29 квітня 2026
Лептоспіроз — гостра інфекційна хвороба, яка передається аліментарним шляхом (через воду і продукти харчування), контактним шляхом (під час купання у водоймах, різних видів сільськогосподарських робіт, у випадках укусу хворими тваринами, пошкодження шкіри інфікованими предметами) і аспіраційним (під час заготівлі сіна і сільськогосподарських продуктів). Інкубаційний період лептоспірозу триває від 24 годин до 14 днів. Підступність інфекції в тому, що її симптоми частково нагадують симптоми грипу: спостерігається висока температура тіла — 38−39 градусів, яка не знижується упродовж дня, з’являється нудота, блювота, головний біль, болі у попереку, суглобах, литкових м’язах. Іноді хворий не може триматися на ногах. На 3−8-й день може з’явитися висип на шкірі тулуба і кінцівок, крововилив у сітківку ока, внутрішні органи.Важливо за перших ознак нездужання звернутися до лікарів, не займатися самолікуванням — хвороба різко прогресує і, незважаючи на надання невідкладної медичної допомоги, життя хворому врятувати вдається не завжди. Варто згаяти день-два — і захворювання набуває гострої форми, яка характерна загальною інтоксикацією, ураженням печінки, легень, нирок, нервової системи. У частини хворих м’язові болі настільки сильні, що людина не може рухатися. У багатьох випадках захворювання вимагає реанімаційних заходів — у гострій фазі недуга ускладнюється нирковою недостатністю, набряком мозку, міокардитом. Найчастіше смерть настає від повної відмови роботи нирок.
Переносниками хвороби є гризуни
Лептоспіроз (хвороба Васильєва-Вейля, водна (собача) лихоманка, японська лихоманка) -особливо небезпечне інфекційне захворювання. Джерела гострого інфікування людей — сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, щури та польові миші. Джерелом зараження людини можуть стати не лише м’ясо заражених тварин чи молоко, а навіть немиті яблука чи будь-які інші фрукти, овочі, на які потрапили виділення гризунів. Джерелом інфекції для людей є хворі сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, гризуни, які виділяють лептоспіри із сечею і заражають навколишнє середовище. Основними носіями збудника лептоспірозу у природних вогнищах є польові миші, землерийки, їжаки. У побуті джерелом інфекції є велика рогата худоба, свині, собаки, сірі щури. Особливо небезпечні щодо зараження можуть бути підвальні приміщення, де мешкають гризуни та забруднюють їх своїми виділеннями, водойми зі стоячою водою, болотисті місця. За даними МОЗ, лептоспіри живуть і у вологому ґрунті за температури 22 градуси та вище. Можуть вони бути й у калюжах. Так що не варто по них чалапати босоніж, хоч би як романтично це не виглядало. Зараження лептоспірозом відбувається під час купання у забрудненій водоймі, пиття води з відкритих водойм, риболовлі, сільськогосподарських польових робіт, вживання продуктів харчування, забруднених сечею гризунів. В організм людини збудник проникає через пошкоджену шкіру (подряпини, тріщини, рани) та слизові оболонки носа, шлунково-кишкового тракту.Інфікування можливе навіть через кон’юнктиву, тобто через очі. Тому не варто навіть торкатися води у водоймі, біля якої висить табличка «Обережно, лептоспіроз!». Тому що потім можна потерти руками очі і заразитися цим небезпечним захворюванням. Якщо шкіра ціла і неушкоджена, лептоспіроз має запасний вхід. Це наш рот. Тому тримай його на замку, коли плаваєш у прісній водоймі. Захворювання від людини до людини не передається.
Краща профілактика — дератизація і чиста вода!
Профілактика лептоспірозу базується на комплексі медико-санітарних та ветеринарно-санітарних заходів. Насамперед, рекомендують епідеміологи, необхідно регулярно проводити дератизацію. Для недопущення передачі інфекції харчовим шляхом слід уникати вживання води з неперевірених джерел і відкритих водойм. Необхідно ретельно мити овочі та фрукти, свіже молоко перед вживанням обов’язково кип’ятити. Дотримуватись правил особистої гігієни, мити руки перед вживанням їжі; не купатись у забруднених водоймах; не пити води з невідомих джерел; не допускати забруднення гризунами харчових продуктів та питної води; застосовувати засоби індивідуального захисту (рукавиці, гумові чоботи) під час робіт на полях, у садах, підвальних приміщеннях.
