05 серпня 2015
У складний для країни час будь-яка допомога для воїнів АТО – це значний внесок у перемогу. Розуміючи це, бібліотекарі Прилуцької районної бібліотеки вирішили внести і свою лепту у волонтерську підтримку прилучан, що воюють на сході України.
Збір і передачу речей першої необхідності для солдат у зону АТО було проведено у рамках заходу «Серце до серця».
На захід «Серце до серця» завітали всі небайдужі: як дорослі, так і діти. Усім було цікаво поспілкуватися з волонтерами, дізнатися, що спонукало їх займатися благодійною справою, жертвуючи своїм вільним часом, особистими справами. Кожен із волонтерів поділився своєю історією.
Костянтин Саляєв почав допомагати воїнам АТО саме з того часу, як його сина забрали на фронт. «Хотілося допомогти своїй дитині, сам я через певні причини не зміг піти воювати, тож вирішив «воювати» тут, - ділиться Костянтин. – Я зрозумів, що солдати в АТО потребують значної матеріальної підтримки, побачив чого саме не вистачає. Так і «побігли» мої волонтерські будні». Хочеться додати, що Костянтин приїздив на фронт частіше, ніж раз на місяць, адже знав, що підтримка тут необхідна більше, ніж будь-де. Солдати вже чекали на нього, передавали вітання своїм рідним, просили заспокоювати близьких.
Констянтин продемонстрував присутнім відеоролики та фотографії бійців АТО. У кожного на очі навернулися сльози, адже так хочеться, щоб ці хлопці скоріше повернулися живими і здоровими додому. «Дехто з солдат просив, щоб я не фотографував їх, адже часто їхні рідні не знали, що той воює, - розповідає Павло, демонструючи світлини із зони АТО, - не хотіли хлопці, щоб за них переживали матері».
Павлові Краснополові випало самому відчути, що таке участь в антитерорестичній операції. Він пішов добровольцем ще на початку АТО. Нині чоловік розповідає, що аж ніяк не шкодує, що виконав свій громадянський обов’язок, адже по-іншому просто не зміг би спокійно жити «в тилу».
«Я вдячний, що, коли воював, то про нас не забували прилучани. Волонтери передавали нам різноманітну допомогу, але найбільше зігрівали дитячі малюнки, листи, звернення до солдат. Адже, коли читаєш ці щирі дитячі слова, то розумієш заради чого ти тут знаходишся – заради майбутнього цих дітей, щоб вони не знали війни, розрухи, трагедій. Це справжній чоловічий обов’язок захистити жінок і дітей, - щиро розповідає скромний і по-військовому стриманий Павло. – На кожному із блокпостів я завжди бачив дитячі малюнки. Я не знаю ні одного блокпосту, де б солдати їх не розвішували, не дорожили ними! Навіть, коли ми змінювали підрозділи, малюнки передавалися їм «у спадок». Іноді, я бачив, як дивлячись на ці дитячі щиросердні зізнання в любові та підтримці, на очі наших бійців наверталися сльози».
Аби й нині підтримати воїнів АТО, вселити в їхні серця віру в краще, підживити надію на перемогу, юні читачі районної бібліотеки на чолі з учасницею творчого об’єднання «АртТема», читачкою бібліотеки Юлією Сікаловою виготовили обереги. Діти охоче майстрували традиційні праукраїнські ляльки-мотанки з різнокольорових ниток. Символічні ляльки було покладено до інших речей «передачі» в зону АТО. А діти щиро побажали солдатам головне – повертатися живими!
