04 листопада 2015
Pro-ART на тютюновій
Те, що Прилуки багаті на талановитих митців, сумнівів не викликає. Однак чи часто ми, заклопотані своїми особистими проблемами, цікавимося їхньою творчістю? Напевно, ні. Більшості городян імена Петра Мироненка або Катерини Кантур, на жаль, нічого не кажуть. Особливо місцеві живописці відійшли у тінь після пожежі, яка дощенту знищила художні майстерні.
На ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» 9 жовтня стартував унікальний мистецький проект Pro-ART, ідея якого належить «В.А.Т.-Україна». Його мета – не тільки познайомити із творчістю земляків працівників фабрики, через них донести відомості про роботи художників до інших прилучан, а й підтримати майстрів пензля у цей непростий період, безкоштовно організовуючи вернісажі. Ще одним плюсом Pro-ART є те, що на тютюнову часто приїздять закордонні гості. Вони, як і будь-який працівник фабрики, можуть придбати полотно, що сподобалося. У такий спосіб уявлення про Прилуки розшириться: про місто знатимуть не лише як про цигарковий бренд. Також організатори проекту прагнуть внести мистецький позитив і розмаїття фарб у робочі будні колективу тютюнової. Показати, що звичайну стіну адмінбудівлі легко перетворити на інсталяцію художніх робіт.
Проектом передбачено презентацію творчості десяти прилуцьких живописців: Петра Мироненка, Катерини Кантур, Юрія Шевченка, Анатолія Риженка, Степана Вербещука, Павла Бережного, Петра Бойка, Сергія Ступаченка, Олега Чучупи та Володимира Солов’я. Спочатку роботи одного із митців виставляються на першому поверсі «В.А.Т.-Прилуки», потім їм на зміну приходять полотна іншого майстра, а твори попередника переміщаються на другий поверх. А за наступної зміни авторів – на третій.
Презентація Pro-ART і підписання Меморандуму про співпрацю в його рамках між митцями та В.А.Т. відбулися 9 жовтня у Блакитній залі тютюнової. Від компанії свій підпис на документі поставив директор з виробництва Артем Скрипка. Звертаючись до присутніх, він наголосив, що промисловому підприємству неважко стати майданчиком для презентації художніх робіт. У нинішні скрутні часи взаємоперетин цих двох світів украй необхідний, адже він допомагає підтримати один одного.
– Мій син почав відвідувати Школу мистецтв, і, коли він сказав своїм друзям слово «мастихін», вони подумали, що це якесь дуже погане слово... А так не повинно бути. Мистецтво мусить бути у житті кожного, – резюмував пан Артем. Честь відкрити проект випала акварелісту, графіку, автору прекрасних пейзажів, члену Спілки художників України (із 1992 року) Петру Мироненку. 16 його полотен прикрасили адмінбудівлю тютюнової компанії. На відкритті власної виставки пан Петро розповів про перші кроки у мистецтві, відповів на запитання працівників фабрики та журналістів. До речі, зустрічі із художниками будуть традиційними у рамках мистецького проекту. Вже зараз можна говорити про гарні враження колективу тютюнової від нього.
– Ми хоч побачили, які із себе наші художники. Зустрінеш тепер на вулиці – знаєш, що велика людина йде. Неодмінно привітаєшся, – кажуть люди.
Дехто зізнається, що вже знайомий із доробками художників Прилук, любить їхні полотна і прикрашає ними власний дім чи дарує друзям.
Минулої п’ятниці, 30 жовтня, естафету вернісажів у «В.А.Т.-Прилуки» підхопив художник-аматор Сергій Ступаченко. Він народився у Ніжині, вивчився, відслужив у армії, став військовим, перебрався до Прилук, тут і одружився. Звільнившись зі служби, працював водієм архітектора, інкасатором, таксистом. Побував у багатьох куточках України, тож побачив її в усій красі.
– Зустрічаючи гарний краєвид, зупиняюся, фотографую. Роблю десятки кадрів, – розповів пан Сергій. – Проте фото – не картина.
Свою перше полотно Сергій Ступаченко намалював у 2006-му, коли йому вже виповнилося 40 років. Та коли є бажання творити, вік не має значення. Ось як Сергій Володимирович згадує початок кар’єри живописця:
– Я прийшов у майстерні до художників. Там саме були Григорій Радченко і Петро Мироненко. Я їх розпитав, як малювати. Через деякий час після бесіди із ними поїхав до мами, взяв шматок льону, що давно у неї лежав, натягнув на рамку, котру зробив сам, поґрунтував, спробував передати природу, як я її бачу. Так народилися перші дві картини. Показав їх художникам. Сказали, що гарні. Оцінили. Навіть пожартували, що серйозний конкурент росте.
Нині в доробку Сергія Ступаченка понад 50 полотен, 24 із яких він виставляє на тютюновій. Протягом найближчих трьох тижнів працівники «В.А.Т.-Прилуки» зможуть ознайомитися із ними і, якщо з’явиться таке бажання, то й придбати. Роботи ж Петра Мироненка перемістилися на другий поверх. Наступним, хто презентуватиме свою творчість, буде сюрреаліст Юрій Шевченко.
Загалом проект Pro-ART планується завершити до травня 2016-го. Але його ініціатори вже задумуються над продовженням. Адже творчий потенціал Прилуцької землі невичерпний.
Роман Марусич
Газета "Відомості Чернігівщини" від 4 листопада 2015 року
