12 травня 2015
Не секрет, що за останні півроку, завдячуючи новим управлінцям МБК (режисеру Катерині Олександрівні та директору Артемію Юрійовичу Аніщенкам), духовне життя прилучан значно пожвавішало. Про це свідчать афіші, що гостинно запрошують на творчі звіти улюблених колективів школи мистецтв, музшколи ім. Левка Ревуцького та ЦТДЮ, художні виставки, концерти столичних артистів, гастролі академічних театрів Чернігова та Києва, зустрічі з переможцями конкурсу «Х-Фактор»… Їхня мета – не лише розважати, а й рятувати нас від бід, пов’язаних як із подіями так званої неоголошеної війни на Сході України, так із зубожінням населення, спричиненим різким коливанням цін. А 23 квітня був започаткований ще й цикл етноперфоменсів – своєрідних вечорниць, котрі мусять повертати нас до витоків національної культури. І це резонно, бо жити в народній традиції – це жити вічно!
«Етноперфоменси провадитимуться щомісяця», – авторитетно пообіцяла пані Аніщенко. І назва першого:
«І народилася дитина!»
Дійство відбувалось на великій сцені, з усіх боків прикрашеній лаштунками. І в тому чарівному просторі, що нагадував світлицю з усіма її атрибутами (лавками, покритими ряднами й подушками, картинами, колискою з немовлям, іконами та рушниками, що захищають від чорних сил), розмістилося понад дев’яносто осіб гостей та артистів, здебільшого вбраних в українські строї неповторної краси.
Для початку трохи етнографії. Відомо, що дитину першою у цей світ приймає баба-повитуха (акушерка). Вона ж і сповіщає сусідам по вулиці, хто народився. Якщо хлопчик, на тину господи вивішували рушник, а дівчинка – хустку. Далі вона хрестить дитя і каже батькам: «Дякуйте Богові за ці родини, дбайте про тіло і душу дитини». Немовляті адресує інше: «А ти рости красивою, здоровою, багатою та ніколи не забувай рідної хати!» Привітати ж молоде подружжя сходилась уся вулиця.
Цікава деталь: як вважають старші люди, над колискою дитини з першого дня має лунати колискова. Ясна річ, дитятко ще не розуміє слів, але воно ловить ніжність маминого чи батьківського голосу. Від того і стає лагідним. Недарма ж сучасні психологи наголошують, що агресивність нинішніх дітей від того, що їм не співали колискових. У тому зв’язку в світлиці так доречно пролунали колискова у виконанні жіночого вокального гурту «Горлиця» (керівник Вікторія Лемещенко) і батьківська – від співака Ростислава Кислякова.
Гороскоп
До речі, український гороскоп виник раніше китайського. Саме він і вніс у цю святкову атмосферу неабияку принадність. Пригадавши його зміст, люди зраділи: там про народжених в четвер, як і це немовлятко, писалося, що вони будуть витривалими й роботящими, як воли. Навряд чи гороскопу можна було беззастережно вірити, а от поштовх до роздумів про спосіб життя й виховання дітей ці мудрі з діда-прадіда люди одержали давно. Тому й ставили надскладне завдання: виростити чесну й богоугодну душу. Дівчинці намовляли, щоб була чемною й могла долати будь-які життєві висоти. Хлопцеві – щасливу військову долю.
Приємно, що та філософія, оздоблена яскравим національним піснеспівом, стала магістральною лінією всього дійства. Але ж які вокальні гурти МБК її доносили до свідомості присутніх? Насамперед знаний в Україні ансамбль «Калина» (керівник Марія Петренко), «Вербиченька» (керівник Леонід Ситник), «Родослов» (керівник Сергій Костюк) та неординарний гурт «Мамай» (керівник Максим Даниленко). Веселі мелодійні твори останнього «Гречаники» і «Печене порося» не просто слухали – під них танцювали на майстер-класах режисерів Анатолія Кизима (театр «Рампа») та Артемія Аніщенка («Наш новий театр»), стаючи акторами того славного обряду.
Як і годиться, вечорниці завершилися пригощанням гостей варениками з картоплею, сиром і бутербродами з молодою свининою!
Незабутній епізод
повчального характеру на нас чекав у фіналі. Завжди шляхетна Катерина Олександрівна, вийшовши на авансцену, тихо промовила: «Шановні друзі, тут серед присутніх – моя мама, найдорожча для мене людина. Користуючись нагодою, я дякую їй за те, що вона подарувала мені життя!» Повірте, таке делікатно-щемне освідчення, як і все дійство, навряд чи залишило б когось байдужим.
Клара Алексєєва Фото Аліни Шаповал
Газета "Град Прилуки" від 06 травня 2015 року
