16 липня 2015
Здобуття суверенітету кожної держави — це перший її крок у досягненні свободи й незалежності, крок до соціально-економічного та духовного прогресу, благополуччя й добробуту народу. Україна стала на цей шлях після того, як переконалася, що Москва, загальносоюзні органи і відомства відверто прагнуть і надалі диктувати республікам колишнього СРСР свої закони, зберігати у відносинах з ними панівне становище, хазяйнувати, як у колоніях.
Виходячи з цього та виражаючи волю й прагнення українського народу 16 липня 1990 Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.
З 385 присутніх на засіданні депутатів «за» проголосувала абсолютна більшість - 355; «проти» - 4; не взяли участі - 26 (18 з них невдовзі звернулися до секретаріату сесії і попросили зарахувати їхні голоси «за»).
Декларація утверджувала сучасну назву держави - Україна, запроваджувала поняття "національна держава", наголошувала на приналежності до українського народу громадян усіх національностей, гарантувала громадянам рівність перед законом, права та свободи, передбачені як Конституцією УРСР, так і нормами міжнародного права.
Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларації сусідніх республік. По-перше, це фактично була програма побудови незалежної держави. По-друге, Декларація надала поштовх і напрямок процесу утворення національних держав на теренах падаючої комуністичної імперії хоча Декларація, прийнята ще за радянських часів, була спрямована на забезпечення суверенітету України у складі Радянського Союзу, тому окремі її положення застаріли,але в цілому вона не втратила свого значення і донині.
Декларація про державний суверенітет України складається з преамбули й 10 розділів.
Одним з важливих положень Декларації є положення про громадянство. Україна має своє громадянство, де всі рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять. Громадяни всіх національностей становлять народ України.
Декларація проголошувала самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну і податкову системи, формувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
У Декларації визнана самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках, і зобов'язувалася дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не купувати ядерну зброю.
Декларація проголошувала право України безпосередньо здійснювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.
Значення Декларації про державний суверенітет України в тому, що вона визначила основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики, економічного розвитку та державного будівництва. Цей документ являє собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод. В основі Декларації лежать демократичні традиції українського народу, які розвивалися протягом століть.
День прийняття Декларації був оголошений державним святом - Днем Незалежності, але в цій якості він відзначався один раз - 16 липня 1991 року.
Декларація була провісником Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, підтвердженого Всеукраїнським референдумом 1 грудня цього ж року.
Нагадаю, що у 1991 році це була третя спроба здобути незалежність. Перша під керівництвом Б. Хмельницького у 1648—1654 рр.,
Друга — під керівництвом М. Грушевського та В. Винниченка у 1917—1919 рр. Третя —в 1991 р.
Отже,завдяки проголошеній Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, доленосним подіям 1991 року здійснилася віковічна мрія українського народу. На політичній карті світу з'явилася самостійна, незалежна держава Україна.
Завідувач сектора інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю міської ради, Александрова О.В.
