Прилуцька міська рада офіційний веб-сайт

29 вересня українці вшановують пам'ять жертв Бабиного Яру – одного з найстрашніших символів Голокосту та нацистських злочинів. У Київському урочищі протягом 1941 – 1943 років розстріляли близько 100 тисяч людей, серед яких були євреї, роми, військовополонені, священники та пацієнти психіатричної лікарні.

Сьогодні, коли Україна знову переживає жахи війни, пам'ять про Бабин Яр набуває особливого звучання. Подібно до того, як нацисти прагнули знищити євреїв, сучасна російська агресія прикривається риторикою "розв'язання українського питання".

Порівняння цих двох злочинних режимів стає болючим, але водночас нагадує, що історія не має повторитися, а пам'ять про жертв – основа нашої боротьби за правду і свободу.

Після захоплення Києва навесні 1941 року нацисти розпочали масові розстріли цивільних. Найбільш трагічними стали дві дати – 29 і 30 вересня. Річ у тім, що саме тоді зондеркоманда 4-А під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля вбила майже 34 тисячі євреїв. Формальним приводом стала радянська диверсія на Хрещатику, однак справжньою метою було "остаточне розв'язання єврейського питання".
Загалом упродовж 1941 – 1943 років у Бабиному Яру було розстріляно близько 100 тисяч людей. Серед них: євреї, роми, військовополонені Червоної армії, члени ОУН, комуністи, священники, заручники та пацієнти Київської міської психіатричної лікарні імені Павлова.

• Перший (вересень 1941 – весна 1942 років) – щоденні розстріли цивільних та військовополонених, найбільший пік яких припав на 29 і 30 вересня.
• Другий (зима 1942 – серпень 1943 років) – у цей час відбувалися страти підпільників, націоналістів, комуністів і в'язнів Сирецького концтабору.
• Третій (серпень – листопад 1943 років) – знищення слідів злочинів. Нацисти змушували в'язнів концтабору викопувати й спалювати тіла загиблих. Ба більше, у ніч на 29 вересня 1943 року групі полонених вдалося здійснити втечу і зберегти свідчення про трагедію, завдяки чому українці мають уявлення того, що насправді відбувалося в ті страшні часи.

Водночас були люди, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв. Їх пізніше назвали Праведниками народів світу. Серед українців першими таке звання отримали священник Олексій Глаголєв і його родина.