ІНФОРМУЄ:

 

13.01.2022

Розмір допомоги за один день лікарняного зріс на 10% за підсумками року

Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності за підсумками 2021 року зріс на 10,1% порівняно з тим же періодом 2020 року.

У середньому в 2021 році за один день перебування на лікарняному Фонд соціального страхування України виплачував допомогу у розмірі 375,18 грн. При цьому за підсумками грудня 2021-го середній розмір вже складав 394,7 грн.

Розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності залежить від тривалості страхового стажу працівника та складає 50% середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).

Найбільший середньоденний розмір допомоги за лікарняними упродовж 2021 року був у Києві (463,4 грн), Запорізькій області (409,9 грн), Миколаївській області (408,8 грн) і Донецькій області (403,4 грн). Найменший – на Чернігівщині (310,8 грн).

Дата фінансування допомог за лікарняними прямо залежить від дати подання роботодавцем заяви-розрахунку. Слідкувати за станом надання матеріального забезпечення застраховані особи можуть онлайн у телеграм-каналі Фонду https://t.me/socialfund.

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ПРИЛУЦЬКОГО РАЙОНУ

в січні–вересні 2021 року

НАСЕЛЕННЯ. Чисельність наявного населення в Прилуцькому районі, за оцінкою, на 1 жовтня 2021р. становила 150,4 тис. осіб. Упродовж січня–вересня 2021р. кількість жителів району зменшилася на 2212 осіб.

Упродовж січня–вересня 2021р. народилися 579 малюків. Кількість померлих склала 2493 особи.

РИНОК ПРАЦІ. У ІII кварталі 2021р. на підприємства, в установи, організації (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) району було прийнято 2144 особи, тоді як звільнено 2085 осіб (відповідно 7,4% та 7,2% середньооблікової кількості штатних працівників). Загалом середньооблікова кількість штатних працівників у ІII кварталі 2021р. становила 29060 осіб (17,3% від загальної кількості в області).

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств становила 11780 грн. Це майже у 2 рази більше рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн) та на 2,5% – середньообласного показника
(11490 грн).

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. Станом на 1 жовтня 2021р. підприємствами1 району одержано 249 тис.т культур зернових та зернобобових при середній врожайності 60,7 ц з 1 га. Пшениці намолочено 185 тис.т, кукурудзи – 47 тис.т, жита – 8 тис.т, ячменю – 7 тис.т.

Насіння соняшнику зібрано 30 тис.т, ріпаку – 9 тис.т.

Підприємствами2 району в січні–вересні 2021р. реалізовано на забій худоби та птиці (у живій масі) 6121 т, вироблено 61686 т молока. У структурі реалізації аграрними підприємствами худоби та птиці на забій частка великої рогатої худоби становила 45%, свиней – 55%.

Обсяг вирощування сільськогосподарських тварин за 9 місяців 2021р. становив 5760 т, у т.ч. великої рогатої худоби – 2645 т; свиней – 3115 т.

Станом на 1 жовтня 2021р. в підприємствах2 району нараховувалися 23557 голів великої рогатої худоби (у т.ч. 10353 корови) та 22259 голів свиней. У районі утримувалося 27,1% загальної кількості в області великої рогатої худоби, 27,5% – корів, 17% – свиней.

БУДІВНИЦТВО. У січні–вересні 2021р. прийнято в експлуатацію 2970 м2 загальної площі житлових будівель, що на 28,7% менше, ніж у січні–вересні 2020р.

____________________

1 Підприємства, які мають у власності та/або користуванні 200 гектарів сільськогосподарських угідь і більше.

2 Підприємства, які утримують від 100 голів великої рогатої худоби, овець та кіз та/або від 200 голів свиней, та/або від 5000 голів птиці свійської всіх видів.

За інф.Головного управління статистики

у Чернігівській області

 

Заробітна плата в Прилуцькому районі в III кварталі 2021 року

У III кварталі 2021 року на підприємствах, в організаціях та установах Прилуцького району (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому понад 29 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника району становила 11780 грн, що  майже у 2 рази більше рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн) та на 2,5% – середньообласного показника
(11490 грн).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом

1 грудня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

За адміністративними даними, на початок жовтня 2021 року на обліку в медичних закладах області перебували 3994 ВІЛ-інфіковані особи,
серед яких 1235 – хворі на СНІД.

Більше половини інфікованих (62%) отримали ВІЛ-інфекцію статевим шляхом, майже кожен третій (32%) – унаслідок введення наркотичних речовин ін'єкційним шляхом. У числі ВІЛ-інфікованих 203 дитини, народжені ВІЛ-інфікованою матір’ю, з них 20 – хворі на СНІД.

Упродовж січня–вересня 2021 року медичними закладами області вперше в житті встановлено діагноз ВІЛ-інфекції 306 особам, взято під нагляд 53 особи, хворі на СНІД.

За цей же період в області ВІЛ-інфекція стала причиною смерті 39 осіб (0,3% загальної кількості померлих). Переважна більшість померлих (77%) у віці до 50 років, 79% – міські жителі. Серед померлих більше чоловіків, ніж жінок (30 проти 9).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня міста Прилуки - Прилуки в цифрах!

Прилуки – одне з найдавніших міст України, яке розташоване на півдні Чернігівщини на мальовничих берегах Удаю. Важливий промисловий і туристичний центр.

Місто Прилуки належать до трійки найбільших на Чернігівщині за чисельністю. На 1 січня 2021 року в місті проживали 52553 особи, або 5,4% всього наявного населення області. Жінок у місті налічується більше, ніж чоловіків, – 55,7%, у розрахунку на 1000 жінок припадає 795 чоловіків. Серед жителів міста 12,9% – діти віком 0–14 років. Найчисельніша вікова група 15– 64 роки, яка є основним постачальником трудових ресурсів, складає 67,7% населення міста, з них 29,7% – молодь у віці до 35 років. У поважному віці (65 років і старше) перебуває майже кожен п’ятий житель міста.

Середній вік мешканця міста становить 45 років. Жінки старші за чоловіків – відповідно 47 та 41 рік.

 

У 2020 році з’явилися на світ 294 малюки (140 хлопчиків та 154 дівчинки). На кожну тисячу жителів припадало 5,5 новонароджених. На весільний рушник стали 223 подружні пари.

На підприємствах, в установах та організаціях м.Прилук у 2020 році були зайняті 12232 штатні працівники, їхня середньомісячна заробітна плата становила 10430 грн, що на 11,8% більше середнього рівня по області.

У 2020 році прийнято в експлуатацію 1580 м2 загальної площі житлових будівель. У розрахунку на 1000 жителів збудовано 30 м2 загальної площі житла.

За попередніми даними, у 2020 році підприємницьку діяльність здійснювало 301 підприємство, яке реалізувало продукції (товарів, послуг) на суму 11,7 млрд.грн, або 10,3% загальнообласного обсягу та отримало фінансовий результат – 2,2 млрд.грн прибутку.

У цей святковий день бажаємо мешканцям та гостям міста міцного здоров’я, родинного затишку, благополуччя, достатку, здійснення всіх найзаповітніших мрій.

Додаток:.Прилуки в цифрах (завантажити).

Головне управління статистики у Чернігівській області

Олександр Пиркал

 

До Дня знань

Щороку 1 вересня в нашій країні відзначають День знань. Якісна освіта є важливою складовою в житті кожної людини, адже вона дозволяє рухатися вперед і досягати успіху.

У рамках обстеження умов життя домогосподарств органами державної статистики проведено щорічне дослідження освітнього рівня населення Чернігівщини. За отриманою інформацією, серед осіб, вік яких передбачає наявність освіти (6 років і старші), мають повну загальну середню освіту 15% населення, базову загальну середню – 9%, початкову загальну – 7%, дошкільну – 4%. Не мають освіти, але вміють читати й писати або неписьменні – менше одного відсотка населення. Професійно-технічну освіту отримав майже кожен четвертий житель області.

Здобули повну чи базову вищу освіту 23% населення області, неповну вищу освіту – 18% (в Україні – 25% та 17% відповідно). Серед регіонів України найвища частка осіб із повною чи базовою вищою освітою в м.Києві (46%) та в Харківській області (34%), найменша – на Херсонщині (15%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ПРИЛУЦЬКОГО РАЙОНУ (інформацію завантажити).

 

Заробітна плата

У II кварталі 2021 року на підприємствах, в організаціях та установах Прилуцького району (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому понад 29 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника району становила 12882 грн, що у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн) та на 12,1% – середньообласного показника (11492 грн).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Доступ домогосподарств до послуг Інтернету

За даними вибіркового обстеження, у 2020 році 660,4 тис. жителів Чернігівської області були користувачами послуг Інтернету, що на 7% більше, ніж у попередньому році.

У міській місцевості доступ до послуг Інтернету мали 82% домогосподарств, у сільській – 40% (в Україні – 86% та 66% відповідно).

За частотою користування послугами інтернету 88% населення області повідомило, що користувалося Інтернетом не менше ніж раз на день, майже кожен дев’ятий – не менше ніж раз на тиждень (але не кожен день).

Через мобільний телефон інтернетом користувалися 82% населення, вдома – 73%, на роботі – 22%, а кожний тринадцятий – за місцем навчання.

Не мали можливості отримати послуги Інтернету 239,2 тис. осіб у віці 5 років і старше, або майже кожний четвертий житель області. Основні причини – не потребували послуг Інтернету (91%) та відсутність впевненості, знань чи навичок (42%).

Серед регіонів України найчастіше користувалися Інтернетом у містах домогосподарства Чернівецької області (92%), м. Києва (91%), Дніпропетровської області (90%) та у сільській місцевості – Закарпатської (92%) та Івано-Франківської (80%) областей.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

До Всесвітнього дня рибальства

У 2020 році в Україні виловлено 76 тис. т водних біоресурсів (на 17% менше, ніж рік тому), у тому числі риби – 48 тис. т (63% загального обсягу), інших водних  біоресурсів – 28 тис. т (37% відповідно).

На Чернігівщині підприємствами добуто 325 т водних біоресурсів, з них вирощених в умовах аквакультури (штучне розведення та утримання) – 271 т, у внутрішніх водних об’єктах – 54 т. 

У складі виловленої риби переважали короп, сазан (190 т) та товстолобик (48 т). Ляща виловлено – 19 т, карася – 18 т, плоскирки – 13 т, амура – 11 т, щуки – 9 т, інших видів риб – 17 т.

Серед знарядь лову перевагу надавали неводам кошільним та кільцевим, закидним та волокушам. Ними виловлено, відповідно, 51% та 28% загального обсягу риби, сітками виловлено 17% риби.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Шлюби на Чернігівщині  

  У 2020 році на Чернігівщині зареєстрували шлюб 3,7 тис. подружніх пар. Традиційно, у високосному році скорочується кількість бажаючих оформити свої стосунки, тому кількість зареєстрованих шлюбів скоротилася на 28% порівняно з 2019 роком та становила 3,8 шлюба в розрахунку на 1000 осіб наявного населення.

Серед тих хто одружилися, не перебували раніше в шлюбі 67% чоловіків та 63% жінок. Найвища шлюбна активність припала на липень–жовтень 2020р., а привабливішим для молодят був серпень – 15% всіх зареєстрованих шлюбів.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в березні 2021р. в області становив 101,6%, в Україні – 101,7%.

На споживчому ринку області в березні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,6%. При цьому найбільше (на 11,5%) подорожчала олія соняшникова. На 1,6%–5,1% зросли ціни на рибу та продукти з риби, м'ясо та м'ясопродукти, сало, фрукти, цукор, продукти переробки зернових, рис, молоко, кисломолочну продукцію. Водночас на 2,4% подешевшали макаронні вироби, на 2,1% – сири, на 1,5% – безалкогольні напої, на 1,2% – яйця.

Паливо та мастила стали дорожчими на 7,5%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Народжуваність на Чернігівщині у 2020 році 

У 2020 році в Чернігівській області народилися 5925 малюків (3010 хлопчиків та 2915 дівчаток). Щоденно на світ з’являлися, у середньому, 16 немовлят. Дві третини дітей народилися у містянок. 

На кожну тисячу жителів області припадає 6,0 новонароджених. У міській місцевості показник народжуваності традиційно вище, ніж у сільській (6,1 проти 5,8).

Найактивніше народжують жінки у віці 25–29 років: на них припадає майже третина загальної кількості народжених. Наймолодшими мамами стали вісім дівчат у віці до 16 років, найстаршими – шість жінок у віці понад 45 років.

Середній вік породіль при народженні дитини становив 29 років.

У 2020 році майже чверть (24%) немовлят народилися в матерів-одиначок або в батьків, шлюб яких не зареєстрований. У міській місцевості кожна п’ята дитина народилася поза шлюбом, у сільській – кожна третя.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Всесвітнього дня здоров’я

Всесвітня організація охорони здоров’я щорічно відзначає 7 квітня Всесвітній день здоров’я з метою популяризації здорового способу життя.

З метою дослідження питань щодо стану здоров’я населення органами державної статистики наприкінці минулого року проведено опитування осіб, які приймають участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя.

За його результатами у 2020р. 41% населення Чернігівської області оцінили стан свого здоров’я як «добрий», 45% – як «задовільний» та 14% – як «поганий». В Україні таких осіб 50%, 40% та 10% відповідно.

Повідомили, що хворіли протягом року 820 тис. респондентів Чернігівщини (84% населення). Зверталися за медичною допомогою 778 тис. осіб, серед них 80% до сімейного лікаря в поліклініці, 48% – у поліклініку, 13% – до стоматолога в державній медичній установі.

Мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям 40% жителів області. Найбільш поширеними захворюваннями були: гіпертонія, серцеві захворювання, артроз та артрит (54%, 28% та 20% відповідно).

Кожна п’ята особа відчула вплив перенесених захворювань на повсякденну працездатність, а 17% – на життєву активність, тобто можливість займатися фізичною працею, вести активний спосіб життя.

За даними опитування в 97% домогосподарств області хто-небудь з членів потребував медичної допомоги, придбання ліків та медичного приладдя. Разом з тим, респонденти 58% домогосподарств не змогли задовольнити ці потреби через високу вартість ліків (95%) та медичного обладнання (90%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Заробітна плата в області в лютому 2021 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників  підприємств, установ та організацій Чернігівської області в лютому 2021 року  становила 10122 грн. Це в 1,7 раза вище мінімальної заробітної плати (6000 грн) та на 18,5% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з лютим 2020 року зросла на 9,9%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано в установах фінансової та страхової діяльності (14550 грн), на підприємствах із постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (14537 грн), добувної промисловості і розроблення кар’єрів (14505 грн), виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (12491 грн), в установах державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (12468 грн), на підприємствах із виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (11994 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, у сфері творчості, мистецтва та розваг, у поштовій та кур'єрській діяльності, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, де нарахування не перевищили 73,4% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (18504 грн), найнижчий – у Кіровоградскій (9903 грн) та Херсонській (10106 грн) областях.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області у 2020 році

За результатами проведеного органами державної статистики обстеження робочої сили, у 2020 році забезпечували пропозицію робочої сили на ринку праці Чернігівської області 468,3 тис. осіб у віці 15 років і старше. Переважна більшість із них (88,2%) була зайнята економічною діяльністю, а решта, відповідно до методології Міжнародної організації праці, відносилася до безробітних.

Обсяги зайнятості населення зазначеного віку становили 412,9 тис. осіб, а рівень зайнятості населення (48,6%) був дещо меншим за показник, розрахований у середньому для України (49,9%).

Не мали роботи та при цьому її активно шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних 55,3 тис. жителів області в працездатному віці.

Рівень безробіття населення працездатного віку становив 12,3% (у середньому в Україні – 9,9%). Найвище значення показника зафіксовано в Луганській (16,1%), Донецькій (15,4%) та Кіровоградській (13,2%) областях, найменше – у Харківській області (6,4%).

 Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування

Органами державної статистики в жовтні 2020 року було проведено опитування домогосподарств Чернігівської області щодо їх забезпеченості товарами тривалого користування, наявність яких створює комфортні умови для життя та свідчить про достатній рівень матеріального добробуту сімей.

Переважна більшість домогосподарств Чернігівщини (99%) забезпечена холодильниками та кольоровими телевізорами, пральними машинами (89%), електропилососами (79%), мікрохвильовими печами, мультиварками (60%), ноутбуками, нетбуками (39%), супутниковими антенами (31%). Разом із тим низькою залишається частка домогосподарств, які мають кондиціонери (5%) та посудомийні машини (0,6%).

Із загальної кількості домогосподарств області (424,2 тис.) кожне третє домогосподарство володіє автомобілем, 6% мають моторолер, мопед або скутер, 3% – мотоцикл, сноумобіль. У той же час велосипедами забезпечено майже три чверті (73%) домогосподарств.

Значна частина товарів тривалого користування була куплена домогосподарствами протягом останніх п'яти років: дві третини планшетів, кожна третя мікрохвильова піч, мультиварка та ноутбук, 29% пральних машин, 27% телевізорів, кожен п’ятий велосипед та холодильник, кожний шостий персональний комп’ютер та кожен сьомий автомобіль чи мікроавтобус.

Як свідчать результати опитування, 67% автомобілів придбані такими, що вже були в користуванні, решта товарів, у більшості випадків, куплена домогосподарствами новими.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом

Щороку 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом, установлений Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

За адміністративними даними, у 2020 році в Чернігівській області діагноз «активний туберкульоз» уперше в житті встановлено 355 особам (104 жінкам та 251 чоловіку). Понад половина хворих (56%) – жителі міської місцевості, кожен третій – у віці 35–44 роки.

Найпоширенішою формою захворювання залишається активний туберкульоз органів дихання: такий діагноз у минулому році встановлено
341 хворому.

На кінець 2020 року під наглядом лікувально-профілактичних закладів з усіма формами активного туберкульозу перебували 599 осіб, з них 7 – діти до 18 років.

У 2020 році від туберкульозу помер 81 хворий, що на 3% більше, ніж у попередньому році.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Тваринництво області

За попередніми даними, на початок 2021р. в усіх категоріях господарств Чернігівщини було 144 тис. голів великої рогатої худоби, у т.ч. корів –
82 тис. – це 6 та 9 місця серед регіонів України. Кількість свиней налічувала 208 тис. голів, овець та кіз – 24 тис. голів, птиці – 3398 тис. голів.

Проти попереднього року кількість свиней зросла на 7%, водночас зменшилося поголів’я великої рогатої худоби, у т.ч. корів, овець та кіз на 8%, птиці – на 4%.

Підприємства області на початок 2021р. утримували 67% свиней, 65% великої рогатої худоби, у т.ч. 48% корів, по 6% овець та птиці.

У 2020р. господарствами області реалізовано худоби та птиці на забій у живій масі 51 тис. т, що на 2% менше, ніж у попередньому році, молока вироблено 457 тис. т (на 11% менше), яєць одержано 283 млн. штук (на 3% менше).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Соціально-демографічні показники міста Прилуки (інформацію завантажити).

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в лютому 2021р. в області становив 101,5%, в Україні – 101%.

На споживчому ринку області в лютому ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,7%. При цьому найбільше (на 9,4–11,3%) подорожчали фрукти, овочі та цукор. На 0,7–6,1% зросли ціни на хліб, макаронні вироби, продукти переробки зернових, рис, рибу та продукти з риби, молоко, сири, сметану, олію соняшникову, сало, м'ясо птиці. Водночас на 4,4% подешевшали яйця, на 0,9–1,7% – кисломолочна продукція, масло, свинина.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 0,6%.

Паливо та мастила стали дорожчими на 10,3%, проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті – на 2,1%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До свята 8 березня

 Восьме березня – свято весни та вшанування жіноцтва.

На Чернігівщині чарівна стать становить більше половини постійного населення – 54,5%, або 535,8 тис., майже дві третини з яких проживає в міській місцевості. Середній вік жительок області – 47 років.

Сучасна жінка прагне задовольнити потреби в самореалізації та активна на ринку праці: на підприємствах, в організаціях та установах області у 2020 році працювали 94 тис. жінок, це 55% загальної кількості штатних працівників.

Також представниці прекрасної статі створюють сім’ї, стають турботливими дружинами та мамами. У 2020 році зареєстрували шлюб понад 3,5 тис. жительок Чернігівщини. Середній вік нареченої при вступі до шлюбу становить 32 роки.

У минулому році мамами стали майже 6 тис. жінок, половина з яких відчула радість материнства вперше. Більшість малюків народжували жінки у вікових групах 25–29 та 30–34 роки. Вік матері при народженні першої дитини – 26 років.

Жінки на Чернігівщині, як і в Україні, витриваліші за чоловіків та живуть довше. Їх середня очікувана тривалість життя при народженні на 10 років більше, ніж чоловіків, та становить 77 років.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Заробітна плата та її виплата в м.Чернігові 

У IV кварталі 2020 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Чернігова (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 69 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника обласного центру порівняно з IV кварталом 2019 року зросла на 19,1% й становила 10394 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (5000 грн) та на 2,3% – середньообласного показника (10163 грн).

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в м.Чернігові на 1 січня 2021 року становила 8,4 млн.грн, з них 67,5% припадає на діючі (економічно активні) підприємства.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата в м.Прилуках у IV кварталі 2020 року

У IV кварталі 2020 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 12,2 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника міста порівняно з IV кварталом 2019 року зросла на 13,3% й становила 10596 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (5000 грн) та на 4,3% –середньообласного показника (10163 грн).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Реалізація сільськогосподарської продукції підприємствами області у 2020 році

У 2020 році підприємствами Чернігівської області, що займалися виробництвом сільськогосподарської продукції (крім малих), було реалізовано 4618 тис.т культур зернових та зернобобових, що майже на 5% менше, ніж у 2019 році. Провідне місце в реалізації зернових культур займають кукурудза – 83% та пшениця – 13%. Серед регіонів України за обсягами реалізації кукурудзи Чернігівщина посідає перше місце (17% від загальноукраїнського показника).

Середня ціна реалізації зернових в області склала 4578 грн за 1 т. Зростання цін у порівнянні з 2019р. зазнали всі зернові культури, крім проса та гороху. Найбільше подорожчала гречка (більше, ніж у 2 рази), пшениця (на 26%) та кукурудза (на 24%).

Насіння олійних культур було реалізовано 784 тис.т (на 12% менше, ніж рік тому), із загального обсягу олійних найбільше реалізовано соняшнику – 597 тис.т. За 1 т олійних підприємствам області пропонували в середньому
10824 грн (на 34% більше, ніж у 2019р.).

Середня ціна реалізації картоплі зменшилася в порівнянні з 2019р. на 12% і становила 4556 грн за 1 т.

Обсяг реалізації тварин сільськогосподарських живих у живій масі та молока мав незначний ріст і був 29 тис.т та 226 тис.т відповідно. Половина реалізованих тварин припадала на велику рогату худобу. Середня ціна реалізації свиней збільшилася майже на 2% і склала 40708 грн за 1 т, великої рогатої
худоби – на 11% (32489 грн), молока – на 8% (8804 грн).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Розподіл працівників Чернігівської області за розмірами нарахованої їм заробітної плати
За результатами державних статистичних спостережень, серед 159 тис. працівників, які в грудні 2020 року відпрацювали 50% і більше робочого часу, установленого на цей місяць, майже 15 тис., або 9%, мали нарахування в межах мінімальної заробітної плати (у грудні 2020 року – 5000 грн).

Найбільша частка працівників із зазначеними нарахуваннями спостерігалась у видах діяльності з низьким рівнем середньої заробітної плати: у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (майже кожен третій, зайнятий в закладах цих видів діяльності).

Водночас серед працівників, які повністю відпрацювали місячну норму робочого часу (116 тис.), цей показник становив понад 6 тис. осіб, або 5,5%. Найбільше таких працівників було зайнято в освіті, в охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги.

У грудні 2020 року більшість працівників із нарахуваннями понад 15000 грн була зайнята переважно у видах діяльності з високим рівнем оплати праці, зокрема, у добувній промисловості й розробленні кар’єрів, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (по 45%),
виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення (40%), державному управлінні й обороні; обов’язковому соціальному страхуванні (38%), виробництві електричного устатковання (33%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Заробітна плата в області

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників  підприємств, установ та організацій Чернігівської області в січні
2021 року  становила 9877 грн. Це в 1,6 раза вище мінімальної заробітної плати (6000 грн) та на 16,5% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно із січнем 2020 року зросла на 9,9%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (16796 грн), в установах фінансової та страхової діяльності (16008 грн), на підприємствах із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (15184 грн), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (13424 грн), в установах державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (12003 грн), на підприємствах із виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (11299 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, у виробництві автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів, у сфері творчості, мистецтва та розваг, де нарахування не перевищили 65,3% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (17533 грн), найнижчий – у Чернівецькій (9696 грн) та Кіровоградській (9780 грн) областях.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Посівні площі озимих культур під урожай 2021 року

На Чернігівщині всіма категоріями господарств посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай 2021р. проведено на площі 236 тис.га, що на 13% більше, ніж у попередньому році. Підприємствами засіяно 213 тис.га (на 14% більше), господарствами населення – 23 тис.га (на 2% більше). На посіви озимих культур на зерно припадає 85% усіх озимих, у структурі яких частка пшениці становить 83%, жита – 16%, ячменю та тритикале – 1%.

Під озимим ріпаком на зерно зайнято 33 тис.га (на 22% більше попереднього року).

Загалом збільшення посівів під озимі спостерігається і в цілому по Україні (на 1%), у 13 регіонах воно коливається від 1% до 13%. Найбільші посіви озимини зосереджені в Одеській (968 тис.га), Запорізькій (871 тис.га) та Миколаївській (765 тис.га) областях.

Частка озимих культур на зерно по Україні становить 88%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Про індекси споживчих цін  на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в січні 2021р. в області становив 101,0%, в Україні – 101,3%.

На споживчому ринку області в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,8%. При цьому найбільше (на 18,3%) подорожчали яйця. На 1–7% зросли ціни на продукти переробки зернових, хліб, рибу та продукти з риби, м'ясо птиці, сметану, масло, сири, кисломолочну продукцію, олію соняшникову, овочі, макаронні вироби. Водночас на 1,2% подешевшала свинина, на 0,9% – фрукти.

Тютюнові вироби подорожчали на 2,5%.

Тарифи на електроенергію підвищилися на 36,6%, каналізацію – на 36,7%, водопостачання – на 33,3%. Разом із тим, відбулося зниження цін на природний газ на 10,7%.

Паливо та мастила стали дорожчими на 1,8%.

Вартість міжміського телефонного зв’язку зросла на 11,2%, місцевого телефонного зв'язку – на 9,5%, Інтернету – на 10,8%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Надходження продукції тваринництва на переробні підприємства

У 2020р. на переробні підприємства Чернігівщини надійшло 5190 т живої маси тварин, що становить 71% до попереднього року. У структурі надходжень переважали свині – 59%.

Середні ціни закупівлі великої рогатої худоби зросли на 3% і становили 26662 грн за т, свиней на 1% зменшилися – 36549 грн за т. По Україні середня ціна на велику рогату худобу склала 31985 грн за т, свиней – 36280 грн за т.

Середня маса однієї голови великої рогатої худоби та свиней, куплених переробними підприємствами, залишилася на рівні 2019р. і становила 420 кг та 115 кг відповідно.

У 2020р. на молокопереробні підприємства області надійшло сирого молока 130172 т (88% обсягу попереднього року).

За минулий рік середня ціна купівлі молока зросла на 3% і склала
7617 грн за т. По Україні середня ціна молока зросла на 8% і становила
7899 грн за т.

Серед купленого молока ґатунки екстра та вищий становили 47%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У грудні 2020 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 559,4 млн.грн, або три чверті (74,8%) нарахованих за цей період сум.

Заборгованість населення зі сплати за постачання та розподіл природного газу на кінець 2020 року становила 733,2 млн.грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 380,8 млн.грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 101,7 млн.грн, за управління багатоквартирним будинком –
63,1 млн.грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 56 млн.грн, за надання послуг із вивезення побутових відходів – 18,8 млн.грн.

Погашенню населенням заборгованості сприяє можливість заключення договорів на реструктуризацію боргів. У грудні 2020 року в області було укладено 87 договорів на загальну суму 522 тис.грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Сума невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 січня 2021 року становила майже
19 млн.грн, що на 5% менше, ніж на 1 грудня 2020 року. На економічно активних підприємствах області зосереджено 86% загальної суми боргу, або 16,2 млн.грн, на економічно неактивних – 14%, або 2,7 млн.грн.

Майже дві третини суми заборгованості економічно активних підприємств (10,5 тис.грн) припадає на промислові підприємства області, 15% – на підприємства складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту, 12% – сільського, лісового та рибного господарства.

На початок року вчасно не отримали заробітну плату майже тисяча працівників, яким заборговано в середньому по 16558 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області на 1 січня 2021 року

Сума невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 січня 2021 року становила майже 19 млн.грн, що на 5% менше, ніж на 1 грудня 2020 року. На економічно активних підприємствах області зосереджено 86% загальної суми боргу, або 16,2 млн.грн, на економічно неактивних – 14%, або 2,7 млн.грн.

Майже дві третини суми заборгованості економічно активних підприємств (10,5 тис.грн) припадає на промислові підприємства області, 15% – на підприємства складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту, 12% – сільського, лісового та рибного господарства.

На початок року вчасно не отримали заробітну плату майже тисяча працівників, яким заборговано в середньому по 16558 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Про мобільний додаток «Статистика в смартфоні»

Шановні користувачі статистичної інформації!

З метою подальшого вдосконалення зручності доступу користувачів до офіційної державної статистичної інформації Держстат розробив мобільний додаток "Статистика в смартфоні".

Додаток – двомовний (українська й англійська) і надає можливість користувачам оперативно та зручно отримувати офіційну державну статистичну інформацію з наборів даних Держстату, розміщених на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних data.gov.ua (наразі доступна інформація з 2015 року).

Офіційна державна статистична інформація згрупована за темами (галузями статистики): ВВП, населення, ринок праці, ціни, промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівля та інші, які відображаються в головному меню. Простий інтерфейс дозволяє швидко візуалізувати обрану інформацію.

Основний функціонал мобільного додатка "Статистика в смартфоні":

- доступ до актуальної офіційної державної статистичної інформації;

- групування наборів даних за темами (галузями статистики);

- візуалізація у вигляді графіків і гістограм за обраними параметрами (показники, класифікації, територія та період);

- збереження обраної статистичної інформації до розділу «Мої набори» для швидкого доступу в майбутньому;

- поширення скріншотів із візуалізованою офіційною державною статистичною інформацією через месенджери та соціальні мережі.

Додаток працює на ОС Android і безкоштовно доступний для завантаження на Google Play (https://play.google.com/store/apps/details?id=com.statinsmartphone).

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в листопаді 2020р. в області, як і в Україні, становив 101,3%.

На споживчому ринку області в листопаді ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,3%. Найбільше (на 12,9% та 8,4%) подорожчали овочі та яйця. На 0,7–7,2% зросли ціни на хліб, макаронні вироби, борошно, масло, сметану, сири, молоко, цукор та олію соняшникову. Водночас на 2,2% подешевшали фрукти, на 2,1% – м’ясо птиці та свинина. ­

Тютюнові вироби зросли в ціні на 2,2%.

Природний газ подорожчав на 27,5%, паливо та мастила – на 3,3%, проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті – на 1,1%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в січні–жовтні 2020 року

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 жовтня 2020р. становила 982,1 тис. осіб. Упродовж січня–вересня 2020р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 9238 осіб.

Порівняно із січнем–вереснем 2019р. обсяг природного скорочення зменшився на 501 особу.

Упродовж січня–вересня 2020р. народилися 4450 малюків. Кількість померлих склала 13323 особи.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–вересні 2020р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій
(з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–вереснем 2019р. зросла на 12,1% й становила 9053 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: фінансова та страхова діяльність, державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в 1,9–1,4 раза.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався в тимчасовому розміщуванні й організації харчування, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у сфері творчості, мистецтва та розваг і не перевищував 64,1% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–вересні 2020р. порівняно з відповідним періодом 2019р. становив 109,1%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–вересня 2020р. збільшилася на 5,9 млн.грн (на 47,5%) та на 1 жовтня 2020р. становила 18,3 млн.грн, що дорівнює 1,1% від фонду оплати праці, нарахованого за вересень 2020р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 15,6 млн.грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–вересня 2020р. на 4,3 млн.грн (на 38,1%). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 10,4 млн.грн
(66,8% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 жовтня 2020р. становила 1308 осіб
(0,8% загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому
11889 грн, що на 20,1% більше від середньої заробітної плати, нарахованої за вересень 2020р.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–жовтні 2020р. в області становив 103%, в Україні – 102,7%.

На продовольчому ринку області найбільше (на 41%) подорожчав цукор, на 9,1–18,8% зросли ціни на макаронні вироби, фрукти, продукти переробки зернових, на 1,6–4,7% – на рис, хліб, кисломолочну продукцію, яловичину, безалкогольні напої, яйця. Водночас на 26,7% знизилися в ціні овочі. На 1,2–6,3% стали дешевшими свинина, масло, сири, сметана, молоко, м'ясо птиці.

Тютюнові вироби стали дорожчими на 16,2%.

Ціни на природний газ підвищилися на 26,4%, паливо та мастила подешевшали на 21,4%.

Вартість місцевого телефонного зв'язку зросла на 17%, поштових послуг – на 12,5%, Інтернету – на 11,6%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні–жовтні 2020р. порівняно із січнем–жовтнем 2019р. індекс промислової продукції становив 92,1%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 96,9%, у переробній промисловості – 88%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції становив 95,4%. У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяг промислової продукції склав 74,5%, у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – 84,9%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 108,1%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 110,7%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 97,1%, у машинобудуванні – 65,5%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції склав 98%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–жовтні 2020р., за розрахунками, становив 91,2% до січня–жовтня 2019р., у т.ч. в підприємствах – 88,8%, господарствах населення – 100,2%.

Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–жовтень 2020р. порівняно з відповідним періодом 2019р. становив 91%, у т.ч. в підприємствах – 88%, господарствах населення – 106,1%.

Станом на 1 листопада п.р. господарствами всіх категорій зернові та зернобобові культури скошені та обмолочені на площі 527457 га, що становить 63,7% площ, посіяних під урожай поточного року та на 15,6% менше, ніж на початок листопада торік. Із зібраної площі одержано 3308,1 тис.т зерна (у початково оприбуткованій масі), що становить 82,7% урожаю на відповідну дату минулого року.

Cоняшнику зібрано 671,7 тис.т (на 8,4% більше, ніж рік тому), буряку цукрового фабричного накопано 191,3 тис.т (на 7% менше), картоплі – 1246,8 тис.т (104,6% до відповідної дати минулого року), овочів відкритого ґрунту зібрано 215,3 тис.т (110,7%).

Індекс обсягу виробництва продукції тваринництва за січень–жовтень 2020р. порівняно з відповідним періодом 2019р. становив 92,5%, у т.ч. в підприємствах – 98,8%, господарствах населення – 87%.

За розрахунками, на 1 листопада 2020р. загальна кількість великої рогатої худоби була 167,5 тис. голів (на 8,4% менше 1 листопада 2019р.), у т.ч. корів – 86 тис. (на 13,2% менше); свиней – 202,3 тис. (на 3,4% більше), овець і кіз – 33,4 тис. (на 9% менше), птиці всіх видів – 3958,6 тис. голів (на 9% менше).

У господарствах населення утримувалося 42,9% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 53,6%; свиней – 33%, овець та кіз – 95,8% та 94,3% птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–жовтні 2020р. реалізовані на забій 40,9 тис.т тварин сільськогосподарських (у живій масі), що на 4% менше, ніж у січні–жовтні 2019р., вироблені 395,2 тис.т молока (на 11,6% менше) та 264,4 млн.шт яєць (на 2,1% менше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 41,1%, молока – 48,3%, яєць – 86,6%.

На 1 листопада 2020р. в підприємствах, які вирощують зернові і зернобобові, та підприємствах, що займаються їхнім зберіганням та переробленням, були в наявності 1574,2 тис.т зерна (на 9,6% менше проти 1 листопада 2019р.), у т.ч. 1270,8 тис.т кукурудзи, 149,7 тис.т пшениці, 51,3 тис.т жита, 46,1 тис.т ячменю. Насіння соняшнику зберігалося 308,7 тис.т (на 29,9% більше, ніж рік тому).

БУДІВНИЦТВО

У січні–жовтні 2020р. підприємствами області вироблено будівельної продукції (виконано будівельних робіт) на суму 1947,3 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–жовтні 2020р. порівняно із січнем–жовтнем 2019р. становив 135,2%.

Обсяги будівництва будівель зросли на 3,8% (нежитлових – на 11%), інженерних споруд – у 2,1 раза. Водночас обсяги будівництва житлових будівель скоротилися на 7,1%.

Нове будівництво склало 10% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 42,8%, реконструкція та технічне переоcнащення – 47,2%.

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

У січні–вересні 2020р. обсяг капітальних інвестицій підприємств та організацій області становив 3637,6 млн.грн, що на 41% менше від капітальних інвестицій за відповідний період попереднього року.

Найвагоміша частка капітальних інвестицій (98,8% загального обсягу) припадає на інвестиції в матеріальні активи, з яких у будівлі та споруди спрямовано 46,6%, у машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 47,2%.

Основним джерелом капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій (76,2%). Частка коштів державного та місцевих бюджетів становила 15,1%, частка коштів населення на будівництво житла – 3%.

У структурі капітальних інвестицій за видами економічної діяльності переважало сільське, лісове та рибне господарство – 45,8% загального обсягу, на промисловість припадало 22,3%, на державне управління й оборону; обов’язкове соціальне страхування – 12,2%, на будівництво – 9,2%.

Частка освоєних капітальних інвестицій підприємствами оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів склала 2,8%, підприємствами транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 1,5%.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–вересні 2020р. експорт товарів становив 547,4 млн.дол. США, імпорт – 265,6 млн.дол. Порівняно із січнем–вереснем 2019р. експорт зменшився на 0,4% (на 2,2 млн.дол.), імпорт – на 19% (на 62,5 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 281,8 млн.дол. (у січні–вересні 2019р. також позитивне – 221,5 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–вереснем 2019р. збільшилася частка деревини і виробів із деревини, паперу та картону, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, текстильних матеріалів та текстильних виробів. Натомість зменшилася частка зернових культур, готових харчових продуктів, насіння і плодів олійних рослин, взуття.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 201,2 млн.дол., або 36,8% від загального обсягу експорту (у січні–вересні 2019р. – 239,2 млн.дол., або 43,5%), та зменшився порівняно із січнем–вереснем 2019р. на 38 млн.дол., або на 15,9%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Румунії, Німеччини та Латвії.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Азербайджану, Китаю, Єгипту, Білорусі, Російської Федерації, Туреччини та Казахстану.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до  Казахстану у 2,9 раза, Китаю – у 2,6 раза, Російської Федерації – в 1,8 раза, Латвії – на 23,7%, Єгипту – на 15,8%, Нідерландів – на 1,8%, Румунії – на 0,8%; зменшився до Туреччини на 34,2%, Білорусі – на 29,8%, Іспанії – на 26,1%, Німеччини – на 24,9%, Азербайджану – на 4%.

У загальному обсязі імпорту товарів порівняно із січнем–вереснем 2019р. збільшилася частка готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, паперу та картону, мінеральних продуктів, недорогоцінних металів та виробів із них. Зменшилася частка продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, засобів наземного транспорту, крім залізничного.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 117,8 млн.дол., або 44,4% загального обсягу (у січні–вересні 2019р. – відповідно 141,9 млн.дол. та 43,2%), та зменшився проти січня–вересня 2019р. на 24,1 млн.дол., або на 17%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з Німеччини, Італії, Литви, Нідерландів, Польщі та Австрії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Бразилії, Китаю, США, Російської Федерації та Туреччини.

Порівняно із січнем–вереснем 2019р. імпорт товарів збільшився зі США на 21,7%, Туреччини – на 10,8%, Італії – на 1,7%, Бразилії – на 0,6%; зменшився з Російської Федерації на 46,1%, Білорусі – на 33,2%, Литви – на 32,3%, Польщі – на 28,9%, Китаю – на 16,7%, Німеччини – на 16,1%, Австрії – на 9,1%, Нідерландів – на 0,5%.

У січні–вересні 2020р. експорт послуг становив 22,4 млн.дол. США, імпорт – 24,2 млн.дол. Порівняно із січнем–вереснем 2019р. експорт збільшився на 3,2% (на 0,7 млн.дол.), імпорт – на 12,1% (на 2,6 млн.дол.). Від’ємне сальдо становило 1,8 млн.дол. (у січні–вересні 2019р. позитивне – 0,1 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту послуг порівняно із січнем–вереснем 2019р. збільшилася частка послуг у сфері телекомунікацій, комп’ютерних та інформаційних, ділових.

Обсяг експорту послуг країнам Європейського Союзу становив 13,4 млн.дол., або 59,7% від загального обсягу експорту (у січні–вересні 2019р. – 15,9 млн.дол., або 73,3%), та зменшився порівняно із січнем–вереснем 2019р. на 2,5 млн.дол., або на 15,9%.

Основними партнерами в експорті послуг були США, Румунія, Азербайджан, Нідерланди, Литва, Латвія, Німеччина, Канада, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Італія, Чехія, Білорусь та Франція.

Проти січня–вересня 2019р. зріс експорт послуг до Азербайджану, Латвії, Білорусі, США, Литви, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії; зменшився до Італії, Чехії, Російської Федерації, Румунії, Нідерландів, Німеччини, Канади та Франції.

У загальному обсязі імпорту збільшилася частка ділових та транспортних послуг, зменшилася – роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності, та послуг, пов’язаних з подорожами.

Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 16,9 млн.дол., або 69,9% (у січні–вересні 2019р. – відповідно 19,4 млн.дол. та 90,2%), та зменшився проти січня–вересня 2019р. на 2,5 млн.дол., або на 13,1%.

Основними партнерами в імпорті послуг були Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Азербайджан, Польща, Російська Федерація, Литва та Казахстан.

Порівняно із січнем–вереснем 2019р. імпорт послуг зріс з Азербайджану, Польщі, Казахстану, Литви; зменшився зі Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та Російської Федерації.

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–жовтні 2020р. становив 18009,5 млн.грн, що на 13,5% більше від обсягу січня–жовтня 2019р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–жовтні 2020р. становив 11690,7 млн.грн і зріс проти січня–жовтня 2019р. на 11,7%.

ТРАНСПОРТ

 У січні–жовтні 2020р. вантажообіг підприємств транспорту становив 828,9 млн.ткм, або 91,5% від обсягу січня–жовтня 2019р. Підприємствами транспорту перевезено 1299 тис.т вантажів, що становить 83,7% від обсягів січня–жовтня 2019р.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у січні–жовтні 2020р. виконано вантажообіг в обсязі 779 млн.ткм, який зменшився на 11,6% порівняно із січнем–жовтнем 2019р., та перевезено 1023,7 тис.т вантажів, що на 25,3% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року.

Річковим транспортом перевезено вантажів в обсязі 275,3 тис.т, що в 1,5 раза більше, ніж у січні–жовтні 2019р.

У січні–жовтні 2020р. пасажирообіг підприємств транспорту становив 328,2 млн.пас.км, або 55,6% від обсягу січня–жовтня 2019р.

Послугами пасажирського транспорту скористалися 38,6 млн пасажирів, або 63,3% від обсягу січня–жовтня 2019р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 19,8 млн пасажирів, що на 36,8% менше, ніж у січні–жовтні 2019р.

Міським електротранспортом перевезено 18,8 млн пасажирів, що становить 63,5% рівня січня–жовтня 2019р.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Економічні очікування населення

Органами державної статистики на початку 2020 року проведено опитування домогосподарств, у ході якого вивчалася думка українців щодо важливих для них цінностей та економічних очікувань на майбутнє.

Результати дослідження свідчать, що оцінка населенням Чернігівської області найбільших соціальних та особистих цінностей збігається з поглядом населення України в цілому. Основним пріоритетом респонденти вважають здоров’я (74% домогосподарств), другим – сім’ю та дітей (62%), третім – матеріальний добробут (41%).

Переконані, що відповідальність за їхній добробут має нести як держава, так і вони самі, 60% домогосподарств області, переважно держава – 16%, а повністю держава – 11%. Лише кожне восьме домогосподарство покладається в забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.

Розподіл домогосподарств за очікуваннями щодо змін їхнього економічного становища на наступні 12 місяців засвідчив, що 63% домогосподарств не сподіваються на зміну свого матеріального становища, 23% – очікують погіршення свого добробуту, 13% – оптимістично дивляться в майбутнє та сподіваються на покращення існуючого становища.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Наявність зернових та олійних культур в підприємствах області

На 1 жовтня 2020 року в підприємствах області, які вирощують зернові і зернобобові культури, соняшник та підприємствах, що займаються їхнім зберіганням та переробленням, були в наявності 630 тис.т зерна (на чверть менше, ніж рік тому), у т.ч. 257 тис.т кукурудзи, 216 тис.т пшениці, по 51 тис.т ячменю та жита. Насіння соняшнику зберігалося 191 тис.т (85% минулорічного обсягу). Левова частка зернових і зернобобових культур та насіння соняшнику знаходиться в аграрних підприємствах – 86% та 65% відповідно.

Із загальної кількості зерна 62 тис.т перероблено на борошно, крупи, комбікорми (на чверть менше, ніж рік тому). Структура перероблення зернових була такою: ячменю – 34%, зернобобових – 24%, пшениці – 21%, кукурудзи – 11% та 9% жита. Насіння соняшнику переробили 37 тис.т (майже в 19 разів більше).

Середня ціна закупівлі зернових та зернобобових культур у січні–вересні 2020р. зернопереробними та зернозберігаючими підприємствами області становила 4618,8 грн за т (на 16% більше, ніж рік тому), насіння соняшнику – 8804,4 грн за т (на 10% більше).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня автомобіліста і дорожника

Традиційно в останню неділю жовтня відзначається День автомобіліста і дорожника.

За січень–вересень 2020р. підприємствами автотранспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) доставлено споживачам 918 тис.т вантажів, вантажообіг виконано в обсязі 700 млн.ткм. Дві третини вантажних перевезень в області здійснили автопідприємства, решту – приватні перевізники.

Упродовж січня–вересня п.р. автобусами перевезено 17 млн. пасажирів (51% від загального обсягу пасажирських перевезень). Пасажирообіг становив 215 млн.пас.км.

Щодня послугами маршрутного автотранспорту області, у середньому, користувалися 64 тис. пасажирів.

Чернігівська область налічує 7,7 тис.км автомобільних доріг загального користування, 94% з яких – це дороги з твердим покриттям.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня усиновлення

Щороку 30 вересня в Україні відзначають День усиновлення. Цей день є символом милосердя і добра по відношенню до людей, які небайдужі до чужої долі.

За адміністративними даними, на Чернігівщині на кінець 2019 року налічувалося понад 2 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дві третини з них перебували під опікою чи піклуванням, 474 – проживали в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.

Упродовж 2019 року в області усиновлено 65 дітей, 48 із них – діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, 4 – малюки до 1 року. Переважна більшість усиновлених дітей (85%) знайшла тепло та затишок в українських родинах, а 10 дітлахів усиновлено іноземними громадянами.

Середній розмір одноразової державної допомоги при усиновленні в минулому році становив 10,2 тис. грн, щомісячної – 855 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Про соціально-економічне становище Чернігівcької області в січні–липні 2020 року.

 

Заробітна плата в області

Середня кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в липні 2020 року становила 170 тис. На оплату їхньої праці було спрямовано 1618 млн.грн. Номінальна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника становила 9513 грн (в Україні – 11804 грн). Це на 10% більше, ніж у липні 2019 року.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з липнем 2019 року зросла на 7,1%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (17306 грн), виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (15152 грн), в установах державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (13640 грн), фінансової та страхової діяльності (13273 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у сфері творчості, мистецтва та розваг, де нарахування не перевищили 61,4% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (17053 грн), найнижчий – у Чернівецькій (9322 грн) та Волинській (9492 грн) областях.

 Головне управління статистики у Чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ МІСТА ПРИЛУКИ 
 у cічні–червні 2020 року

НАСЕЛЕННЯ. Чисельність наявного населення в м.Прилуках, за оцінкою, на 1 липня 2020р. становила 53,1 тис. осіб. Упродовж січня–червня 2020р. кількість жителів міста зменшилася на 301 особу.

Упродовж січня–червня 2020р. народилися 157 малюків. Кількість померлих склала 474 особи.

РИНОК ПРАЦІ. У ІІ кварталі 2020р. на підприємствах, в установах, організаціях (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) міста було прийнято 406 осіб, тоді як звільнено 649 осіб (відповідно 3,3% та 5,2% середньооблікової кількості штатних працівників). Загалом середньооблікова кількість штатних працівників у ІІ кварталі 2020р. становила 12439 осіб (7,2% від загальної кількості в області).

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств порівняно з ІІ кварталом 2019р. зросла на 7,2% й становила 10013 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (4723 грн) та на 11,7% – середньообласного показника (8961 грн).

БУДІВНИЦТВО. У січні–червні 2020р. в місті прийнято в експлуатацію 1102 м2 загальної площі житла (1,9% від загальної площі житлових будівель області), що становить 90,5% до відповідного періоду 2019 року.

За повідомленням Головного управління
статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата та її виплата в м.Чернігові

У II кварталі 2020 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Чернігова (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 70,3 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника обласного центру порівняно з II кварталом 2019 року зросла на 7,7% й становила 8660 грн. Це в 1,8 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (4723 грн), але на 3,4% менше середньообласного показника (8961 грн).

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в м.Чернігові на 1 липня 2020 року становила майже 8 млн.грн, з них (65,9%) припадає на діючі (економічно активні) підприємства.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата та її виплата в м.Прилуках

У II кварталі 2020 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 12,4 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств порівняно з ІІ кварталом 2019р. зросла на 7,2% й становила 10013 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (4723 грн) та на 11,7% – середньообласного показника (8961 грн).

На 1 липня 2020 року зафіксовано 1014 тис.грн невиплаченої підприємствами міста заробітної плати працівникам економічно активних підприємств.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Споживання продуктів харчування населенням області

За розрахунками Державної служби статистики України в середньому у 2019р. пересічний чернігівець спожив 53 кг м’яса та м’ясних продуктів, 211 кг молока та молочних продуктів, 294 яйця, 116 кг хлібних продуктів, 165 кг картоплі, 176 кг овочів та баштанних, 53 кг плодів, ягід та винограду, по 13 кг олії, риби та рибних продуктів, 40 кг цукру. Більше, ніж у середньому в Україні, одним жителем області спожито риби та рибних продуктів, яєць, молока та молочних продуктів, овочів та баштанних, олії, хлібних продуктів, картоплі, цукру (на 2–37%).

Протягом останніх трьох років зросло споживання чернігівцями м’яса та м’ясних продуктів, яєць, риби та рибних продуктів, овочів та баштанних, плодів, ягід та винограду, цукру та олії. Менше вживати мешканці області стали молока та молочних продуктів, картоплі, споживання хлібних продуктів лишилося на рівні попереднього року.

За рівнем споживання цукру Чернігівщина займає 1 місце в Україні, хлібних продуктів – 2, яєць та олії – 5, овочів та баштанних – 7, молока та молочних продуктів, картоплі – 9, м’яса та м’ясних продуктів – 11, риби та рибних продуктів – 12, плодів та ягід – 18.

Калорійність середньодобового раціону жителя Чернігівщини найбільша серед регіонів і у 2019р. становила 3049 ккал при середньому по Україні
2691 ккал.

Головне управління статистики у чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ 
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в січні–червні 2020 року

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 червня 2020 року становила 986,2 тис. осіб. Упродовж січня–травня 2020р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 5095 осіб.
Порівняно із січнем–травнем 2019р. обсяг природного скорочення зменшився на 880 осіб. 
Упродовж січня–травня 2020р. народилися 2407 малюків. Кількість померлих склала 7455 осіб. 

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–травні 2020 року середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій 
(з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–травнем 2019р. зросла на 11,5% й становила 8603 грн.
До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: фінансова та страхова діяльність, державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в 1,9–1,3 раза. 
Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався в тимчасовому розміщуванні й організації харчування, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у сфері творчості, мистецтва та розваг і не перевищував 66,9% середнього показника в області.
Індекс реальної заробітної плати в січні–травні 2020р. порівняно з відповідним періодом 2019р. становив 108,4%. 
Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–травня 2020р. збільшилася на 3,6 млн.грн (на 29,1%) та на 1 червня 2020р. становила 16 млн.грн, що дорівнює 1,1% від фонду оплати праці, нарахованого за травень 2020р.
Борги працівникам економічно активних підприємств становили 13,3 млн.грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–травня 2020р. на 
2 млн.грн (на 17,8%). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 9,6 млн.грн 
(72,2% загальної суми).
Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 червня 2020р. становила 978 осіб (0,6% загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).
Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 13567 грн, що в 1,6 раза більше від середньої заробітної плати, нарахованої за травень 2020р.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–червні 2020р.  в області становив 101,9%, в Україні – 102%. 
На продовольчому ринку області найбільше (на 40,3%) подорожчали фрукти, на 23,3% – продукти переробки зернових. На 8,5–14,2% зросли ціни на рибу та продукти з риби, овочі, макаронні вироби, рис, на 0,9–6,6% – на хліб, масло, безалкогольні напої, цукор, кисломолочну продукцію. Водночас сало знизилося в ціні на 12,9%, яйця – на 12,5%, м'ясо птиці – на 8,7%, молоко – на 4,8%, олія соняшникова – на 4%, свинина – на 3,2%. 
Тютюнові вироби стали дорожчими на 10,9%.
Природний газ подешевшав на 38%, паливо та мастила – на 26%.
Вартість місцевого телефонного зв'язку зросла на 17%, поштових послуг – на 12,5%, Інтернету – на 11,6%. 

ПРОМИСЛОВІСТЬ  

У січні–червні 2020р. порівняно із січнем–червнем 2019р. індекс промислової продукції становив 91,3%.  
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 98,7%, у переробній промисловості – 85,9%.
На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції становив 97,1%. У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяг промислової продукції склав 74,4%, у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – 78,4%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 122,2%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 88,6%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 92,1%, у машинобудуванні – 62%.
У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції склав 96,2%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–червні 2020р., за розрахунками, становив 92,3% до січня–червня 2019р., у т.ч. в підприємствах – 98,7%, господарствах населення – 86,6%.
Станом на 1 липня 2020р. всіма категоріями господарств зібрано 13,6 тис.ц овочів (на 11,9% менше, ніж рік тому) та 17 тис.ц плодів та ягід (на 4,5% менше). 
За розрахунками, на 1 липня 2020р. загальна кількість великої рогатої худоби була 174,1 тис. голів (на 8,6% менше 1 липня 2019р.), у т.ч. корів – 87,2 тис. (на 13,9% менше); свиней – 198,3 тис. (на 3,6% більше), овець і кіз – 39,7 тис. (на 4,8% менше), птиці всіх видів – 
4644,4 тис. голів (на 6,9% менше).
У господарствах населення утримувалося 43,5% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 53,3%; 34,6% – свиней, 96% – овець і кіз та 94,1% – птиці свійської.
Господарствами всіх категорій у січні–червні 2020р. реалізовані на забій 24 тис.т тварин сільськогосподарських (у живій масі), що на 0,4% менше, ніж у січні–червні 2019р., вироблені 234,2 тис.т молока (на 10,4% менше) та 162 млн.шт яєць (на 3,3% менше).
Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 37,5%, молока – 46,8%, яєць – 88,1%.
На 1 липня 2020р. в підприємствах, які вирощують зернові і зернобобові, соняшник, та підприємствах, що займаються їхнім зберіганням та переробленням, були в наявності 377,4 тис.т зерна (на 0,2% більше проти 1 липня 2019р.), у т.ч. 293,1 тис.т кукурудзи, 
29,4 тис.т пшениці, 20,9 тис.т ячменю, 5,4 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 9,6 тис.т (на 10,6% менше, ніж рік тому).

БУДІВНИЦТВО

У січні–червні 2020р. підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 907 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–червні 2020р. порівняно із січнем–червнем 2019р. становив 139,4%. 
    Обсяги будівництва будівель зросли на 8,8% (нежитлових – на 14,7%), інженерних споруд – у 2,7 раза. Обсяги будівництва житлових будівель скоротилися на 0,3%.
Нове будівництво склало 11,1% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 30,5%, реконструкція та технічне переоcнащення – 58,4%.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–травні 2020р. експорт товарів становив 325,3 млн.дол. США, імпорт – 132,8 млн.дол. Порівняно із січнем–травнем 2019р. експорт збільшився на 1,5% (на 4,8 млн.дол.), імпорт зменшився на 26,2% (на 47,2 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 192,5 млн.дол. (у  січні–травні 2019р. також позитивне – 140,5 млн.дол.). 
У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–травнем 2019р. збільшилася частка текстильних матеріалів та текстильних виробів, паперу та картону, готових харчових продуктів, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, деревини і виробів із деревини. Натомість зменшилася частка зернових культур, взуття, насіння і плодів олійних рослин.
Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 129 млн.дол., або 39,7% від загального обсягу експорту (у січні–травні 2019р. – 148 млн.дол., або 46,2%), та зменшився порівняно із січнем–травнем 2019р. на 19 млн.дол., або на 12,8%.
Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Румунії, Німеччини та Португалії.
Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Єгипту, Азербайджану, Китаю, Білорусі, Російської Федерації, Туреччини та Казахстану.
Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю у 2 рази, Казахстану – в 1,9 раза, Португалії – в 1,5 раза, Азербайджану – на 37,2%, Єгипту – на 35,2%, Нідерландів – на 32,7%, Російської Федерації – на 31,2%; зменшився до Туреччини на 39,2%, Білорусі – на 28,3%, Іспанії – на 20%, Німеччини – на 14,3%, Румунії – на 9,7%.
У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка текстильних матеріалів та текстильних виробів, готових харчових продуктів, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, паперу та картону, недорогоцінних металів та виробів із них, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості. Зменшилася частка полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, засобів наземного транспорту, крім залізничного, мінеральних продуктів.
Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 61 млн.дол., або 45,9% загального обсягу (у січні–травні 2019р. – відповідно 79,7 млн.дол. та 44,3%), та зменшився проти січня–травня 2019р. на 18,7 млн.дол., або на 23,5%. 
    Серед країн ЄС найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з Німеччини, Італії, Литви, Нідерландів, Польщі та Австрії.
    Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Китаю, Бразилії, Російської Федерації, США та Туреччини.
Порівняно із січнем–травнем 2019р. імпорт товарів збільшився з Туреччини в 1,8 раза, США – на 21,6%, Італії – на 11,7%, Австрії – на 7,4%, зменшився з  Білорусі на 51,5%, Російської Федерації – на 51,2%, Литви – на 48,8%, Польщі – на 38,6%, Німеччини – на 19,5%, Бразилії – на 12,1%, Нідерландів – на 3,7%, Китаю – на 1,1%.

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–червні 2020р. становив 9938,4 млн.грн, що в порівнянних цінах на 7,9% більше від обсягу січня–червня 2019р. 
Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–червні 2020р. становив 6478,8 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–червня 2019р. на 6,7%.

ТРАНСПОРТ

У січні–червні 2020 року вантажообіг підприємств транспорту становив 482,4 млн.ткм, або 96,1% від обсягу січня–червня 2019р. Підприємствами  транспорту перевезено 751,5 тис.т вантажів, що становить 82% від обсягу січня–червня 2019р.
Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень–червень 2020р. виконано вантажообіг в обсязі 459,7 млн.ткм, який скоротився на 7% порівняно із січнем–червнем 2019р. та перевезено 612,8 тис.т вантажів, що становить 72,4% рівня січня–червня 2019р. 
Річковим транспортом перевезено вантажів в обсязі 138,7 тис.т, що в 2 рази більше, ніж у січні–червні 2019р.
У січні–червні 2020р. пасажирообіг підприємств транспорту становив 179,3 млн.пас.км, або 51,8% від обсягу січня–червня 2019р. 
Послугами пасажирського транспорту скористалися 21 млн пасажирів, або 56,3% від обсягу січня–червня 2019р.
Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 10,6 млн пасажирів, що на 43% менше, ніж у січні–червні 2019р. 
Міським електротранспортом перевезено 10,4 млн пасажирів, що становить 55,6% рівня січня–червня 2019р.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У червні 2020 року жителями Чернігівської області сплачено за житлово-комунальні послуги 237,0 млн.грн. Це становить 123,7% нарахованих за цей період сум (з урахуванням погашення боргів попередніх періодів).  

Заборгованість населення зі сплати за постачання та розподіл природного газу на кінець червня 2020 року становила 397,8 млн.грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 222,0 млн.грн,  за постачання  та розподіл електричної енергії – 95,0 млн.грн, за управління багатоквартирним будинком – 67,3 млн.грн, за централізоване водопостачання  та  водовідведення – 54,6 млн.грн,  за  надання послуг із вивезення  побутових відходів – 18,2 млн.грн.

Погашенню населенням заборгованості сприяє можливість заключення договорів на реструктуризацію боргів. У червні 2020 року в області було укладено 95 договорів на загальну суму 539,3 тис.грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня будівельника

Щорічно у другу неділю серпня відзначається професійне свято – День будівельника. Будівельна галузь по праву вважається однією з найбільш важливіших складових національної економіки.

Середньооблікова кількість штатних працівників у будівництві Чернігівщини з початку року становила 3,5 тис. осіб.

У І півріччі 2020р. обсяг виробленої будівельної продукції (виконаних будівельних робіт) підприємствами області склав 907 млн.грн. Частка Чернігівщини в загальнодержавному обсязі виробленої будівельної продукції становила 1,4%, і за цим показником область посіла 14 місце серед регіонів країни. Індекс будівельної продукції проти січня–червня 2019р. становив 139,4% (у цілому по Україні – 94,5%).

Значна частина (64%) обсягу виробленої будівельної продукції виконана підприємствами на будівництві будівель, 36% – на будівництві інженерних споруд.

Важливим аспектом розвитку будівельної галузі є інвестування. У січні–березні 2020р. у житлове будівництво області було спрямовано майже 124 млн.грн капітальних інвестицій, у будівлі нежитлові та інженерні споруди – 564 млн.грн.

Упродовж січня–березня 2020р. в області прийнято в експлуатацію 17 тис.м2 загальної площі житлових будівель.

У міській місцевості прийнято в експлуатацію 69% загального обсягу житла, решта – у сільській місцевості.

З початку року в області введено 194 квартири, середній розмір яких складає 87 м2.

Головне управління статистики у Чернігівській області вітає з професійним святом усіх працівників будівельної галузі!

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Сім’ї з дітьми

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств кожна третя родина на Чернігівщині (144 тис.), має у своєму складі дітей віком до 18 років. Переважна більшість із них (96,4%) виховує одну дитину, 3,3% – двох дітей та 0,3% – трьох дітей і більше.

В області 42% домогосподарств із дітьми мають малечу до 3 років, кожна третя родина виховує дітей у віці 7–13 років, 13% домогосподарств мають діточок у віці 3–6 років, а в кожній сьомій родині – є підлітки у віці 14–17 років­­­­­­­­­­­­­­­­­.

Від кількості дорослих осіб у сім’ї, значною мірою, залежить рівень та умови життя домогосподарств. У своєму складі мають двох дорослих осіб 66% домогосподарств із дітьми, біля третини – трьох і більше та 3% – одну дорослу особу. Проживають лише діти та непрацюючі пенсіонери у 2% родин, діти не мають одного чи обох батьків – у 17% домогосподарств із дітьми.

В Україні налічується 5577 тис. домогосподарств із дітьми (38%). Найбільше таких родин у Закарпатській та Чернівецькій областях (55% та 51% відповідно), а сімей, де виховується троє і більше дітей – на Рівненщині (8%) та Одещині (7%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Сім’ї Чернігівщини

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у Чернігівській області на початок 2020р. проживає 424 тис. домогосподарств, що складає майже 3% від усіх домогосподарств України. Більшість із них (61%) проживають у міській місцевості.

Середній розмір домогосподарства області становить 2,29 особи (України – 2,58 особи). Серед регіонів цей показник коливається від 3,49 особи на Закарпатті до 2,27 особи на Кіровоградщині.

Третина домогосподарств Чернігівщини складається з двох осіб (в Україні – 35%). Значною є частка домогосподарств, які складаються з однієї особи – 27%, цей показник один із найвищих серед регіонів країни (в Україні – 19%). Із трьох осіб складається більше чверті родин, із чотирьох і більше осіб – майже кожне восьме домогосподарство області. Найбільша частка великих родин (із чотирьох осіб і більше) на Закарпатті (43%), там же найменше домогосподарств, які складаються з однієї особи (8%).

Частка домогосподарств області з дітьми до 18 років складає 34%, з яких 24,8 тис. або 17% не мають одного чи обох батьків. Переважна більшість таких домогосподарств (92%) виховують одну дитину. Серед регіонів найбільша частка неповних родин у Дніпропетровській та Запорізькій областях (по 28% у кожній), а найменша – у Закарпатській та Сумській (4% та 8% відповідно).

Довідково: Серед країн ЄС найбільший середній розмір домогосподарств (за даними 2018р.) був у Словакії та Польщі – 2,9 та 2,8 осіб, а найменший – 2 особи – у Данії, Німеччині, Фінляндії та Швеції.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Що посіяли в області?

Під урожай 2020р. в області посіяно 1331 тис.га сільськогосподарських культур, із них 85% засіяли підприємства. У порівнянні з минулим роком посівні площі збільшилися на 2% за рахунок підприємств.

Більшу частину зайнятих посівами площ (62%) відведено під зернові культури. Технічні культури займають 23%, кормові – 8%, картопля та овоче-баштанні – 7%.

Зернових культур посіяно на площі 829 тис.га. Більше, ніж торік, посіяно сорго, гречки, проса, жита, кукурудзи на зерно. Зменшилися площі зернобобових культур, пшениці та ячменю. Найбільшу частку посівів у складі зернової групи займає кукурудза – 68%, за її посівами Чернігівщина поступається лише Полтавщині. За посівами жита наша область перша, вівса – третя, кормових культур – четверта.

Технічних культур посіяно на площі 312 тис.га, з них 75% становлять посіви соняшнику, 14% – сої, 9% – ріпаку, 2% – цукрового буряку. У порівнянні з минулим роком посівні площі соняшнику збільшилися на 10%, цукрового буряку – на 9%.

Картоплі посаджено 75 тис.га, овочів – 12 тис.га, що на рівні минулого року. Основними виробниками цих видів рослинницької продукції залишаються господарства населення. У них зосереджено 94% посівних площ картоплі та 98% – овочів.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Доступ домогосподарств до послуг Інтернету

За даними проведеного вибіркового обстеження, у 2019 році майже 620 тис. жителів Чернігівської області були користувачами послуг Інтернету.

У міській місцевості доступ до послуг Інтернету мали майже три чверті (71%) домогосподарств, у сільській місцевості – 31% (в Україні – 76% та 44% відповідно). Серед решти регіонів найчастіше користувалися Інтернетом у містах домогосподарства Закарпатської (93%), Дніпропетровської (86%) областей та м.Києва (84%), у сільській місцевості – Закарпатської (64%) та Чернівецької (61%) областей.

Серед країн Європи (за даними 2018 року) найбільша частка домогосподарств, що мала доступ до послуг Інтернету вдома, була в Нідерландах та Норвегії (по 96%), Данії та Люксембурзі (по 93%).

Понад три чверті (78%) населення області, яке повідомило, що користувалося Інтернетом, отримувало послуги не менше ніж раз на день, кожен шостий – не менше ніж раз на тиждень (але не кожен день).

Вдома Інтернетом користувалися 84% населення, через мобільний телефон – 70%, на роботі – 17%, а кожний дев’ятий – за місцем навчання.

Не мали можливості отримати послуги Інтернету 92 тис. осіб у віці 5 років і старше, або кожний десятий житель області. Основні причини – не потребували послуг Інтернету (82%) та відсутність впевненості, знань чи навичок (15%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Житловий фонд Чернігівської області на 1 січня 2020 року

На 1 січня 2020р. житловий фонд Чернігівської області, за оцінкою Держстату, налічував 30,7 млн.м2 загальної площі, майже половина якої – сільське житло.

У середньому на одного жителя області припадало 31,2 м2 загальної площі (у міських поселеннях – 24,7 м2, у сільській місцевості – 43,3 м2).

Житловий фонд області налічував 568,7 тис. квартир, серед них найбільше – двокімнатних (40,2%).

Якість житла визначається наявністю різних видів благоустрою, рівень обладнання якими становив: газом – 80,4% загальної площі, центральним опаленням – 34,3%, опаленням від індивідуальних установок – 23,1%, водопроводом – 44,6%, каналізацією – 41,9%, гарячим водопостачанням – 34,3%.

На початок року у ветхому стані перебувало 1138 житлових будинків загальною площею 57,7 тис. м2, в аварійному – 378 будинків загальною площею 23,5 тис. м2. У них зареєстровано, відповідно, 938 та 305 жителів.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (інформація додається)

 

Споживання продуктів харчування у 2019 році

За підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, у 2019 році середньостатистична сім’я Чернігівської області щомісячно витрачала на харчування 4913 грн (з урахуванням вартості продуктів, отриманих з особистого підсобного господарства), що складає майже половину (49%) від усіх сукупних витрат (як і в Україні в цілому). Добова вартість харчування одного жителя області в середньому становила 85 грн.

Найбільше грошей домогосподарства Чернігівщини спрямовували на купівлю м’яса та м’ясопродуктів – 1020 грн (21% сукупних витрат на харчування), овочів (включаючи картоплю) – 729 грн (15%), хліба і хлібопродуктів – 708 грн (14%), молока, сира та яєць – 582 грн (12%), олії та жирів – 422 грн (9%).

Однією особою в області в середньому за місяць спожито 23 яйця, 20,7 кг молока, молокопродуктів та масла, 10,1 кг овочів і баштанних, 9,8 кг хліба і хлібних продуктів, 7,7 кг картоплі, 5,9 кг м’яса, м’ясопродуктів та сала, 4,5 кг фруктів, ягід, горіхів та винограду, 3,7 кг цукру та меду, 2 кг риби і рибопродуктів, а також 1,9 кг олії й інших рослинних жирів. Порівняно з 2018 роком дещо зменшилося споживання картоплі, молока, молокопродуктів і масла. Збільшилося споживання риби і рибопродуктів, фруктів, ягід, горіхів та винограду, овочів і баштанних, цукру та меду, олії й інших рослинних жирів, яєць, м’яса, м’ясопродуктів та сала. Споживання хліба і хлібних продуктів залишилося на рівні попереднього року.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Джерела доходів населення області у 2019 році

За підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, середньомісячні сукупні ресурси (доходи) середньостатистичного домогосподарства Чернігівської області 2019 році зросли порівняно з 2018 роком на 15% та становили 11180 грн (в Україні – 12118 грн).

Основними джерелами надходжень до сімейного бюджету залишаються доходи від зайнятості та пенсії, які в минулому році становили, відповідно, 51% та 18% сукупних ресурсів домогосподарств. Важливу роль продовжує відігравати споживання продукції з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, а також допомоги, пільги, субсидії, компенсаційні виплати готівкою та безготівкові (по 6% сукупних надходжень). Значну частину займає допомога від родичів та інших осіб грошима й продовольчими товарами (7%). Дохід від продажу сільськогосподарської продукції становить 4%.

Рівень середньомісячних еквівалентних доходів одного жителя області в минулому році становив 5853 грн (в Україні – 5743 грн). Серед регіонів України найвищі середньодушові сукупні доходи, як і раніше, мали жителі м.Києва (8515 грн), а найнижчі – Херсонської (4610 грн) та Запорізької (4880 грн) областей.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня молоді

Традиційно наприкінці першого літнього місяця відзначається всеукраїнське свято – День молоді.

Майже чверть населення Чернігівщини – це молоді люди віком від 15 до 34 років. На 1 січня 2020 року їх кількість становила 226,1 тис. осіб, а найчисельнішою є вікова група 30–34 роки – 81,6 тис. осіб. Дві третини молоді – міські жителі.

Представники чоловічої статі кількісно переважають – на тисячу жінок у віці 15–34 роки припадає 1062 чоловіки.

У 2019 році з 5161 зареєстрованого шлюбу три чверті склали подружні пари, де обидва наречені були у віці до 35 років. Із загальної кількості одружених взяли шлюб у цьому віці 75% жінок та 68% чоловіків. Найбільш активно жінки виходять заміж у віці 20–24 роки (38% усіх наречених), чоловіки найчастіше одружуються у віці 25–29 років (43%).

Цей вік також найбільш сприятливий для народження дитини. У минулому році в молодих пар народилося 3,9 тис. дітей (85% усіх новонароджених).

Важливим аспектом життя молоді є здобуття освіти. На початок 2019/2020 навчального року в закладах вищої освіти Чернігівщини навчалися 17,7 тис. студентів.

 Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Склад населення Чернігівської області за статтю

На 1 січня 2020 року в Чернігівській області проживало 535,8 тис. жінок та 447,0 тис. чоловіків.

Традиційно в структурі населення області за статтю спостерігається стабільна перевага представниць жіночої статі (55% від загальної чисельності населення).

У розрахунку на кожну тисячу чоловічого населення області припадає 1198 жінок. Найбільший статевий дисбаланс зафіксовано в місті Прилуки (на тисячу чоловіків налічується 1256 жінок), найменший – у Сосницькому (1132) та Н.-Сіверському (1142) районах.

Для різних вікових груп співвідношення чоловіків і жінок неоднакове. У молодшій віковій групі (0–14 років) переважають юнаки. Їх у розрахунку на тисячу дівчат налічується 1045. Чисельна перевага чоловічої статі спостерігається до 40 років, а далі стрімко формується дисбаланс у бік жіночої статі. У цілому у віковій групі 15–64 роки на тисячу чоловіків припадає 1062 жінки, а у віці 65 років і старше – 2165 жінок.

Чоловіки молодші за жінок. Їхній середній вік становить – 40,4 року, жінок – 46,8 року.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Всесвітнього дня охорони довкілля

У 2019 році від стаціонарних джерел забруднення підприємств області в повітряний басейн надійшло 27,5 тис.т забруднюючих речовин, що на 8% менше, ніж у 2018р. Викиди речовин, що належать до парникових газів та впливають на зміну клімату, становили: метану – 9 тис.т, оксиду азоту – майже 24 т, крім того, діоксиду вуглецю – 1,5 млн.т.

На 1 квадратний кілометр території області в середньому потрапило 860 кг шкідливих речовин, на одну особу – 27 кг. Найбільшого антропогенного навантаження зазнали міста обласного значення, де викиди на 1 квадратний кілометр території значно перевищили середній рівень по області: у Чернігові – у 171 раз, Ніжині – у 29 разів, Прилуках – у 16 разів, Новгороді-Сіверському – у 14 разів.

Серед регіонів України Чернігівська область за обсягами викидів посідає 13 місце.

У 2019р. на території області, за попередніми даними, утворилося 696 тис.т відходів (на 3% менше, ніж у 2018р.), з них 70% – на підприємствах, решта – у домогосподарствах. За категоріями матеріалів майже третину становили відходи рослинного походження. Відходів І–ІІІ класу утворилося 769 т.

Протягом року утилізовано, оброблено (перероблено) 94 тис.т відходів, спалено для отримання енергії 15 тис.т.

На початок 2020р. в спеціально відведених місцях чи об’єктах накопичено 12 млн.т відходів (на 3% більше, ніж рік тому), з них 80% – у м.Чернігові.

У 2019 році на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями та установами, зареєстрованими в Чернігівській області, було витрачено 402 млн.грн, у тому числі 50 млн.грн становили капітальні інвестиції, 352 млн.грн – поточні витрати. Зокрема, 45% коштів витрачено на очищення зворотних вод, 21% – на поводження з відходами, 17% – на збереження біорізноманіття і середовища існування, 10% – на охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Шкідливі звички

Куріння є однією з найбільш поширених і масових у світовому масштабі звичок, яка наносить шкоду як здоров’ю окремої людини, так і суспільству в цілому.

За даними вибіркового опитування домогосподарств, у 2019 році шкідливу звичку курити мало 15% населення Чернігівської області у віці 12 років і старшому (128,7 тис. осіб), в Україні – 17% (5,6 млн. осіб).

Серед регіонів України лідерами тютюнокуріння стали Дніпропетровська (25%), Херсонська (22%) області та м. Київ (24%). Найбільшими прихильниками здорового способу життя виявилися жителі Закарпатської та Київської областей, серед них курців було найменше (по 9% у кожній області).

Підсумки опитування свідчать, що 51% курців нашого краю мають цю пагубну звичку вже понад 20 років, по 14% мають стаж куріння від 6 до 10 років або від 11 до 15 років, 12% – від 16 до 20 років, а 9% початківців – до 5 років. Майже дві третини (62%) тих, які курять, викурюють за добу від 16 до 20 сигарет, кожен п’ятий – від 6 до 10 сигарет, 11% – від 11 до 15 сигарет, а 2% викурюють більше однієї пачки за добу.

Самооцінка населенням стану свого здоров’я свідчить, що серед 452 тис. осіб, які повідомили, що мають проблеми зі здоров’ям, 21% хворіють на серцеві захворювання та 5% – на захворювання органів дихання. Однією з причин таких хвороб є вживання тютюну.

Довідково: 31 травня – Всесвітній день без тютюну, який у 1987 році встановлений Всесвітньою організацією охорони здоров’я. У цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У березні 2020 року жителями Чернігівської області сплачено за житлово-комунальні послуги 452,4 млн.грн. Це становить 106,3% нарахованих за цей період сум (з урахуванням погашення боргів попередніх періодів).

Заборгованість населення зі сплати за постачання та розподіл природного газу на кінець березня 2020 року становила 514,8 млн.грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 357,8 млн.грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 91,3 млн.грн, за управління багатоквартирним будинком – 63,3 млн.грн, за централізоване водопостачання та водовідведення –
50,9 млн.грн, за надання послуг із вивезення побутових відходів –
16,8 млн.грн.

Погашенню населенням заборгованості сприяє можливість заключення договорів на реструктуризацію боргів. У березні 2020 року в області було укладено 64 договори на загальну суму 9,2 млн.грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

3.04.2020

Міграційні процеси в Чернігівській області у 2019 році

Упродовж 2019 року на Чернігівщині міграційна активність населення зменшилася проти попереднього року. Зафіксовано 28418 випадків міграційних переміщень: потік вибулих (15207 осіб) перевищив потік прибулих (13211 осіб) і скоротив чисельність населення області на 1996 осіб. В обласному центрі, а також у Ніжинському, Носівському та Чернігівському районах спостерігався міграційний приріст населення.

На формування від’ємного сальдо міграції в цілому в області значною мірою вплинула міжрегіональна міграція. Упродовж 2019 року з інших регіонів України прибуло 5317 осіб, вибуло 7316 осіб.

Більше половини (55%) загальної чисельності мігрантів змінили місце постійного проживання на території області, третина – переїхали до інших регіонів України, менше 1% – емігрували.

Мешканцями Чернігівщини стали мігранти з 20 країн, головним чином з Російської Федерації, Білорусії, Грузії, Молдови та Азербайджану. Переселилися колишні мешканці області до 16 держав, надавши перевагу Литві, Німеччині, Російській Федерації та США.

 

 

1.04.2020

Заробітна плата в області в лютому 2020 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в лютому 2020 року становила 8540 грн. Це в 1,8 раза вище мінімальної заробітної плати (4723 грн) та на 17,2% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з лютим 2019 року зросла на 14,1%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (15886 грн), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (13143 грн), в установах фінансової та страхової діяльності (12834 грн), на підприємствах виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (12134 грн), в установах державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (11387 грн), на підприємствах із виробництва електричного устатковання (10501 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у сфері творчості, мистецтва та розваг, де нарахування не перевищили 69,5% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (16447 грн), найнижчий – у Чернівецькій (8384 грн) та Херсонській (8408 грн) областях.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

23.03.2020

Демографічна ситуація в м.Чернігові у 2019 році

На 1 січня 2020 року чисельність наявного населення міста Чернігів, за оцінкою, становила 286,9 тис. осіб. За рік кількість жителів обласного центру зменшилася на 1,4 тис. осіб.

У 2019 році в місті з’явилися на світ 1900 малюків (981 хлопчик та 919 дівчаток) – третина всіх народжених в області. На кожну тисячу жителів припадало 6,6 новонароджених.

У половини породіль народилися первістки, другу дитину народили 40,2% жінок, а третя й більше дитина з’явилася в кожної десятої жінки. Середній вік матері на час народження дитини склав 30 років. Майже кожен шостий малюк народився поза шлюбом.

За минулий рік у місті померли 3674 особи (1901 чоловік та 1773 жінки). Рівень смертності становив 12,8 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення. Основними причинами смерті залишаються хвороби системи кровообігу (63% загальної кількості померлих), новоутворення (18%), зовнішні причини захворюваності та смертності (6%). Середній вік померлих чоловіків – 65 років, жінок – 75 років.

У 2019 році в обласному центрі зареєстровано 1853 шлюби. Повторно взяли шлюб 32,3% чоловіків та 33,6% жінок. Середній вік нареченої при вступі до шлюбу склав 31 рік, нареченого – 34 роки.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

05.03.2020

При скороченні декретної відпустки розмір допомоги по вагітності та пологах перераховується

Кожна працююча жінка, яка готується стати матір’ю, отримує від Фонду соціального страхування України допомогу по вагітності та пологах.

Ця виплата здійснюється Фондом у розмірі 100% середнього заробітку особи за кожен день фактичного перебування у декретній відпустці. У загальних випадках така відпустка триває 126 календарних днів – 70 днів до передбачуваного дня пологів і 56 днів після пологів. Відповідний листок непрацездатності видається з 30 тижнів вагітності.

Водночас, працівниця має право самостійно прийняти рішення щодо дати виходу у відпустку по вагітності та пологах, яка може не співпадати із датою видачі лікарняного. У такому випадку матеріальне забезпечення від Фонду надається за кожен день фактичного перебування жінки у відпустці, а не за час тривалості листка непрацездатності.

Сума допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість днів перебування у відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами. Приклад розрахунку:

(5 000 грн (заробітна плата застрахованої особи) * 12 місяців) / 365 календарних днів * 126 календарних днів = сума допомоги по вагітності та пологах від ФССУ складе 20 712,3 гривень.

При цьому, тривалість страхового стажу не вливає на розмір допомоги. Виключенням є особи, які упродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку мали стаж менше 6 місяців – розмір допомоги для них розраховується, виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати.

Також за рахунок коштів Фонду соціального страхування України додатково до основного оплачується листок непрацездатності тривалістю 14 календарних днів, якщо в особи народжується двоє та більше малюків, виникають ускладнення під час пологів чи в післяпологовому періоді, або в разі передчасних пологів.

У разі вагітності та пологів жінок, віднесених до 1–3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, листок непрацездатності видається та оплачується Фондом з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів (90 днів до передбачуваного дня пологів і 90 днів після пологів).

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

 

ДО УВАГИ РЕСПОНДЕНТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ!

У зв’язку з реалізацією плану дій Уряду щодо реформування органів державного управління та оптимізацією структури територіальних органів державної статистики з 31 грудня 2019 року припиняють свою діяльність відокремлені підрозділи статистики в районах Чернігівської області, зокрема, управління статистики у Менському, Ніжинському та Прилуцькому районах, відділи статистики у Бахмацькому, Бобровицькому, Городнянському, Ічнянському, Козелецькому, Новгород-Сіверському, Семенівському, Сновському районах та сектор статистики у Корюківському районі.

З 01 січня 2020 року повноваження відокремлених підрозділів статистики за всіма питаннями буде виконувати Головне управління статистики у Чернігівській області за адресою:14000, м.Чернігів, вул. Гонча, 37, тел.675027.

Для забезпечення подання державної статистичної та фінансової звітності до Головного управління статистики у Чернігівській області респондентами міст обласного значення та районів можуть обиратися наступні формати подання звітності:

в електронному вигляді з використанням:

а) безкоштовного програмного забезпечення «КАБІНЕТ РЕСПОНДЕНТА» в онлайн-режимі, доступ до якого відкрито за посиланням https://statzvit.ukrstat.gov.ua/;

б) комерційного програмного забезпечення (більше інформації у розділі «Респондентам» – Сервіс «Електронна звітність»);

на паперових носіях (поштою або нарочно) – на адресу Головного управління статистики: 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 37, 1-й поверх, кім.108,110;

факсом (з подальшим підтвердженням на паперових носіях) – (0462) 67-50-27, 67-50-82.

Перелік форм, за якими необхідно звітувати до органів державної статистики, можна отримати на офіційному вебсайті Головного управління статистики у Чернігівській області в сервісі для респондентів «Пошук за кодом ЄДРПОУ», що розміщений у розділі «Респондентам».

Бланки форм статистичної звітності та інструкцій/роз’яснень щодо їх заповнення представлені на офіційному вебсайті Головного управління статистики у Чернігівській області в розділі «Респондентам» → «Альбом форм державних статистичних спостережень».

Терміни подання форм статистичної та фінансової звітності зазначено на офіційному вебсайті Головного управління статистики у Чернігівській області у розділі «Респондентам» → «Календар подання форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності».

Контактні телефони з питань подання звітності: (0462) 77-66-15, 77-40-95, 77-46-04

Для отримання відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) необхідно надіслати відповідний запит та документ про оплату в зручний для Вас спосіб (поштою або електронною поштою ([email protected]), або отримати інформацію безпосередньо у Головному управлінні статистики у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 37, 1-й поверх, кім.106).

Більше інформації можна отримати у розділі «Діяльність» → «Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України»→ «Отримання інформації з ЄДРПОУ».

Контакті телефони з питань отримання відомостей з ЄДРПОУ: (0462) 67-50-86.

Дякуємо за розуміння та подальшу співпрацю!

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У грудні 2019 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 378,4 млн.грн, що становить 82,2% нарахованих за цей період сум, за електроенергію – 73,2 млн.грн. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги (з урахуванням електроенергії) становили 2470,7 грн.

У цілому за 2019 рік рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг становив 94,8%. На кінець року жителі області заборгували за постачання природного газу 579,6 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 307,4 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 58 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 43 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 13,3 млн.грн, за постачання електричної енергії – 85,4 млн.грн.

Борги 3 місяці і більше за постачання природного газу мали 42,1% користувачів, за централізоване опалення та постачання гарячої води 37,3%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 19,6%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 10,6%, за вивезення побутових відходів – 10,4%, за постачання електричної енергії – 2,9%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 листопада 2019 року становила 993,8 тис. осіб. Упродовж січня–жовтня 2019 року кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 11987 осіб.

Порівняно із січнем–жовтнем 2018р. обсяг природного скорочення збільшився на 253 особи.

Упродовж січня–жовтня 2019р. народилися 5194 малюки. Кількість померлих склала 15543 особи.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–жовтні 2019 року середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–жовтнем 2018р. зросла на 18,3% й становила 8130 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, фінансова та страхова діяльність, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в 1,9–1,3 раза.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у сфері творчості, мистецтва та розваг, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажі машин і устатковання, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування й не перевищував 69,9% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–жовтні 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 109,4%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–жовтня 2019р. зменшилася на 3 млн.грн (на 17,4%) та на 1 листопада 2019р. становила 14,2 млн.грн, що дорівнює 0,9% від фонду оплати праці, нарахованого за жовтень 2019р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 13,1 млн.грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–жовтня 2019р. на 1,5 млн.грн (на 12,8%). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 8 млн.грн (61,1% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 листопада 2019р. становила 1249 осіб (0,7% загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 10460 грн, що на 21,4% більше від середньої заробітної плати, нарахованої за жовтень 2019р.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У січні–жовтні 2019 року призначено субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 257,6 тис. домогосподарств, з них у міських поселеннях – 178,3 тис., у сільській місцевості – 79,3 тис.

Сума призначених субсидій у січні–жовтні 2019р. становила 88,3 млн.грн, з неї в міських поселеннях – 69,5 млн.грн, у сільській місцевості – 18,8 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в жовтні 2019р. становив 497,8 грн (у вересні 2019р. – 67,8 грн).

Крім того, у січні–жовтні 2019р. 25,2 тис. домогосподарств області було призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міських поселеннях – 4,3 тис., у сільській місцевості – 20,9 тис.

Середній розмір призначеної в жовтні 2019р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3014,8 грн (у вересні 2019р. – 2637 грн).

У січні–жовтні 2019р. сума субсидій, отриманих домогосподар-ствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 77,3 млн.грн.

У січні–жовтні 2019р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 2554,7 млн.грн, що становить 106,2% нарахованих за цей період сум (за рахунок погашення боргу попередніх періодів). За постачання електричної енергії сплачено 683,1 млн.грн.

На кінець жовтня 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 416,1 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 153,9 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 56,1 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 43,1 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 13,1 млн.грн, за постачання електричної енергії – 85,1 млн.грн.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–листопаді 2019 року в області становив 104,5%, в Україні – 104,3%.

На продовольчому ринку найбільше (на 18,7% та 17,4%) подорожчали фрукти та продукти переробки зернових, на 0,8% – 10,9% – безалкогольні напої, олія соняшникова, цукор, м'ясо та м’ясопродукти, макаронні вироби, масло, молоко, сири, сметана, хліб. Водночас яйця знизились в ціні на 15,1%, овочі – на 11,9%, рис – на 5,3%, риба та продукти з риби – на 0,6%.

Тютюнові вироби стали дорожчими на 19,4%, алкогольні напої – на 7,9%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій збільшилися на 27,1%, опалення – на 17,4%, гарячу воду – на 16,3%, холодну воду – на 8,8%, каналізацію – на 6,1%. Разом із тим, відбулося зниження цін на природний газ на 18,6%.

Проїзд у залізничному пасажирському транспорті став дорожчим на 39,5%, у автодорожньому – на 6,9%, проте паливо та мастила знизилися в ціні на 9,6%.

Вартість мобільного зв’язку зросла на 29,3%, місцевого телефонного зв’язку – на 17,7%, поштових послуг – на 14,3%, Інтернету – на 10,5%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні–листопаді 2019 року порівняно із січнем–листопадом 2018р. індекс промислової продукції становив 88,9%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва проти минулорічного показника склали 103,1%, у переробній промисловості – 84,7%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції зменшився на 20%. Зменшилося виробництво виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових) – на 0,5%, оселедців солоних – на 9,5%, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 12%, борошна пшеничного чи пшенично-житнього – на 26,5%, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – на 30,1%, масла вершкового жирністю не більше 85% – на 31,9%, сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого (крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 33,3%, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених - туш, напівтуш, четвертин необвалених – на 37,3%.

Водночас зросло виробництво олії соняшникової та її фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих) у 2,5 раза, свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблених сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання) – на 29,1%, молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л – на 5,7%.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 82,6%, у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – 87,9%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 101,4%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 100,2%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 129,7%, у машинобудуванні – 80,6%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції проти січня–листопада 2018р. склав 93,6%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–листопаді 2019р., за розрахунками, становив 102% до січня–листопада 2018р., у т.ч. в підприємствах – 106,8%, господарствах населення – 90,9%.

Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–листопад 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 102,8%, у т.ч. в підприємствах – 107,4%, господарствах населення – 89,2%.

Станом на 1 грудня 2019р. господарствами всіх категорій посіяно 209,1 тис.га (93,1% до минулого року) культур озимих на зерно та зелений корм, у т.ч. підприємствами – 186,4 тис.га (92,9%), господарствами населення – 22,7 тис.га (94,8%). Посіви на зерно становили 85,6% всіх озимих.

Посівна площа ріпаку озимого у всіх категоріях господарств складає 26,7 тис. га (84,6% до відповідної дати минулого року).

Індекс виробництва продукції тваринництва за січень–листопад 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 98,2%, у т.ч. в підприємствах – 103,1%, господарствах населення – 94,1%.

За розрахунками, на 1 грудня 2019р. загальна кількість великої рогатої худоби була 177 тис. голів (на 6,6% менше 1 грудня 2018р.), у т.ч. корів – 98,3 тис. (на 6,2% менше); свиней – 193,3 тис. (на 14,2% більше), овець і кіз – 33,6 тис. (на 6,4% менше), птиці свійської – 4039,2 тис. голів (на 0,4% менше).

У господарствах населення утримувалося 44,4% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 57%; 36,6% – свиней, 93,5% – овець і кіз та 94,7% – птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–листопаді 2019р. реалізовані на забій 47 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 6,1% більше, ніж у січні–листопаді 2018р., вироблені 477,8 тис.т молока (на 4,4% менше) та 282,9 млн.шт яєць (на 0,3% більше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 40,4%, молока – 52,7%, яєць – 84,5%.

На 1 грудня 2019р. в підприємствах, які вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових було в наявності 2216 тис.т зерна (на 9,4% менше проти 1 грудня 2018р.), у т.ч. 1941,3 тис.т кукурудзи, 160,6 тис.т пшениці, 49,9 тис.т ячменю, 16,9 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 186,8 тис.т (на 10,3% більше, ніж рік тому).

БУДІВНИЦТВО

У січні–листопаді 2019 року підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 1588,8 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–листопаді 2019р. порівняно із січнем–листопадом 2018р. становив 157,8%.

Обсяги будівництва будівель зросли на 48,6% (житлових – на 53,4%, нежитлових – на 45,4%), інженерних споруд – на 84,9%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 67,5% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, капітальний і поточний ремонти – 26,3% та 6,2% відповідно.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–жовтні 2019 року експорт товарів становив 636,4 млн.дол. США, імпорт – 368,6 млн.дол. Порівняно із січнем–жовтнем 2018р. експорт збільшився на 6,1% (на 36,6 млн.дол.), імпорт зменшився на 12,2% (на 51,4 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 267,8 млн.дол. (у січні–жовтні 2018р. також позитивне – 179,8 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–жовтнем 2018р. збільшилася частка зернових культур, готових харчових продуктів, насіння і плодів олійних рослин. Натомість зменшилася частка паперу та картону, взуття, деревини і виробів із деревини, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, текстильних матеріалів та текстильних виробів.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 268 млн.дол., або 42,1% від загального обсягу експорту (у січні–жовтні 2018р. – 223,6 млн.дол., або 37,3%), та збільшився порівняно із січнем–жовтнем 2018р. на 44,4 млн.дол., або на 19,9%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Румунії, Італії, Литви та Німеччини.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Азербайджану, Єгипту, Білорусі, Туреччини та Китаю.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Азербайджану в 4,3 раза, Литви – у 2,3 раза, Іспанії – на 36,5%, Німеччини – на 26,2%, Єгипту – на 23,8%, Нідерландів – на 8,4%, Білорусі – на 5,5%, Італії – на 4,4%, Туреччини – на 0,8%; зменшився до Румунії – на 13,9%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка готових харчових продуктів, засобів наземного транспорту, крім залізничного, продукції хімічної та пов’язаних із нею галузей промисловості. Зменшилася частка паперу та картону, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, текстильних матеріалів та текстильних виробів, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, мінеральних продуктів, недорогоцінних металів та виробів із них.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 167,3 млн.дол., або 45,4% загального обсягу (у січні–жовтні 2018р. – відповідно 190,9 млн.дол. та 45,4%), та зменшився проти січня–жовтня 2018р. на 23,6 млн.дол., або на 12,4%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з

Німеччини, Італії, Литви, Польщі та Великої Британії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Китаю, Російської Федерації, Бразилії та США.

Порівняно із січнем–жовтнем 2018р. імпорт товарів збільшився з Бразилії – на 16,6% та Китаю – на 14,3%; зменшився з Російської Федерації – на 49%, США – на 31,2%, Польщі – на 20,5%, Литви – на 16,9%, Німеччини – на 10%, Великої Британії – на 8,8%, Італії – на 7,6%, Білорусі – на 3,8%.

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–листопаді 2019р. становив 17270,8 млн.грн, що в порівнянних цінах на 1,3% більше від обсягу січня–листопада 2018р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–листопаді 2019р. становив 11384,7 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–листопада 2018р. на 4,8%.

ТРАНСПОРТ

У січні–листопаді 2019р. вантажооборот підприємств транспорту становив 985,9 млн.ткм, або 109,1% від обсягу січня–листопада 2018р. Підприємствами транспорту перевезено 1717,4 тис.т вантажів, що становить 128,3% від обсягу січня–листопада 2018р.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень–листопад 2019р. виконано вантажооборот в обсязі 957,5 млн.ткм, який зріс на 6% порівняно із січнем–листопадом 2018р. та перевезено 1515,1 тис.т вантажів, що на 13,2% більше, ніж у січні–листопаді 2018р.

Річковим транспортом перевезено вантажів в обсязі 202,3 тис.т.

У січні–листопаді 2019р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 655 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 67,3 млн пасажирів, що становить, відповідно, 96,7% та 89% від обсягу січня–листопада 2018р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 34,7 млн пасажирів, що становить 93,1% рівня січня–листопада 2018р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців становили 13,5 млн пасажирів (93,1% до січня–листопада 2018р.).

Міським електротранспортом перевезено 32,6 млн пасажирів, що становить 85,1% рівня січня–листопада 2018р.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата в області

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в жовтні 2019 року становила 8618 грн. Це у 2,1 раза вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 16,2% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з жовтнем 2018 року зросла на 9,8%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (15174 грн), виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (12628 грн), в установах фінансової та страхової діяльності (11889 грн), державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (11674 грн), на підприємствах сільського господарства (11357 грн), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (11123 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у сфері творчості, мистецтва та розваг, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, в охороні здоров’я, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, де нарахування не перевищили 70,6% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (15862 грн), найнижчий – у Чернівецькій (8211 грн), Херсонській (8277 грн) та Тернопільській (8563 грн) областях.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата та її виплата в м.Прилуках

У III кварталі 2019 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 11,2 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в місті порівняно з ІІІ кварталом 2018 року зросла на 24,4% й становила 9768 грн. Це у 2,3 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 14,6% – середньообласного показника (8526 грн).

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в м.Прилуках на 1 жовтня 2019 року становила 502,2 тис.грн. Це борги діючих (економічно активних) підприємств міста.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня працівників сільського господарства

Завершуються польові роботи і країна готується відзначити професійне свято аграріїв – День працівників сільського господарства. За підсумками попереднього року Чернігівщина друга в Україні за виробництвом жита та кукурудзи, третя – вівса, п’ята – картоплі. Такі позиції область тримає другий рік поспіль. За виробництвом зерна на 1 особу вона є лідером країни. Чернігівщина входить до п’ятірки найбільших виробників молока. За обсягом продукції сільського господарства вона дев’ята серед регіонів.

Станом на 1 листопада цього року в сільському, лісовому та рибному господарстві зареєстровано 2013 юридичних осіб.

На початок листопада аграрії області зустрічають свято такими здобутками: всіма категоріями господарств зібрано 4 млн.т зерна, реалізовано на забій 43 тис.т живої маси худоби та птиці, надоєно 447 тис.т молока, вироблено 270 млн.шт яєць.

Кращий, ніж торік, в області отримано урожай пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого, проса, соняшнику, буряку цукрового (фабричного) та овочів відкритого ґрунту.

У вересні в сільському господарстві було зайнято понад 24 тис. штатних працівників, або кожен сьомий працюючий області. Середньомісячна заробітна плата їх становила 10182 грн, що на 20% більше, ніж рік тому та в середньому в області.

Щиро вітаємо всіх аграріїв із професійним святом! Бажаємо міцного здоров’я та вагомих здобутків!

 

Відпочинок та оздоровлення дітей улітку 2019 року

За даними державного статистичного спостереження, улітку 2019 року відпочили та оздоровилися понад 33 тис. чернігівських школярів. Переважна більшість із них (30,8 тис.) перебувала в 462 дитячих закладах, розташованих на території області. Ще 2,5 тис. – поза її межами, в основному, в Одеській, Запорізькій, Херсонській та Закарпатській областях.

Нагальним залишається питання надання оздоровчих послуг дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. У закладах області та поза її межами знаходилися 6707 дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей, 1782 дитини, які потерпіли від наслідків Чорнобильської катастрофи, 2004 дитини батьків, визнаних учасниками бойових дій, 796 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 540 дітей з інвалідністю.

Середня вартість одного дня перебування в дитячому закладі відпочинку становила 43 грн, а в закладі оздоровлення – 266 грн.

Крім того, за адміністративними даними, у літній період за межами України перебували на відпочинку та оздоровленні 187 дітей нашої області. У складі 9 організованих груп вони побували в Італії та Іспанії.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У вересні 2019 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 127 млн.грн, що становить 107% нарахованих за цей період сум (за рахунок погашення боргу попередніх періодів), за електроенергію – 63 млн.грн. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги (з урахуванням електроенергії) становили 708 грн.

На кінець вересня 2019 року населення області заборгувало за постачання природного газу 391 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 156 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 54 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 43 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 13 млн.грн, за постачання електричної енергії – 79 млн.грн.

Борги 3 місяці і більше за постачання природного газу мали 59% користувачів, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 35%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 20%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 11%, за вивезення побутових відходів та за постачання електричної енергії (по 10%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Наявність зернових та олійних культур в підприємствах області

На 1 жовтня 2019 року в підприємствах області, які вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових було в наявності 844 тис.т зерна (на 7% менше минулого року), у т.ч. 421 тис.т кукурудзи, 281 тис.т пшениці, 67 тис.т ячменю, 22 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 225 тис.т (на 43% більше, ніж рік тому). В аграрних підприємствах у наявності було 81% зернових культур від загальної кількості та 71% насіння соняшнику.

Підприємства, що займаються зберіганням і переробленням зернових та олійних культур, з початку року переробили 83 тис.т зерна (на 4% більше, ніж рік тому) та 2 тис.т насіння соняшнику (25% до відповідної дати минулого року). Структура перероблення зернових була такою: ячмінь – 48%, пшениця – 18%, зернобобові – 16%, кукурудза – 13% та жито – 5%. З переробленого зерна отримано 15 тис.т борошна, 10 тис.т горохової крупи та 8 тис.т комбікорму.

У січні–вересні 2019р. середня ціна закупівлі зернових та зернобобових культур зернопереробними та зернозберігаючими підприємствами області становила 3983,4 грн за т, насіння соняшнику – 8019,3 грн за тонну.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Про надання населенню області субсидій

У вересні 2019 року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримували 128,2 тис. домогосподарств області (майже на 8% менше, ніж рік тому). Середній розмір призначеної допомоги на одне домогосподарство становив 68 грн.

Упродовж січня–вересня 2019 року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг призначено 165,9 тис. домогосподарств, з яких дві третини (65%) знаходяться в міських поселеннях. Сума субсидій, призначених домогосподарствам, становила 42,7 млн.грн.

Крім того, у січні–вересні поточного року 25,2 тис. домогосподарств області призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (на 29% менше, ніж у відповідному періоді минулого року). Середній розмір призначеної допомоги в розрахунку на одне домогосподарство у вересні 2019 року становив 2637 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Наявність зернових та олійних культур в підприємствах області

На 1 жовтня 2019р. в підприємствах області, які вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових було в наявності 844 тис.т зерна (на 7% менше минулого року), у т.ч. 421 тис.т кукурудзи, 281 тис.т пшениці, 67 тис.т ячменю, 22 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 225 тис.т (на 43% більше, ніж рік тому). В аграрних підприємствах у наявності було 81% зернових культур від загальної кількості та 71% насіння соняшнику.

Підприємства, що займаються зберіганням і переробленням зернових та олійних культур, з початку року переробили 83 тис.т зерна (на 4% більше, ніж рік тому) та 2 тис.т насіння соняшнику (25% до відповідної дати минулого року). Структура перероблення зернових була такою: ячмінь – 48%, пшениця – 18%, зернобобові – 16%, кукурудза – 13% та жито – 5%. З переробленого зерна отримано 15 тис.т борошна, 10 тис.т горохової крупи та 8 тис.т комбікорму.

У січні–вересні 2019р. середня ціна закупівлі зернових та зернобобових культур зернопереробними та зернозберігаючими підприємствами області становила 3983,4 грн за т, насіння соняшнику – 8019,3 грн за т.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Зареєстрований ринок праці Чернігівської області

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець вересня 2019 року становила 10 тис. осіб (на 10% менше, ніж рік тому). З них 83% отримували допомогу з безробіття.

Більше половини від загальної кількості безробітних – жінки, майже чверть – молодь у віці до 35 років.

На кінець вересня 2019 року роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено більше 2 тис. вакансій. На одне вільне робоче місце претендували 5 осіб.

Найбільшим попитом користувалися робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (27% від загальної кількості заявлених вакансій), кваліфіковані робітники з інструментом (18%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1%), технічні службовці (3%).

Середній розмір допомоги з безробіття у вересні 2019 року складав 3146 грн.

 

Зовнішня торгівля товарами Чернігівщини

У січні–серпні 2019 року Чернігівщина експортувала товарів на зовнішній ринок на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року, на суму 495 млн.дол. США. Із-за кордону імпортовано товарів на 288 млн.дол. США, що на 14% менше. Переважання експорту товарів над їх імпортом забезпечило області позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами зі 128 країн світу.

Найсуттєвіші експортні поставки товарів здійснювалися до Азербайджану (9% загального обсягу), Іспанії та Нідерландів (по 8%), Єгипту та Білорусі (по 6%), Туреччини та Італії (майже по 5%). В іноземців користувалися попитом зернові культури, готові харчові продукти, деревина і вироби з деревини, насіння і плоди олійних рослин, папір та картон, взуття, машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання, текстильні матеріали та текстильні вироби.

Найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі (23% загального обсягу), Німеччини (13%), Російської Федерації (8%), Італії, Китаю, Бразилії та Литви (по 6%). В імпорті переважали продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, готові харчові продукти, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, папір та картон, текстильні матеріали та текстильні вироби, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання, засоби наземного транспорту, крім залізничного.

 

До Дня автомобіліста і дорожника

Традиційно в останню неділю жовтня відзначається День автомобіліста і дорожника.

За січень–серпень 2019 року підприємствами автотранспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) доставлено споживачам 1101 тис.т вантажів, вантажооборот виконано в обсязі 687 млн.ткм. Більше половини (55%) вантажних перевезень в області здійснили приватні перевізники, решту – автопідприємства.

Найбільші обсяги вантажоперевезень в області (62% загального обсягу) було виконано автоперевізниками міст Чернігова та Прилук.

Упродовж січня–серпня п.р. автобусами перевезено 25 млн. пасажирів (51% від загального обсягу пасажирських перевезень). Пасажирооборот становив 364 млн.пас.км.

Щодня послугами маршрутного автотранспорту області, у середньому, користувалися 103 тис. пасажирів.

Чернігівська область налічує 7,7 тис.км автомобільних доріг загального користування, що становить 4,7% у загальній транспортній мережі України. При цьому питома вага автомобільних доріг з твердим покриттям у загальній довжині – 94%. Більше 60% автомобільних доріг складають дороги місцевого значення.

Головне управління статистики у Чернігівській області щиро вітає всіх працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства з професійним святом!

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції у вересні 2019р. в області, як і в Україні, становив 100,7%.

На споживчому ринку області у вересні найбільше (на 21,8%) подорожчали крупи гречані. На 0,4–6,4% зросли ціни на хліб, макаронні вироби, рис, сало, м'ясо та м'ясопродукти, молоко, сметану, олію соняшникову, рибу та продукти з риби, фрукти. Водночас яйця стали дешевшими на 11,1%, овочі – на 5,2%, цукор – на 2,7%, безалкогольні напої – на 2,3%, сири – на 0,9%.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 2,2%, алкогольні напої – на 0,8%.

Одяг та взуття стали дорожчими на 7,8%, послуги з хімічного чищення одягу – на 7,3%.

Ціни на природний газ зменшилися на 2,9%, на паливо та мастила підвищилися на 1,3%.

 

 

До Міжнародного дня сільських жінок

Щороку 15 жовтня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день сільських жінок. В Україні кожна третя представниця слабкої статі проживає в сільській місцевості.

Серед сільських жителів Чернігівщині, як і в решті регіонів країни, більше половини (55%, або 192 тис.) становлять жінки, з яких 14% – у віці до 18 років, 18% – від 18 до 35 років, 29% – від 35 до 60 років та 39% – 60 років і старше.

На 1000 сільських жінок припадає 831 чоловік. При цьому жінки на 8 років старші за чоловіків. Їхній середній вік – 50 років (в Україні – 44 роки). Наймолодші сільські жінки проживають у Корюківському районі (середній вік – 45 років), найстарші – у Ріпкинському (53 роки).

У минулому році в сільській місцевості зареєстровано 1249 шлюбів (кожен четвертий від загальної кількості в області). Середній вік нареченої становив 29 років. У більшості випадків її обранцем був чоловік, старший за неї. Майже 29% наречених вже не вперше стали на весільний рушник.

У 2018 році в сільській місцевості народилися 2235 малюків (1127 хлопчиків та 1108 дівчаток). Кожне третє немовля з’явилося на світ у матерів, які не перебували в зареєстрованому шлюбі. Майже половина жінок народила первістків, кожна третя стала мамою вдруге. П'ять породіль народили десяту й більше за рахунком дитину. Середній вік матері на час народження першої дитини становив 24 роки.

Середня очікувана тривалість життя при народженні сільської жінки становить 75 років, що на 13 років більше, ніж чоловіка.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

ОГОЛОШЕННЯ!

Шановний користувачу статистичної інформації!

Головне управління статистики у Чернігівській області проводить анкетне опитування з метою визначення рівня задоволення інформаційних потреб користувачів щодо структури та інформаційного наповнення вебсайту.

Просимо Вас відповісти на запитання анкети, надати свою оцінку якості статистичної інформації, зауваження та пропозиції щодо її поліпшення.

Будемо вдячні за участь в опитуванні, що дозволить підвищити якість статистичної інформації та покращити підтримку користувачів.

Ваша думка важлива для нас.

Результати проведеного анкетного опитування будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Головного управління статистики у Чернігівській області (www.chernigivstat.gov.ua) в узагальненому вигляді.

Звертаємо увагу, що індивідуальні відповіді користувачів статистичної інформації є конфіденційними.

Анкета (додається)

Як працювати з анкетою

Будь ласка, уважно ознайомтеся з анкетою та позначте одну або кілька відповідей, які найбільш повно відображають Вашу думку з приводу поставленого запитання.

Прохання не пропустити жодного запитання

та надати (надіслати) заповнену анкету на адресу: вул. Гонча, 37, м.Чернігів, 14000, або електронною поштою на e-mail: [email protected] (бажано не пізніше 31 жовтня 2019 року).

У разі виникнення запитань щодо заповнення анкети Ви можете звернутися до Головного управління статистики у Чернігівській області (відділ поширення інформації, комунікацій із користувачами та громадськістю за тел. 676423).

З повагою Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата в області

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників  підприємств, установ та організацій Чернігівської області в серпні 2019 року  становила 8448 грн. Це у 2 рази вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 17,4% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно із серпнем 2018 року зросла на 8,3%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (19667 грн), виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (17416 грн), державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (12792 грн), фінансової та страхової діяльності (11172 грн), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (10408 грн), сільського господарства (10190 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у сфері творчості, мистецтва та розваг, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, де нарахування не перевищили 72,3% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (15694 грн), найнижчий ­­– у Чернівецькій (8017 грн) та Тернопільській (8183 грн) областях.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Міжнародного дня людей похилого віку

У перший день жовтня в усьому світі щорічно відзначається Міжнародний день людей похилого віку.

На Чернігівщині на початок 2019 року проживали 195 тис. осіб у віці 65 років і старше, або кожен п’ятий житель області (в Україні – 7 млн, або 17%). Серед них жінок удвічі більше, ніж чоловіків. У сільській місцевості кожному четвертому виповнилося 65 років і більше, а в міських поселеннях – кожному шостому. Найчисельнішою є вікова група 65–69 років (32%).

Найбільша частка жителів поважного віку проживає в Ніжинському районі (27%), а найменша – у містах Чернігів, Ніжин та Н.-Сіверський (по 16%).

За оцінкою, кількість довгожителів, яким виповнилося 100 і більше років, в області перевищує три сотні, з них дві третини – жінки. Кожен шостий довгожитель проживає в обласному центрі.

Для самотніх громадян похилого віку та осіб з інвалідністю на Чернігівщині діють 8 будинків-інтернатів, в яких на кінець минулого року перебувало 1645 осіб.

 

До Дня усиновлення

В останній день вересня в Україні відзначають День усиновлення.

За адміністративними даними, на Чернігівщині на початок 2019 року налічувалося понад 2 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дві третини з них перебували під опікою чи піклуванням, 457 – проживали в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.

Упродовж 2018 року в області усиновлено 81 дитину, 56 із них – діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, 6 – малюки до 1 року. Переважна більшість усиновлених дітей (88%) знайшла тепло та затишок в українських родинах, решта – усиновлена іноземними громадянами.

Середній розмір одноразової державної допомоги при усиновленні в минулому році становив 10,3 тис. грн, щомісячної – 853 грн.

 

 

Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області

За результатами проведеного органами державної статистики обстеження робочої сили, у І півріччі  2019 року забезпечували пропозицію робочої сили на ринку праці Чернігівської області 483,9 тис. осіб у віці 15 років і старше. Переважна більшість із них (89,5%) була зайнята економічною діяльністю, а решта, відповідно до методології Міжнародної організації праці, відносилася до безробітних.

Обсяги зайнятості населення зазначеного віку становили 433,3 тис. осіб, а рівень зайнятості населення (50,3%) був дещо меншим за показник, розрахований у середньому для України (51,4%).

Не мали роботи та при цьому її активно шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних 50,6 тис. жителів області в працездатному віці.

Рівень безробіття населення працездатного віку становив 11,0% (у середньому в Україні – 8,8%). Найвище значення показника зафіксовано в Луганській (14,9%), Донецькій (14,2%) та Волинській (11,9%) областях, найменше – у Харківській області (5,2%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Всесвітнього дня туризму

27 вересня в Україні, як і в більшості країн світу, відзначають Всесвітній день туризму.

Інфраструктура туристичного бізнесу на Чернігівщині налічує 58 суб’єктів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). За 2018 рік ними було реалізовано майже 10 тис. путівок на суму 261 млн.грн. Надання послуг забезпечували 97 працівників, з яких кожен третій мав вищу або середню спеціальну освіту в галузі туризму.

За останні три роки спостерігалося значне пожвавлення туристичної активності жителів нашої області. Кількість туристів, які скористалися послугами туристичних організацій у 2018 році, зросла проти попереднього року на 40% та становила 22 тис. Переважна більшість із них (95%) виїжджала за кордон, решта – подорожувала в межах країни. Ще понад 2 тис. осіб було охоплено одноденними турами.

Абсолютна більшість туристів (99%) здійснювала подорожі з метою дозвілля та відпочинку. Решта мала за мету поїздки навчання, лікування або діловий візит.

В якості туристів жителі області відвідали 51 країну світу. Найбільш популярними залишаються Єгипет (9 тис. осіб) та Туреччина (7 тис. осіб). Іспанію відвідали 437 осіб, Італію – 420, Грецію – 389, Кіпр – 332, Литву – 315, Об’єднані Арабські Емірати – 304, Францію – 266, Чехію – 263, Болгарію – 247, Ізраїль – 215, Туніс – 199. Мапа подорожей включала також такі країни, як Угорщина, Чорногорія, Шрі-Ланка, Таїланд, Грузія тощо.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня м.Прилук

Місто Прилуки – одне з найдревніших міст України, що розкинулося на мальовничих берегах річки Удай.

Чисельність мешканців міста на 1 липня 2019р. становила 53,8 тис. осіб, або 5,4% наявного населення області. У статевій структурі населення міста переважають жінки, питома вага яких на початок 2019р. складала 55,6% постійних жителів.

Середній вік мешканця міста становить 44 роки. Серед жителів міста 13,2% (7,1 тис. осіб) – це діти віком 0–14 років. Прилучани віком 15–64 роки складали 68,2% населення міста (36,4 тис. осіб). Ця вікова група є основним постачальником трудових ресурсів. Найстарша вікова група населення (65 років і старше) складала 18,6% жителів міста (9,9 тис. осіб).

У січні–червні 2019р. в місті народилися 152 малюки (77 дівчаток та 75 хлопчиків). На кожну тисячу жителів припадало 5,7 новонароджених.

З початку року на весільний рушник стали 142 пари.

На підприємствах, в установах та організаціях м.Прилук у IІ кварталі 2019р. було зайнято 11,5 тис. штатних працівників. Номінальна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника міста становила 9345 грн, що на 12,6% більше середнього рівня по регіону та у 2,2 раза – рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн).

Розвинута інфраструктура ринкового середовища в місті сприяє розвитку підприємництва. Підприємницьку діяльність у 2018р. в місті здійснювали 317 підприємств, які реалізували продукції (товарів, послуг) на 13274,3 млн.грн (13,1% загальнообласного обсягу). Підприємства міста отримали найвищий в області прибутковий фінансовий результат (сальдо) до оподаткування в сумі 1633,7 млн.грн.

У місті активно ведеться будівництво. За січень–липень 2019р. підприємствами міста виконано будівельних робіт на 174 млн.грн, що склало 21% загальнообласних обсягів. Прийнято в експлуатацію 1218 м2 загальної площі нового житла, що в 1,8 раза більше, ніж у січні–червні 2018р.

Прилуки є важливим промисловим центром Чернігівської області. У січні–липні 2019р. промислові підприємства міста реалізували продукції (товарів, послуг) на 6065 млн.грн, що склало майже третину (30,8%) загальнообласного обсягу. У розрахунку на одного мешканця реалізовано промислової продукції на 110,9 тис.грн (по області – 19,5 тис.грн).

Майже 6% загальнообласного обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі припадає на підприємства міста. Через їх торгову мережу в січні–червні 2019р. населенню реалізовано товарів на 334,3 млн.грн.

Бажаємо місту динамічного розвитку і процвітання. Нехай у кожній оселі панує добро та злагода, а кожна нова мить життя проносить радість.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня працівника лісу

Площа земель лісового фонду Чернігівської області є третьою за величиною в Україні та складає 747,8 тис.га – це 7% лісового фонду країни та 23% території області.

Чернігівщина входить у п'ятірку найбільших виробників деревини серед регіонів. У 2018р. підприємствами, які здійснювали лісогосподарську діяльність, заготовлено 1548 тис.куб.м круглого лісу (99% обсягу попереднього року). Дві третини заготовленого круглого лісу – діловий, решта – паливна деревина.

Заготівля деревини здійснювалася на площі 29 тис.га. Із неї рубки формування і оздоровлення лісів проводилися на площі 26 тис.га, рубки головного користування – на площі 3 тис.га. За 2018 рік реалізовано в межах України 1315 тис.куб.м лісової продукції. Середня ціна реалізації ділового круглого лісу склала 1118 грн за кубічний метр, паливної деревини – 251 грн.

З метою забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища протягом року було проведено відтворення лісів на площі майже 4 тис.га, у тому числі садіння та висівання лісу – на площі 3 тис.га.

Протягом минулого року 12 тис.га лісу вражено шкідниками, майже 3 тис.га – хворобами. У результаті проведених заходів та під впливом природних факторів ліквідовано осередків шкідників і хвороб лісу на площі майже 30 тис.га.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в січні–липні 2019 року

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 липня 2019р. становила 998,5 тис. осіб. Упродовж січня–червня 2019р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 7279 осіб.

Порівняно із січнем–червнем 2018р. обсяг природного скорочення збільшився на 419 осіб.

Упродовж січня–червня 2019р. народилися 3011 малюків. Кількість померлих склала 9834 особи.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–червні 2019р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–червнем 2018р. зросла на 18,7% й становила 7855 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: фінансова та страхова діяльність, державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в 1,8–1,3 раза.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у сфері творчості, мистецтва та розваг, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажі машин і устатковання, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування й не перевищував 71% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–червні 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 109,2%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–червня 2019р. зменшилася на 4,8 млн.грн (на 27,8%) та на 1 липня 2019р. становила 12,4 млн.грн, що дорівнює 0,8% від фонду оплати праці, нарахованого за червень 2019р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 11,3 млн.грн. Їхні розміри зменшилися впродовж січня–червня 2019р. на 299,8 тис.грн (на 2,6%). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 8 млн.грн (71,4% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 липня 2019р. становила 851 особу (0,5% загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 13254 грн, що в 1,5 раза більше від середньої заробітної плати, нарахованої за червень 2019р.

 

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У січні–червні 2019р. призначено субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 150,8 тис. домогосподарств, з них у міських поселеннях – 98,1 тис., у сільській місцевості – 52,7 тис.

Сума призначених субсидій у січні–червні 2019р. становила 41,4 млн.грн, з неї в міських поселеннях – 31,4 млн.грн, у сільській місцевості – 10 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в червні 2019р. становив 85,8 грн (у травні 2019р. – 78,8 грн).

Крім того, у січні–червні 2019р. 23,6 тис. домогосподарств області було призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міських поселеннях – 4 тис., у сільській місцевості – 19,6 тис.

Середній розмір призначеної в червні 2019р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3062,2 грн (у травні 2019р. – 2986,3 грн).

У січні–червні 2019р. сума субсидій, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 66,9 млн.грн.

У січні–червні 2019р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 2020,5 млн.грн, що становить 105,4% нарахованих за цей період сум (за рахунок погашення боргу попередніх періодів). За постачання електричної енергії сплачено 418,9 млн.грн.

На кінець червня 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 448,1 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 191,4 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 56,4 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 40,9 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 10 млн.грн, за постачання електричної енергії – 89,6 млн.грн.

 

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–липні 2019р. в області становив 102,9%, в Україні – 103%.

На продовольчому ринку найбільше (на 26%) подорожчали фрукти, на 2,1–11,2% – кисломолочна продукція, сметана, сири, м'ясо та м’ясопродукти, масло, макаронні вироби, продукти переробки зернових, хліб та цукор. Водночас яйця знизилися в ціні на 45,5%, овочі – на 5,6%, рис – на 5,3%, молоко – на 4%.

Тютюнові вироби стали дорожчими на 11,2%, алкогольні напої – на 7,7%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій збільшилися на 27,1%, опалення – на 17,4%, гарячу воду – на 16,3%, холодну воду – на 8,8%, каналізацію – на 6,1%. Разом із тим, відбулося зниження цін на природний газ на 18,5%.

Проїзд у залізничному пасажирському транспорті став дорожчим на 40,8%, в автодорожньому – на 6,6%, проте паливо та мастила знизилися в ціні на 7,8%.

Вартість місцевого телефонного зв’язку зросла на 17,7%, поштових послуг – на 14,3%, мобільного зв’язку – на 13,2%, Інтернету – на 10,5%.

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні–липні 2019р. порівняно із січнем–липнем 2018р. індекс промислової продукції становив 93%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва проти минулорічного показника склали 103,9%, у переробній промисловості – 89,8%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції зменшився на 9,9%. Зменшилося виробництво виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових) – на 2,3%, сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 3,6%, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 11,4%, борошна пшеничного чи пшенично-житнього – на 21,4%, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених - туш, напівтуш, четвертин необвалених – на 27,9%, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – на 28,6%, оселедців солоних – на 31,1%, сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого (крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 38,6%, масла вершкового жирністю не більше 85% – на 42,8%.

Водночас зросло виробництво олії соняшникової та її фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих) у 4,7 раза, свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблених сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання) – на 36,7%, молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л – на 0,7%.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 78,3%, у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – 82,3%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 95,1%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 106,8%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 150,7%, у машинобудуванні – 74%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції проти січня–липня 2018р. склав 95,7%.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–липні 2019р., за розрахунками, становив 125,9% до січня–липня 2018р., у т.ч. в підприємствах – 141,7%, господарствах населення – 104,3%.

Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–липень 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 166,9%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 177,7%, господарствах населення – 132,5%.

Станом на 1 серпня п.р. господарствами всіх категорій зернові та зернобобові культури скошені та обмолочені на площі 200842 га, що становить 25,9% площ, посіяних під урожай поточного року, й у 2,2 раза більше, ніж на початок серпня торік. Із зібраної площі одержано
916,1 тис.т зерна (у початково оприбуткованій вазі), що у 2,5 раза більше минулорічного обсягу, 49 тис.т овочів відкритого ґрунту (на 15,3% більше), 5,3 тис.т плодів та ягід (59,1% до відповідної дати минулого року).

Індекс виробництва продукції тваринництва за січень–липень 2019р. до січня–липня 2018р. становив 99,8%, у т.ч. в підприємствах – 103,9%, господарствах населення – 96,3%.

За розрахунками, на 1 серпня 2019р. загальна кількість великої рогатої худоби була 191,1 тис. голів (на 4,9% менше 1 серпня 2018р.), у т.ч. корів – 101,2 тис. (на 5,2% менше); свиней – 191,7 тис. (на 15,6% більше), овець і кіз – 40,6 тис. (на 3,1% менше), птиці всіх видів
5072,2 тис. голів (на 0,6% менше).

У господарствах населення утримувалося 45,7% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 56,4%; 38,4% – свиней, 94,8% – овець і кіз та 95,4% – птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–липні 2019р. реалізовані на забій 26,8 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 10,7% більше, ніж у січні–липні 2018р., вироблені 313 тис.т молока (на 2,6% менше) та
197,2 млн.шт яєць (на 1,5% більше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 35,8%, молока – 52,3%, яєць – 86,1%.

На 1 серпня 2019р. в підприємствах, які вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових було в наявності 714,1 тис.т зерна (в 1,6 раза більше проти 1 серпня 2018р.), у т.ч. 416,9 тис.т пшениці, 196,8 тис.т кукурудзи, 55,6 тис.т ячменю, 16 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 8 тис.т (на 12,8% менше, ніж рік тому).

 

БУДІВНИЦТВО

У січні–липні 2019р. підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 840,8 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–липні 2019р. порівняно із січнем–липнем 2018р. становив 172,5%.

Обсяги будівництва будівель зросли на 75,6% (житлових – на 63%,­ нежитлових – на 85,9%), інженерних споруд – на 61,8%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 77,2% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, капітальний і поточний ремонти – 15,8% та 7% відповідно.

У січні–червні 2019р. в області прийнято в експлуатацію 64 тис.м2 загальної площі житлових будівель (нове будівництво), з яких 21,5 тис.м2 (або 33,5% загального обсягу житла) відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію об’єктів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Мінрегіону від 03.07.2018 № 158 (далі – Порядок).

Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла в січні–червні 2019р. порівняно із січнем–червнем 2018р. збільшилась на 37,3%, при цьому без урахування площі, прийнятої в експлуатацію відповідно до Порядку, зменшилась на 8,7%.

У міських поселеннях прийнято в експлуатацію 49,7 тис.м2 загальної площі житла (77,7% загального обсягу), у сільській місцевості – 14,3 тис.м2 (22,3%). Обсяги прийнятого в експлуатацію житла в міських поселеннях порівняно із січнем–червнем 2018р. зросли на 36,2%, у сільській місцевості – на 41%.

Крім того, у січні–червні 2019р. в області прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки (нове будівництво) загальною площею 4,8 тис.м2, з яких 2,5 тис.м2 – відповідно до Порядку. Загальна площа прийнятих в експлуатацію дачних і садових будинків порівняно із січнем–червнем 2018р. збільшилась у 3,1 рази.

 

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

У січні–червні 2019р. підприємства та організації області за рахунок усіх джерел фінансування освоїли 3177 млн.грн капітальних інвестицій, що на 17% менше від обсягу капітальних інвестицій у січні–червні 2018р.

Найвагомішу частку капітальних інвестицій (98,2% загального обсягу) спрямовано в матеріальні активи.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 2377,6 млн.грн (74,8%).

Кредити банків та інші позики становили 223,9 млн.грн (7%), кошти населення на будівництво житла – 129,1 млн.грн (4,1%). За рахунок коштів державного бюджету освоєно 92 млн.грн (2,9%), місцевих бюджетів – 326,5 млн.грн (10,3%).

У структурі капітальних інвестицій за видами економічної діяльності переважало сільське, лісове та рибне господарство – 50,7% загального обсягу, на промисловість припадало 14,7%, на будівництво – 10,5%, на державне управління й оборону; обов’язкове соціальне страхування – 10,1%.

Частка освоєних капітальних інвестицій підприємствами транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності склала 4,3%, підприємствами оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 2,4%.

Капітальні інвестиції в житлове будівництво збільшилися на 14,9% порівняно із січнем–червнем 2018р.

 

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–червні 2019р. експорт товарів становив 375,5 млн.дол. США, імпорт – 210,9 млн.дол. Порівняно із січнем–червнем 2018р. експорт збільшився на 1,2% (на 4,3 млн.дол.), імпорт зменшився на 14,6% (на 36,1 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 164,6 млн.дол. (у січні–червні 2018р. також позитивне – 124,1 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–червнем 2018р. збільшилася частка зернових культур, готових харчових продуктів, насіння і плодів олійних рослин, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання. Натомість зменшилася частка паперу та картону, взуття, текстильних матеріалів та текстильних виробів.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 172,4 млн.дол., або 45,9% від загального обсягу експорту (у січні–червні 2018р. – 132,5 млн.дол., або 35,7%), та збільшився порівняно із січнем–червнем 2018р. на 39,9 млн.дол., або на 30,1%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Іспанії, Нідерландів, Італії, Румунії, Литви та Німеччини.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Азербайджану, Єгипту, Білорусі, Туреччини, Китаю та Ізраїлю.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Азербайджану в 4 рази, Литви – у 2,5 раза, Німеччини – у 2,1 раза, Іспанії – в 1,7 раза, Ізраїлю – на 12,2%, Італії – на 3,7%, Білорусі – на 2,1%; зменшився до Туреччини – на 36,9%, Китаю – на 23,5%, Єгипту – на 20%, Нідерландів – на 13,1%, Румунії – на 11,2%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка готових харчових продуктів, засобів наземного транспорту, крім залізничного, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, недорогоцінних металів та виробів із них, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них. Зменшилася частка машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, текстильних матеріалів та текстильних виробів, паперу та картону, мінеральних продуктів, шкур необроблених, шкіри вичиненої.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 91,8 млн.дол., або 43,5% загального обсягу (у січні–червні 2018р. – відповідно 117,8 млн.дол. та 47,7%), та зменшився проти січня–червня 2018р. на 26 млн.дол., або на 22,1%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з Німеччини, Литви, Італії, Великої Британії та Польщі.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Російської Федерації, Бразилії та Китаю.

Порівняно із січнем–червнем 2018р. імпорт товарів збільшився з Бразилії – на 22,7%, Білорусі – на 5,6%; зменшився з Російської Федерації – на 36,4%, Німеччини – на 31%, Польщі – на 28,4%, Італії – на 19,3%, Литви – на 17,4%, Китаю – на 11,4%, Великої Британії – на 3,1%.

У січні–червні 2019р. експорт послуг становив 13,3 млн.дол. США, імпорт – 13,4 млн.дол. Порівняно із січнем–червнем 2018р. експорт збільшився на 3,8% (на 0,5 млн.дол.), імпорт – на 68,2% (на 5,4 млн.дол.). Від’ємне сальдо становило 53,6 тис.дол. (у січні–червні 2018р. позитивне – 4,9 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту послуг порівняно із січнем–червнем 2018р. збільшилася частка транспортних та ділових послуг. Натомість зменшилася частка послуг із переробки матеріальних ресурсів та у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг.

Обсяг експорту послуг країнам Європейського Союзу становив 10 млн.дол., або 75% від загального обсягу експорту та зменшився порівняно із січнем–червнем 2018р. на 0,5%.

Основними партнерами в експорті послуг були Румунія, Нідерланди, США, Литва, Російська Федерація, Італія, Німеччина, Чехія, Канада та Латвія.

Проти січня–червня 2018р. зріс експорт послуг до Російської Федерації, Чехії, Нідерландів, Литви, США; зменшився до Італії, Латвії, Румунії, Канади та Німеччини.

У загальному обсязі імпорту збільшилася частка роялті та інших послуг, пов’язаних із використанням інтелектуальної власності, та ділових. Зменшилася частка послуг, пов’язаних з подорожами, та транспортних.

Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 12,3 млн.дол., або 92,2% (у січні–червні 2018р. – відповідно 7,1 млн.дол. та 89,1%), та збільшився проти січня–червня 2018р. на 74,1%.

Основними партнерами в імпорті послуг були Велика Британія, Польща, Російська Федерація та Німеччина.

Порівняно із січнем–червнем 2018р. імпорт послуг зріс з усіх цих країн, крім Німеччини.

У січні–червні 2019р. в економіку Чернігівської області іноземними інвесторами із 4 країн світу вкладено 3244,4 тис.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).

Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу), унесених в економіку Чернігівської області з початку інвестування, на 1 липня 2019р. становив 438177,3 тис.дол. США.

Інвестиції надійшли з 38 країн світу. З країн ЄС з початку інвестування внесено 418508,5 тис.дол. (95,5% загального обсягу акціонерного капіталу), з інших країн світу – 19668,8 тис.дол. (4,5%).

До основних країн-інвесторів, на які припадає 96,4% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Велика Британія, Польща, Кіпр, Нідерланди, Китай, Швейцарія, Латвія, Туреччина.

На підприємствах промисловості області зосереджено 91,6% загального обсягу прямих інвестицій, на підприємствах сільського, лісового та рибного господарства – 4,4%, у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 1,7%, тимчасового розміщування й організації харчування – 1,1%, в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном – 0,4%.

 

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–липні 2019р. становив 10750,2 млн.грн, що в порівнянних цінах на 1,7% більше від обсягу січня–липня 2018р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–липні 2019р. становив 7086,4 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–липня 2018р. на 5,2%.

 

ТРАНСПОРТ

У січні–липні 2019р. вантажооборот підприємств транспорту становив 603,7 млн.ткм, або 105,6% від обсягу січня–липня 2018р. Підприємствами транспорту перевезено 1067,5 тис.т вантажів, що становить 132,1% від обсягу січня–липня 2018р.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень–липень 2019р. виконано вантажооборот в обсязі 594,1 млн.ткм, який зріс на 4% порівняно із січнем–липнем 2018р. та перевезено 975,3 тис.т вантажів, що на 20,7% більше, ніж у січні–липні 2018р.

Річковим транспортом перевезено вантажів у обсязі 92,2 тис.т.

У січні–липні 2019р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 411 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 43 млн пасажирів, що становить, відповідно, 94,9% та 88,8% від обсягу січня–липня 2018р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 21,9 млн пасажирів, що становить 91,7% рівня січня–липня 2018р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців становили 8,2 млн пасажирів (92% до січня–липня 2018р.).

Міським електротранспортом перевезено 21,1 млн пасажирів, що становить 86% рівня січня–липня 2018р.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня фармацевтичного працівника

Фармацевтичні товари відіграють важливе значення в життєдіяльності людини.

У 2018р. через торгову мережу підприємств роздрібної торгівлі області населенню реалізовано фармацевтичних товарів на 1,5 млрд.грн. Вартість проданих фармацевтичних товарів становила 13% у роздрібному товарообороті.

У загальному обсязі продажу фармацевтичних товарів продукція вітчизняного виробника склала майже половину (48%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата в області в липні 2019 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в липні 2019 року становила 8653 грн. Це у 2,1 раза вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 19,1% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з липнем 2018 року зросла на 9,5%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (17653 грн), виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (15422 грн), виготовлення виробів із деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності (13777 грн), державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (12675 грн), фінансової та страхової діяльності (11470 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників у сфері творчості, мистецтва та розваг, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, де нарахування не перевищили 67% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (16249 грн), найнижчий – у Херсонській (8547 грн) та Чернівецькій (8585 грн) областях.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Споживання продуктів харчування населенням області

За розрахунками Державної служби статистики України в середньому у 2018 році пересічний чернігівець вжив 51 кг м’яса та м’ясних продуктів (по Україні – 53), 215 кг молока та молочних продуктів (198), 281 яйце (275), 116 кг хлібних продуктів (100), 174 кг картоплі (139), 169 кг овочів (164), 46 кг плодів та ягід (58), 11 кг риби та рибних продуктів (12), 12 кг олії (12), 38 кг цукру (30).

Порівняно з 2017р. чернігівці менше вживали молока (на 3 кг) та картоплі (на 2 кг). Решта показників зросла: споживання яєць на 10 шт, овочів – на 7 кг, хлібних продуктів – на 4 кг, м’яса та цукру – на 3 кг кожний, плодів – на 2 кг, риби та олії – на 1 кг кожний.

За рівнем споживання цукру Чернігівщина займає 1 місце в Україні, хлібних продуктів – 2, молока та молочних продуктів – 5, яєць – 7, картоплі – 8, олії та овочів – 10, м’яса та м’ясних продуктів – 11, риби та рибних продуктів – 13, плодів та ягід – 21.

Калорійність середньодобового раціону жителя Чернігівщини становила 3002 ккал (у 2017р. – 2892) при середній по Україні – 2706 ккал.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Демографічна ситуація в Чернігівській області в січні–червні 2019 року

На 1 липня 2019 року чисельність наявного населення Чернігівської області, за оцінкою, становила 998,5 тис. осіб, з яких 65% проживали в міських поселеннях. З початку року кількість жителів зменшилася на 7,3 тис. осіб.

У січні–червні 2019 року на Чернігівщині з’явилися на світ 3011 малюків (1548 хлопчиків та 1463 дівчинки). Дві третини дітей народилися в міських родинах. На кожну тисячу населення припадало 6,1 новонароджених. У межах області показник народжуваності коливався від 4,3‰ в Коропському та Талалаївському районах до 7,5‰ в Носівському.

Майже половина жінок (45%) народили первістків, 39% – стали мамами вдруге, а кожна шоста жінка народила третю й більше за рахунком дитину. Середній вік матері на час народження дитини склав 28,5 року. Кожен четвертий малюк народжений жінками, які не перебували в зареєстрованому шлюбі.

З початку року в області померли 9834 особи (4749 чоловіків та 5085 жінок). Рівень смертності становив 19,8 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення. Середній вік померлих чоловіків – 68 років, жінок – 81 рік.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в липні 2019р. в області становив 99,5%, в Україні – 99,4%.

На споживчому ринку області в липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 15,3%) подешевшали овочі, на 0,6–2,8% – продукти переробки зернових, рис, сметана, риба та продукти з риби, м’ясо птиці, олія соняшникова, фрукти. Водночас на 33,1% подорожчали яйця, на 0,5–4% – хліб, макаронні вироби, сири, яловичина, свинина, цукор.

Алкогольні напої зросли в ціні на 1,9%, тютюнові вироби – на 1,8%.

За рахунок сезонних розпродажів взуття стало дешевшим на 6,7%, одяг – на 4,1%.

Ціни на природний газ зменшилися на 10,3%, на паливо та мастила – на 3,4%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (додається).

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг у червні 2019 року

У червні 2019 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 153 млн.грн, що становить 147% нарахованих за цей період сум (за рахунок погашення боргу попередніх періодів), за електроенергію – 56 млн.грн. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги (з урахуванням електроенергії) становили 660 грн.

На кінець червня 2019 року населення області заборгувало за постачання природного газу 448 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 191 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 56 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 41 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 10 млн.грн, за постачання електричної енергії – 90 млн.грн.

Борги 3 місяці і більше за постачання природного газу мали 50% користувачів, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 35%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 21%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 11%, за вивезення побутових відходів – 10%, за постачання електричної енергії – 3%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Споживання продуктів харчування населенням області

За розрахунками Державної служби статистики України в середньому у 2018 році пересічний чернігівець вжив 51 кг м’яса та м’ясних продуктів (по Україні – 53), 215 кг молока та молочних продуктів (198), 281 яйце (275), 116 кг хлібних продуктів (100), 174 кг картоплі (139), 169 кг овочів (164), 46 кг плодів та ягід (58), 11 кг риби та рибних продуктів (12), 12 кг олії (12), 38 кг цукру (30).

Порівняно з 2017р. чернігівці менше вживали молока (на 3 кг) та картоплі (на 2 кг). Решта показників зросла: споживання яєць на 10 шт, овочів – на 7 кг, хлібних продуктів – на 4 кг, м’яса та цукру – на 3 кг кожний, плодів – на 2 кг, риби та олії – на 1 кг кожний.

За рівнем споживання цукру Чернігівщина займає 1 місце в Україні, хлібних продуктів – 2, молока та молочних продуктів – 5, яєць – 7, картоплі – 8, олії та овочів – 10, м’яса та м’ясних продуктів – 11, риби та рибних продуктів – 13, плодів та ягід – 21.

Калорійність середньодобового раціону жителя Чернігівщини становила 3002 ккал (у 2017р. – 2892) при середній по Україні – 2706 ккал.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Освітній рівень населення області (інформація додається).

Житлові умови населення (інформація додається)

 

Заробітна плата в області

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в червні 2019 року становила 8578 грн. Це у 2,1 раза вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 16,9% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з червнем 2018 року зросла на 7,1%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (16187 грн), виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (13917 грн), державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (12180 грн), фінансової та страхової діяльності (10906 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у сфері творчості, мистецтва та розваг, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, де нарахування не перевищили 72,8% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (15650 грн), найнижчий – у Кіровоградській (8574 грн) області.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Сім’ї Чернігівщини

На початок 2019р. за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств на Чернігівщині проживає 430,1 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни), з яких 60% – у міських поселеннях, у тому числі кожна четверта родина – в обласному центрі.

Середній розмір домогосподарства області становить 2,3 особи (в Україні – 2,58). Серед регіонів цей показник коливається від 3,49 особи на Закарпатті до 2,27 особи на Кіровоградщині.

Найбільше домогосподарств Чернігівщини складається з двох осіб – 39% (в Україні – 34%). Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи – 25%, що є одним з найвищих показників серед регіонів (в Україні – 20%). Кожна п’ята родина складається з трьох осіб. Великих родин із чотирьох і більше осіб в області лише 15%. Серед регіонів Закарпатська область має найвищу (48%) частку домогосподарств із чотирьох осіб і більше, а одинаків – найменшу (10%).

У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років. Із числа домогосподарств із дітьми 15% належить до неповних сімей (діти не мають одного чи обох батьків). Переважна більшість (97%) таких домогосподарств має у своєму складі одну дитину. Серед регіонів найбільша частка неповних родин проживає в Дніпропетровській та Полтавській областях (36% та 31% відповідно), а найменша в Івано-Франківській (11%).

Довідково: Серед країн ЄС найбільший середній розмір (за даними 2017р.) був у домогосподарств Польщі та Словакії (2,8 особи), а найменший (2 особи) – у Данії, Німеччині та Фінляндії.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Що посіяли в області?

Під урожай 2019р. в області посіяно 1298 тис.га сільськогосподарських культур, з них біля 85% засіяли підприємства. Протягом останніх п’яти років спостерігається збільшення посівних площ, яке коливається від 1% до 4%.

Більшу частину зайнятих посівами площ, а це 60%, відведено під зернові культури. Технічні культури займають 25%, кормові – 8%, картопля та овоче-баштанні – 7%.

Зернових культур посіяно на площі 775 тис.га. Більше, ніж торік, посіяно кукурудзи на зерно, проса та ячменю. Зменшилися площі пшениці, жита, вівса, гречки та зернобобових культур. Найбільшу частку посівів у складі зернової групи займає кукурудза – 64%.

Технічних культур посіяно на площі 332 тис.га, з них 62% становлять посіви соняшнику, 26% – сої. У порівнянні з минулим роком посівні площі соняшнику збільшено майже на 2%.

Картоплі посаджено 75 тис.га, овочів – 12 тис.га, що більше минулорічних посівів на 1% та 5% відповідно. Основними виробниками цих видів рослинницької продукції залишаються господарства населення. У них зосереджено 94% посівних площ картоплі та 98% – овочів.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

До Дня працівників торгівлі

Традиційно в останню неділю липня відзначатимуть своє професійне свято працівники торгівлі, де працює майже кожен четвертий зайнятий в економіці Чернігівської області у віці від 15 до 70 років, або 98 тис. осіб.

У 2018р. в області діяло 1,5 тис. підприємств (юридичних осіб) з основним видом діяльності «оптова та роздрібна торгівля». У них було зайнято понад 10 тис. працівників (на 2,8% менше, ніж у 2017р.).

Частка торгівлі в загальному обсязі валової доданої вартості області у 2017р. склала 8,8%.

У 2018р. оборот роздрібної торгівлі в Чернігівській області визначився в сумі 18 млрд.грн і проти 2017р. збільшився на 3% (у порівнянних цінах). У загальному обсязі продажу 64% обсягів сформовано підприємствами (юридичними особами), 36% – фізичними особами-підприємцями.

У роздрібному товарообороті підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) 51% займали продовольчі товари, серед яких 86% – продукція вітчизняного виробника.

Оптовий товарооборот підприємств оптової торгівлі області у 2018р. становив майже 18 млрд.грн і збільшився проти 2017р. на 41% (у фактичних цінах).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Що посіяли в області?

Під урожай 2019р. в області посіяно 1298 тис.га сільськогосподарських культур, з них біля 85% засіяли підприємства. Протягом останніх п’яти років спостерігається збільшення посівних площ, яке коливається від 1% до 4%.

Більшу частину зайнятих посівами площ, а це 60%, відведено під зернові культури. Технічні культури займають 25%, кормові – 8%, картопля та овоче-баштанні – 7%.

Зернових культур посіяно на площі 775 тис.га. Більше, ніж торік, посіяно кукурудзи на зерно, проса та ячменю. Зменшилися площі пшениці, жита, вівса, гречки та зернобобових культур. Найбільшу частку посівів у складі зернової групи займає кукурудза – 64%.

Технічних культур посіяно на площі 332 тис.га, з них 62% становлять посіви соняшнику, 26% – сої. У порівнянні з минулим роком посівні площі соняшнику збільшено майже на 2%.

Картоплі посаджено 75 тис.га, овочів – 12 тис.га, що більше минулорічних посівів на 1% та 5% відповідно. Основними виробниками цих видів рослинницької продукції залишаються господарства населення. У них зосереджено 94% посівних площ картоплі та 98% – овочів.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Про надання населенню області субсидій

У січні–червні 2019 року за державною допомогою на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг до органів соціального захисту населення звернулося 156,6 тис. домогосподарств Чернігівської області. Відділами субсидій було задоволено 96% звернень.

У червні 2019 року субсидії на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг отримували 27% домогосподарств області. Середній розмір такої допомоги, призначеної на одну родину, становив 86 грн, що на 6% менше, ніж у червні 2018 року.

Крім того, у січні–червні 2019 року 23,6 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Середній розмір допомоги в розрахунку на одне домогосподарство в червні 2019 року порівняно з червнем 2018 року майже не змінився і становив 3062 грн.

 

 

Зареєстрований ринок праці Чернігівської області

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець червня 2019 року становила 11,3 тис. осіб (на 1,1% менше, ніж рік тому). З них 83% отримували допомогу з безробіття.

Більше половини від загальної кількості безробітних – жінки, майже чверть – молодь у віці до 35 років.

На кінець червня 2019 року роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено близько 2 тис. вакансій. На одне вільне робоче місце претендували 6 осіб.

Найбільшим попитом користувалися кваліфіковані робітники з інструментом (25% від загальної кількості заявлених вакансій), робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (17%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1%), технічні службовці (3%).

Середній розмір допомоги з безробіття в червні 2019р. складав 2835 грн.

 

 

До Всесвітнього дня народонаселення

11 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день народонаселення, який має за мету акцентувати увагу суспільства на важливості вирішення демографічних проблем.

За розрахунками, на початок поточного року чисельність населення України становила 42 млн., з яких 997,2 тис. проживали в Чернігівській області. Понад 40% усього населення регіону зосереджено в містах Чернігів, Ніжин та Прилуки. Найменш чисельними є Срібнянський та Талалаївський райони.

Середній вік жителів області – 44 роки. У сільській місцевості населення старше, ніж у міських поселеннях (46 років проти 42). Середній вік жінок
(47 років) вищій, ніж чоловіків (40).

Гендерна структура населення характеризується перевагою представниць жіночої статі: на 1000 чоловіків налічується 1199 жінок.

У віковій структурі достатньо вагомою (67%) є частка населення віком 15–64 роки – основного постачальника трудових ресурсів. Кожен п`ятий житель області перебуває в поважному віці (65 років і старше). Водночас питома вага дітей у віці до 14 років становить лише 14%.

На Чернігівщині, як і в решті регіонів України, гостро стоїть питання спроможності населення відтворити себе в наступних поколіннях. За минулий рік чисельність постійного населення в області скоротилася на 14,3 тис. Це відбулося переважно за рахунок порушення рівноваги між процесами народжуваності та смертності: на 100 померлих припадало 36 живонароджених. У 2018 році народилися 6,9 тис. малюків, а це майже на 10% менше, ніж у попередньому році.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Споживання продуктів харчування у 2018 році

За підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, у 2018р. середньостатистична сім’я Чернігівської області щомісячно витрачала на продукти харчування 4324 грн (включаючи вартість продуктів, отриманих із особистого підсобного господарства). Частка витрат на харчування склала 47% сукупних витрат населення області (в Україні – 49%). Добова вартість харчування одного жителя області в середньому становила 74 грн.

Найбільше грошей домогосподарства Чернігівщини витрачали на купівлю м’яса та м’ясопродуктів – 950 грн (22% сукупних витрат на харчування), хліба і хлібопродуктів – 618 грн (14%), овочів, включаючи картоплю – 559 грн (13%), молока, сира та яєць – 553 грн (13%), олії та жирів – 418 грн (10%).

Одним жителем області в середньому за місяць спожито 22 яйця, 21,1 кг молока, молокопродуктів та масла, 9,8 кг хліба і хлібних продуктів, 9,5 кг овочів і баштанних, 8,1 кг картоплі, 5,7 кг м’яса, м’ясопродуктів та сала, 4,0 кг фруктів, ягід, горіхів, винограду, 3,5 кг цукру (включаючи цукор, використаний на кондитерські вироби) та меду, 1,8 кг олії й інших рослинних жирів та 1,7 кг риби і рибопродуктів. Порівняно з 2017р. дещо зменшилося споживання картоплі та молока, молокопродуктів і масла. Значно збільшилося споживання риби і рибопродуктів, м’яса, м’ясопродуктів та сала, яєць, цукру (включаючи цукор, використаний на кондитерські вироби) та меду, олії й інших рослинних жирів. Споживання фруктів, ягід, горіхів, винограду залишилося на рівні попереднього року.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Джерела доходів населення області у 2018 році

За підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, середньомісячні сукупні ресурси (доходи) домогосподарств Чернігівщини у 2018р., порівняно з 2017р., зросли на чверть та становили 9738 грн. У середньому еквівалентні доходи одного жителя області склали 5098 грн.

Переважна більшість (85%) доходів середньостатистичної сім’ї області – це грошові надходження. Основним джерелом, як і раніше, у бюджеті сімей області є оплата праці – 48% та пенсії – 17%. У домогосподарствах України ці показники склали 55% та 18% відповідно.

Частка соціальних допомог (включаючи готівкові і безготівкові пільги та субсидії) склала 7% бюджету домогосподарств. Значною залишалася частка допомоги від родичів та інших осіб грошима і продуктами харчування (6%), надходження від особистого підсобного господарства та самозаготівель – 5%. Дохід від продажу сільськогосподарської продукції становив 4%.

В Україні середньомісячні сукупні ресурси одного домогосподарства становили 9904 грн. Найвищі в країні середньодушові сукупні доходи, як і раніше, мали жителі м. Києва (6346 грн), що більш ніж на третину перевищувало аналогічний показник пересічного українця (4694 грн). Найнижчі – у жителів Херсонської області (3922 грн).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Витрати населення області у 2018 році

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, сукупні витрати середньостатистичної сім’ї області у 2018р. становили 9159 грн за місяць, що на чверть більше, ніж у 2017р. У середньому на одного члена домогосподарства цей показник склав 4795 грн в області та 3938 грн в Україні.

Майже половину сукупних витрат (47%) родини Чернігівщини направляли на харчування (включаючи харчування поза домом). В Україні частка таких витрат становила 49%, найбільшою вона була в Одеській області – 57%.

На придбання непродовольчих товарів та оплату послуг припадало 38% сукупних витрат домогосподарства. Зокрема, на купівлю одягу й взуття домогосподарства щомісячно спрямовували 6% сімейного бюджету, на охорону здоров’я та транспорт – по 4%, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла – 3 %, на зв’язок, відпочинок і культуру – по 2%.

Частка витрат на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми пільг та субсидій) чернігівців склала 13%. В Україні ця частка становила 14%, а в регіонах вона коливалася від 17% у Київській області до 9% на Закарпатті.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата в області в травні 2019 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в травні 2019 року становила 8097 грн. Це в 1,9 рази вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 15,7% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з травнем 2018 року зросла на 5,8%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (16766 грн), виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (14508 грн), державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування (11311 грн), фінансової та страхової діяльності (10948 грн), сільського господарства (10255 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у сфері творчості, мистецтва та розваг, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, де нарахування не перевищили 73,5% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (15157 грн), найнижчий – у Чернівецькій (7819 грн) та Херсонській (8047 грн) областях.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області
в І кварталі 2019 року

За результатами проведеного обстеження робочої сили, у І кварталі  2019 року забезпечували пропозицію робочої сили на ринку праці Чернігівської області 474,1 тис. осіб у віці 15 років і старше. Переважна більшість із них (89%) була зайнята економічною діяльністю, а решта, відповідно до методології Міжнародної праці, відносилася до безробітних.

Обсяги зайнятості населення зазначеного віку становили 423,4 тис. осіб, а рівень зайнятості населення (49,2%) був дещо меншим за показник, розрахований у середньому для України (50,7%).

Не мали роботи та при цьому її активно шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних 50,7 тис. жителів області в працездатному віці.

Рівень безробіття населення працездатного віку становив 11,2% (у середньому в Україні – 9,6%). Найвище значення показника зафіксовано в Луганській (16,2%), Донецькій (14,5%) та Волинській (12,6%) областях, найменше – у Харківській області (6,1%).

Головне управління статистики у Чернігівській області


Склад населення Чернігівської області за віком

На 1 січня 2019 року на Чернігівщині, за розрахунками, постійно проживали 997,2 тис. осіб (2,4% населення України). За рік кількість жителів області скоротилася на 14,3 тис., або на 1,4%.

Наймолодша вікова група населення (0–14 років) становить 136 тис., або 13,6%.

Найчисельніша вікова група 15–64 роки, яка є основним постачальником трудових ресурсів, складає дві третини всього населення, або 666 тис., з них 35% – молодь у віці до 35 років.

У поважному віці (65 років і старше) перебуває кожен п’ятий житель області (у сільських поселеннях – кожен четвертий, у міських поселеннях – 16,5%).

Співвідношення вікових груп, яке склалося в області, призвело до значного навантаження на суспільство непродуктивним населенням.

На кожну тисячу населення віком 15–64 роки припадає 497 осіб у віці до 15 років та 65 років і старше, а в сільській місцевості цей показник значно більший – 615. Причому ситуація в сільській місцевості ускладнюється тим, що там навантаження населенням старше 65 років майже вдвічі перевищує показник навантаження дітьми (409 проти 206).

Середній вік населення Чернігівщини складає 43,7 року.

Головне управління статистики у Чернігівській області


До Всесвітнього дня рибальства
У 2018 році в Україні виловлено 65 тис.т риби, у тому числі у внутрішніх водних об’єктах – 43 тис.т, морської – 8 тис.т, вирощеної в умовах аквакультури (штучне розведення та утримання) – 14 тис.т. 

У Чернігівській області виловом займалися 17 підприємств та фізичні особи-підприємці, ними одержано 734 т риби. Риби, вирощеної в умовах аквакультури, добуто 642 т, у внутрішніх водних об’єктах шляхом рибальства –92 т. Серед знарядь лову переважали неводи закидні, неводи кошільні та кільцеві. Ними виловлено 356 і 252 т риби відповідно. Сітками виловлено 107 т риби.

У складі виловленої риби переважали короп, сазан (434 т) та товстолобик (139 т). Карася виловлено 40 т, амура – 33 т, ляща – 24 т, плоскирки – 17 т, щуки – 15 т, тарані – 11 т, синця – 6 т, по 3 т сома й окуня та по 1 т лина й судака.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Адміністративні правопорушення в області у 2018 році

У 2018 році зареєстровано 116,6 тис. випадків порушень адміністративного законодавства. Кількість розглянутих справ, по яких винесено постанови органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення, становила 113 тис. Це на чверть більше, ніж у 2017 році.

Розмір заподіяної адміністративними правопорушеннями майнової шкоди становив 53,7 млн.грн, яку було відшкодовано на 7%. Майже всі збитки (99,6%) завдані порушеннями законів у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини.

Накладено адміністративні стягнення на 108,1 тис. осіб (у 2017р. – 84,3 тис.). Штрафи застосовано до 70% усіх правопорушників на суму майже 82 млн.грн. Середній розмір накладеного штрафу становив 1076 грн. До решти правопорушників застосовано такі види стягнень як попередження, громадські роботи, суспільно корисні роботи, адміністративний арешт, арешт з утриманням на гауптвахті, позбавлення спеціального права тощо.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в січні–квітні 2019 року

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 квітня 2019р. становила 1001,9 тис. осіб. Упродовж січня–березня 2019р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 3813 осіб.

Порівняно із січнем–березнем 2018р. обсяг природного скорочення збільшився на 332 особи.

Упродовж січня–березня 2019р. народилися 1523 малюки. Кількість померлих склала 5258 осіб.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–березні 2019р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–березнем 2018р. зросла на 19,1% й становила 7421 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: фінансова та страхова діяльність, державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, виробництво електричного устатковання, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в 1,7–1,2 раза.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у сфері творчості, мистецтва та розваг, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажі машин і устатковання й не перевищував 72% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–березні 2019р. порівняно з відповідним періодом 2018р. становив 109,7%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–березня 2019р. зменшилася на 5,2 млн.грн (на 30,1%) та на 1 квітня 2019р. становила 12 млн.грн, що дорівнює 0,8% від фонду оплати праці, нарахованого за березень 2019р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 10,6 млн.грн. Їхні розміри зменшилися впродовж січня–березня 2019р. на 973,4 тис.грн (на 8,4%). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 7,4 млн.грн (69,5% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 квітня 2019р. становила 878 осіб (0,5% загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 12079 грн, що 1,6 раза більше від середньої заробітної плати, нарахованої за березень 2019р.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У січні–березні 2019р. призначено субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 32,5 тис. домогосподарств, з них у міських поселеннях – 20,7 тис., у сільській місцевості – 11,8 тис.

Сума призначених субсидій у січні–березні 2019р. становила 29,3 млн.грн, з неї в міських поселеннях – 20,8 млн.грн, у сільській місцевості – 8,5 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в березні 2019р. становив 674,4 грн (у лютому 2019р. – 995,6 грн).

Крім того, у січні–березні 2019р. 6,8 тис. домогосподарств області було призначено субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міських поселеннях – 1,5 тис., у сільській місцевості – 5,3 тис. Сума призначених субсидій становила 20,5 млн.грн.

Середній розмір призначеної в березні 2019р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3059,2 грн (у лютому 2019р. – 2962,2грн).

У січні–березні 2019р. сума субсидій, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 4,7 млн.грн.

У січні–березні 2019р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 1154,4 млн.грн, що становить 81,4% нарахованих за цей період сум. За постачання електричної енергії сплачено 205,7 млн.грн.

На кінець березня 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 680 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 341,3 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 50,9 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 29,6 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 9 млн.грн, за постачання електричної енергії – 110,4 млн.грн.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–квітні 2019р. в області становив 103,2%, в Україні – 103,4%.

На продовольчому ринку найбільше (на 48,9%) подорожчали овочі, на 4,6–6,9% – макаронні вироби, продукти переробки зернових, хліб, масло, сири та фрукти. Водночас яйця знизилися в ціні на 21,1%, рис – на 5%.

Тютюнові вироби стали дорожчими на 5,8%, алкогольні напої – на 4,2%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій збільшилися на 19,5%, опалення – на 17,4%, гарячу воду – на 16,3%, холодну воду – на 8,8%, каналізацію – на 6,1%.

Проїзд у залізничному пасажирському транспорті став дорожчим на 43%, у автодорожньому – на 6,1%, проте паливо та мастила знизилися в ціні на 6,5%.

Вартість місцевого телефонного зв’язку зросла на 17,7%, поштових послуг – на 14,3%, мобільного зв’язку – на 13,2%, Інтернету – на 10,5%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні–квітні 2019р. порівняно із січнем–квітнем 2018р. індекс промислової продукції становив 95,9%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва проти минулорічного показника склали 106,1%, у переробній промисловості – 93,1%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції зменшився на 7%. Зменшилося виробництво молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л – на 2,5%, виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових) – на 5,8%, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 8,7%, сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 11,6%, борошна пшеничного чи пшенично-житнього – на 21,1%, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених - туш, напівтуш, четвертин необвалених – на 25,1%, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – на 29,4%, сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого (крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 42%, масла вершкового жирністю не більше 85% – на 51,9%.

Водночас зросло виробництво олії соняшникової та її фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих) у 4,5 раза, свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблених сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання) – на 63,7%.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 85,3%, у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – 78,9%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 100,1%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 110,6%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 144,3%, у машинобудуванні – 81,1%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції проти січня–квітня 2018р. склав 96,8%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–квітні 2019р., за розрахунками, становив 100,3% до січня–квітня 2018р., у т.ч. в підприємствах – 103,9%, господарствах населення – 96,5%.

За розрахунками, на 1 травня 2019р. загальна кількість великої рогатої худоби була 192,0 тис. голів (на 3,3% менше 1 травня 2018р.), у т.ч. корів – 102,0 тис. (на 4,3% менше); свиней – 183,8 тис. (на 9,1% більше), овець і кіз – 41,4 тис. (на 3,5% менше), птиці всіх видів – 3264,0 тис. голів (на 4,2% більше).

У господарствах населення утримувалося 43,6% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 55,9%; 39,6% – свиней, 94,4% – овець і кіз та 91,0% – птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–квітні 2019р. реалізовані на забій 18,3 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 7,0% більше, ніж у січні–квітні 2018р., вироблені 156,6 тис.т молока (на 1,2% менше) та 98,9 млн.шт яєць (на 0,5% менше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві як м’яса, так і молока становила 47,5%, яєць – 81,9%.

На 1 травня 2019р. в підприємствах, які вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових, було в наявності 888,8 тис.т зерна (на 46,5% більше проти 1 травня 2018р.), у т.ч. 786,1 тис.т кукурудзи, 56,9 тис.т пшениці, 16,6 тис.т ячменю, 5,4 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 42,5 тис.т (на 2,2% більше, ніж рік тому).

БУДІВНИЦТВО

У січні–квітні 2019р. підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 361,9 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–квітні 2019р. порівняно із січнем–квітнем 2018р. становив 209,7%.

Порівняно із січнем–квітнем 2018р. виробництво будівельної продукції зросло у 2,1 раза, у т.ч. з будівництва будівель – у 2,1 раза (житлових – на 94,8%,­ нежитлових – у 2,3 раза), інженерних споруд – на 92,2%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 83,3% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, капітальний і поточний ремонти – 8,6% та 8,1% відповідно.

У січні–березні 2019р. в області прийнято в експлуатацію 46 тис.м2 загальної площі житла (нове будівництво), з яких 13,4 тис.м2 (або 29,2% загального обсягу житла) відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію об’єктів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Мінрегіону від 03.07.2018 № 158 (далі – Порядок).

Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла в січні–березні 2019р. порівняно із січнем–березнем 2018р. збільшилась у 2,3 раза, при цьому без урахування площі, прийнятої в експлуатацію відповідно до Порядку, – на 65,9%.

У міських поселеннях прийнято в експлуатацію 37,3 тис.м2 загальної площі житла (81,2% загального обсягу), у сільській місцевості – 8,7 тис.м2 (18,8%). Обсяги прийнятого в експлуатацію житла в міських поселеннях порівняно із січнем–березнем 2018р. зросли у 2,6 раза, у сільській місцевості – на 70,2%.

Крім того, у січні–березні 2019р. в області прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки нового будівництва загальною площею 2,2 тис.м2, з яких 1,7 тис.м2 – відповідно до Порядку. Загальна площа прийнятих в експлуатацію дачних і садових будинків порівняно із січнем–березнем 2018р. збільшилась у 2,3 раза.

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

У січні–березні 2019р. підприємства та організації області за рахунок усіх джерел фінансування освоїли 1495,1 млн.грн капітальних інвестицій, що на 20,7% менше від обсягу капітальних інвестицій у січні–березні 2018р.

Найвагомішу частку капітальних інвестицій (99,1% загального обсягу) спрямовано в матеріальні активи.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 1200,9 млн.грн (80,3%).

Кредити банків та інші позики становили 91,1 млн.грн (6,1%), кошти населення на будівництво житла – 70,1 млн.грн (4,7%). За рахунок коштів державного бюджету освоєно 32,2 млн.грн (2,2%), місцевих бюджетів – 90,4 млн.грн (6%).

У структурі капітальних інвестицій за видами економічної діяльності переважало сільське, лісове та рибне господарство – 57,3% загального обсягу, на будівництво припадало 11,8%, на промисловість – 10,7%, на державне управління й оборону; обов’язкове соціальне страхування – 6%.

Частка освоєних капітальних інвестицій підприємствами оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів склала 3,3%, підприємствами транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 2,3%.

Капітальні інвестиції в житлове будівництво збільшилися на 35,6% порівняно із січнем–березнем 2018р.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–березні 2019р. експорт товарів становив 191845,7 тис.дол. США, імпорт – 95455,1 тис.дол. Порівняно із січнем–березнем 2018р. експорт збільшився на 6,9% (на 12323,7 тис.дол.), імпорт зменшився на 21,7% (на 26474,7 тис.дол.). Позитивне сальдо становило 96390,6 тис.дол. (у січні–березні 2018р. також позитивне – 57592,2 тис.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–березнем 2018р. збільшилася частка зернових культур, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, готових харчових продуктів, деревини й виробів із деревини. Натомість зменшилася частка паперу та картону, текстильних матеріалів та текстильних виробів, взуття, насіння і плодів олійних рослин.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 96199,8 тис.дол., або 50,1% від загального обсягу експорту (у січні–березні 2018р. – 69723,1 тис.дол., або 38,8%), та збільшився порівняно із січнем–березнем 2018р. на 26476,7 тис.дол., або на 38%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися до Іспанії, Нідерландів, Італії та Румунії.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Єгипту, Азербайджану, Білорусі, Туреччини та Ізраїлю.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Азербайджану в 5,8 раза, Іспанії – в 1,9 раза, Нідерландів – на 21,9%; зменшився до Туреччини – на 40,9%, Єгипту – на 18,3%, Білорусі – на 11,4%, Ізраїлю – на 9,7%, Італії – на 8,1%, Румунії – на 1,3%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка готових харчових продуктів, засобів наземного транспорту, крім залізничного, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, шкур необроблених, шкіри вичиненої. Зменшилася частка машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, паперу та картону, текстильних матеріалів та текстильних виробів, мінеральних продуктів, недорогоцінних металів та виробів із них.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 41255,9 тис.дол., або 43,2% загального обсягу (у січні–березні 2018р. – відповідно 65885,1 тис.дол. та 54%), та зменшився проти січня–березня 2018р. на 24629,2 тис.дол., або на 37,4%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з

Німеччини, Литви, Італії та Великої Британії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Китаю, Російської Федерації, Бразилії та Індії.

Порівняно із січнем–березнем 2018р. імпорт товарів збільшився з Великої Британії та Бразилії – в 1,9 раза з кожної, Індії – в 1,6 раза, Білорусі – на 10,1%; зменшився з Німеччини – у 2,6 раза, Російської Федерації – у 2,1 раза, Італії – на 32,1%, Литви – на 19,9%, Китаю – на 5,3%.

У січні–березні 2019р. експорт послуг становив 6660,2 тис.дол. США, імпорт – 8432,8 тис.дол. Порівняно із січнем–березнем 2018р. експорт збільшився на 4,3% (на 276,5 тис.дол.), імпорт – на 38,1% (на 2325,6 тис.дол.). Негативне сальдо становило 1772,6 тис.дол. (у січні–березні 2018р. позитивне – 276,5 тис.дол.).

У загальному обсязі експорту послуг порівняно із січнем–березнем 2018р. збільшилася частка ділових послуг. Натомість зменшилася частка послуг з переробки матеріальних ресурсів, транспортних послуг, у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних.

Обсяг експорту послуг країнам Європейського Союзу становив 5036,6 тис.дол., або 75,6% від загального обсягу експорту (у січні–березні 2018р. – 5120,8 тис.дол., або 80,2%), та зменшився порівняно із січнем–березнем 2018р. на 84,2 тис.дол., або на 1,6%.

Основними партнерами в експорті послуг були Румунія, Нідерланди, США, Німеччина, Італія, Литва, Канада, Естонія та Чехія.

Проти січня–березня 2018р. зріс експорт послуг до Чехії, Естонії, США, Нідерландів, Литви; зменшився до Німеччини, Канади, Італії та Румунії.

У загальному обсязі імпорту збільшилася частка ділових послуг, роялті та інших послуг, пов’язаних із використанням інтелектуальної власності та транспортних. Зменшилася частка послуг пов’язаних із подорожами.

Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 8019,2 тис.дол., або 95,1% (у січні–березні 2018р. – відповідно 5758,8 тис.дол. та 94,3%), та збільшився проти січня–березня 2018р. на 2260,4 тис.дол., або на 39,3%.

Основними партнерами в імпорті послуг були Велика Британія, Польща, Російська Федерація та Литва.

Порівняно із січнем–березнем 2018р. імпорт послуг зріс з усіх цих країн.

У січні–березні 2019р. в економіку Чернігівської області іноземними інвесторами із 4 країн світу вкладено 3016,6 тис.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).

Обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу), унесених в економіку Чернігівської області з початку інвестування, на 1 квітня 2019р. становив 438253,9 тис.дол. США.

Інвестиції надійшли з 38 країн світу. З країн ЄС з початку інвестування внесено 417501,6 тис.дол. (95,3% загального обсягу акціонерного капіталу), з інших країн світу – 20752,3 тис.дол. (4,7%).

До основних країн-інвесторів, на які припадає 96,1% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Велика Британія, Польща, Кіпр, Нідерланди, Китай, Швейцарія, Латвія, Туреччина.

На підприємствах промисловості області зосереджено 91,8% загального обсягу прямих інвестицій, на підприємствах сільського, лісового та рибного господарства – 4,3%, у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 1,6%, тимчасового розміщування й організації харчування – 1,1%, в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном – 0,4%.

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–квітні 2019р. становив 5964,3 млн.грн, що в порівнянних цінах на 1,4% більше від обсягу січня–квітня 2018р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–квітні 2019р. становив 3931,6 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–квітня 2018р. на 4,9%.

ТРАНСПОРТ

У січні–квітні 2019р. вантажооборот підприємств транспорту становив 319,3 млн.ткм, або 93% від обсягу січня–квітня 2018р. Підприємствами транспорту перевезено 643,9 тис.т вантажів, що становить 127,7% від обсягу січня–квітня 2018р.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень–квітень 2019р. виконано вантажооборот в обсязі 316,4 млн.ткм, який зменшився на 7,9% порівняно із січнем–квітнем 2018р. та перевезено 620,2 тис.т вантажів, що на 23% більше, ніж у січні–квітні 2018р.

Річковим транспортом перевезено вантажів у обсязі 23,7 тис.т.

У січні–квітні 2019р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 227,7 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 25,6 млн пасажирів, що становить, відповідно, 92,5% та 89,8% від обсягу січня–квітня 2018р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 12,3 млн пасажирів, що становить 89,6% рівня січня–квітня 2018р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців становили 4,5 млн пасажирів (92,1% до січня–квітня 2018р.).

Міським електротранспортом перевезено 13,3 млн пасажирів, що становить 89,9% рівня січня–квітня 2018р.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ МІСТА ПРИЛУКИ в січні–березні 2019 року

НАСЕЛЕННЯ. Чисельність наявного населення в м.Прилуках, за оцінкою, на 1 квітня 2019р. становила 54 тис. осіб. Упродовж січня–березня 2019р. кількість жителів міста зменшилася на 138 осіб.

Упродовж січня–березня 2019р. народився 71 малюк. Кількість померлих склала 236 осіб.

РИНОК ПРАЦІ. У І кварталі 2019р. на підприємства, в установи, організації (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) м.Прилук було прийнято 449 осіб, тоді як звільнено 735 осіб (відповідно 3,9% та 6,4% середньооблікової кількості штатних працівників). Загалом середньооблікова кількість штатних працівників у І кварталі 2019р. становила 11571 особу (6,4% від загальної кількості в області).

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств порівняно з І кварталом 2018р. зросла на 25,9% й становила 8745 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 17,8% – середньообласного показника (7421 грн).

ПРОМИСЛОВІСТЬ. У січні–березні 2019р. підприємства м.Прилук реалізували промислової продукції на 2216,8 млн.грн, або 26,8% загального обсягу реалізації області.

У розрахунку на 1 особу населення міста обсяг реалізації склав 40534 грн (по області – 8153 грн).

БУДІВНИЦТВО. У січні–березні 2019р. обсяг виробленої будівельної продукції (виконаних будівельних робіт) підприємств міста становив 56918 тис.грн, що складає 22,4% від загального обсягу виробленої будівельної продукції області.

У січні–березні 2019р. в м.Прилуках прийнято в експлуатацію 6 житлових будівель загальною площею 889 м2 (1,9% від загальної площі житлових будівель області).

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла порівняно із січнем–березнем 2018р. зріс у 2,5 раза.

ТРАНСПОРТ. Вантажний автотранспорт міста, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, у січні–березні 2019р. доставив замовникам 27,2 тис.т вантажів, що на 20,5% більше, ніж у січні–березні 2018р. Обсяг виконаного вантажообороту становив 8,1 млн.ткм (56,2% до рівня січня–березня 2018р.).

Пасажирським автотранспортом приватних перевізників міста в січні–березні 2019р. перевезено 602 тис. пасажирів, виконано пасажирооборот в обсязі 8,4 млн.пас.км, що на 8% та 10,5% більше, ніж у січні–березні 2018р. Відповідно.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата в м.Прилуках в I кварталі 2019 року

У I кварталі 2019 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті 11,6 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в місті порівняно з відповідним періодом 2018 року зросла на 25,9% й становила 8745 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 17,8% – середньообласного показника (7421 грн).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заробітна плата в області у квітні 2019 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області у квітні 2019 року становила 8217 грн. Це у 2 рази вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 23,2% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з квітнем 2018 року зросла на 13,7%.

Найвищий рівень оплати праці зафіксовано на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів (16483 грн), виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (12451 грн), сільського господарства (12214 грн), виготовлення виробів із деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності (12204 грн), в установах фінансової та страхової діяльності (11412 грн).

Найменшою була заробітна плата працівників, зайнятих у сфері творчості, мистецтва та розваг, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування, де нарахування не перевищили 68,9% середнього рівня в економіці області.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (15876 грн). Менше, ніж на Чернігівщині, нараховано працівникам Херсонської (7695 грн), Чернівецької (7698 грн), Кіровоградської (8014 грн), Житомирської (8029 грн), Тернопільської (8090 грн), Сумської (8176 грн) та Волинської (8189 грн) областей.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Міжнародного дня захисту дітей

У перший день літа щороку відзначається Міжнародний день захисту дітей.

За розрахунками, на початок 2019 року 16% (або 160 тис.) жителів Чернігівщини – діти та підлітки до 18 років. За останні 10 років їхня кількість скоротилася на 19 тис. (або на 11%).

Дві третини дитячого населення зосереджено в міських поселеннях. Найбільшою є частка дітей серед населення Корюківського (19%), Городнянського та Носівського (по 18%) районів, найменшою – у Коропському та Ніжинському районах (по 14%).

Найчисельнішою є вікова група 5–9 років (50 тис.). На 1000 дівчат припадає 1048 хлопців (у міських поселеннях – 1052, у сільській місцевості – 1040).

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, лише третина родин області має у своєму складі дітей. З них переважна більшість (91%) виховує одну дитину та кожна чотирнадцята – двох.

Особливої уваги з боку держави та суспільства потребують діти, які залишилися без піклування батьків. На кінець минулого року, за адміністративними даними, їх налічувалося понад 2 тис., з них 616 – діти-сироти.

На кінець 2018 року у 28 дитячих будинках сімейного типу перебувало 216 дітей, у 192 прийомних сім`ях – 414. Ще 113 дітей знаходилися в дитячому будинку-інтернаті, а 90 – у будинку дитини.

У трьох центрах соціально-психологічної реабілітації дітей протягом минулого року перебувало 375 дітей, три чверті з них – через складні життєві обставини та 91 дитина залишилися поза сімейним оточенням.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

До Всесвітнього дня охорони довкілля

У 2018р. від стаціонарних джерел забруднення підприємств області в повітряний басейн надійшло біля 30 тис.т забруднюючих речовин, що на 6% менше, ніж у 2017р. Викиди речовин, що належать до парникових газів, становили: метану – 9 тис.т, оксиду азоту – 24 т, крім того, діоксиду вуглецю – 1,7 млн.т.

На один квадратний кілометр території області в середньому потрапило 930 кг шкідливих речовин. Найбільшого антропогенного навантаження зазнали міста обласного значення, де викиди на 1 квадратний кілометр території значно перевищили середній рівень по області: у Чернігові – у 182 рази, Ніжині – у 21 раз, Прилуках – у 16 разів, Новгород-Сіверському – у 9 разів.

За попередніми даними у 2018р. на території області утворилося 717 тис.т відходів (на 2% менше, ніж у 2017р.), з них 73% – на підприємствах, решта – у домогосподарствах. За категоріями матеріалів майже третину становили відходи рослинного походження. Відходів І–ІІІ класу утворилося 780 т.

Протягом року утилізовано, оброблено (перероблено) 143 тис.т відходів, спалено для отримання енергії 14 тис.т.

На початок 2019р. в спеціально відведених місцях чи об’єктах накопичено майже 12 млн.т відходів (на 4% більше, ніж рік тому), з них 81% – у м.Чернігові.

У 2018р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями та установами, зареєстрованими в Чернігівській області, було витрачено 453 млн.грн, що на 36% більше, ніж у 2017р. Зокрема, 42% коштів витрачено на очищення зворотних вод, 25% – на поводження з відходами, 14% – на збереження біорізноманіття і середовища існування, 13% – на охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Заклади дошкільної освіти Чернігівської області

На кінець 2018 року на Чернігівщині діяло 438 закладів дошкільної освіти: 226 дитячих садочків, 145 ясел-садків та 67 інших закладів. Майже дві третини з них розташовані в сільській місцевості. Переважна більшість закладів (87%) – загального розвитку, кожен дев’ятий – комбінованого виду, решта – санаторні та спеціальні заклади.

Щоранку садочки зустрічали майже 30 тис. найменших жителів області. Ще 685 дітей було охоплено соціально-педагогічним патронатом. У групах спеціального призначення перебувало 1396 вихованців, у санаторних – 376, в інклюзивних – 778.

Групи з цілодобовим перебуванням функціонували в 3 садочках, де батьки під наглядом залишали 58 дітей. Групи короткотривалого перебування діяли в 4 закладах для 24 дітей.

Завантаженість закладів становила 114 дітей у розрахунку на 100 місць (у міських поселеннях – 124, у сільській місцевості – 83). У кожному другому закладі кількість дітей перевищувала кількість місць. Вихованням та навчанням дошкільнят займалися 3,6 тис. педагогічних працівників (99% – жінки), серед яких 2,4 тис. – вихователі, 117 – практичні психологи, 114 – вихователі-методисти. Роботу закладів забезпечували понад 4 тис. працівників технічного персоналу.

 

 

Демографічна ситуація в Чернігівській області

На 1 квітня 2019 року чисельність наявного населення Чернігівської області, за оцінкою, становила 1001,9 тис. осіб, з яких 65% проживали в міських поселеннях. З початку року кількість жителів зменшилася на 3,8 тис. осіб.

У січні–березні 2019 року на Чернігівщині з’явилися на світ 1523 малюки (787 хлопчиків та 736 дівчаток). Дві третини дітей народилися в міських родинах. На кожну тисячу населення припадало 6,2 новонароджених. У межах області показник народжуваності коливався від 4,0‰ в Талалаївському районі до 7,9‰ в Носівському.

Майже половина жінок (45%) народили первістків, 39% – стали мамами вдруге, а кожна шоста жінка народила третю й більше за рахунком дитину. Середній вік матері на час народження дитини склав 28 років. Кожен четвертий малюк народжений жінками, які не перебували в зареєстрованому шлюбі. З початку року в області померли 5258 осіб (2465 чоловіків та 2793 жінки). Рівень смертності становив 21,2 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення. Середній вік померлих чоловіків – 67 років, жінок – 78 років.

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції у квітні 2019р. в області становив 100,8%, в Україні – 101%.

На споживчому ринку області у квітні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%. Найбільше (на 12,9%) подорожчали овочі, на 1–2,3% – сири, риба та продукти з риби, хліб, масло, м'ясо та м’ясопродукти. Водночас яйця знизилися в ціні на 12,9%, фрукти – на 4,6%.

Алкогольні напої подорожчали на 1,1%, тютюнові вироби – на 0,4%.

Вартість проїзду в залізничному пасажирському транспорті збільшилася на 10,5%, паливо та мастила зросли в ціні на 2,9%. Мобільний зв'язок став дорожчим на 3,5%.

 

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У березні 2019 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 495 млн.грн, що становить 107% нарахованих за цей період сум (за рахунок погашення боргу попередніх періодів), за електроенергію – 98 млн.грн. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги (з урахуванням електроенергії) становили 2335 грн.

На кінець березня 2019 року населення області заборгувало за постачання природного газу 680 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 341 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 51 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 30 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 9 млн.грн, за постачання електричної енергії – 110 млн.грн.

Борги 3 місяці і більше за централізоване опалення та постачання гарячої води мали 37% користувачів, за постачання природного газу – 28%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 20%, за вивезення побутових відходів – 10%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 11%, за постачання електричної енергії – 3%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

До Дня матері

Щорічно в другу неділю травня в Україні, як і в більшості країн світу, відзначається родинне свято – День матері. Воно покликане вшановувати всіх жінок, які народжують та виховують дітей. На початок року на Чернігівщині проживало 547,5 тис. жінок, або 54% всього населення області.

У минулому році мамами стали майже 7 тис. жительок нашого регіону. З’явилися на світ 3559 хлопчиків та 3295 дівчаток. Майже 80 родин поповнилися двійнятами.

Близько половини жінок, які народжували, відчули радість материнства вперше, більше третини (37%) – стали мамами вдруге, а кожна сьома жінка народила третю й більше за рахунком дитину. В області зареєстровано п`ять випадків народження десятої і більше дитини. Середній вік породіль становив 28 років, а жінок, які народили первістків – 26 років.

У минулому році наймолодшими мамами стали чотири дівчини у віці до 15 років, найстаршими – три жінки у віці 46 років.

 

 

Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 квітня 2019 року зафіксовано на рівні 12,0 млн.грн. Основна частина загальної суми боргу (88%, або 10,6 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні), та підприємства-банкрути.

Головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (71%). На підприємствах обласного центру утворено 74% загальної суми боргу, на підприємствах м.Ніжина – 22%. На початок квітня вчасно не отримали заробітну плату майже тисяча працівників,  кожному з яких заборговано в середньому 12079 грн.

 

 

Заробітна плата в області

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в березні 2019 року становила 7794 грн. Це в 1,9 раза вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 20,9% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з березнем 2018 року зросла на 11,6%. За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників нашої області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників становила: у сільському господарстві – 9124 грн, у промисловості – 8775 грн, в освіті – 6957 грн, в охороні здоров’я – 6015 грн. Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (16207 грн), найнижчий – у Тернопільській (7676 грн) та Чернівецькій (7437 грн) областях.

 

 

Заклади професійної освіти Чернігівської області

На кінець 2018р. на Чернігівщині діяли 17 закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Кількість учнів та слухачів у них становила 4371 особу, з них 98% – випускники навчальних закладів, що проходили первинну професійну підготовку, решта – незайняте населення та працівники підприємств, які підвищували свою кваліфікацію або проходили професійне навчання. Більше половини учнів та слухачів були у віці 17–18 років, за статтю переважали чоловіки (64%).

Із числа учнів, слухачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які проходили первинну професійну підготовку, кожен п’ятий мав тільки одного з батьків, 6% – діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, по 2% – діти з малозабезпечених сімей, неблагополучних сімей та особи з інвалідністю. Майже дві третини (63%) учнів разом із професією здобували повну загальну середню освіту.

У 2018р. закладами професійної (професійно-технічної) освіти на навчання прийнято 2649 осіб, серед яких понад три чверті – випускники навчальних закладів, решта – незайняте населення та працівники підприємств.

За рік випущено 2918 кваліфікованих спеціалістів, з яких можуть працювати в галузях промисловості – 35%, торгівлі й громадського харчування – 17%, будівництва та житлово-комунального господарства і невиробничих видів побутового обслуговування населення – по 13%, транспорту – 12%, сільського господарства – 11%.

 

 

Про надання населенню області субсидій

У січні–березні 2019 року за державною допомогою на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг до органів соціального захисту населення звернулося 30,3 тис. домогосподарств Чернігівської області. Відділами субсидій було задоволено 107% звернень (з урахуванням призначень за заявами 2018 року).

У березні 2019 року субсидії на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг отримували 38% домогосподарств області. Середній розмір такої допомоги, призначеної на одну родину, становив 674 грн, що на 71% більше, ніж у березні 2018 року.

Крім того, у січні–березні 2019 року 6,8 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Середній розмір допомоги в розрахунку на одне домогосподарство в березні 2019 року порівняно з березнем 2018 року майже не змінився і становив 3059 грн.

 

 

Заклади середньої освіти Чернігівської області

На початок 2018/19 навчального року на Чернігівщині функціонували 508 закладів загальної середньої освіти, з них 507 державних та 1 приватний. Переважна більшість закладів (69%) розташовані в сільській місцевості.

Першого вересня 2018р. до навчання приступили 95,4 тис. школярів, з яких 10,2 тис. уперше сіли за парти.

Серед закладів загальної середньої освіти області діють 23 гімназії та 10 ліцеїв. Навчальну програму в них освоюють 18,2 тис. учнів.

Для молоді, яка не має можливості навчатися вдень, відкриті двері вечірньої школи та класів, що організовані при 5 денних закладах загальної середньої освіти. Середню освіту в них здобуває 241 особа.

Заняття у дві зміни ведуться у 20 денних закладах загальної середньої освіти (4% від загальної кількості шкіл області). У другу зміну в них займаються 4,6 тис. школярів (5% від загальної кількості).

У минулому році атестат про повну загальну середню освіту отримали 5,5 тис. випускників та 39 осіб закінчили школу екстерном. Золотою медаллю нагороджені 158 дітей, срібною – 138.

Свідоцтво про базову загальну середню освіту одержали 8,5 тис. учнів та 12 осіб закінчили 9 класів екстерном.

Навчальний процес у закладах загальної середньої освіти забезпечують 12,2 тис. вчителів (6,8 тис. – у міських поселеннях, 5,4 тис. – у сільській місцевості).

 

Шлюби з іноземцями

У 2018 році з 5028 зареєстрованих в області шлюбів 6% (або 320 шлюбів) були укладені між громадянами України та представниками інших країн. Проти 2017 року кількість таких шлюбів зросла майже на третину (29%).

Віддали перевагу іноземцям 273 українки, які створили сім’ю з громадянами Російської Федерації (37), Азербайджану (32), Грузії (31), Туреччини (20), Ізраїлю (16), Німеччини (14), Білорусі (11), Узбекістану (9), Вірменії, Молдови та Бангладешу (по 8), Китаю (6), Лівану (5), США, Іорданії та Палестини (по 4) тощо.

Наші чоловіки одружилися з 47 громадянками інших країн, серед яких 15 наречених були з Російської Федерації, 9 – з Білорусі. Також українці поєднали свою долю з жінками ще з 12 країн світу. Крім того, 21 шлюб укладено між іноземними громадянами.

 

 

Шлюби на Чернігівщині

У 2018 році на весільний рушник стали 5028 пар молодят, що на 11% менше, ніж рік тому, та в розрахунку на 1000 наявного населення становить 5 шлюбів.

Три чверті шлюбів припадає на міські поселення. Найчастіше реєстрували свої стосунки подружжя в обласному центрі (6,4 шлюба в розрахунку на 1000 наявного населення). Найменш активними були молодята Коропського та Талалаївського районів (по 3,1).

Серед тиххто одружився, ніколи не перебували в шлюбі 70% чоловіків та 67% жінок. Жінки частіше, ніж чоловіки, зв’язували себе шлюбними узами повторно. Серед жінок, які повторно взяли шлюб, 173 вдови, серед чоловіків – 88 вдівців.

Привабливим для весілля наречені нашої області вважали період із липня по вересень. Саме тоді зареєстровано 38% усіх шлюбів. Найменш активними молодята були в березні (4% всіх шлюбів). Кількість зареєстрованих розлучень у минулому році становила майже 5 тис.

 

 

Народжуваність на Чернігівщині

У 2018 році в Чернігівській області народилися 6854 малюки. Це на 9% менше, ніж у попередньому році. Щоденно на світ з’являлися, у середньому, 19 малюків. На 100 народжених дівчаток припадає 108 хлопчиків. Двійнятами поповнилися майже 80 родин.

Інтенсивність народжень коливалася від 5,1 немовлят у розрахунку на 1000 наявного населення в Срібнянському районі до 7,6 – у Бобровицькому. У міських поселеннях показник народжуваності традиційно вище, ніж у сільській місцевості (7,0 проти 6,3).

Близько половини жінок, які народжували, стали мамами вперше, більше третини (37%) – удруге, а кожна сьома жінка народила третю й більше за рахунком дитину. Середній вік матері при народженні дитини становив 28 років, а мам, які народили первістків – 26 років.

У 2018 році 22% немовлят народилися в матерів-одиначок або в батьків, шлюб яких не зареєстрований. У міських поселеннях кожна п’ята дитина народилася поза шлюбом, у сільській місцевості – майже кожна третя.

 

 

Міждержавний рух населення області у 2018 році

Чернігівщина має незначний обсяг міграційного обміну з іншими країнами світу. У 2018 році він становив лише 1% від загального обсягу міграційних переміщень. Прибуло на територію області 223 особи, вибуло 214 осіб.

Домінував обмін мігрантами з країнами, що межують із Чернігівською областю – Російською Федерацією та Білоруссю (56% прибулих і 49% вибулих).

Серед інших країн найбільш популярними для виїзду були Німеччина та Сполучені Штати Америки (по 26 осіб), а найбільша кількість прибулих була з Грузії (16 осіб) та Туреччини (15). Географія міграційного обміну також була представлена такими країнами, як Австрія, Данія, Італія, Нідерланди, Чехія, Ізраїль, Індонезія, Ірак, Йорданія, Китай, Ліван, Сирія тощо. Серед емігрантів переважали жінки (52%), а серед іммігрантів – чоловіки (58%). Майже кожен третій мігрант був у віці 25–39 років.

 

 

Міграційні процеси в області у 2018 році

Міграційні процеси є одним із важливих чинників формування чисельності й складу населення, які впливають на різні сторони соціально-економічного життя регіону.

У 2018 році в Чернігівській області зафіксовано 34883 випадки міграційних переміщень: кількість прибулих становила 16500 осіб, кількість вибулих – 18383 особи. У результаті чисельність населення області зменшилася на 1883 особи (1,9 особи в розрахунку на 1000 наявного населення). В обласному центрі, а також у Носівському, Прилуцькому та Чернігівському районах спостерігався міграційний приріст населення.

У межах області змінили своє місце реєстрації 10705 осіб. Причому переважав рух із сільської місцевості в міські поселення, внаслідок чого кількість міських жителів збільшилася на 108 осіб. На формування від`ємного сальдо міграції в цілому в області значною мірою вплинула міжрегіональна міграція: упродовж 2018 року з інших регіонів України прибуло 5572 особи, вибуло – 7464 особи. Найбільш активним міграційний обмін був із м.Києвом та Київською областю (59% усіх мігрантів у міжрегіональному потоці). Це обумовило найбільше міграційне скорочення населення області (на 2247 осіб).

Найменша частка міграційних переміщень припадає на міждержавний обмін мігрантами, який у 2018 році забезпечив лише 1% усієї валової міграції. Кількість іммігрантів та емігрантів була майже однаковою (відповідно 223 та 214 осіб). Частка мігруючих жінок традиційно вища за частку чоловіків (57% проти 43%). Найбільш активно мігрувало населення у віці 20–24 роки (понад 13% усіх міграційних переміщень).

 

 

Заробітна плата в області в лютому 2019 року

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області в лютому 2019 року становила 7288 грн (в Україні – 9429 грн). Це в 1,7 рази вище мінімальної заробітної плати (4173 грн) та на 18,5% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з лютим 2018 року зросла на 9,1%. За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників нашої області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників становила: у сільському господарстві – 7762 грн, у промисловості – 8100 грн, в освіті – 6694 грн, в охороні здоров’я – 5641 грн.

 

 

Реалізація сільськогосподарської продукції підприємствами області у 2018 році

У 2018 році сільськогосподарськими підприємствами Чернігівської області (крім малих) було реалізовано 4087 тис.т культур зернових та зернобобових, що на 20% більше, ніж у 2017р. Із загального обсягу реалізації зернових провідне місце належить кукурудзі – 78% та пшениці – 17%. Середня ціна реалізації зернових в області склала 4130 грн за 1 т. Найбільшого зростання цін у порівнянні з 2017р. зазнали просо – у 2 рази, ячмінь – на 35%, пшениця – на 21% та кукурудза – на 11%.

Насіння олійних культур було реалізовано 666 тис.т, що на 3% більше, ніж рік тому. Із загального обсягу олійних найбільше реалізовано соняшнику – 440 тис.т. За сою, соняшник та ріпак підприємствам пропонували в середньому за 1 т 9861 грн, 8363 грн та 10534 грн відповідно.

Середня ціна реалізації картоплі була 3627 грн за 1 т, плодових та ягідних культур – 1111 грн за 1 т. Тварин сільськогосподарських живих реалізовано 24 тис.т, молока – 224 тис.т, яєць – 49 млн. штук. Обсяги реалізації худоби на м'ясо у порівнянні з 2017р. були меншими на 17%, а молока та яєць – на 5% та 4% більшими відповідно. Середня ціна реалізації свиней зросла на 21% і склала 40927 грн за 1 т, молока – на 4% (7514 грн за 1 т), яєць – на 34% (1568 грн за 1 тис.шт), великої рогатої худоби зменшилася на 18% (31227 грн за 1 т).

 

 

Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області

За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності у 2018 році економічно активними на ринку праці Чернігівської області були понад 480 тис. жителів у віці від 15 до 70 років. Переважна більшість із них (89,4%) була зайнята економічною діяльністю, решта – не мала роботи (прибуткового зайняття) та при цьому активно її шукала, намагалась організувати власну справу та була готова приступити до роботи, тобто відносилася до безробітних.

У минулому році спостерігалася тенденція до збільшення обсягів зайнятості та скорочення безробіття. Кількість зайнятого населення віком 15–70 років становила 429,7 тис., а рівень зайнятості населення цієї вікової групи (57,3%) був дещо вище, ніж у середньому в Україні (57,1%). Найбільше значення показника зафіксовано в м.Києві (62,6%) та в Харківській області (61,4%), найнижче – у Волинській області (49,5%).

Обсяги безробіття населення скоротилися проти 2017 року на 2,5 тис. та становили 51 тис. осіб. Рівень безробіття серед населення віком 15–70 років становив 10,6% (у середньому в Україні – 8,8%). Вищий, ніж на Чернігівщині, показник рівня безробіття спостерігався в Луганській, Донецькій, Кіровоградській, Волинській та Полтавській областях (від 15,1% до 11,2%). Найнижче значення показника зафіксовано в Харківській області (5,3%).

 

 

Демографічна ситуація в м.Прилуках та Прилуцькому районі у 2018 році

За оцінкою, на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення в м.Прилуках становила 54,2 тис. осіб, у Прилуцькому районі – 35,1 тис. осіб (10,7 тис. – у міських поселеннях, 24,4 тис. – у сільській місцевості).

У 2018 році в місті з’явилися на світ 344 малюки (176 хлопчиків та 168 дівчаток). У районі народилося 190 немовлят (96 хлопчиків та 94 дівчинки). Більше половини породіль (53%) у місті та 45% у районі стали мамами вперше. Кожна третя жінка народила другу дитину. Середній вік матері на час народження дитини становив 28 років. Майже п’ята частина малюків у місті та понад чверть малюків у районі народилися поза шлюбом. У минулому році в м.Прилуках померла 491 жінка та 442 чоловіки, середній вік яких становив, відповідно, 76 та 65 років. У районі померли 417 жінок та 341 чоловік, середній вік яких становив, відповідно, 78 та 65 років.

 

 

Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування

У жовтні 2018 року органами державної статистики було проведено вибіркове опитування членів домогосподарств, які приймають участь в обстеженні умов життя, щодо наявності в домогосподарствах товарів тривалого користування.

За даними опитування 96% домогосподарств Чернігівщини мають холодильники, 94% – кольорові телевізори, 93% – електропраски, 79% – пральні машини, 71% – електропилососи. Мобільними телефонами користуються 95% домогосподарств, з них 67% мають їх по два й більше. Разом з тим низькою залишається частка домогосподарств, які мають посудомийні машини – 3%.

У кожному четвертому домогосподарстві є автомобіль, 9% мають моторолер, мопед або скутер. У той же час велосипедами володіє 62% домогосподарств.

Протягом двох останніх років збільшилася частка домогосподарств, які мають кухонні комбайни, ноутбуки, супутникові антени, планшети, морозильники, автомобілі та пральні машини – на 14–5 в. п.

Значна частина товарів тривалого користування була куплена домогосподарствами протягом останніх п'яти років: 78% планшетів, майже половина мобільних телефонів, кожен п’ятий персональний комп’ютер, 15% автомобілів, 14% мікрохвильових печей та пральних машин, 10% велосипедів, 9% телевізорів та холодильників.

Переважна більшість придбаних товарів тривалого користування були імпортного виробництва: усі наявні планшети, мобільні телефони, персональні комп’ютери, мікрохвильові печі, швейні машини, 93% кольорових телевізорів, 90% пральних машин, 83% холодильників, 68% автомобілів та 49% велосипедів.

Як свідчать результати опитування, кожен другий автомобіль придбаний таким, що вже був у користуванні, решта товарів, у більшості випадків, куплена домогосподарствами новими.

 

Оцінка власного здоров’я

У системі цінностей кожної людини особливе місце займає здоров’я. Органами державної статистики проведено опитування серед домогосподарств області, які приймають участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя, щодо самооцінки стану здоров’я та рівня захворюваності населення.

Підсумки опитування членів домогосподарств свідчать, що у 2018р. більше третини населення Чернігівщини (37%) оцінили стан свого здоров’я як «добрий», майже кожен другий (48%) – як «задовільний», а кожний сьомий (15%) – як «поганий». В Україні таких осіб 50%, 41% та 10% відповідно.

Із загальної кількості опитаних осіб 86% респондентів області повідомили, що хворіли протягом року. Більшість із них (64%), зверталися за допомогою в поліклініку, а 43% – до сімейного лікаря в поліклініці. Близько половини (48%) жителів області мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям. Найбільш поширеними серед них є: гіпертонія, серцеві захворювання, артроз та артрит.

Серед регіонів найкраще оцінили свій стан здоров’я жителі Львівської, Полтавської, Київської, Тернопільської та Волинської областей (66–59%). Найбільше громадян, незадоволених своїм самопочуттям у Херсонській, Чернігівській, Вінницькій, Житомирській, Луганській, та Івано-Франківській областях (15–14%).

У країнах ЄС найбільша частка населення (83–75%) із міцним здоров’ям проживає в Ірландії, на Кіпрі, в Італії, Швеції, Нідерландах та на Мальті, а незадоволених станом свого здоров’я – у Хорватії, Латвії, Литві, Портуґалії, Естонії та Польщі (19–14%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в лютому 2019 року в області становив 100,7%, в Україні – 100,5%.

На споживчому ринку області в лютому ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,7%. Найбільше (на 5,9%) подорожчали овочі, на 5,7% – фрукти, на 1,1–2,2% – сири, сало, хліб та продукти переробки зернових. Водночас яйця знизилися в ціні на 6%, свинина – на 2,4%, цукор – на 1%.

Алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали на 2,3%.

Паливо та мастила знизилися в ціні на 3,1%, проте вартість проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті зросла на 1,5%.

Інтернет став дорожчим на 4,6%, мобільний зв’язок – на 3,2%.

 

 

Тваринництво області

За попередніми даними, на початок 2019р. в усіх категоріях господарств Чернігівщини було 177 тис. голів великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 103 тис., це 6 місце в рейтингу регіонів України. Проти попереднього року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 4%, у т.ч. корів – на 1%.

Кількість свиней зросла на 3% і становила 181 тис. голів, птиці – на 4% (3619 тис. голів), овець та кіз зменшилася на 6% (27 тис. голів). Підприємства області на початок 2019р. утримували 60% великої рогатої худоби, 44% корів, 54% свиней, 9% овець та 7% птиці.

У 2018р. господарствами області реалізовано худоби та птиці на забій у живій масі 49 тис. тонн (на 4% менше в порівнянні з 2017р.), молока вироблено 537 тис. тонн (на 2% менше), яєць одержано 296 млн. штук (на 3% більше попереднього року).

 

 

Соціально-економічне становище м.Прилуки

НАСЕЛЕННЯ. Чисельність наявного населення в м.Прилуках, за оцінкою, на 1 січня 2019р. становила 54,2 тис. осіб. Упродовж 2018р. кількість жителів міста зменшилася на 1048 осіб.

Упродовж 2018 року народилися 344 малюки. Кількість померлих склала
933 особи.

РИНОК ПРАЦІ. У ІV кварталі 2018р. на підприємства, в установи, організації (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) м.Прилук було прийнято 674 особи, тоді як звільнено 1306 осіб (відповідно 5,6% та 10,8% середньооблікової кількості штатних працівників). Загалом середньооблікова кількість штатних працівників у ІV кварталі 2018р. становила 12135 осіб (6,6% від загальної кількості в області).

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств порівняно з ІV кварталом 2017р. зросла на 20,6% й становила 7966 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 5,6% – середньообласного показника (7545 грн).

ПРОМИСЛОВІСТЬ. Упродовж 2018р. підприємства м.Прилук реалізували промислової продукції на 11133,8 млн.грн, або 30,9% загального обсягу реалізації області.

У розрахунку на 1 особу населення міста обсяг реалізації склав 199738 грн (в області ­– 35053 грн).

БУДІВНИЦТВО. Обсяг виробленої будівельної продукції (виконаних будівельних робіт) підприємств міста у 2018р. становив 254731 тис.грн, що складає 21,2% від загального обсягу виробленої будівельної продукції області.

У 2018р. в м.Прилуках прийнято в експлуатацію 14 житлових будівель загальною площею 1694 м2 (1,7% від загальної площі житлових будівель області).

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла порівняно з 2017р. зменшився на 49,2%.

ТРАНСПОРТ. Вантажний автотранспорт міста, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, у 2018р. доставив замовникам 91,6 тис.т вантажів, що на 11,2% більше, ніж у 2017р. Обсяг виконаного вантажообороту зменшився на 5,5% й становив 55,3 млн.ткм.

Пасажирським автотранспортом приватних перевізників міста у 2018р. перевезено 2,6 млн. пасажирів, що становить 86,4% до рівня 2017р. Обсяг виконаного пасажирообороту становив 33,9 млн.пас.км (92,7%).

 

До свята 8 Березня

На початку березня ми традиційно зустрічаємо жіноче свято, що оспівує берегиню домашнього вогнища. На Чернігівщині чарівна стать становить більше половини населення області (55%, або 552 тис.). Майже дві третини жінок проживає в міських поселеннях. Середній вік чернігівчанок 46 років. Жінки живуть у середньому на 11 років довше, ніж чоловіки. Їхня очікувана тривалість життя при народженні складає 77 років. Менша тривалість життя для чоловіків – основна причина чисельної переваги жінок (на 1000 представниць слабкої статі припадає 833 чоловіки). Проте до 38 років чисельна перевага залишається на боці чоловіків, тому дівчата мають шанс знайти свою половинку та створити сім’ю. Середній вік нареченої при вступі до шлюбу становить 31 рік, а матері при народженні першої дитини – 26 років. І з кожним роком все більше жінок стають мамами в більш дорослішому віці. У минулому році майже третину малюків (32%) народили жінки у віці 25–29 років, а чверть – у віці 30–34 роки.

Сучасні чернігівчанки прагнуть отримати найвищій освітній рівень. Серед студентів закладів вищої освіти дівчат майже на чверть більше, ніж юнаків, а в докторантурі та аспірантурі їх більше половини. Свої професійні здібності жінки реалізують у різноманітних сферах суспільного життя. Традиційно вони надають перевагу зайнятості в таких галузях як освіта, охорона здоров`я та надання соціальної допомоги. Але це не заважає їм також активно займатися домашніми справами: на Чернігівщині вони очолюють переважну більшість (54%) домогосподарств області.

 

 

Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 лютого 2019 року зафіксовано на рівні 12,2 млн.грн. Більше половини загальної суми боргу (70%, або 8,5 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, 21%, або 2,6 млн.грн – на підприємства-банкрути, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні).

Головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (79%). На підприємствах обласного центру утворено 71% загальної суми боргу, на підприємствах м.Ніжина – 19%. На початок лютого вчасно не отримали заробітну плату понад тисячу працівників,  кожному з яких заборговано в середньому 8367 грн.

 
 

Заробітна плата та її виплата в м.Чернігові

У IV кварталі 2018 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Чернігова (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому майже 74 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника обласного центру порівняно з відповідним періодом 2017 року зросла на 20,7% й становила 7450 грн. Це у 2 рази більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн), але на 1,3% менше середньообласного показника (7545 грн).

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в м.Чернігові на 1 січня 2019 року становила 11,7 млн.грн, з них майже три чверті припадає на діючі (економічно активні) підприємства.

 

Адміністративно-територіальний устрій Чернігівської області

За попередніми розрахунками, чисельність наявного населення Чернігівської області на 1 січня 2019 року становила 1005,8 тис. осіб. Населення області проживає в 16 містах (4 обласного та 12 районного значення), 29 селищах міського типу та 1465 сільських населених пунктах. Територія області становить 31,9 тис.км2, щільність населення – 32 особи на км2.

На 1 січня 2019 року на Чернігівщині налічувалися 42 об’єднані територіальні громади: міські – 11, селищні – 17, сільські – 14. Дві об’єднані територіальні громади розміщені на територіях суміжних районів: Олишівська селищна територіальна громада охопила частину території Куликівського і Чернігівського районів, а Холминська – Корюківського і Семенівського районів. Найбільше об’єднаних територіальних громад в Чернігівському районі (7). Найбільшу кількість сільських населених пунктів має Чернігівський район (120), а найменшу – Куликівський (24).

 

 

Заробітна плата в області

На підприємствах, в установах та організаціях Чернігівської області у 2018 році було зайнято понад 184 тис. штатних працівників. На оплату їхньої праці спрямовано 15481 млн. грн. Номінальна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника становила 6995 грн (в Україні – 8865 грн), що на 24,1% більше, ніж у 2017 році. Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) за рік зросла на 11,7%.

За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників у 2018 році становила: у сільському господарстві – 7912 грн, у промисловості – 7537 грн, в освіті – 6446 грн, в охороні здоров’я –5121грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Оплата населенням області житлово-комунальних послуг

У грудні 2018 року жителями області сплачено за житлово-комунальні послуги 246 млн.грн (дві третини від нарахованих за цей період сум), за електроенергію – 56 млн.грн. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги (з урахуванням електроенергії) проти грудня 2017р. збільшилися майже вдвічі й становили 1942 грн.

На кінець 2018 року населення області заборгувало за постачання природного газу – 544 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 238 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 39 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 22 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 6 млн.грн, за постачання електричної енергії – 70 млн.грн.

Борги 3 місяці і більше за централізоване опалення та постачання гарячої води мали 36% користувачів, за постачання природного газу – 30%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 17%, за вивезення побутових відходів – 15%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 9%, за постачання електричної енергії – 7%.

 

 

Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 січня 2019 року зафіксовано на рівні 17,2 млн.грн.

Дві третини загальної суми боргу (67%, або 11,6 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, 15%, або 2,5 млн.грн – на підприємства-банкрути, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні).

Головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (58%). На підприємствах обласного центру утворено 68% загальної суми боргу, на підприємствах м.Ніжина – 27%.

На початок поточного року вчасно не отримали заробітну плату близько тисячі працівників, кожному з яких заборговано в середньому 13 тис.грн.

 

 

Про надання населенню області субсидій у грудні

У 2018 році за державною допомогою на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг до органів соціального захисту населення звернулося 389 тис. домогосподарств Чернігівської області. Відділами субсидій було задоволено 83% звернень.

У грудні 2018 року субсидії на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг отримували 40% домогосподарств області. Середній розмір такої допомоги, призначеної на одну родину, становив 679 грн, що на 39% менше, ніж у грудні 2017 року.

Крім того, у 2018 році 36,8 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Середній розмір допомоги у грудні 2018 року в розрахунку на одне домогосподарство становив 2625 грн, що на 36% більше, ніж у грудні 2017 року.

 

Зареєстрований ринок праці Чернігівської області

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець 2018 року становила майже 12 тис. осіб (на 8% більше, ніж рік тому). З них понад 80% отримували допомогу з безробіття.

Більше половини від загальної кількості безробітних – жінки, 28% – молодь у віці до 35 років.

На кінець 2018 року роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено 1,2 тис. вакансій. На одне вільне робоче місце претендували 10 осіб.

Найбільшим попитом користувалися кваліфіковані робітники з інструментом (21% від загальної кількості заявлених вакансій), професіонали (16%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (2%), технічні службовці (4%).

Середній розмір допомоги з безробіття в грудні 2018 року склав 2757 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в грудні 2018 року в області становив 100,5%, в Україні – 100,8%; за 2018 рік в області –109,6%, в Україні – 109,8%.

На споживчому ринку області в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,5%. Найбільше (на 15,1%) підвищилися в ціні овочі, на 1%–3,5% – олія соняшникова, сири, цукор, риба та продукти з риби, молоко та хліб. У той же час масло подешевшало на 1,4%, яйця – на 0,2%.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 1,6%.

Проїзд в автодорожньому транспорті подорожчав на 2,3%, в той же час паливо та мастила знизилися в ціні на 5,5%.

Мобільний зв’язок став дорожчим на 1,7%, Інтернет – на 1%.

За 2018 рік зростання цін на продукти харчування та безалкогольні напої становило 7,6%. При цьому найбільше (на 24,3% та 19,6% відповідно) подорожчали хліб та овочі, на 5,3%–14,5% – молоко, сири, масло, продукти переробки зернових, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, риба та продукти з риби. Водночас яйця стали дешевшими на 12,7%, фрукти – на 10,9%, цукор – на 7,2%, олія – на 0,7%.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 28,4%, алкогольні напої – на 9,2%.

Ціни (тарифи) на природний газ підвищилися – на 22,9%, утримання будинків та прибудинкових територій – на 14,8%, каналізацію – на 13,3%.

Послуги зв’язку стали дорожчими на 15%, освіти – на 14,7%, охорони здоров’я – на 9,3%. У сфері транспорту ціни зросли на 9,5%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в січні–листопаді 2018 року

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 листопада 2018р. становила 1008,6 тис. осіб. Упродовж січня–жовтня 2018р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 11436 осіб.

Порівняно із січнем–жовтнем 2017р. обсяг природного скорочення збільшився на 712 осіб.

Упродовж січня–жовтня 2018р. народилося 5865 малюків. Кількість померлих склала 15961 особу.

РИНОК ПРАЦІ

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець листопада 2018р. становила 10,7 тис. осіб, з них допомогу по безробіттю отримували 80,2%.

Більше половини (61,4%) від загальної кількості безробітних становили жінки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в області на кінець листопада 2018р. становив 1,8% населення працездатного віку, у сільській місцевості – 2,1%, у міських поселеннях – 1,6%.

Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу у зв’язку з безробіттям упродовж листопада 2018р., становила 8,1 тис. осіб. Середній розмір допомоги з безробіття складав 2564 грн, що дорівнює 68,9% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (3723 грн).

Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, упродовж листопада 2018р. зменшилася на 28,7% й на кінець місяця становила 1,3 тис.

За професійними групами найбільша кількість вакансій на кінець листопада 2018р. спостерігалася серед кваліфікованих робітників з інструментом (21% від загальної кількості заявлених вакансій), робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (16,8%), а найменша – серед кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1,3%), технічних службовців (3,6%).

Навантаження зареєстрованих безробітних збільшилося й на кінець листопада 2018р. становило 8 осіб на одну вакансію.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–жовтні 2018р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–жовтнем 2017р. зросла на 24,8% й становила 6872 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, фінансова та страхова діяльність, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виготовлення виробів із деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в 1,7–1,3 рази.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у сфері творчості, мистецтва та розваг, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажі машин і устатковання, у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення й не перевищував 69,9% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–жовтні 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 112%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–жовтня 2018р. зросла на 7,8 млн.грн (в 1,8 раза) та на 1 листопада 2018р. становила 17,8 млн.грн, що дорівнює 1,3% від фонду оплати праці, нарахованого за жовтень 2018р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 12,3 млн.грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–жовтня 2018р. на 6,3 млн.грн (у 2,1 раза). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 5,7 млн.грн (45,9% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 листопада 2018р. становила 1,2 тис. осіб (0,7% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 9947 грн, що на 34,1% більше від середньої заробітної плати, нарахованої за жовтень 2018р.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У січні–жовтні 2018р. призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг 175,3 тис. домогосподарств, з них у міських поселеннях – 114,5 тис., у сільській місцевості – 60,8 тис.

Сума призначених субсидій у січні–жовтні 2018р. становила 35,1 млн.грн, з неї в міських поселеннях – 28,8 млн.грн, у сільській місцевості – 6,3 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в жовтні 2018р. становив 177,8 грн (у жовтні 2017р. – 182,8 грн).

Крім того, у січні–жовтні 2018р. 35,9 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міських поселеннях – 6,1 тис., у сільській місцевості – 29,8 тис.

Середній розмір призначеної в жовтні 2018р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 2882,4 грн (у жовтні 2017р. – 2833,1 грн).

У січні–жовтні 2018р. сума субсидій готівкою, отриманих домогосподарствами для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 98,7 млн.грн.

У січні–жовтні 2018р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 1401,9 млн.грн, що становить 80,7% нарахованих за цей період сум. За постачання електричної енергії сплачено 550,7 млн.грн.

На кінець жовтня 2018р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 398,4 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 131,1 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 42,2 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 30,5 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 8,1 млн.грн, за постачання електричної енергії – 65,6 млн.грн.

ПРАВОПОРУШЕННЯ

За повідомленням прокуратури, у січні–листопаді 2018р. обліковано 14166 кримінальних правопорушень (злочини, виявлені органами Національної поліції, органами прокуратури, органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органами безпеки та органами Національного антикорупційного бюро). Із загального числа зафіксованих правоохоронними органами кримінальних проявів 29,9% – тяжкі та особливо тяжкі.

Протягом січня–листопада 2018р. обліковано очевидних умисних убивств (та замахів) – 48, умисних тяжких тілесних ушкоджень – 51, зґвалтувань (та замахів) – 9.

Кількість випадків крадіжок становила 6558, шахрайств – 1014, грабежів – 211, розбоїв – 36, хабарництва – 60.

У загальній кількості злочинів 58,6% становили злочини проти власності, 13,6% – проти життя та здоров’я особи, 4,2% – проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів, 4,1% – у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Правоохоронними органами за цей період виявлено 24 особи, які скоїли злочин у складі 7 організованих груп.

Кількість потерпілих від злочинів у січні–листопаді 2018р. становила 7415 осіб, із числа яких 2777 – жінки, 525 – особи похилого віку та з інвалідністю 1 і 2 груп, 75 – неповнолітні та 47 – діти до 14 років. Найбільша кількість потерпілих (61,6%) – від крадіжок та грабежів, серед яких 36,3% – жінки. У дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, на території області постраждало 306 осіб.

Усього внаслідок злочинних діянь загинули 133 особи. Із загального числа загиблих 27,8% умисно вбито, 33,8% загинуло внаслідок дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних зі злочинами, та 12% – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, становила 2676, з них жінки – 329 (12,3%). У загальній кількості виявлених осіб, які вчинили злочини, 26,7% раніше вже ставали на злочинний шлях (з них 73,1% мали незняту або непогашену судимість), 15,2% знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, 5,6% вчинили злочин у групі. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент учинення злочину не працювали й не навчалися, становила 65,3%, безробітних – 7,1%.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–листопаді 2018р. в області становив 109%, в Україні – 108,9%.

На продовольчому ринку області найбільше (на 20,1%) подорожчав хліб, на 11,5–16% – масло, риба та продукти з риби, кисломолочна продукція, макаронні вироби та борошно; на 3–8,8% – молоко, овочі, сири, безалкогольні напої, м’ясо та м’ясопродукти. Водночас сало знизилося в ціні на 13,6%, яйця – на 12,5%, фрукти – на 11,3%, цукор – на 8,5%.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 26,4%, алкогольні напої – на 9%.

Природний газ подорожчав на 22,9%, ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій збільшилися на 14,8%, каналізацію – на 13,3%, на холодну воду – зменшилися на 6,4%.

Поштові послуги стали дорожчими майже в 1,8 раза, місцевий телефонний зв’язок – на 21,7%, мобільний зв’язок – на 20,3%, Інтернет – на 11,2%.

Транспортні послуги зросли в ціні на 19,4%, паливо та мастила – на 18,8%.

Послуги у сфері освіти подорожчали на 15%, у сфері охорони здоров’я – на 8,8%.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

Фінансовий результат великих та середніх підприємств до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств, банків, бюджетних установ) за січень–вересень 2018р. становив 1044,1 млн.грн прибутку (за відповідний період попереднього року цей показник був позитивний і становив 624,1 млн.грн прибутку).

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 73,7%, отримано 1438 млн.грн прибутку, що на 36% більше, ніж за січень–вересень 2017р.

Частка збиткових підприємств порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилася на 1,5 в.п. і становила 26,3%. Ними допущено 393,9 млн.грн збитків, що на 9,2% менше, ніж за січень–вересень 2017р. Найбільше збиткових підприємств спостерігалось у таких видах економічної діяльності: мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (66,7%); транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (43,7%); будівництво (40%).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні–листопаді 2018р. порівняно із січнем–листопадом 2017р. індекс промислової продукції становив 98,6%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 103%, у переробній промисловості – 96,7%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів індекс промислової продукції порівняно із січнем–листопадом 2017р. склав 94,5%. Зменшилося виробництво сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 0,3%, сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого (крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 5,9%, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених - туш, напівтуш, четвертин необвалених – на 7,8%, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 8,2%, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – на 9,1%, олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих) – на 9,3%, свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблених сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання) – на 22,1%, виробів ковбасних та подібних продуктів із м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових) – на 24,2%.

Водночас зросло виробництво борошна з культур зернових інших (крім борошна пшеничного чи пшенично-житнього) – на 29,9%, йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованих (молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів, ароматизованих або з доданням фруктів, горіхів або какао) – на 28%, молока та вершків незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л – на 16%, борошна пшеничного чи пшенично-житнього – на 9,1%, вод із додаванням цукру і речовин підсолоджувальних чи ароматизуючих інших, тобто напоїв безалкогольних типу лимонаду, оранжаду (уключаючи мінеральні й газовані) – на 5,1%.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяг промислової продукції порівняно із січнем–листопадом 2017р. склав 96,5%, на підприємствах із виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності – 112,8%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 99,6%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 88,4%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 118,4%, у машинобудуванні – 82,2%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря в січні–листопаді 2018р. порівняно з відповідним періодом минулого року промислове виробництво склало 103,3%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–листопаді 2018 року за розрахунками, становив 118% до січня–листопада 2017р. У сільськогосподарських підприємствах він був 127,3%, а в господарствах населення – 101%.

Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–листопад 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 123,8%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 132,4%, господарствах населення – 103,4%.

Станом на 1 грудня 2018 року всіма категоріями господарств посіяно 224,6 тис.га (88,6% до попереднього року) культур озимих на зерно та зелений корм, у тому числі сільськогосподарськими підприємствами – 200,6 тис.га (86,9%), господарствами населення – 24 тис.га (105%). Посіви на зерно становили 99,4% всіх озимих.

У структурі культур озимих на зерно 90,1% посівів займає пшениця, 8,8% – жито, 0,9% – тритикале, 0,2% – ячмінь.

Посівна площа ріпаку озимого у всіх категоріях господарств складає 31,6 тис. га (82,2% до відповідної дати попереднього року).

Індекс виробництва продукції тваринництва за січень–листопад 2018 року до січня–листопада 2017 року становив 98,3%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 100,4%, господарствах населення – 96,5%.

За розрахунками, на 1 грудня 2018р. загальна кількість великої рогатої худоби налічувала 189,5 тис. голів (на 3,3% менше 1 грудня 2017р.), у т.ч. корів – 104,8 тис. (на 4,9% менше); свиней – 169,2 тис. (на 0,1% більше), овець і кіз – 35,9 тис. (на 12,7% менше), птиці всіх видів – 4053,9 тис. голів (на 5,3% більше).

У господарствах населення утримувалося 43,7% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 56,6%; 43,6% – свиней, 93% – овець і кіз та 94,2% птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–листопаді 2018р. реалізовані на забій 44,3 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 3,1% менше, ніж у січні–листопаді 2017р., вироблені 499,8 тис.т молока (на 1,4% менше) та 282 млн.шт яєць (на 3,9% більше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 45,1%, молока – 54,7%, яєць – 84,1%.

На 1 грудня 2018р. в сільськогосподарських підприємствах та підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур, були в наявності 2445,1 тис.т зерна (на 14,1% більше проти 1 грудня 2017р.), у т.ч. 2160,7 тис.т кукурудзи, 166,7 тис.т пшениці, 52,3 тис.т ячменю, 21,1 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 169,3 тис.т (на 9,9% менше, ніж рік тому).

БУДІВНИЦТВО

У січні–листопаді 2018р. підприємства області виконали будівельні роботи на суму 963,2 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–листопаді 2018р. порівняно із січнем–листопадом 2017р. становив 105,6%.

Будівництво будівель збільшилося на 11,9%, у т.ч. нежитлових будівель – на 12,4%, житлових будівель – на 11%. Будівництво інженерних споруд зменшилося на 9,4%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 70,2% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 20,7% та 9,1% відповідно.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–жовтні 2018р. експорт товарів становив 601 млн.дол. США, імпорт – 418,4 млн.дол. Порівняно із січнем–жовтнем 2017р. експорт збільшився на 26,5% (на 125,7 млн.дол.), імпорт – на 13,3% (на 49,2 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 182,6 млн.дол. (у січні–жовтні 2017р. також позитивне – 106,1 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–жовтнем 2017р. збільшилася частка зернових культур, деревини й виробів із деревини. Натомість зменшилася частка насіння і плодів олійних рослин, паперу та картону, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, жирів та олій тваринного або рослинного походження, текстильних матеріалів та текстильних виробів, готових харчових продуктів, взуття.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 223,6 млн.дол., або 37,2% від загального обсягу експорту (у січні–жовтні 2017р. – 156,1 млн.дол., або 32,9%), та збільшився порівняно із січнем–жовтнем 2017р. на 67,5 млн.дол., або на 43,2%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Румунії, Італії, Німеччини, Польщі.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Російської Федерації, Білорусі, Єгипту, Туреччини, Грузії, Китаю, Молдови, Республіки, Азербайджану, Ірану, Ісламської Республіки.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю в 3,8 раза, Ірану, Ісламської Республіки – у 2,5 раза, Іспанії – у 2,1 раза, Нідерландів та Німеччини – в 1,7 раза до кожної, Єгипту – в 1,6 раза, Грузії – на 45,8%, Білорусі – на 34,2%, Італії – на 31,6%, Румунії – на 26%, Азербайджану – на 14,6%, Молдови, Республіки – на 9%, Російської Федерації – на 0,9%; зменшився до Польщі – на 4,9% та Туреччини – на 11,1%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральних продуктів, засобів наземного транспорту, крім залізничного, шкур необроблених, шкіри вичиненої, недорогоцінних металів та виробів із них. Зменшилася частка готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, паперу та картону.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 191 млн.дол., або 45,7% загального обсягу (у січні–жовтні 2017р. – відповідно 146,1 млн.дол. та 39,6%), та збільшився проти відповідного періоду 2017р. на 44,9 млн.дол., або на 30,8%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Італії, Литви, Польщі, Великої Британії, Нідерландів, Австрії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Російської Федерації, Китаю, США, Бразилії.

Порівняно із січнем–жовтнем 2017р. імпорт товарів збільшився з Литви в 1,9 раза, Німеччини – на 49,7%, США – на 35,4%, Великої Британії – на 29,1%, Білорусі – на 28,1%, Італії – на 20,9%, Австрії – на 14,2%, Польщі – на 10,2%, Нідерландів – на 1,5%; зменшився з Російської Федерації – на 3,1%, Китаю – на 4,8%, Бразилії – на 13,9%.

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–листопаді 2018р. становив 16139,9 млн.грн, що в порівнянних цінах на 4,1% більше від обсягу січня–листопада 2017р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) з початку року становив 10280,6 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–листопада 2017р. на 2,6%.

ТРАНСПОРТ

У січні–листопаді 2018р. вантажооборот підприємств автомобіль-ного транспорту становив 903,5 млн.ткм, або 114,5% від обсягу січня–листопада 2017р. Підприємствами автомобільного транспорту перевезено 1338,9 тис.т вантажів, що становить 104,5% від обсягу січня–листопада 2017р.

У січні–листопаді 2018р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 677,1 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 75,6 млн пасажирів, що становить, відповідно, 94,8% та 90,4% від обсягу січня–листопада 2017р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 37,3 млн пасажирів, що становить 91,1% рівня січня–листопада 2017р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців становили 14,5 млн пасажирів (86% рівня січня–листопада 2017р.).

Міським електротранспортом перевезено 38,3 млн пасажирів, що становить 89,8% рівня січня–листопада 2017р.

Послугами річкового транспорту в січні–листопаді 2018р. скористалися 18,9 тис. пасажирів, що на 10,5% більше, ніж у січні–листопаді 2017р.

Головне управління статистики

 

 

Фінансові результати великих та середніх підприємств м. Прилук

Великі та середні підприємства м.Прилук (крім підприємств сільського господарства та бюджетних установ) у січні–вересні 2018р. отримали прибутковий фінансовий результат (сальдо) до оподаткування в сумі 600 млн.грн (у січні–вересні 2017р. – 18 млн.грн збитку).

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 82%, отримано 604 млн.грн прибутку, решта – мали збитки на суму 4 млн.грн. Рівень рентабельності всієї діяльності великих та середніх підприємств міста склав  9,2%.

 

Заробітна плата в м.Прилуках

У ІII кварталі 2018 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 12,4 тис. штатних працівників. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в місті порівняно з відповідним періодом 2017 року зросла на 22,1% й становила 7849 грн. Це у 2,1 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 9,1% – середньообласного показника (7197 грн).

 

До Міжнародного дня людей з інвалідністю

Міжнародний день людей з інвалідністю, який щороку відзначається
3 грудня, покликаний привернути увагу до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з обмеженими можливостями.

На початок 2018 року на Чернігівщині за адміністративними даними налічувалося понад 79 тис. осіб з інвалідністю, або 78 осіб у розрахунку на 1000 населення (в Україні – 62). Близько 10 тис. із них було встановлено І групу інвалідності, 26 тис. – ІІ, 39 тис. – ІІІ, 4 тис. – діти до 18 років.

Минулого року вперше визнано інвалідність майже в 4 тис. осіб, у кожного четвертого з них – у зв’язку з новоутвореннями, у кожного п’ятого – через хвороби системи кровообігу.

На 1 січня 2018 року пенсію за інвалідністю в органах Пенсійного фонду України отримували 43 тис. осіб. Середній розмір її, з урахуванням цільової грошової допомоги, становив 2113 грн.

Однією з надійних форм соціального захисту людей з особливими потребами є організація їх соціально-побутового та медичного обслуговування через мережу інтернатних установ, територіальних центрів та відділень соціальної допомоги. В області діють 7 будинків-інтернатів для громадян похилого віку та дорослих з інвалідністю на 1764 місця та 2 будинки-інтернати для дітей та молоді з інвалідністю на 247 місць. У 2017 році 31 установа, що надає соціальні послуги, організувала побутову й медико-соціальну допомогу в умовах стаціонарного, тимчасового, денного перебування та вдома й обслуговувала 7,3 тис. осіб з обмеженими можливостями.

 

До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом

1 грудня світова громадськість відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

За адміністративними даними, на початок жовтня 2018 року на обліку в медичних закладах області перебували 4175 ВІЛ-інфікованих осіб, серед яких 1178 – хворі на СНІД. За рік їхня кількість зросла, відповідно, на 5% та 9%.

Більше половини інфікованих (60%) отримали ВІЛ-інфекцію статевим шляхом, 35% – у результаті введення наркотичних речовин ін'єкційним шляхом. У числі ВІЛ-інфікованих 207 дітей, народжених ВІЛ-інфікованою матір’ю, з них 18 – хворі на СНІД.

Упродовж січня–вересня 2018 року медичними закладами області вперше в житті встановлено діагноз ВІЛ-інфекції 382 особам, взято під нагляд 148 осіб, хворих на СНІД.

В області ВІЛ-інфекція стала причиною смерті 89 осіб (0,6% загальної кількості померлих). Переважна більшість померлих (90%) у віці до 50 років, дві третини – міські жителі. Серед померлих більше чоловіків, ніж жінок (55 проти 34).

 

 

Демографічна ситуація в м.Прилуках та Прилуцькому районі

За оцінкою, на 1 жовтня 2018 року чисельність наявного населення в м.Прилуках становила 54,5 тис. осіб, у Прилуцькому районі – 35,2 тис. осіб (10,8 тис. – у міських поселеннях, 24,4 тис. – у сільській місцевості).

У січні–вересні 2018 року в місті з’явилися на світ 248 немовлят (126 хлопчиків та 122 дівчинки). У районі народилося 145 малюків (78 хлопчиків та 67 дівчаток). Більше половини породіль (56%) у місті та 43% в районі стали мамами вперше. Кожна третя жінка народила другу дитину. Середній вік матері на час народження дитини склав: у місті – 28 років, у районі – 27 років. Майже п’ята частина малюків міста та кожен третій малюк у районі народився поза шлюбом. З початку року в м.Прилуках померло 319 чоловіків та 334 жінки, середній вік яких становив, відповідно, 65 та 76 років. У районі померли 233 чоловіки та 317 жінок, середній вік яких становив, відповідно, 66 та 78 років.

 

Демографічна ситуація в Чернігівській області

На 1 жовтня 2018 року чисельність наявного населення Чернігівської області, за оцінкою, становила 1010,2 тис. осіб. З початку року кількість жителів зменшилася на 9,9 тис. осіб.

У січні–вересні 2018 року на Чернігівщині з’явився на світ 5241 малюк (2719 хлопчиків та 2522 дівчинки). Дві третини дітей народилися в міських родинах. На кожну тисячу населення припадало 6,9 новонароджених. У межах області показник народжуваності коливався від 5,5‰ в м.Н.-Сіверському, Прилуцькому та Срібнянському районах до 8,1‰ в Бобровицькому районі.

Майже половина жінок (48%) народили первістків, понад третину (37%) – стали мамами вдруге, а кожна сьома жінка народила третю й більше дитину. Середній вік матері на час народження дитини склав 28 років. Частка малюків, народжених жінками, які не перебували в зареєстрованому шлюбі, становила 23%.

З початку року в області померли 14224 особи (6752 чоловіки та 7472 жінки). Рівень смертності становив 18,7 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення. Середній вік померлих чоловіків – 66 років, жінок – 78 років.

 

До Міжнародного дня студента (додається).

 

До Міжнародного дня чоловіків

19 листопада у світі відзначається Міжнародний день чоловіків.

В Україні, як і в більшості країн ЄС, чоловіча стать менш чисельна за жіночу. Проте є й країни, де чисельна перевага за чоловіками (Люксембург, Мальта та Швеція).

На Чернігівщині 45% усього населення складають чоловіки (460 тис.). У розрахунку на кожну тисячу чоловічого населення припадає 1201 жінка. І це при тому, що хлопчиків на світ з’являється більше, ніж дівчаток. У 2017 році серед народжених – 3822 хлопчики та 3751 дівчинка.

Чоловіки Чернігівщини одні з найстарших в Україні. За розрахунками, їхній середній вік – 40 років, проте вони в середньому на 6 років молодші за жінок.

Одружуються найчастіше представники сильної статі у віці 25–29 років. У цьому ж віці здебільшого вони стають батьками. Проте хатніми справами чоловіки займаються менш активно, ніж жінки, тому вони очолюють лише 41% домогосподарств в області.

Традиційно «чоловічими» сферами прикладання праці є сільське господарство, промисловість, будівництво та транспорт. За виконану роботу чоловіки отримують винагороду майже на чверть вищу, ніж жінки та відпрацьовують більше робочого часу.

Більш освіченими прагнуть бути жінки. Так, у коледжах, технікумах, училищах юнаки складають понад третину (36%) студентів, в університетах, академіях, інститутах – 47%.

Чоловіки на Чернігівщині, як і в Україні в цілому, живуть менше, ніж жінки: їхня середня очікувана тривалість життя при народженні – 66 років, а жінок – 77.

 

До Дня працівників сільського господарства

У третю неділю листопада, коли завершуються польові роботи аграріїв, відзначається їх свято – День працівників сільського господарства. За підсумками попереднього року Чернігівщина друга в Україні за виробництвом жита та кукурудзи, третя – вівса, п’ята – картоплі, одна з трьох областей, що сіяли льон, четверта – молока та шоста за кількістю великої рогатої худоби, у т.ч. корів. Чернігівщина десята серед регіонів України за обсягом продукції сільського господарства.

Станом на 1 листопада цього року в сільському, лісовому та рибному господарстві зареєстровано 1906 юридичних осіб.

У вересні в сільському господарстві було зайнято понад 25 тис. штатних працівників, або кожен сьомий працюючий області. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників становила 8486 грн, що на 32% більше, ніж рік тому, та на 19% – ніж у середньому в області.

На початок листопада аграрії області мають такі здобутки: всіма категоріями господарств зібрано 3,4 млн.т зерна, реалізовано на забій 39,5 тис.т живої маси худоби та птиці, надоєно 464 тис.т молока, вироблено 267 млн.шт яєць.

Сільськогосподарськими підприємствами вироблено 94% всього зерна області. Ними отримано кращий, ніж торік, урожай пшениці ярої, кукурудзи, ячменю, проса, сої, ріпаку ярого (кользи), соняшнику, плодів та ягід.

Щиро вітаємо всіх аграріїв із професійним святом! Бажаємо міцного здоров’я та вагомих здобутків!

 

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в жовтні 2018 року в області становив 101,8%, в Україні – 101,7%.

На споживчому ринку області в жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,3%. Найбільше (на 10,9%) подорожчали овочі, на 2,5–3,9% – сири, продукти переробки зернових, молоко та яйця. У той же час спостерігалося зниження цін на цукор (на 3,1%), рибу та продукти з риби (на 1,5%).

Алкогольні напої та тютюнові вироби зросли в ціні на 2,8%.

Одяг та взуття стали дорожчими на 4,7%, послуги з хімічного чищення одягу – на 6,8%.

Більше (на 9,9% та 7,6% відповідно) доведеться сплачувати за проїзд у залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті, на 6,7% – за паливо та мастила.

Вартість поштових послуг зросла на 9,4%, послуг мобільного зв’язку – на 6,9%.

 

 

До Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів

Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва відзначається 9 листопада.

На Чернігівщині на кінець 2017 року налічувалися 764 клубні заклади, розташовані переважно в сільській місцевості. Роботу клубів забезпечували 1562 працівники. За рік ними проведено понад 90 тис. культурно-масових заходів для 3,6 млн. глядачів.

Продовжували працювати 4 професійні театри та філармонійний центр. Свій талант глядачам дарували 362 артисти. У минулому році колективами цих закладів проведено 1279 вистав та 509 концертів для 414 тис. глядачів.

Наукові та культурні потреби громадян задовольняли 720 бібліотек, де джерела духовності невтомно доглядали 1379 працівників. У середньому один працівник бібліотеки обслуговував 300 читачів та видав за рік понад 7 тис. примірників книжок та журналів.

 

 

Щодо проведення обстеження умов життя домогосподарств

Головне управління статистики у Чернігівській області повідомляє, що з 5 листопада 2018 року в усіх регіонах країни розпочинається відбір домогосподарств для участі в обстеженні умов їхнього життя впродовж 2019 року. За методологією кожні п’ять років відбираються населені пункти, в яких проводиться обстеження. Починаючи з 2019р. на Чернігівщині обстеження буде здійснюватися в містах Чернігів, Ніжин, Прилуки, Носівка, Мена, Ічня, селищах міського типу Десна, Талалаївка, Любеч та в сільській місцевості кожного району. У наступному році до обстеження в цих населених пунктах залучається 441 домогосподарство, адреси яких визначаються шляхом випадкового відбору.

Метою проведення обстеження умов життя домогосподарств є отримання даних щодо соціодемографічних характеристик, умов життя, структури фактичних витрат, ресурсів тощо.

Органи державної статистики запрошують населення до співробітництва і запевняють, що вся інформація, отримана від будь-якої родини, матиме суто конфіденційний характер і використовуватиметься лише у зведеному вигляді в статистичних цілях. Конфіденційність наданої населенням інформації гарантується Законами України «Про державну статистику», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».

Тому, якщо в листопаді до Вашої родини завітає фахівець з інтерв’ювання (який зобов’язаний пред’явити посвідчення працівника Головного управління статистики у Чернігівській області), просимо залучитися до обстеження. За участь в обстеженні домогосподарство отримує плату.

Довідково: Дані спостереження у 2018р. свідчать, що на Чернігівщині проживає 435,4 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни). Середній їх розмір 2,3 особи. Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи – 29%. У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років, переважна більшість (91%) з яких має одну дитину.

 

 

Стан виплати заробітної плати працівникам Чернігівської області

Обсяги невиплаченої заробітної плати працівникам підприємств, установ та організацій Чернігівської області на 1 жовтня 2018 року зафіксовано на рівні 17,5 млн.грн. Понад дві третини загальної суми боргу (69%, або 12,1 млн.грн) припадає на економічно активні підприємства області, 13%, або 2,3 млн.грн – на підприємства-банкрути, решта – на підприємства, які призупинили свою економічну діяльність (неактивні).

За видами економічної діяльності головними боржниками з невиплати заробітної плати залишаються промислові підприємства (48%). На підприємствах обласного центру утворено 59% загальної суми боргу, а на підприємствах м.Ніжина – 26%. На початок жовтня вчасно не отримали заробітну плату 1,3 тис. працівників, кожному з яких заборговано в середньому 9148 грн.

 

 

Заробітна плата в області у вересні

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Чернігівської області у вересні 2018 року становила 7130 грн. Це в 1,9 раза вище мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 23,1% – ніж рік тому.

Реальна заробітна плата (з урахуванням змін споживчих цін) порівняно з вереснем 2017 року зросла на 12,8%. За видами економічної діяльності, де сконцентрована основна частка зайнятих працівників нашої області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників становила: у сільському господарстві – 8486 грн, у промисловості – 7534 грн, в освіті – 6442 грн, в охороні здоров’я – 4847 грн.

Серед регіонів України найвищий рівень оплати праці спостерігався в м.Києві (13614 грн), найнижчий – у Тернопільській (7061 грн) та Чернівецькій (7062 грн) областях.

 

 

Про надання населенню області субсидій

У січні–вересні 2018 року за державною підтримкою на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг до органів соціального захисту населення звернулося 233 тис. домогосподарств Чернігівської області. Майже три чверті звернень було задоволено.

У вересні 2018 року субсидії на утримання житла та оплату житлово-комунальних послуг отримувало кожне третє домогосподарство області. Середній розмір такої допомоги, призначеної на одну родину, становив 75 грн проти 109 грн торік.

Крім того, з початку року 36 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а їх середній розмір у вересні 2018 року в розрахунку на одне домогосподарство становив 2963 грн проти 2725 грн торік.

 

 

Наявність і надходження зерна та олійних культур на підприємства області станом

На 1 жовтня 2018 року в сільськогосподарських, зернопереробних та зернозберігаючих підприємствах області було в наявності 911 тис.т зерна (на 20% більше, ніж рік тому), у т.ч. 252 тис.т пшениці, 491 тис.т кукурудзи, 65 тис.т ячменю, 29 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 157 тис.т (на 8,5% більше). Безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах знаходилося 78% збіжжя від загальної кількості зернових та 68% соняшника.

На підприємства, що займаються зберіганням та переробленням зернових та олійних культур, з початку року надійшло більше 665 тис.т зерна та 76 тис.т насіння соняшнику. Частка переробленого зерна та соняшнику в загальному надходженні становила 12% та 10% відповідно. Структура надходження зернових була такою: кукурудза – 47%, пшениця – 33%, ячмінь – 14%, жито та зернобобові – по 3%.

 

 

Зареєстрований ринок праці Чернігівської області

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних в області на кінець вересня 2018 року становила 11,1 тис. осіб (на 2% менше, ніж у серпні 2018р.). З них майже 80% отримували допомогу з безробіття. Більше половини від загальної кількості безробітних – жінки, 27% – молодь у віці до 35 років. На кінець вересня роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено 2,2 тис. вакансій. На одну вакансію припадало 5 осіб.

Найбільшим попитом користувалися робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (22% від загальної кількості заявлених вакансій), кваліфіковані робітники з інструментом (18%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (2%), технічні службовці (3%). Середній розмір допомоги з безробіття у вересні складав 2440 грн.

 

 

До Міжнародного дня сільських жінок

Щороку 15 жовтня у світі відзначається Міжнародний день сільських жінок.

У сільській місцевості на Чернігівщині проживає понад третина всього населення, серед якого 197 тис. (або 55%) – представниці жіночої статі. На
1000 сільських жінок припадає 825 чоловіків.

Чернігівська сільська жінка – найстарша в Україні та має середній вік
50 років. Вона старша за містянку на 6 років, а за сільського чоловіка – на
8 років.

Середній вік вступу до шлюбу сучасної сільської жінки – 29 років. Переважна більшість одружується із чоловіком, старшим за себе. Сім із десяти наречених реєструють відносини вперше.

Першу дитину найчастіше народжують у віці 20–24 роки, другу – у віці
25–29 років. Середній вік сільських породіль 27 років. Усе більше жінок народжують у більш дорослішому віці. У 2017 році кожна дев’ята жінка, яка стала мамою, була у віці 35 років і старше.

Кожне третє немовля в сільській місцевості з’являється на світ поза шлюбом.

Представниці слабкої статі витриваліші за чоловіків та живуть довше:
середня очікувана тривалість життя при народженні сільської жінки на 13 років більше, ніж чоловіка, та становить 75 років.

 

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції у вересні 2018 року в області становив 102%, в Україні – 101,9%.

На споживчому ринку області у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2%. Найбільше (на 14,5%) подорожчали яйця, на 2,2–5,1% – олія соняшникова, цукор, сало, продукти переробки зернових, м’ясо та м’ясопродукти, макаронні вироби, хліб, молоко та сири. Водночас фрукти подешевшали на 6,1%, овочі – на 3,1%.

Плата за каналізацію підвищилася на 2,5%, за холодну воду – на 1,5%.

Паливо та мастила зросли в ціні на 6,3%, проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті – на 2,1%.

Поштові послуги подорожчали на 28%, мобільний зв’язок – на 2,8%.

 

 

До Міжнародного дня людей похилого віку

1 жовтня в усьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку – свято, покликане привернути увагу всього людства до проблем старшого покоління.

На Чернігівщині на початок 2018р. проживали 196 тис. осіб у віці
65 років і старше, або кожен п’ятий житель області (в Україні – 17%). Серед них дві третини – жінки. У сільській місцевості кожному четвертому виповнилося 65 років і більше, а в міських поселеннях – кожному шостому. Найчисельнішою є вікова група 65–69 років (32%).

Найбільша частка жителів поважного віку проживає в Ніжинському районі (27%), а найменша – у м.Ніжині (15%).

За оцінкою, кількість довгожителів, яким виповнилося 100 і більше років, в області перевищує дві сотні, з них 71% – жінки. Майже кожен четвертий довгожитель проживає в обласному центрі.

 

 

Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області
в I півріччі 2018 року

За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств)
з питань економічної активності в I півріччі 2018 року економічно активними на ринку праці Чернігівської області були 478,4 тис. осіб віком 15–70 років. Серед них 89,1% були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи (прибуткового зайняття) та при цьому активно її шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних.

Кількість зайнятого населення віком 15–70 років становила 426,1 тис.,
а рівень зайнятості населення цієї вікової групи – 56,8% (як і в середньому в Україні). Найвище значення показника зафіксовано в м.Києві (62,3%) та в Харківській області (61,5%), найнижче – у Волинській області (49,3%).

Обсяги безробіття населення скоротилися порівняно з I півріччем 2017 року на 1,9 тис. та становили 52,3 тис. осіб. Рівень безробіття серед населення віком 15–70 років становив 10,9% (у середньому в Україні – 8,9%). Вищий, ніж на Чернігівщині, показник рівня безробіття спостерігався у Волинській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській та Тернопільській областях. Найнижче значення показника зафіксовано в Харківській, Київській областях та в м.Києві.

 

До Дня усиновлення

В останній день вересня в Україні відзначають День усиновлення.

За адміністративними даними, на Чернігівщині на початок 2018 року налічувалося понад 2 тисячі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дві третини з них перебувають під опікою, піклуванням, 448 – проживають у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.

Упродовж 2017 року в українських родинах тепло та затишок знайшли 78 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, серед яких 13 малюків до року. Іноземці усиновили 17 чернігівських дітей.

Середній розмір одноразової державної допомоги при усиновленні в минулому році становив понад 10 тисяч грн, щомісячної – 859 грн.

 

 

До Дня фізичної культури і спорту

Щороку в другу суботу вересня відзначається День фізичної культури і спорту, спрямований на популяризацію спорту серед молоді та пропаганду здорового способу життя.

За адміністративними даними, для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять населення в області на кінець 2017 року функціонували 2883 спортивні споруди. Серед них 26 стадіонів із трибунами на 1,5 тис. місць і більше, 411 спортивних залів площею не менше 162 кв.м., 3 лижні бази та стільки ж критих плавальних басейнів, 760 футбольних полів, 252 майданчики з тренажерним обладнанням, 20 тенісних кортів, 97 стрілецьких тирів, кінно-спортивна база, біатлонне стрільбище тощо.

Систематично займалися спортом понад 25 тис. жителів області, з яких дві третини відвідували дитячо-юнацькі спортивні школи та школи вищої спортивної майстерності. Спортивна робота проводилась із 75 видів спорту, серед них 28 – олімпійські (літні та зимові). Найбільш популярними були футбол, легка атлетика, волейбол та бокс. У 14 видах спорту займалися 437 осіб з інвалідністю.

Крім того, майже 65 тис. осіб займалися фізкультурою та спортом у навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях, які проводять фізкультурно-оздоровчу роботу.

До роботи у сфері фізичної культури та спорту в області залучено близько 2 тис. фахівців, з яких 77% мають спеціальну вищу освіту професійного спрямування.

На фінансування сфери фізичної культури та спорту в минулому році використано майже 139 млн.грн, дві третини з них – кошти місцевого бюджету.

 

 

Фінансові результати великих та середніх підприємств м. Прилуки

Великі та середні підприємства м.Прилук (крім підприємств сільського господарства та бюджетних установ) у січні–червні 2018 року отримали прибутковий фінансовий результат (сальдо) до оподаткування в сумі 306 млн.грн (у січні–червні 2017р. – 353 млн.грн збитку).

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 74%, отримано 314 млн.грн прибутку, решта – мали збитки на суму 8 млн.грн.

 

Заробітна плата та її виплата в м.Прилуках станом на 1 липня 2018 року

У ІI кварталі 2018 року на підприємствах, в організаціях та установах м.Прилук (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) були зайняті в середньому 12,6 тис. штатних працівників.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в місті порівняно з відповідним періодом 2017 року зросла на 21,8% й становила 7611 грн. Це у 2 рази більше рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн) та на 8,7% – середньообласного показника (7002 грн).

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в м.Прилуках на 1 липня 2018 року становила 200,6 тис.грн. Це борги діючих (економічно активних) підприємств міста.

 

Довіка про соціально-економічне становище Чернігівської області за січень-червень 2018 року (додається).

 

 

 

Соціально-економічне становище Чернігівської області

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 червня 2018 року. становила 1014,5 тис. осіб. Упродовж січня–травня 2018р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 5625 осіб.

Порівняно із січнем–травнем 2017 року обсяг природного скорочення збільшився на 68 осіб.

Упродовж січня–травня 2018 року народилося 2867 малюків. Кількість померлих склала 8411 осіб.

РИНОК ПРАЦІ

За даними державної служби зайнятості, кількість зареєстрованих безробітних на кінець червня 2018 року становила 11,4 тис. осіб, з них допомогу по безробіттю отримували 78,9%.

Більше половини (57,1%) від загальної кількості безробітних становили жінки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в області на кінець червня 2018р. становив 1,9% населення працездатного віку, у сільській місцевості – 2,2%, у міських поселеннях – 1,8%.

Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу у зв’язку з безробіттям упродовж червня 2018р., становила 8,4 тис. осіб. Середній розмір допомоги з безробіття складав 2401 грн, що дорівнює 64,5% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (3723 грн).

Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, упродовж червня 2018р. зменшилася на 8,6% й на кінець місяця становила 1,7 тис.

За професійними групами найбільша кількість вакансій на кінець червня 2018р. спостерігалася серед кваліфікованих робітників з інструментом (21,6% від загальної кількості заявлених вакансій), робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (18,6%), а найменша – серед кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1,4%), технічних службовців (2,9%).

Навантаження зареєстрованих безробітних збільшилося й на кінець червня 2018р. становило 7 осіб на одну вакансію.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–травні 2018р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–травнем 2017р. зросла на 25,8% й становила 6475 грн.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, фінансова та страхова діяльність, складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виготовлення виробів із деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в
1,6–1,3 рази.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення, у сфері творчості, мистецтва та розваг, у тимчасовому розміщуванні й організації харчування й не перевищував 70,5% середнього показника в області.

Індекс реальної заробітної плати в січні–травні 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 110,8%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–травня 2018р. зросла на 7,4 млн.грн (в 1,7 раза) та на 1 червня 2018р. становила 17,4 млн.грн, що дорівнює 1,3% від фонду оплати праці, нарахованого за травень 2018р.

Борги працівникам економічно активних підприємств становили 12,2 млн.грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–травня 2018р. на
6,2 млн.грн (у 2 рази). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 5,4 млн.грн (43,9% загальної суми).

Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату на 1 червня 2018р. становила 1,2 тис. осіб (0,7% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).

Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому
9920 грн, що на 41,8% більше від середньої заробітної плати, нарахованої
за травень 2018р.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У січні–травні 2018р. призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг 44,1 тис. домогосподарств, з них у міських поселеннях – 17,1 тис., у сільській місцевості – 27 тис.

Сума призначених субсидій в січні–травні 2018р. становила 23,4 млн.грн, з неї в міських поселеннях – 18,1 млн.грн, у сільській місцевості – 5,3 млн.грн.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в травні 2018р. становив 196,3 грн (у травні 2017р. – 244 грн).

Крім того, у січні–травні 2018р. 31 тис. домогосподарств області було призначено субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з них у міських поселеннях – 5,3 тис., у сільській місцевості – 25,7 тис.

Середній розмір призначеної в травні 2018р. субсидії цього виду на одне домогосподарство становив 3105,1 грн (у травні 2017р. – 2867,3 грн).

У січні–травні 2018р. сума субсидій готівкою, отриманих домогосподарствами на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 48,6 млн.грн.

У січні–травні 2018р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 862,4 млн.грн, що становить 77,9% нарахованих за цей період сум. За постачання електричної енергії сплачено 273 млн.грн.

На кінець травня 2018р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 290,4 млн.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 152,4 млн.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 40,3 млн.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 17,5 млн.грн, за вивезення побутових відходів – 3,9 млн.грн, за постачання електричної енергії – 55,1 млн.грн.


ПРАВОПОРУШЕННЯ

За повідомленням прокуратури, у січні–червні 2018р. обліковано 7653 кримінальні правопорушення (злочини, виявлені органами Національної поліції, органами прокуратури, органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органами Національного антикорупційного бюро та органами безпеки). Із загального числа зафіксованих правоохоронними органами кримінальних проявів 29,1% – тяжкі та особливо тяжкі.

У січні–червні 2018р. обліковано очевидних умисних убивств і замахів на вбивство – 27, умисних тяжких тілесних ушкоджень – 30, зґвалтувань (та замахів) – 5.

Кількість випадків крадіжок становила 3565, шахрайств – 455, грабежів – 89, розбоїв – 16, хабарництва – 33.

У загальній кількості злочинів 56,8% становили злочини проти власності, 14,5% – проти життя та здоров’я особи, 4,9% – проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів, 4% – у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Правоохоронними органами за цей період виявлено 21 особу, яка скоїла злочин у складі 6 організованих груп; закінчено 6 кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, учинені організованими групами.

Кількість потерпілих від злочинів у січні–червні 2018р. становила 4177 осіб, із числа яких 1607 – жінки, 274 – особи похилого віку та
з інвалідністю 1 і 2 груп, 48 – неповнолітні та 26 – діти до 14 років. Найбільша кількість потерпілих (61,9%) – від крадіжок та грабежів, серед яких 36,5% – жінки. У дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, на території області постраждали 179 осіб.

Усього внаслідок злочинних діянь загинуло 86 осіб, із числа яких 31,4% – у дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, 23,3% – умисно вбито та 14% – у результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Кількість виявлених осіб, які вчинили злочини, становила 1345, з них жінок – 159 (11,8%). У загальній кількості виявлених осіб, які вчинили злочини, 27,5% раніше вже ставали на злочинний шлях (з них 75,1% мали незняту або непогашену судимість), 13,6% знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, 6,4% вчинили злочин у групі. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент учинення злочину не працювали й не навчалися, становила 66,2%, безробітних – 7,1%.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–червні 2018р. в області становив 103,9%, в Україні – 104,4%.

Найбільше (на 19,5% та 14,2% відповідно) подорожчали овочі, риба та продукти з риби, на 7,3–8,6% – кисломолочна продукція, фрукти та хліб; на 1,5–6% – сметана, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, масло, безалкогольні напої. Водночас яйця знизилися в ціні на 26,7%, крупи гречані – на 21,4%, сало – на 20,1%, молоко – на 10,6%, цукор – на 5,9%, сири – на 4,5%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій підвищилися на 14,8%, каналізацію – на 6,8%, на холодну воду – знизилися на 10,1%.

Поштові послуги стали дорожчими на 25%, місцевий телефонний зв’язок – на 12,9%, мобільний – на 8,8%, вартість користування Інтернетом зросла на 9,9%.

У сфері освіти ціни збільшилися на 13%, у сфері охорони здоров’я – на 5%, у сфері транспорту – на 2,8%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

За підсумками січня–червня 2018р. порівняно з відповідним періодом минулого року випуск промислової продукції становив 94,3%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 99,9%, а в переробній промисловості – 90,7%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції порівняно із січнем–червнем 2017р. склав 85,6%. Зменшилося виробництво сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочного сиру) – на 1,2%, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 8,7%, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – на 11,8%, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених - туш, напівтуш, четвертин необвалених – на 12,4%, виробів ковбасних та подібних продуктів із м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових) – на 26,9%, свинини свіжої чи охолодженої – туш, напівтуш (уключаючи оброблених сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання) – на 30,4%, олії соняшникової нерафінованої та її фракцій (крім хімічно модифікованих) – на 44,4%. Водночас зросло виробництво борошна з культур зернових інших (крім борошна пшеничного чи пшенично-житнього) (на 91,3%), молока та вершків незгущених й без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л (на 25,1%), йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованих (молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів, ароматизованих або з доданням фруктів, горіхів або какао) (на 22,7%), сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого (крім свіжого сиру, сиру із молочної сироватки та кисломолочного сиру) (на 16,3%), вершкового масла жирністю не більше 85% (на 11,9%), борошна пшеничного чи пшенично-житнього (на 11,3%), вод з додаванням цукру і речовин підсолоджувальних чи ароматизуючих інших, тобто напоїв безалкогольних типу лимонаду, оранжаду (уключаючи мінеральні й газовані) (на 0,8%).

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяг промислової продукції порівняно із січнем–червнем 2017р. склав 99,3%, на підприємствах із виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності – 114,8%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 96,5%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 84%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 107,2%, у машинобудуванні – 84,9%.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря в січні–червні 2018р. порівняно з відповідним періодом минулого року промислове виробництво склало 104,7%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–червні 2018р., за розрахунками, становив 98,2% до січня–червня 2017р. У сільськогосподарських підприємствах він був 99,5%, а в господарствах населення – 97%.

Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–червень 2018р. порівняно з відповідним періодом 2017р. становив 99,7%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 90,4%, господарствах населення – 114,2%.

Станом на 1 липня поточного року всіма категоріями господарств зібрано 5,5 тис.ц овочів відкритого ґрунту (на 7,5% більше, ніж рік тому) та 23,4 тис.ц плодів та ягід (на 14,7% більше).

Індекс виробництва продукції тваринництва за січень–червень 2018р. до січня–червня 2017р. становив 98,1%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 100,0%, господарствах населення – 96,5%.

За розрахунками, на 1 липня 2018р. загальна кількість великої рогатої худоби налічувала 198,6 тис. голів (на 2,7% менше 1 липня 2017р.), у т.ч. корів – 106,8 тис. (на 5,3% менше); свиней – 167,5 тис. (на 2,3% менше), овець і кіз – 42,7 тис. (на 7,6% менше), птиці всіх видів – 4930,7 тис. голів (на 3,6% більше).

У господарствах населення утримувалося 43,1% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 55,9%; свиней – 45,7%, овець та кіз – 93,7% та 95,1% птиці свійської.

Господарствами всіх категорій у січні–червні 2018р. реалізовані на забій 21,8 тис.т худоби та птиці (у живій масі), що на 5,6% менше, ніж у січні–червні 2017р., вироблені 269,1 тис.т молока (на 0,3% менше) та 164,7 млн.шт яєць (на 2,5% більше).

Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 42,2%, молока – 53,3%, яєць – 84,7%.

На 1 липня 2018р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур, були в наявності 261,1 тис.т зерна (на 26,8% менше проти 1 липня 2017р.), у т.ч. 188,3 тис.т кукурудзи, 23,5 тис.т пшениці, 13,6 тис.т ячменю, 19,6 тис.т жита. Насіння соняшнику зберігалося 13 тис.т (на 46,7% менше, ніж рік тому).

БУДІВНИЦТВО

У січні–червні 2018 року підприємства області виконали будівельні роботи на суму 331,1 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–червні 2018р. становив 93,5% проти січня–червня 2017р. Будівництво будівель зменшилося на 4,7%, у т.ч. житлових будівель – на 12,4%, інженерних споруд – на 13,4%. Проте будівництво нежитлових будівель зросло на 3,7%.

Нове будівництво, реконструкція, розширення та технічне переоснащення склали 73,5% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 15,5% та 11% відповідно

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–травні 2018р. експорт товарів становив 304,8 млн.дол. США, імпорт – 205,7 млн.дол. США. Порівняно із січнем–травнем 2017р. експорт збільшився на 38,5%, імпорт – на 20%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 99,1 млн.дол. США (у січні–травні 2017р. також позитивне – 48,7 млн.дол.).

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 119 країн світу (з них 28 країн ЄС).

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 110,9 млн.дол. США, або 36,4% від загального обсягу експорту товарів (у січні–травні 2017р. – 72,6 млн.дол. США, або 33%), та збільшився проти січня–травня 2017р. на 52,8%.

Серед країн ЄС найвагоміші експортні поставки здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Італії, Румунії, Польщі.

Серед інших країн найбільше експортувалися товари до Єгипту, Російської Федерації, Туреччини, Білорусі, Китаю, Грузії, Ізраїлю, Ірану, Ісламської Республіки, Тунісу, Лівії.

Порівняно із січнем–травнем 2017р. зросли поставки товарів до всіх найбільших експортерів, а саме Лівії (у 9,5 раза), Тунісу та Нідерландів (у 3,8 раза до кожної), Китаю (у 3,7 раза), Грузії (у 2,3 раза), Іспанії (в 1,8 раза), Єгипту (в 1,7 раза), Туреччини (в 1,5 раза), Білорусі (на 45%), Польщі (на 43,3%), Ірану, Ісламської Республіки (на 40,2%), Румунії (на 33,2%), Італії (на 29,2%), Ізраїлю (на 13,9%), Російської Федерації (на 10,8%).

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–травнем 2017р. збільшилася частка зернових культур, деревини й виробів із деревини. Натомість зменшилася частка насіння і плодів олійних рослин, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, паперу та картону, готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, жирів та олій тваринного або рослинного походження, взуття.

Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 100,9 млн.дол. США, або 49,1% загального обсягу (у січні–травні 2017р. – 65,6 млн.дол., або 38,3%), та збільшився проти січня–травня 2017р. в 1,5 раза.

Найвагоміші імпортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися з Німеччини, Литви, Італії, Польщі, Нідерландів, Великої Британії, Австрії.

Серед інших країн світу найбільші імпортні надходження були з Білорусі, Російської Федерації, Китаю, Бразилії, США.

Порівняно із січнем–травнем 2017р. збільшився імпорт товарів із Литви (у 7,4 раза), Німеччини (в 1,8 раза), Великої Британії (на 35,7%), Австрії (на 27,2%), Білорусі (на 24%), Італії (на 19,7%), Нідерландів (на 8,6%), Польщі (на 6,3%), Російської Федерації (на 3,2%); зменшився – з Китаю (на 19,2%), США (на 17,1%), Бразилії (на 1%).

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральних продуктів, шкур необроблених, шкіри вичиненої. Зменшилася частка готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, зернових культур, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, паперу та картону, засобів наземного транспорту, крім залізничного, недорогоцінних металів та виробів із них.

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–червні 2018р. становив 8517,5 млн.грн, що в порівнянних цінах на 5,9% більше від обсягу січня–червня 2017р.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) з початку року становив 5425,4 млн.грн і в порівнянних цінах зріс проти січня–червня 2017р. на 4,4%.

ТРАНСПОРТ

У січні–червні 2018р. вантажооборот підприємств автомобільного транспорту становив 493,7 млн.ткм, або 123,5% від обсягу січня–червня 2017р. Підприємствами автомобільного транспорту перевезено 703,1 тис.т вантажів, що становить 103,2% від обсягу січня–червня 2017р.

У січні–червні 2018р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 372,3 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 42,1 млн пасажирів, що становить, відповідно, 93,6% та 89,8% від обсягу січня–червня 2017р.

Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 20,5 млн пасажирів, що становить 86,3% рівня січня–червня 2017р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців становили 7,6 млн пасажирів (78% рівня січня–червня 2017р.).

Міським електротранспортом перевезено 21,6 млн пасажирів, що становить 93,5% рівня січня–червня 2017р.

Послугами річкового транспорту в січні–червні 2018 року скористалися 8,5 тис. пасажирів, що на 26,9% більше, ніж у січні–червні 2017 року.

 

 

Споживання продуктів харчування населенням області

За розрахунками Державної служби статистики України в середньому у 2017 році пересічний чернігівець вжив 48 кг м’яса та м’ясних продуктів (по Україні – 52), 218 кг молока та молочних продуктів (200), 271 яйця (273), 113 кг хлібних продуктів (101), 176 кг картоплі (143), 163 кг овочів (160), 44 кг плодів та ягід (53), 10 кг риби та рибних продуктів (11), 11 кг олії (12), 35 кг цукру (30).

Порівняно з 2016р. споживання олії, цукру та риби майже не змінилося. Менше вживали чернігівці молока та овочів (на 9 кг). Показники споживання картоплі зросли (на 9 кг), яєць (9 штук), плодів (на 5 кг), хлібних продуктів (на 4 кг), м’яса (на 2 кг).

За рівнем споживання цукру Чернігівщина займає 2 місце в Україні, хлібних продуктів – 6, молока та молочних продуктів – 7, картоплі – 9, овочів – 10, яєць – 12, риби та рибних продуктів – 14, олії, м’яса та м’ясних продуктів – 15, плодів та ягід – 19.

Калорійність середньодобового раціону жителя Чернігівщини становила 2892 ккал (у 2016р. – 2850) при середній по Україні – 2707 ккал.

 

 

Доходи населення області

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, середньомісячні сукупні ресурси (доходи) домогосподарств Чернігівщини у 2017р., порівняно з 2016р., зросли більш ніж на третину та становили 7748 грн. У середньому еквівалентні доходи одного жителя області склали 4057 грн.

Переважна більшість (80%) доходів середньостатистичної сім’ї області – це грошові надходження, основною складовою яких залишаються оплата праці – 44% та пенсії – 18%. У домогосподарствах України ці показники склали 52% та 17% відповідно.

Частка соціальних допомог (включаючи готівкові і безготівкові пільги та субсидії) склала 12% бюджету домогосподарств. Значною залишалася частка допомоги від родичів та інших осіб грошима та продуктами харчування (7%) та надходження від особистого підсобного господарства та самозаготівель (6%). Дохід від продажу сільськогосподарської продукції становив 4%.

В Україні середньомісячні сукупні ресурси одного домогосподарства становили 8165 грн. Найвищі в країні середньодушові сукупні доходи, як і раніше, мали жителі м.Києва (4884 грн), що на чверть перевищувало аналогічний показник пересічного українця (3870 грн). Найнижчі – у жителів Рівненської області (3326 грн).

 

Витрати населення області

За підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, сукупні витрати середньостатистичної сім’ї області у 2017р. становили 7308 грн за місяць, що на третину більше, ніж у 2016р. У середньому на одного члена домогосподарства цей показник склав 3826 грн, а середньостатистичного українця – 3384 грн.

Майже половину сукупних витрат (48%) родини Чернігівщини направляли на харчування (включаючи харчування поза домом). В Україні частка таких витрат становила 50%, найбільшою вона була в Рівненській області – 57%.

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг жителів нашої області щомісячно витрачали 38% сімейного бюджету. Найбільшими ці витрати були в жителів Тернопільської та Харківської областей (по 44% в кожній).

Оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми пільг та субсидій) чернігівців становила 14% сукупних витрат. У домогосподарствах України ця частка склала 15%, а в регіонах вона коливалася від 19% у Київській та Харківській областях до 12% на Закарпатті.

Щомісячно на купівлю одягу й взуття домогосподарства спрямовували 5% сімейного бюджету, на охорону здоров’я та транспорт по 4%, на зв’язок, придбання предметів домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла, відпочинок і культуру – по 2%, освіту – 1%.

 

Освітній рівень населення області

За даними опитування щодо освітнього рівня населення, проведеного на базі обстеження умов життя домогосподарств, українці мають достатньо високий рівень освіти. На Чернігівщині в поточному році з майже мільйона* жителів кожен п’ятий має вищу (повну чи базову) освіту та майже стільки ж – неповну вищу. Професійно-технічну освіту отримала чверть населення. Повну загальну середню здобули 13% населення, базову загальну середню – 9%, початкову загальну середню – 7%, не мають початкової загальної – 4%.

В Україні питома вага населення, що має повну чи базову вищу освіту, становить 24%. Серед регіонів вищий, ніж середній у країні, цей показник у Запорізьській та Львівській областях (по 30%), а найвищий – у місті Києві (46%).

*До розрахунків не входять діти до 6 років.

 

Житлові умови населення

Рівень добробуту людини більшою мірою залежить від наявності та стану його житла. Більшість родин Чернігівщини (95%), за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, проживає у власному житлі. Винаймає житло у фізичних осіб – 4% домогосподарств, у державному та у відомчому мешкає майже по 1%. Кожне друге домогосподарство має трикімнатне житло, біля третини – двокімнатне. У чотирьох та більше кімнатах мешкає 15% родин, а займає лише одну кімнату – 14%.

Забезпечені житловою площею понад необхідну санітарну норму (13,65м2 на одну особу) 77% домогосподарств області. Водночас живе в перенаселеному житлі половина населення та майже дві третини дітей у віці до 18 років. Кожне четверте житло обладнане центральним опаленням, а кожне друге – індивідуальною системою опалення.

Централізованим газопостачанням користуються 77% домогосподарств області, балонним газом – 17%, водопроводом – 78%, каналізацію – 76%, гарячим водопостачанням – 47%, газовою колонкою – 18%. У кожному другому житлі є домашній телефон. За підсумками опитування, 56% домогосподарств засвідчили задоволення своїми житловими умовами. Водночас не дуже задоволені своїм житлом майже третина домогосподарств, незадоволені або дуже незадоволені – 14%.

 

Сім’ї з дітьми

Кожна третя родина на Чернігівщині (146,8 тис.), за підсумками вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, має в своєму складі дітей віком до 18 років. Переважна більшість із них (91%) виховує одну дитину, 7% – двох дітей і майже 2% – трьох дітей і більше.

Умови та рівень життя домогосподарств значною мірою залежать від кількості дорослих осіб. Майже три чверті домогосподарств із дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб, 23% – трьох і більше, 4% – одну. В області 2% сімей, в яких проживають лише діти та непрацюючі пенсіонери. Кожна п’ята родина (31,7 тис.) – неповна, де діти не мають одного чи обох батьків.

Серед домогосподарств із дітьми більше третини (37%) виховує дітей у віці 7–13 років, по 22% – підлітків у віці 14–17 років та дітей у віці 3–6 років, а кожне четверте домогосподарство має малечу у віці до 3 років.

В Україні налічується 5652,3 тис. домогосподарств із дітьми (38%). Серед регіонів найбільше родин із дітьми в Закарпатській та Чернівецькій областях (55% та 51%), а сімей, де виховується троє і більше дітей – на Закарпатті (12%), Одещині та Волині (по 8%).

 

 

Сім’ї Чернігівщини

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств на Чернігівщині проживає 435,4 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни), з яких 60% – у міських поселеннях.

Середній розмір домогосподарства області становить 2,3 особи (в Україні – 2,58). Серед регіонів цей показник коливається від 3,49 особи на Закарпатті до 2,28 особи на Кіровоградщині та Луганщині.

Майже третина домогосподарств Чернігівщини складається з трьох осіб (в Україні – чверть). Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи, яка найвища серед регіонів і становить 29% (в Україні – 20%). Майже стільки ж домогосподарств із двох осіб. Великих родин з чотирьох і більше осіб в області лише 12%. Серед регіонів у Закарпатській області найвища (48%) частка домогосподарств із чотирьох осіб і більше, а одинаків – найменша (8%).

У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років. Із числа домогосподарств із дітьми 22% належить до неповних сімей (діти не мають одного чи обох батьків). Переважна більшість (96%) таких домогосподарств має у своєму складі одну дитину, 4% – дві. Серед регіонів найбільша частка неповних родин проживає в Донецькій та Миколаївській областях (по 32%), а найменша в Тернопільській (5%).

Довідково: Серед країн ЄС найбільший середній розмір (за даними 2016р.) був у домогосподарств Польщі та Словакії (2,8 особи), а найменший (2 особи) – у Данії, Німеччині, Фінляндії та Швеції.

 

 

Зареєстрований ринок праці Чернігівської області в червні 2018 року

За даними державної служби зайнятості кількість зареєстрованих безробітних в області на кінець червня 2018 року становила 11,4 тис. осіб (на 6% менше, ніж рік тому). З них майже 80% отримували допомогу з безробіття.

Більше половини загальної кількості безробітних – жінки, 28% – молодь у віці до 35 років.

На кінець червня роботодавцями до державної служби зайнятості заявлено майже 2 тис. вакансій. На одну вакансію припадало 7 осіб. Найбільшим попитом користувалися кваліфіковані робітники з інструментом (22% від загальної кількості заявлених вакансій), робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (19%), а найменшим – кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1%), технічні службовці (3%).

Середній розмір допомоги з безробіття в червні складав 2401 грн.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в червні 2018р. в області становив 99,9%, в Україні – 100%.

На споживчому ринку області в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 13,8%) подешевшали яйця. На 0,9–4,6% знизилися в ціні сметана, сири, сало, олія, цукор, фрукти, крупи гречані, рис та молоко. Водночас на 0,3–2% подорожчали хліб, масло, макаронні вироби, овочі, риба та продукти з риби.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 2,8%, алкогольні напої – на 0,4%.

Ціни (тарифи) на утримання будинків та прибудинкових територій підвищилися на 3,1%.

Проїзд в залізничному пасажирському транспорті став дорожчим на 4,8%, в автодорожньому – на 1,8%, проте ціни на автомобілі знизилися на 3,8%, паливо та мастила – на 0,3%.

Головне управління статистики у Чернігівській області

 

 

Зайнятість та безробіття населення Чернігівської області в I кварталі 2018 року

За результатами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності в I кварталі 2018 року економічно активними на ринку праці Чернігівської області були 467,5 тис. осіб віком 15–70 років. Серед них 88,7% були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи (прибуткового зайняття) та при цьому активно її шукали, намагались організувати власну справу та були готові приступити до роботи, тобто відносилися до безробітних.

Кількість зайнятого населення віком 15–70 років становила 414,9 тис., а рівень зайнятості населення цієї вікової групи – 55,3% (у середньому в Україні – 55,9%). Найвище значення показника зафіксовано в м.Києві (61,3%) та в Харківській області (60,5%), найнижче – у Волинській області (48,6%).

Обсяги безробіття населення скоротилися порівняно з I кварталом 2017 року на 3,4 тис. та становили 52,6 тис. осіб. Рівень безробіття серед населення віком 15–70 років становив 11,3% (у середньому в Україні – 9,7%). Вищий, ніж на Чернігівщині, показник рівня безробіття спостерігався у Волинській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Тернопільській та Херсон ській областях. Найнижче значення показника зафіксовано в Харківській, Київській областях та в м.Києві.

 

 

Склад населення Чернігівської області

Структура населення області за статтю характеризується стабільною перевагою представниць жіночої статі. На початок 2018 року частка жінок у загальній чисельності населення становила 55%. У розрахунку на кожну тисячу чоловічого населення припадала 1201 жінка (у міських поселеннях – 1195, у сільській місцевості – 1212).

Для молодших вікових груп характерною є перевага чоловічої статі. У віковій групі 0–14 років  на 1000 дівчат налічувалося 1043 хлопці. У віці 15–64 роки на 1000 жінок припадало 937 чоловіків. Стійке перевищення чисельності жінок над чисельністю чоловіків починається з 38 років. Серед жителів віком 65 років і старше на 1000 жінок припадало лише 456 чоловіків. Найбільша диспропорція в статевому складі населення області зафіксована в м.Прилуках (на тисячу жіночого населення припадало 797 чоловіків), а найменша – у Сосницькому (880) та Талалаївському (867) районах.

 

 

Склад населення Чернігівської області за віком

Чисельність постійного населення Чернігівської області впродовж минулого року зменшилася на 1,3% та на 1 січня 2018 року становила 1011,5 тис. осіб (2,4% постійного населення України). Відбулося незначне зменшення чисельності в наймолодшій віковій групі населення (0–14 років), яка, за розрахунками, становила 138 тис. осіб, або 14% постійного населення області. Найбільшою є частка дітей серед населення Корюківського та Носівського районів (по 16%), найменшою – серед жителів Коропського та Ніжинського районів (по 12%). Чисельність населення віком 15–64 роки за рік скоротилася на 2% та становила близько 677 тис. осіб, або 67%. Ця найчисельніша вікова група є основним постачальником трудових ресурсів в області, більше третини якої – молодь у віці 15–34 роки.

Найстарша вікова група населення (65 років і старше) налічує 196 тис. осіб, або 19%. У поважному віці перебуває кожен шостий житель у міських поселеннях та кожен четвертий – у сільській місцевості.

На початок поточного року середній вік жителів області становив 44 роки (у міських поселеннях – 42, у сільській місцевості – 46). Наймолодше населення проживає в містах Чернігів, Ніжин, Н.-Сіверський та Корюківському районі, середній вік якого 42 роки, найстарше – у Ніжинському районі (47 років).

 

До Дня молоді

Щороку наприкінці першого літнього місяця вся українська молодь відзначає своє свято – День молоді.

На початок 2018 року на Чернігівщині проживало 247 тис. молодих людей у віці 15–34 роки. Це майже чверть усього населення області. Дві третини з них – міські жителі.

У розрахунку на тисячу молодих жінок області припадає 1083 чоловіки. Найчисельнішою є вікова група 30–34 роки (86 тис. осіб).

Найбільша частка молоді в загальній чисельності населення проживає в містах Ніжин та Н.-Сіверський, а також у Срібнянському районі; найменша – у Варвинському, Куликівському, Ніжинському та Прилуцькому районах.

У минулому році на Чернігівщині утворилося майже 4 тис. сімей, де обидва наречені були у віці до 35 років. Жінки здебільшого брали шлюб у 30 років, чоловіки – у 33 роки.

За матеріалами вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності, молоді особи у віці 15–34 роки становлять більше третини економічно активного населення області. Найвищий рівень економічної активності серед молоді спостерігається у віковій групі
30–34 роки.

Гострою залишається проблема безробіття серед молоді. Упродовж 2017р. на обліку державної служби зайнятості перебувало майже 9 тис. молодих людей віком до 35 років, які мали статус безробітного, з них 4 тис. було працевлаштовано протягом року.

 

 

До Всесвітнього дня рибальства

У 2017 році в Україні виловлено 82 тис.т риби, у тому числі прісноводної – 40 тис.т, океанічної та морської – 28 тис.т, прохідної – 14 тис.т. У Чернігівській області вилов здійснювали 14 підприємств та фізичні особи-підприємці, ними одержано 638 т риби. Основним місцем вилову риби були ставки, де добуто 421 т, та водосховища – 156 т, решту риби добуто в річках і озерах.

У складі виловленої риби переважали короп, сазан (357 т) та товстолобик (121 т). Амура виловлено 44 т, карася – 31 т, ляща – 25 т, щуки – 15 т, інших видів риб – 45 т.

 

Прес-випуск До Дня медичного працівника

За багаторічною традицією, у третю неділю червня вітають із професійним святом представників найбільш благородної та гуманної професії – медичних працівників.

У галузі охорони здоров’я Чернігівщини зайнято 24,5 тис. працівників, або 13% від загальної кількості штатних працівників області.

Медичну допомогу населенню надавали 3,6 тис. лікарів усіх спеціальностей та 10,3 тис. працівників середнього медичного персоналу, три чверті з яких – медичні сестри. За спеціальностями переважають сімейні лікарі (323), стоматологи (309), терапевти (256), педіатри (219), акушери-гінекологи (195), хірурги (174). Кожен четвертий лікар області має вищу кваліфікаційну категорію.

Більшість медиків – жінки. Серед лікарів їх 62%, а середній медичний персонал складається з жінок на 93%.

На початок року в області функціонувало 48 лікарняних закладів системи Міністерства охорони здоров'я України на 9,3 тис. лікарняних ліжок та 241 амбулаторно-поліклінічний заклад із плановою ємністю 23,7 тис. відвідувань за зміну.

 

 

Про індекси споживчих цін на товари та послуги

За розрахунками Держстату, показник рівня інфляції в травні 2018р. в області становив 99,5%, в Україні – 100,0%.

На споживчому ринку області в травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 1,2%. Найбільше (на 12% та 8,5%) подешевшали яйця та крупи гречані. На 1,1–7,7% знизилися в ціні безалкогольні напої, масло, сало, цукор, фрукти, овочі, сметана, сири та молоко.

Водночас на 3,7% подорожчали риба та продукти з риби, на 1,3% – хліб.

Тютюнові вироби зросли в ціні на 1,9%.

Вартість послуг автодорожнього транспорту знизилася на 1,7%, залізничного – на 0,9%.

Переглядів:2548