29 липня 2014
Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією із організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян.
Основними законодавчими актами, що регулюють відносини у сфері розгляду звернень громадян, є Конституція України, Закон України "Про звернення громадян", Указ Президента України від 07.02.2008 №109 “Про першочергові заходи щодо забезпечення та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування” та Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №348.
У зв’язку з набуттям чинності Закону України від 13.05.2014 № 1261-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України" внесено зміни до Закону України “Про звернення громадян”, а саме: статтю 12 вказаного Закону, в якій зазначено, що дія Закону України “Про звернення громадян” не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України “Про судоустрій і статус суддів” та “Про доступ до судових рішень”, Кодексом адміністративного судочинства доповнено Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Отже, якщо в порядку дії Закону України “Про звернення громадян” до органу влади чи місцевого самоврядування надійшло звернення і з його змісту вбачається наявність повідомлення про скоєння будь-якого корупційного правопорушення, то таке звернення не можна розглядати в порядку, установленому для розгляду заяв і скарг. Його необхідно направити за належністю, відповідно до статті 7 Закону України “Про звернення громадян”. Згідно з частиною 3 вказаної статті Закону, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності. об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
До кого ж направляти звернення, заяви, скарги щодо корупційних діянь? Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 5 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, якщо інше не передбачено законом. Саме на ці органи покладено обов’язок щодо здійснення у межах своєї компетенції заходів щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень, тому до зазначених органів і слід направляти звернення, зі змісту яких вбачаються повідомлення про корупційні прояви.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 27 березня 2014 року № 1170-VII, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема до статті 212-3 “Порушення права на інформацію та права на звернення”, де мова йде про відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.
Юридичну відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян можна поділити на: юридичну відповідальність посадових осіб та юридичну відповідальність громадян.
Статтею 24 Закону України "Про звернення громадян" для осіб, винних у порушенні законодавства про звернення громадян, передбачено цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
У випадку задоволення скарги орган або посадова особа, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.
Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом (ст.25 Закону України "Про звернення громадян").
Законом України “Про звернення громадян” передбачено також відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру. Так, в статті 26 даного закону зазначено, що подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно під форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Законодавством передбачена також майнова відповідальність громадян. Зокрема, витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, установою, організацією незалежно від форм власності, об'єднанням громадян, підприємством, засобами масової інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду (ст.11 Закону України "Про звернення громадян”).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 27 березня 2014 року № 1170-VII, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема в статті 212-3 “Порушення права на інформацію та права на звернення” збільшено розмір штрафних санкцій в разі настання відповідальності за порушення законодавства про звернення громадян. Вищевказану статтю викладено в наступній редакції:
незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин".
Посадові особи Прилуцької міської ради повинні чітко дотримуватися вимог Закону України "Про звернення громадян", щоб уникнути штрафних санкцій, передбачених закондавством.
Начальник громадської приймальні Людмила Пашук
