Прилуцька міська рада офіційний веб-сайт

Слово – фахівцю

«Держава – понад партії,

С.В. Петлюра

Образ головного отамана УНР став символом боротьби за незалежність України. Відтак, не дивно, що після вбивства Петлюри в Парижі протягом семи десятиліть радянські спецслужби шукали сліди петлюрівщини, а слова «мазепинці», «петлюрівці», «злочинці» вважалися синонімами. Навіть сьогодні багато із тих, чий розум і душа були покалічені радянським режимом, намагаються не згадувати імені лідера українського визвольного руху 1917-1921 років. У Парижі є українська бібліотека імені Симона Петлюри та його музей. А ми, українці, продовжуємо боятися називати вулиці його ім’ям.

Симон Васильович Петлюра – історична постать, яка захоплює своєю неординарністю. Сьогодні, коли наша держава, воюючи, відстоює свій суверенітет і як ніколи потребує сильної, професійної армії, слід дослухатися до слів Петлюри: «Усі демократичні інститути держави, партії, рухи, політичні угруповання, партійні блоки повинні розуміти, що держава існує до того часу, поки існує боєздатна армія цієї держави. Як тільки в армію приходить політична боротьба думок і рухів, вона перестає існувати як єдина боєздатна державна сила, гаранта державності вже не існує, під загрозою державний суверенітет, а військо розпадається на збройні групи підтримки тієї чи іншої із протиборчих, конкуруючих між собою сторін».

Свого часу принципова позиція Петлюри сприяла не тільки збереженню кістяка українських Збройних Сил, а й створила передумови для їх подальшого розвитку.

Симон Петлюра та його прихильники боролися недаремно. Вони заслужили на вдячність української нації. Їхньою боротьбою ми й прийдешні покоління будемо пишатися, а їхні поразки та помилки стануть нам пересторогою!

P.S. Симон Петлюра в 1915 році одружився із Ольгою Опанасівною Більською, яка була родом із села Погреби Прилуцького району (В. Михальчук «Симон Петлюра та його родина», Київ, 1996 р., ст. 103). Згідно зі статтею у Вікіпедії, Ольга Опанасівна народилася у селищі Мала Дівиця на Прилуччині й провела своє дитинство у Прилуках. Однак так чи інакше свій життєвий шлях пані Ольга розпочинала у нашому мальовничому краї.

Тетяна Зоць, директор Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова