31 травня 2018
Діти з обмеженими можливостями – найбільш беззахисні та вразливі у будь-якому суспільстві і часі. Їм так потрібні захист і милосердя, увага і доброта! Вони знаходяться в нерівних умовах, і їм вкрай необхідні турботливі люди поруч, які б навчили їх радіти життю, сміятися, а не плакати, які б вселили впевненість в те,що вони мають право на щасливе дитинство, на подальше комфортне доросле життя…
У Прилуцькому центрі комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Світанок» надають допомогу дітлахам раннього дошкільного та шкільного віку з органічним ураженням центральної нервової системи, внутрішніх органів, інтелектуальною недостатністю, затримкою психо-мовного розвитку, синдромом Дауна, аутизмом, порушеннями зору та слуху, з захворіннями опорно-рухового апарату. Вже 10 років поспіль ці дітки отримують в центрі соціальну, психологічну, педагогічну, медичну та фізичну реабілітацію.
- Обмежені фізичні та інтелектуальні можливості дітей – не вирок, а своєрідний виклик долі, - впевнена директор центру Марія Шабалтас. – Це загальна проблема суспільства, держави, над якою ми наполегливо і щоденно працюємо разом з батьками, з громадськістю. В країні активно впроваджується інклюзивна освіта - діти з особливими потребами мають соціалізуватися в звичайних школах зі звичайними дітьми. Завдання нашого закладу – підготувати їх до дитсадків та навчання в школі. Безперервний процес реабілітації,виховання, навчання готує їх до соціальної адаптації, до дорослого життя. Вони всі різні, але ж кожна дитина – особистість, має свою неповторну індивідуальність, і ми цінуємо у ній це. Процес реабілітації непростий і довготривалий,і навіть найменший результат наших діточок – велика перемога для нас. Ми робимо все для того, щоб вони почувалися щасливими…
Відділення медичного спостереження очолює Заслужений лікар України Микола Правдивець. Спеціалісти відділення допомагають перебороти труднощі розвитку, проводять комплекс реабілітаційних заходів, спрямованих на зменшення або подолання фізичних розладів. Кожна дитина має свій індивідуальний план реабілітації, який відповідає рекомендаціям дитячого лікаря. До послуг маленьких пацієнтів гарно облаштовані масажний та фізіотерапевтичний кабінети, зала лікувальної фізкультури з сучасними тренажерами, шведською стінкою, профілактором Євмінова. Із задоволенням вони займаються з логопедом,відвідують сеанси профілактичного і оздоровчого масажу, проходять обстеження і консультації у лікаря-невролога, педіатра.
Відділенням психолого-педагогічної та соціальної реабілітації керує досвідчений вчитель, методист Світлана Стригун. Велику увагу вчителі - реабілітологи відділення приділяють особистісному розвитку дитини. Арт-терапія допомагає розвивати музичні, вокальні, хореографічні таланти, виховує гарний смак і вміння фантазувати. Працюють різні гуртки за інтересами, де вихованці удосконалюють свої творчі здібності, проводяться майстер-класи. Педагоги готують з ними феєричні концерти і цікаві вечори, ставлять танці і спектаклі, розучують Щедрівки і Веснянки. З дітьми займаються кращі музиканти міста, старші діти грають на гітарі та піаніно.
Одне з основних направлень роботи відділення – напрацювання умінь для занять побутово-господарською діяльністю. На ігровій кухні дітки з великим задоволенням вчаться заварити чай, підсмажити яєчню, дізнаються, як зварити борщ.
Реабілітація в центрі не обмежується стінами закладу – діти беруть участь у святкуванні державних, релігійних і народних свят, їздять на екскурсії. Так нещодавно побували в будівельному супермаркеті «Практика», в храмі Божої Матері Цілительки Густинського Свято-Троїцького монастиря, в козацькій фортеці села Бубнівщина.
ЛІКУВАННЯ КІНЬМИ І МЕТОДИКА МАРІЇ МОНТЕССОРІ
Медичні і педагогічні працівники щодня удосконалюються, не тільки вчать, а й постійно вчаться самі. Розробляють лікувально-педагогічні новації, впроваджують в практику останні наукові розробки. Працівники застосовують новітні реабілітаційні технології, вже перевірені методики і практики, серед яких трудотерапія, ігротерапія. В кабінетах – обладнання з новітніми технологіями, є мультисенсорна кімната, комп’ютерний комплекс з логопедичним програмним забезпеченням «Живий звук», комп’ютерні ігри взагалі відіграють в реабілітації важливу роль.. Зоряне небо, звуки птахів та моря, пісочна анімація – все для розвитку і лікування дітей.
Одна з незвичайних універсальних інноваційних методик заснована на принципах італійського педагога Марії Монтессорі. Для занять нещодавно були придбані спеціальні Монтессорі-матеріали, користуючись якими діти займаються пересипанням піску, переливанням води, пранням, миттям рук і посуду, застібанням ґудзиків, «блискавок». Вони вчаться виконувати практичні вправи, які розвивають дрібну і велику моторику,координацію рухів, самостійність, звикання до виконання безлічі дрібних операцій у певній послідовності, виховують здатність до самообслуговування, до особистої гігієни. Цим самим вони напрацьовують прості соціальні навички. Методика М. Монтессорі формує в дітей широкий кругозір, внутрішню мотивацію до пізнання нового, уміння концентруватися на роботі, спостережливість і самостійність.
Однією з перспективних і ефективних методик лікування та фізичної реабілітації, яка благотворно впливає на маленьких пацієнтів, є лікування кіньми – іпотерапія. Щотижня дітей возять на кінську ферму в с. Дідівці, де вони безкоштовно катаються на конях, спілкуються з ними. Особливо дієво лікування іпотерапією відчувається на дітях, які мають хвороби аутичного спектру. Після курсу цих занять діти починають краще розвиватися, розмовляти, усуваються більшість рухових і психологічних розладів, настає психологічна гармонія...
ПРО МРІЇ І ПЛАНИ
1 червня колектив центру святкуватиме свій десятирічний ювілей За ці роки реабілітацію в ньому пройшли 203 дитини, а в рамках кожного року – близько 70-и. В ювілейні дати зазвичай підсумовують прожите, будують плани на майбутнє. Старожили згадують, що все починалося з декількох кімнат, не було такої кількості спеціального обладнання, не було досвіду. Зараз все по-іншому. Збільшилася кількість навчальних кабінетів, в них затишно і красиво. Повсюди квіти в горщиках, акваріум, світлини усміхнених дітей, стіни прикрашені оригінальними декоративними деталями. В центрі панує тепло і сімейний затишок. Є дитячий вуличний майданчик з трьома ігровими комплексами для проведення оздоровчих та реабілітаційних заходів в літній період, ошатне подвір’я засаджено трояндами і чорнобривцями, центр має яскравий сайт, в якому багато корисних матеріалів для батьків, цікаві новини про свята і будні колективу.
Але ж життя не стоїть на місці. Марія Миколаївна очолює заклад всього лише півтора року, але ж встигла полюбити його і кожного вихованця. Як людина креативна, високопрофесійна, пані Марія має безліч цікавих ідей, які поступово втілює в життя:
- Ми не повинні стояти на місці і задовольнятися набутими результатами. Спочивати на лаврах немає часу. Як би не було у нас гарно, але у нас тісно. Нам не вистачає простору, не вистачає приміщень. Зала лікувальної фізкультури є водночас і музичною кімнатою, і актовою залою. Наш службовий мікроавтобус, такий необхідній нашим вихованцям, старий і частенько в ремонті. Тим більше, що нещодавно на сесії міської ради прийнято рішення про те, що наш центр буде обслуговувати пацієнтів не до 14, а до 18 років. Кількість тих, хто проходитиме реабілітацію, збільшиться, як і їх вік… Тож міський голова Прилук та депутатський корпус підтримали мою пропозицію та прийняли рішення про виділення 200 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації щодо реконструкції колишнього приміщення дитячого садочка, в якому й буде в майбутньому розташовуватися центр. Це, безперечно, значне досягнення. Ось там і буде зала для лікувальної терапії, окрема - актова зала зі сценою і кулісами, просторі класи. А ще там будуть…виробничі майстерні, в яких вихованці різного віку мали б можливість шити, куховарити і випікати, займалися б лозоплетінням, гончарством. Ось така амбітна мрія.
- Мені хочеться, щоб трудова і професійна орієнтація здійснювалася на більш високому рівні, щоб для цього були створені всі умови, була створена відповідна матеріально-технічна база, - ділиться планами Марія Миколаївна. - На іграшковій кухні досягнути високих результатів неможливо. Наші маленькі пацієнти швидко ростуть, а набути професію їм складно. Професія, праця додають людині впевненості, підвищують самооцінку. Здобуття професії, яка по силах, подальше працевлаштування - постійні проблеми молодих людей з інвалідністю, які, в більшості, не працюють, відірвані від життя, живуть в коконі власних хвороб…Я розумію, що для переобладнання і капітального ремонту колишнього дитячого садка потрібні великі кошти. Що ж, будемо шукати, стукати у всі двері. Є Фонд регіонального розвитку, якісь міжнародні проекти і гранти, будемо залучати не тільки державні, а й благодійні кошти. Потрібно вірити і діяти...
ТЕРИТОРІЯ ДОБРОТИ І МИЛОСЕРДЯ
Що найбільше вражає, дивує, захоплює і зачаровує в центрі, так це дітки. І аура доброти і любові, якою вони оточені.
У кожного з вихованців центру своя доля, своя хвороба. Своя дорога болю і страждань, образи на життя. У них різні батьки. Вони приходять сюди закритими, невпевненими, закомплексованими, сором’язливими, депресивними. Більшість з них не хочуть і не вміють спілкуватися, не вміють розмовляти. Але ж тут вони - рівні серед рівних. І тут їх люблять. Любов і доброта творить дива. Проходить місяць, півроку, і вони вже інші. Вони розквітають, як квіти, починають сяяти, як зірочки. Вони змінюються на очах – стають активними, комунікабельними, починають вірити у власні сили, виразно говорити, більш впевнено рухатися. Знижується тривожність, емоційна напруга, вона починають творити, фантазувати. Дівчинка Женя, яка не має кистей рук, навчилася малювати дивовижні картини. Іван, який майже нічим не цікавився, вже з захопленням виробляє паперові фігурки. Нещодавно він презентував персональну виставку з 52 паперовими скульптурками. Богдан, який довгий час знаходився в депресії через свою важку хворобу, відтаяв – він прекрасно співає, бере участь в концертах, багато жартує. Артему 11 років, він не бачить від народження, але ж у нього абсолютний слух і прекрасне почуття ритму. Він грає на барабані, гармошці, тамбурині і маракасах. Сідає за піаніно і підбирає будь-яку мелодію на слух, як і його ровесник Сергій…
В центрі я познайомилась з дивовижною шестирічною дівчинкою Валерією. Вона велика розумничка і справжній лідер молодшої групи. Талановита, комунікабельна і дуже мужня дівчинка. Лера прекрасно співає і танцює, а нещодавно намалювала розквітлий ніжний світло-рожевий, фіолетовий бузок. Спілкуватися з нею, такою харизматичною і оригінальною, – одне задоволення.
Ці «сонячні» діти і діти дощу – всі від сонця…Вони привітні, ласкаві, радісні. Вони постійно заняті і ведуть насичене творче життя – розписують писанки, малюють на асфальті,готують свято Масляної або флешмоб, грають в спектаклях,як справжні актори, варять з дорослими польову кашу. Тут все робиться для того, щоб дітки були щасливими, і вони – щасливі.
Мама чотирирічних двійняток Альонки і Ірочки Любов Шкарупа дуже задоволена змінами в їх поведінці:
- Донечки прийшли в центр, навіть говорити ще не могли. А тепер вони такі щебетушки! І малюють, і танцюють, і співають! Працівники центру прекрасно знають свою справу, вони турботливі, людяні. Для всіх, хто займається в центрі, це – другий дім, родина… Кращої терапії, ніж спокій, любов оточуючих, творчість немає.
Колишні випускники стають волонтерами, і періодично повертаються в свій другій дім, щоб чимось допомогти. Серед них є студенти педагогічного коледжу і агротехнікуму. Тетяна, яка колись грала на сопілці мелодії Скорика і співала «Подоляночку», навчається нині в київському вузі, вона – майбутній логопед. В центрі по праву гордяться всіма ними...
Працювати з особливими дітками та підлітками складно, тут потрібні особлива делікатність і мудрість серця, терпіння і, звісно ж, любов. Важка, але така потрібна і шляхетна ця справа – виховувати діточок з особливими потребами, така складна і приємна робота - запалювати зірки! Більшість педагогів і медпрацівники працюють з перших днів заснування центру, за ці роки вони набули унікального досвіду, якого не отримуєш в жодній школі чи лікарні. Чуйні і щирі, інтелігентні, вони вміють розділити чужій біль. Марія Миколаївна пишається своїм колективом, говорить, що всі вони – високопрофесійні і творчі особистості:
- Кожен з них на своєму місці, кожен важливий для колективу, як бусинка в намисті:загубиться одна – намисто розпадеться…Напередодні нашого ювілею я хочу висловити подяку своїм колегам за їх працю і жертовність, за їх великі серця. Дякую також міському голові Ользі Попенко, депутатському корпусу за підтримку і нашим батькам за співпрацю. Особлива вдячність меценатам за постійну допомогу – Благодійному фонду Бориса Колесникова, депутату обласної ради Анатолію Мирошниченку, керівнику підприємства «Прилуцький хлібодар» Людмилі Супруненко, Народному депутату Валерію Дубілю, Прилуцькому відділенню товариства Червоного Хреста України…
Ювілей промайне, свято відшумить. Але ж у Прилуцькому центрі вміють робити свято зі звичайного дня, хоча це не просто. В ньому запалюють зірки, а « якщо зірки запалюють, то це комусь потрібно»!
Віриться, що ніжний бузок на малюнку Валерії ніколи не відцвіте, як не закінчаться любов і доброта тих, хто поряд з цими дітками…
автор i фото: Лілія Черненко
