Прилуцька міська рада

День пам’яті жертв політичних репресій

20 травня 2016

Згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, щорічно у третю неділю травня вшановують пам’ять жертв політичних репресій.

У 2016 році День пам’яті жертв політичних репресій — 15 травня.

Розпорядженням міського голови №147 від 13 травня затверджено план заходів із вшанування в місті Прилуки Дня пам’яті жертв політичних репресій у 2016 році.

У цей день були приспущені Державні Прапори на будинках і спорудах органів державної влади та місцевого самоврядування, державних підприємствах, установах та організаціях; не проводилися розважальні заходи та покази розважальних передач.

Відповідно до розпорядження в усіх навчальних закладах та закладах культури міста відбулися виставки довідкової літератури, тематичні уроки історії, виховні та краєзнавчі години.

Коли знищується безневинне мирне населення – це злочин, який не можна не засуджувати, про який не можна забувати.

«День пам’яті жертв політичних репресій» встановлено з метою привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Наше місто також пережило трагічну сторінку історії, яку прилучани не повинні забувати це – 20 травня 1942 року. Війна, що прийшла на українську землю в 1941 році, увірвалася до кожної сім'ї, до кожної оселі, відібрала мільйони молодих життів, перетворила у руїни тисячі міст і сіл України.

Пекло окупації не пройшло безслідно і для єврейського населення Прилук. Як і на всіх окупованих територіях гітлерівці встановили в Прилуках режим жорстокого терору. На будинках і парканах з’явилися накази з чорною свастикою. Для підтримки «порядку» гітлерівці створили на окупованій території цілий каральний апарат. У місті перебувало гестапо, жандармерія, військова комендатура, два поліцейські відділки.

До кінця 1941 року всіх євреїв – жителів Прилук зібрали в приміщенні школи №4 для загального мешкання, заборонивши залишати обумовлену територію. Це було єдине, хоч і тимчасове, гетто на території області. На початку травня 1942 року фашисти розмістили на вулицях міста наказ приблизно такого змісту: «20 травня в 10 годині ранку всьому єврейському населенню міста зібратися на Центральній площі міста для подальшого переселення. З собою на одну людину мати одну поклажу з документами, цінними речами і одягом. За непокору кожен єврей, виявлений патрулем на вулицях Прилук, буде розстріляний на місці».

У вказаний день і годину в центрі міста зібралось єврейське населення від малого до великого, загалом 1200 чоловік. Їх оточили поліцаї і озброєні фашисти, які під дулами автоматів наказали людям рухатись у бік Плискунівки. У людському натовпі почувся крик і плач, адже люди зрозуміли, що ніякого переселення не буде і їх ведуть на страту - вони були приречені. Підвівши єврейське населення до Плискунівського яру, і поліцаї, серед яких було 3 лікарі – німці убили дітей, давши їм понюхати отруйні речовини. Доросле населення було розстріляне, а їх речі були розграбовані. Два поліцаї відмовились виконувати наказ і вбивати людей, тоді тих хто не підкорився, розстріляли скинувши їхні тіла у загальну могилу. Після закінчення масової страти нацисти пішли, наказавши місцевим жителям закопати велику могилу. Коли жителі Плискунівки з лопатами прийшли до яру, почули здавлений дитячий плач. Відсунувши декілька мертвих тіл, виявили дивом уцілілого маленького хлопчика, якому було приблизно вісім місяців. Одна з жінок забрала його додому та сховала. Хлопчик прожив у неї до кінця війни, а потім приїхали родичі з Полтави і забрали до себе. На жаль, скоро після війни жінка померла і ніхто із старожилів не міг пригадати її ім’я.

Євреїв, яким вдалося уникнути розстрілу, розшукували і відправляли назад у гетто або у в’язницю для подальшого знищення. Найпізніший з масових розстрілів євреїв у місті відбувся 1 березня 1943 року. З травня 1942 по березень 1943 року на території Плискунівського яру було розстріляно 1290 чоловік єврейської національності і близько 5 тисяч жителів міста і району.

На території Плискунівського яру обласною державною комісією зі встановлення і розслідування лиходійств нацистських загарбників на території області частково було досліджено три могили. У червні 1944 братські могили у Плискунівському яру було обгороджено і засаджено квітами. 1948 році три могили були об’єднані в одну. У 2002 році було встановлено пам’ятний знак загиблим євреям.

Українці в роки війни, намагаючись урятувати євреїв, переховували їх, передавали в гетто одяг та їжу. Тож, не даремно серед удостоєних єврейської відзнаки «Праведники народів світу» чи не найбільше наших земляків.

20 травня в Плискунівському яру відбувся мітинг-реквієт та покладання квітів до пам’ятного знака жертвам нацизму з нагоди вшанування пам'яті жертв масового розстрілу мирного єврейського населення Прилуцького краю.

У заході прийняли участь секретар міської ради Анатолій Шамрай, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Тетяна Фесенко, представники міської ради, представники єврейської общини міста та громадські організації, мешканці Плискунівського мікрорайону, учні ЗОШ № 10.