08 травня 2025
Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом у європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму.
У цей день Україна традиційно вшановує пам’ять загиблих, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про жертв найкривавішої та найжорстокішої в історії людства війни. Це не лише згадка про минуле – це вияв нашої глибокої вдячності тим, хто захищав свободу й гідність людства.
Друга світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року нападом нацистської Німеччини на Польщу та бомбардуванням Львова й інших міст. А вже з 22 червня 1941 року, після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР, уся територія України перетворилася на арену запеклих бойових дій.
Близько 7 мільйонів українців було мобілізовано до лав Червоної армії, і майже половина з них загинула. Інша половина, що вижила, часто поверталася з війни з інвалідністю. Ці трагічні цифри засвідчують надзвичайну ціну, яку заплатив український народ за перемогу над нацизмом.
День пам’яті та перемоги нагадує нам і про історичні причини війни – домовленості між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним у Німеччині та комуністичним у СРСР. Світ тоді виявився неготовим до протистояння агресії, і це призвело до масових злочинів проти людяності, воєнних злочинів і геноциду на українській землі. Постраждали мільйони представників українського, єврейського, кримськотатарського та інших народів, що проживали на території сучасної України.
На початку війни український народ був позбавлений власної державності та розділений між кількома країнами. Обидва режими – нацистський і комуністичний – використовували українське питання для реалізації своїх політичних інтересів, не рахуючись із вартістю людського життя. Українські землі розглядалися ними виключно як стратегічний і людський ресурс.
Попри це, українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом. Вони проявили героїзм, відвагу та самопожертву на всіх фронтах і в складі армій країн Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців боролися зі зброєю в руках, сотні тисяч діяли у підпіллі та повстанських рухах. Українські підприємства працювали на потреби оборони, а сама земля України стала місцем наймасштабніших боїв і найзапеклішого опору ворогові.
Втім, вигнання нацистських окупантів не принесло Україні справжньої свободи. На зміну одній формі тиранії прийшла інша – комуністичний терор. Його проявами стали «м’ясні штурми» чорносвитників, депортація кримських татар та інших народів, масовий голод 1946–1947 років, повторна радянізація, знищення українських церков та посилення репресій проти національної ідентичності.
Загалом, у цій війні Україна втратила понад 8 мільйонів життів. У масштабах світу війна забрала від 50 до 85 мільйонів людей. Перемога над нацизмом стала можливою завдяки консолідації зусиль багатьох держав, мобілізації економіки та суспільства, взаємодопомозі й солідарності народів. Уроки тієї боротьби лягли в основу створення Організації Об’єднаних Націй – структури, одним із співзасновників якої стала Україна.
Жодна країна не має монополії на перемогу у Другій світовій війні. Це була спільна перемога людства над злом. І так само неприпустимими є спроби використовувати моральний авторитет переможця для виправдання нових агресій та реваншизму.
Пам’ять про Другу світову війну має навчати нас цінувати мир, бути готовими захищати його всіма розумними засобами, виховувати сміливість і принциповість у боротьбі з агресором. Ці уроки актуальні сьогодні як ніколи.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.
