"Моїй донечці шість. Я тут, щоб вона жила у вільній Україні", - артилеристка Аліна

25 лютого 2026

⚡️Мама, захисниця, воїн

"Моїй донечці шість. Коли я ухвалювала рішення піти на контракт, у голові була лише одна думка: вона має жити у вільній Україні. Це моя головна мотивація. Використовую кожну можливість, кожну вільну годину, щоб поїхати до неї, обійняти й нагадати, заради кого це все.

Труднощі? Вони є завжди. Армія — це не прогулянка. Але я шукала не легких шляхів, а хороших командирів. І знайшла".

⚡️Від ножиць до гармати

"Раніше я була перукарем-модельєром. Клієнтки досі телефонують, просять про запис, не хочуть відпускати свого майстра. Але тепер я стрижу хлопців тут, на позиціях. Тепер вони завжди красунчики)

Мій військовий шлях почався з БПЛА. Служила на "Вампірах". Була і заряджаючою, і штурманом. Кожна роль по-своєму захоплива, але саме в цій бригаді я відчула максимальний комфорт. Очікування виправдалися на всі сто".

⚡️Артилерія — це моє.

"Я зрозуміла головне: артилерія — це моє. Зараз я працюю на САУ Archer. Мені неймовірно цікаво вбирати нові знання, опановувати таку високотехнологічну техніку. Це зовсім інший рівень відповідальності.

Тепер у мене є нова мета — хочу стати командиром гармати. Поруч зі мною — людяний і згуртований колектив. Коли відчуваєш надійне плече побратима, стає зрозуміло: ми на своєму місці. Ми стоїмо за своїх дітей і за свою землю".

За матеріалами комунікаційної підрозділу 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила

#жінкаЗСУ #артилерія

 

Переглядів:39