26 лютого 2015
Новітня історія України не була сповнена кривавих сторінок. На жаль, усе змінили події на Майдані. Під час Революції Гідності у Києві загинули понад сто мітингувальників. Люди назвали їх Небесною Сотнею. Коли 22 лютого 2014 року на Майдані прощалися із убитими, лунала лемківська народна пісня «Пливе кача...», котра стала неофіційним гімном Небесної Сотні. Тоді сумувала вся країна і кожен сподівався, що ті смерті будуть останніми. Але у наш світ увірвалася війна...
Згідно з Указом Президента Петра Порошенка, Україна з 2015 року почала відзначати 20 лютого День Героїв Небесної Сотні. В усіх населених пунктах цього дня пройшли масові жалобні заходи, під час яких ушановували тих, хто віддав своє життя за вільне та щасливе майбутнє України.
У Прилуках у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відбулася панахида за Героями Небесної Сотні та воїнами, загиблими в АТО. Потім кілька сотень людей на чолі із керівництвом міста і району пройшли вулицями міста, зробивши кілька зупинок.
Першу – біля банера «Небесна Сотня», де запалили лампади і поклали квіти. Посадовці, правоохоронці, вчителі, медики, студенти, військові схилили голови у зажурі. Затим маршрут проліг до пам’ятника Тарасу Шевченку, де рік тому прилучани збиралися на акції протесту. 20 лютого 2015-го біля монумента пом’янули вихідців із Прилуччини, котрих забрала війна на Сході України.
Закінчилася хода поблизу міського Будинку культури. У фойє МБК працівники краєзнавчого музею організували виставку, присвячену подіям на Майдані. Були у ній і шини, які палили мітингувальники, і бруківка, якою вони захищалися від силовиків, а також епізоди Революції Гідності у світлинах. Перед входом до концертної зали експонувалася виставка художніх робіт вихованців загальноосвітніх та позашкільних закладів Прилук.
А далі був вечір-реквієм «Героям Слава!». Зворушливі театральні постановки молодих акторів, зажурливі пісні у виконанні тих, кому вже завтра розбудовувати Україну, відеосюжети національних телеканалів про Революцію Гідності. Не обійшлося і без промов. Виступаючі, серед яких були й безпосередні учасники подій на Майдані, згадували і закликали ніколи не забувати справжніх патріотів України.
– Майдан розпочався не в Києві рік тому, – сказав учасник Революції Гідності Григорій Дорошенко, котрий найбільше з-поміж прилучан постраждав від силовиків. – Він розпочався дуже давно у головах та душах українців, котрі прагнули ліпшого життя. Поштовхом до нього стало побиття студентів, молоді в ніч на 30 листопада. На Майдані ми втратили найкращих, нашу Небесну Сотню. Вічна пам’ять загиблим! Герої не вмирають!
Рівно о 19.00, коли по всій країні було оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, у МБК запанувала скорботна тиша. Завершення вечора-реквієму було вражаючим: весь зал акапельно виконав Гімн України.
Перефразовуючи слова відомого волонтера, радника Президента України Юрія Бірюкова, можна сказати: «Якою ціною досягнуто перемоги? Чи варта вона всіх забраних життів? Не знаю... Знаю лише, що Україна – понад усе».
Ми, українці, мусимо пам’ятати, що жодні особисті прагнення, амбіції не повинні бути вищими за інтереси України. За це боролася і віддала свої життя Небесна Сотня.
Роман Марусич
газета "Відомості Чернігівщини" від 25 лютого 2015 року
