діяльність, не контролюється українською владою, довести, що ви там колись працювали і маєте право на пенсію досить складно.

У кого можуть виникнути проблеми?

Поняття «страховий стаж» з'явилося в Україні з 1 січня 2004 року. Починаючи з цього часу інформацію про нього надає відділ персоніфікованого обліку територіального управління Пенсійного фонду України.

З 2000 року в Україні існує Єдиний реєстр застрахованих осіб, який ведеться в електронному вигляді, і містить дані про платежі в Пенсійний фонд України за кожного працівника. Саме з відрахувань і визначається страховий стаж працівника, згідно з яким потім оформляється пенсія. Крім того з 1 січня 2004 року (з дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») у пенсійному законодавстві застосовується поняття «страховий стаж». Саме з 01.01.2004 для зарахування в стаж особи певного місяця роботи необхідно, щоб за цей місяць із заробітку були сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Інформацію про страховий стаж застрахованих осіб, починаючи з 1 січня 2004 року, надає відділ персоніфікованого обліку територіального управління Пенсійного фонду України. Стаж роботи до 1 січня 2004 зараховується на умовах раніше діючого законодавства», - повідомили в Департаменті пенсійного забезпечення Міністерство соціальної політики.

Тобто, тим, хто прийшов на підприємство, яке опинилося на непідконтрольною території, після 1 січня 2004 року, хвилюватися нема про що. Уся необхідна для оформлення пенсії інформація знаходиться в електронній базі даних, доступ до якої є з будь-якої точки України. Підтверджувати стаж доведеться тим, хто працював на таких підприємствах раніше 2004 року. Причому, наявність або відсутність статусу внутрішньо переміщеного особи тут ролі не грає.

Як підтвердити страховий стаж?

У Міністерстві соціальної політики також стверджують, що основним документом, що підтверджує наявність страхового стажу, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконано і та інші документи, що містять відомості про періоди роботи.

Крім того, якщо вищевказаних документів немає, для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. Але таким чином можна підтвердити тільки той період роботи, під час якого були сплачені членські внески до профспілки.

У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Якщо підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Що радять юристи?

У підсумку, виходить, що найчастіше громадянам, які зіткнулися з такою проблемою, потрібно їхати за які підтверджують довідками на непідконтрольну територію. Але в силу правових колізій домагатися визнання цього документа потрібно в суді.

Громадяни України мають право на безоплатну правову допомогу. Тому якщо послуги приватного адвоката їм не по кишені, з такою проблемою можна звернутися в центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Бюро правової допомоги.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103.

 

Зміни до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника

Згідно Постанови Верховної Ради України від 07.02.2017 №1836-VIII вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника».

Відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", раніше особи з інвалідністю з дитинства або діти з інвалідністю мали право на одночасне отримання державної соціальної допомоги та пенсії по втраті годувальника. Після внесення змін: особи з інвалідністю з дитинства або діти з інвалідністю мають право на одночасне отримання державної соціальної допомоги та державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника (передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам») .

У Законі України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» після внесення змін зазначено, що державна соціальна допомога призначається, в тому числі і особі, яка є дитиною померлого годувальника (у тому числі дитина народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника).

Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, наступного за днем смерті годувальника, якщо звернення за призначенням надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.

Призначатися державна допомога дитині буде до досягнення нею 18 річного віку. Дітям, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, в професійно-технічних та вищих навчальних закладах до закінчення ними навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення 23 років, а дітям-сиротам – допомога призначається до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Розмір державної соціальної допомоги встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: на одну дитину - 100%, на двох дітей - 120%, на трьох і більше дітей - 150%.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника» набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування - з 05.03.2017 року.

У місячний термін з дня набрання чинності Законом Кабінет Міністрів України забезпечує приведення у відповідність нормативно-правових актів передбачених цим Законом.

За отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям м. Прилук та Прилуцького району можна звернутись до Прилуцького бюро правової допомоги за адресою: м. Прилуки, вул. Гімназична, буд. 94 або зателефонувати (04637) 5-07-70 чи (04637) 5-03-43. Також, цілодобово та безкоштовно у межах України можна отримати відповіді на правові питання, за єдиним номером системи безоплатної правової допомоги тел. 0-800-213-103.

 

Це потрібно знати! Обслуговування та ремонт вимірювальної техніки

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року №1314 періодична повірка засобів вимірювальної техніки – повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Відповідно до положень частини 1 і 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо врегульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювання яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювання яких використовуються для здійснення розрахунків), що є власністю фізичних осіб, покладаються на суб’єктів господарювання, що надають послуги.

У разі якщо лічильник газу, що перебуває у власності споживача, визнано в установленому законодавством порядку непридатним до подальшої експлуатації та ремонту, розрахунок спожитого об’єму природнього газу здійснюється протягом двох місяців з дня письмового повідомлення Оператором ГРМ споживача про визнання лічильника газу непридатним до експлуатації та ремонту відповідно до середньомісячного(середньодобового) обсягу споживання природнього газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менш як шість місяців, а в подальшому відповідно до встановлених норм споживання та вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу».

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року №3533 фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Переглядів:1882